Міністерство охорони здоров’я України

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

Кафедра медичної інформатики та комп’ютерних технологій навчання

„СТАТИСТИКА ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА РАК. ЗНАЧЕННЯ РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ У ПРОФІЛАКТИЦІ ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН”

Виконала студентка

22 групи 2 курсу

Медичного факультету №1

Дубкова Юлія

Київ – 2008

Зміст

1.Опис роботи.

2.Тези науково-дослідницької роботи.

3.Інформація з досліджуваної роботи.

4.Результати проведеного дослідження.

5.Висновок.

6.Література.

7.Резюме.

Сутність пухлинного процесу

Пухлиною називають надлишкові патологічні розростання тканин, що складаються з якісно змінених, таких що втратили диференціацію клітин організму. З прийнятих у медицині термінів, що позначають пухлинний процес, найбільше часто вживаються наступні: тумор - tumores, новоутвір - neoplasma, бластома - blastomata,- остання найбільш повно відображає сутність процесу. Бластома походить від грецького дієслова бластонейн - рости. По характеру й темпах росту пухлини поділяються на доброякісні й злоякісні.

 

Доброякісні пухлини - tumor benignum, ростуть повільно, можуть існувати роками, не збільшуючись. Вони оточені власною оболонкою. Під час росту, збільшуючись, пухлина відсуває навколишні тканини, не руйнуючи їх. Гістологічна будова пухлини незначно відрізняється від тканини, у якій вона розвивалася. Тому доброякісні пухлини носять назви власних тканин, із яких вони розвинулися, з додаванням суфікса "ома" від грецького терміна "онкома" (пухлина). Наприклад, пухлина з жирової тканини - ліпома, із сполучної - фіброма, із м'язової - міома, із кісткової тканини - остеома і т.д. Видалення доброякісної пухлини з її оболонкою веде до повного виліковування хворого.

 

Злоякісні пухлини - tumor malignum, ростуть значно швидше. Оболонки не мають. Пухлинні клітини і їхні тяжі проникають у навколишні тканини (інфільтративний ріст), ушкоджуючи їх. Проростаючи лімфатичну або кровоносну судину, вони струменем крові чи лімфи можуть переноситися в лімфатичні вузли або віддалений орган і утворювати там вторинне вогнище пухлинного росту - метастаз. Гістологічна картина злоякісної пухлини значно відрізняється від тканини, із якої вона розвинулася. Клітини її атипові, поліморфні, із великою кількістю мітозів. Характерною ознакою пухлинної тканини є анаплазія - повернення до більш примітивного типу. Морфологічно це проявляється втратою диференціації, функціонально - утратою специфічної функції. Розрізняють злоякісні пухлини епітеліальної природи - раки, і такі що виникли з похідних мезенхіми - саркоми.

 До 90 % всіх злоякісних пухлин складають раки. Тому всі злоякісні утвори прийнято називати раковими, а заходи щодо боротьби зі злоякісними пухлинами - протираковими заходами.

 Термін "рак" прийшов до нас із давніх часів і, ймовірно, пов'язаний з тим, що колись люди не знали суті хвороб, позначали їх по якій-небудь помітній ознаці найбільш доступних форм захворювання. Латинське слово канцер (cancer) - рак, давньогрецьке каркинос (karkinas) - краб. За аналогією між виростами злоякісної пухлини в навколишні її тканини й кінцівками рака, краба, назвали це захворювання раком. Цей давній термін у наш час добре відомий усім і лякає кожного. Медичні працівники намагаються не застосовувати його при спілкуванні з хворими. Родичі хворих також не повинні забувати про це.

 

Проблема онкологічних захворювань є однією з головних для сучасного суспільства. За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) захворюваність і смертність від онкологічних захворювань в усьому світі зросте в 2 рази за період з 1999 року по 2020 рік: з 10 до 20 млн. нових випадків і з 6 до 12 млн. реєстрованих смертей.