Практичне заняття № 22 Бронхіальна астма

Актуальність

Поширеність БА у світі серед дорослого населення та дітей коливається у межах від 1 до 18%. За оцінкою експертів ВООЗ, щороку населення планети втрачає внаслідок астми 15 млн. років здорового життя (роки, втрачені через смерть або інвалідність). Згаданий показник становить 1% від загального глобального тягаря захворювань. Щороку реєструється близько 250 тис. смертей від астми, при цьому не виявлено чіткої кореляції між смертністю та поширеністю БА.

Навчальні цілі

• Навчити студентів розпізнавати основні симптоми та синдроми при бронхіальній астмі

• Ознайомити студентів з методами обстежень, які застосовуються для діагностики БА, показаннями до їх використання, методикою виконання, діагностичною цінністю кожного з них

• Навчити студентів самостійно трактувати результати проведених обстежень

• Ознайомити студентів з тактикою лікування хворих на БА.

Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття

• Знати анатомічну та гістологічну будову бронхіального дерева

• Знати типи алергічних реакцій, які можуть лежати в основі розвитку БА

• Знати основні фармакологічні засоби, які впливають на бронхіальну прохідність

• Знати основні симптоми захворювань органів дихання

Що студент повинен знати

1. Поширеність БА

2. Етіологічні чинники БА

3. Патогенез БА

4. Форми БА

5. Клінічні прояви та зміни об’єктивного статусу при БА

6. Методи діагностики БА

7. Ускладнення БА: астматичний статус, емфізема легень, дихальна недостатність, легеневе серце

8. Підходи до лікування БА: медикаментозний контроль БА, специфічна гіпосенсибілізація

Що студент повинен вміти

1. Проводити інтерпретацію даних спірографії у хворих на БА

2. Інтерпретувати дані лабораторних методів дослідження, які застосовують у діагностиці БА

3. Визначати стадію перебігу БА конкретного хворого

4. Призначати медикаментозний комплекс залежно від стадії БА

Перелік практичних навичок, якими повинен опанувати студент

• перкусію та аускультацію легень у хворого на БА

• методику проведення спірографії

• методику виявлення бронхообструкції

Зміст теми

Бронхіальна астма – хронічне запалення дихальних шляхів з поширеною, але варіабельною, зворотною обструкцією і зростаючою гіперреактивністю до різних стимулів, зумовлене специфічними імунними (сенсибілізацією та алергією) або неспецифічними механізмами, головними клінічними ознаками якого є повторні епізоди свистячих хрипів, ядухи, відчуття стиснення в грудях і кашлю, особливо в нічний і вранішній час, за рахунок бронхоспазму, гіперсекреції слизу і набряку слизової оболонки бронхів.

Етіологія

1.Внутрішні фактори

• Генетичні •гени, що кодують схильність до атопії

•гени, що кодують гіперреактивність бронхів

2. Зовнішні фактори

• Аллергени • приміщень: домашні кліщі, тварини з хутряним покривом (собаки, кішки, миші), таргани

•зовнішні: пилок рослин, гриби (насамперед плісеневі та дріжджові)

• Інфекції (перважно вірусні: РСВ, парагрип)

• Професійні алергени

• Паління: пасивне, активне

• Забруднення атмосфери або повітря приміщень

• Харчування, ліки

Патогенез:

Перша стадія: імунологічна – сенсибілізація організму алергеном.

Друга стадія: патохімічна – дегрануляція опасистих клітин з виходом великої кількості прозапальних медіаторів: гістаміна, серотоніна, лейкотрієнів, простогландинів, фактора активації тромбоцитів та інших.

Третя стадія: патофізіологічна – розвиток симптомокомплексу бронхіальної обструкції: бронхоспазм, набряк слизової оболонки, гіперсекреція, дискринія.

Опасиста клітина

ІС

Мал.17. Етапи патогенезу БА. ІС – імунна система, АГ - антиген