- •Передмова
- •Організація навчального процесу з навчальної дисципліни «внутрішня медицина» за кредитно-модульною системою
- •Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу
- •Модуль 1 (4-й курс). Основи внутрішньої медицини (ендокринологія, гастроентерологія, пульмонологія, гематологія) Всього годин: 270 / 9 кредитів (лекції – 40, практичні заняття – 150, срс – 80)
- •Модуль 2 (V курс). Основи внутрішньої медицини (кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини)
- •Модуль 3 (VI курс). Сучасна практика внутрішньої медицини (за спеціальністю „Лікувальна справа”)
- •Модуль 4 (VI курс). Невідкладні стани у клініці внутрішньої медицини (за спеціальністю „Лікувальна справа”)
- •Змістовий модуль №3 « Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб органів дихання» (60 годин, 2 кредити)
- •Тематичний план лекцій Змістового модуля 3: „Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб органів дихання”
- •Тематичний план практичних занять
- •Види самостійної роботи студентів
- •Практичне заняття № 20. Основні симптоми пульмонологічної патології та методи дослідження в пульмонології
- •Перкусія легень
- •Методи обстеження хворих з пульмонологічною патологією
- •3 При огляді шкіри в хворого з легеневою недостатністю виявляють
- •Практичне заняття № 21 Хронічний обструктивний бронхіт. Емфізема легень
- •Класифікація хронічного бронхіту
- •3. Функція зовнішнього дихання.
- •Емфізема легень
- •Методи обстеження:
- •Практичне заняття № 22 Бронхіальна астма
- •1.Внутрішні фактори
- •2. Зовнішні фактори
- •Бронхоспазм
- •Набряк слизової
- •Гіперсекреція
- •1. Вершинина м.В. Бронхиальная астма: современные подходы к диагностике и лечению: учеб.Пособие, Феникс – Ростов-на-Дону, 2007.
- •2. Маколкин в.И., Овчаренко с.И. Внутренние болезни. – Москва, ”Медицина’’, 2005.
- •Додаток а. Спірограмма хворого на бронхіальну астму з середнім ступенем бронхіальної обструкції до та після вдихання сальбутамола (фармакотест)
- •Практичне заняття №23 Пневмонії
- •3. Синдром запальних змін легеневої тканини:
- •1. Антибактеріальна терапія
- •3. Відновлення дренажної функції бронхів:
- •4. Протизапальна та жарознижувальна терапія:
- •5. Імунокоригуюча терапія:
- •Практичне заняття № 24 Плеврити
- •1. Плеврити неспецифічні:
- •Тести початкового рівня знань
- •Клінічні задачі для самопідготовки
- •Практичне заняття №25 Інфекційно-деструктивні захворювання бронхолегеневої системи
- •Клініка ідз бронхолегеневої системи
- •Діагностика ідз бронхолегеневої системи
- •1. Бактеріологічне та мікологічне дослідження харкотиння:
- •3. Покращення дренажної функції бронхів
- •Питання до підсумкового модульного контролю
- •Основні гастроентерологічні скарги, механізм їх виникнення, захворювання при яких вони спостерігаються, методи фізикального обстеження.
- •Методи дослідження в гастроентерології: фегдс, колоноскопія, біопсія. Показання та протипоказання до їх проведення.
Клініка ідз бронхолегеневої системи
Клініка абсцесів. Розрізняють гострий, затяжний і хронічний абсцес. Стан хворого при формуванні абсцесу тяжкий: фіксуються лихоманка, озноб, підвищена пітливість, задишка. Кашель спочатку сухий, а потім надсадний, нерідко супроводжується болем у грудній клітці. Пальпаторно може спостерігатися болючість при натискуванні на грудну клітку відповідно до локалізації абсцесу. Уражена сторона відстає в акті дихання. Перкусія і аускультація можуть бути непоказовими, якщо вогнище нагноєння розташоване глибоко. Якщо абсцес локалізується в периферичних відділах легень, то перкуторно спостерігається укорочення перкуторного тону. Аускультативно вислуховується жорстке або бронхіальне дихання, амфоричне дихання, вологі хрипи (частіше після прориву абсцесу в порожнину бронха). Прорив абсцесу в порожнину бронха супроводжується виділенням великої кількості харкотиння. За один-два дні до цього може з’явитися неприємний запах з рота, інколи невелика кількість слизово-гнійного харкотиння і кровохаркання. Кількість харкотиння може досягти 250-400 мл, інколи сягає 1 л на добу. При хорошому дренажі порожнини і відсутності секвестрів абсцес може повністю очиститися. Починається одужання. Проте сприятливий перебіг абсцесу трапляється рідко.
Хронічний абсцес частіше за все розвивається в результаті несприятливого перебігу гострого або затяжного абсцесу легень. Існують такі форми хронічного абсцесу:
хронічний абсцес у вигляді одиночної порожнини з більш-менш вираженою (потовщеною, щільною) фіброзною капсулою і перифокальною зоною пневмонічної інфільтрації (рентгенограма)
обмежений пневмосклероз з численними, частіше за все різних розмірів
абсцесами
обмежений пневмосклероз легень, який рентгенологічно проявляється ділянками просвітлення і ділянками затемнення
обмежені або розповсюджені бронхоектази.
Мал.29. Хронічний абсцес у вигляді одиночної порожнини з вираженою (потовщеною, щільною) фіброзною капсулою і перифокальною зоною пневмонічної інфільтрації
Мал.30. Множинні абсцеси правої легені з вираженою (потовщеною, щільною) фіброзною капсулою і перифокальною зоною пневмонічної інфільтрації
Клініка гангрени легень. Захворювання звичайно розвивається гостро, відрізняється тяжким загальним станом хворого. Основні симптоми:
виражена інтоксикація
значна артеріальна гіпотензія
виділення зловонного харкотиння.
Стан хворого тяжкий: температура тіла гектична, озноб, схуднення, відсутність апетиту. Болі в грудній клітці на стороні ураження посилюються при кашлі. При перкусії над зоною ураження тупий звук і болісність (симптом Кислінга). При швидкому розпаді некротизованої тканини зона притуплення збільшується, на її фоні з’являються ділянки з більш високим звуком. При аускультації дихання над зоною ураження послаблене везикулярне, жорстке або бронхіальне. Після прориву у бронх з’являється кашель з виділення смердячого харкотиння брудно-сірого кольору у великій кількості (до 1 л і більше), прослуховуються вологі хрипи над вогнищем ураження. Самовиліковування не спостерігається. Смертність, за даними різних авторів, сягає 90%.
Клініка бронхоектатичної хвороби
Якщо у бронхоектазах не відбувається запалення (тобто немає інфікування), вони невеликі і їх небагато, то протягом тривалого часу вони клінічно не проявляються. Приєднання гнійно-запального процесу призводить до розвитку бронхоектатичної хвороби. Виділяють нижченаведені симптоми захворювання:
симптоми, зумовлені накопиченням гною у розширених бронхах (хронічний продуктивний кашель, що здебільшого посилюється зранку і часто викликається зміною положення тіла. На стадії розгорнутого захворювання виділяється гнійне харкотиння в значній кількості)
симптоми, зумовлені запальними змінами у легенях та плеврі, що оточують розширені бронхи (гіпертермія, нездужання)
кровохаркання
виражений астенічний синдром.
при тривалому перебігу зміни нігтів та кінчиків пальців (малюнок)
Мал. 31. Зміни нігтів у вигляді «годинникових скелець» та пальців по типу «барабанних паличок»
Перебіг звичайно тривалий, з періодичними загостреннями і різними ускладненнями: легеневими кровотечами, абсцесами, емпіємою плеври, метастатичними абсцесами(особливо в головний мозок). Можливий розвиток легеневого серця і амілоїдозу.