- •1. Навчальна програма дисципліни Модуль і. “еволюція розвитку управління якістю. Системи управління якістю”
- •Тема 1. Вступ. Якість як об’єкт управління.
- •Тема 2. Розвиток систем управління якістю
- •Тема 3. Загальна характеристика системи управління якістю продукції та послуг в готельно-ресторанному господарстві
- •Тема 4. Процеси систем управління якістю продукції та послуг у готельно-ресторанному господарстві
- •Тема 5. Основні методи визначення якості продукції та послуг
- •Тема 5.1. Показники якості. Статистичні та кваліметричні методи оцінки якості
- •Тема 5.2. Технологічні методи оцінки якості
- •Тема 6. Методика комплексної оцінки якості продукції та послуг готельно-ресторанного господарства
- •Тематичний план дисципліни
- •З розподілом навчального часу за видами занять
- •Тема 1. Вступ. Якість як об’єкт управління.
- •План лабораторного заняття ( 2 години)
- •Індивідуальні завдання та методичні рекомендації до їх виконання
- •1.4. Питання для самостійного вивчення
- •Тема 2. Розвиток систем управління якістю
- •Методичні поради до вивчення теми
- •План лабораторного заняття ( 4 години)
- •1.3. Індивідуальні завдання та методичні рекомендації до їх виконання
- •1.4. Питання для самостійного вивчення
- •Тема 3. Загальна характеристика системи управління якістю продукції та послуг в готельно-ресторанному господарстві
- •Методичні поради до вивчення теми
- •План лабораторного заняття ( 4 години)
- •1.3. Індивідуальні завдання та методичні рекомендації до їх виконання
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 4. Процеси систем управління якістю продукції та послуг у готельно-ресторанному господарстві
- •1.1. Методичні поради до вивчення теми
- •План лабораторного заняття
- •1.3. Індивідуальні завдання та методичні рекомендації до їх виконання
- •1.4. Питання для самостійного вивчення
- •Модуль іі. “науково-теоретична і методична база оцінювання якості продукції, процесів та послуг готельно-ресторанного господарства”
- •Тема 5. Основні методи визначення якості продукції та послуг
- •Методичні поради до вивчення теми
- •План лабораторного заняття ( 4 години)
- •Алгоритм виконання завдання „Розробка контрольних карт”
- •Індивідуальні завдання та методичні рекомендації до їх виконання
- •Питання для самостійного вивчення
- •План лабораторного заняття
- •1.3. Індивідуальні завдання та методичні рекомендації до їх виконання
- •1.4. Питання для самостійного вивчення
- •Тема 6. Методика комплексної оцінки якості продукції та послуг готельно-ресторанного господарства
- •Методичні поради до вивчення теми
- •План лабораторного заняття (4 години)
- •Тема 7. Вимоги до показників якості у готельно-ресторанному господарстві
- •Методичні поради до вивчення теми
- •План лабораторного заняття ( 4 години)
- •Тема 8. Оцінка якості продукції та послуг готельно-ресторанного господарства
- •План лабораторного заняття ( 4 години)
- •1.3. Індивідуальні завдання та методичні рекомендації до їх виконання
- •1.4. Питання для самостійного вивчення
- •Термінологічний словник
- •6. Індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів
- •Індивідуальні завдання з дисципліни
- •7. Карта самостійної роботи студентів
- •8. Порядок і критерії оцінювання знань студентів
- •8.1. Поточне оцінювання знань студентів
- •Нарахування балів за поточну навчальну діяльність з дисципліни „Управління якістю продукції та послуг в готельно-ресторанному господарстві”
- •Система нарахування додаткових балів за видами робіт
- •8.2. Модульний контроль
- •Перелік питань, що виносяться на модульну контрольну роботу 1
- •Приклад побудови завдань для модульної контрольної роботи 1
- •Перелік питань, що виносяться на модульну контрольну роботу 2
- •Приклад побудови завдань для модульної контрольної роботи 2
- •8.3. Підсумкове оцінювання знань студентів з дисципліни
- •Шкала нарахування підсумкових балів
- •Перелік питань, що виносяться на екзамен
- •Вищий навчальний заклад укоопспілки
- •8.4. Основні критерії оцінки знань студентів з дисципліни
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Тематика рефератів
6. Індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів
Видами індивідуальної роботи студентів є складання, тестів, термінологічних словників за темою заняття, виконання розрахункових завдань, розв’язання виробничих ситуацій, написання наукових повідомлень і їх захист. Мета індивідуальних завдань - закріплення матеріалу, більш глибоке вивчення дисципліни, навчання студентів пов’язувати теорію із практикою, користуватися літературою, статистичними даними, а також популярно викладати складні питання.
Індивідуальні завдання, розв’язок виробничих ситуацій, складання термінологічних словників та тестів виконуються в зошитах для індивідуальних робіт, наукові повідомлення пишуться окремо. Захищаються індивідуальні завдання під час індивідуально-консультативної роботи.
При написанні наукових повідомлень потрібно дотримуватися таких вимог.
Кожний студент протягом семестру згідно із затвердженим графіком і тематикою (додаток А) повинен підготувати і захистити 2 наукових повідомлення.
Робота студента над науковим повідомлення складається із наступних етапів:
вибір теми на основі тематики;
накопичення інформаційного матеріалу;
підготовка та написання наукового повідомлення;
захист наукового повідомлення.
Студенти представляють наукові повідомлення у зброшурованому вигляді у твердій обкладинці на кафедру протягом кожного семестру.
Наукові повідомлення повинні мати наступну структуру:
план;
короткий вступ;
виклад основного змісту теми;
висновки;
список використаної літератури.
План – це логічна основа наукового повідомлення, від правильного його складання залежить структура, зміст, логічний зв’язок частин наукового повідомлення.
Розробка плану обраної теми розпочинається з ознайомлення з відповідною літературою, на основі якої студент складає попередній план з двох-трьох питань. Доцільно попередньо складений студентом план наукового повідомлення узгодити на консультації із викладачем, який веде лабораторні заняття. План не слід занадто деталізувати. В ньому даються основні, центральні питання теми у логічній послідовності.
Маючи попередній план, студент повинен звернутися до бібліографії. Суттєву допомогу в ознайомлені із бібліографією студенту можуть надати бібліотечні каталоги, довідкова література, наукова та періодична література.
Основному тексту в науковому повідомленні передує вступ. У ньому необхідно показати значення, актуальність проблеми, яка розглядається в науковому повідомленні, обґрунтувати причини вибору теми. Крім того, необхідно відзначити, у працях яких вітчизняних та зарубіжних вчених розглядається дана проблема, сформулювати основну мету, яка ставиться в науковому повідомленні.
В основній частині роботи увагу слід приділити глибокому теоретичному розкриттю як теми в цілому, так і окремих її питань, правильно ув’язати теоретичні положення із практикою, конкретним фактичним та цифровим матеріалом. Виклад матеріалу повинен здійснюватися строго у відповідності із складеним планом.
Виклад основних питань завершується короткими висновками, де узагальнюються найважливіші положення, які були розглянуті в науковому повідомленні, причому у такій формі, щоб прочитавши їх можна було одержати уявлення про зміст наукового повідомлення.
Наукове повідомлення повинно бути написано грамотно, без помилок, повторів, скорочень.
Важливе значення має правильне оформлення наукового повідомлення. На титульному аркуші необхідно вказати назву вищого навчального закладу, факультету, тему наукового повідомлення, групу, своє прізвище та ініціали, прізвище керівника. На наступному аркуші наводиться план наукового повідомлення із наведенням сторінок відповідних розділів.
Наведені у тексті цитати зі спеціальної або нормативної літератури повинні відповідати посиланням на джерела, з яких вони взяті та оформлені таким чином [1, c. 15], де 1 – номер джерела за списком використаної літератури, 15 – номер сторінки. Текст наукового повідомлення повинен бути набраний на комп’ютері з одного боку аркушу формату А4, шрифт Times New Roman, розмір 14, поля: верхнє та нижнє – 20 мм, ліве – 30 мм, праве – 10 мм. Сторінки повинні бути пронумеровані у правому верхньому куті. Обсяг наукових повідомлень 10-15 сторінок через 1,5 інтервали.
У кінці наукового повідомлення наводиться список використаної літератури (5-7 джерел), розташованої в алфавітному порядку за прізвищем автора, з наведенням назви праці (статті), видавництва, року видання та загальної кількості сторінок по кожному літературному джерелу.
У кінці наукового повідомлення наводиться список використаної літератури (10-15 джерел), розташованої в алфавітному порядку за прізвищем автора, з наведенням назви праці (статті), видавництва, року видання та загальної кількості сторінок по кожному літературному джерелу.
Таблиця 6.1.