Дієтичне харчування

375.Дієтичне харчування є однією з основних умов успішного лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, нирок, а також попередження їх загострення. Воно сприяє зниженню захворюваності і трудових втрат.

376. Дієтичним харчуванням забезпечуються військовослужбовці, які одержують харчування через їдальні військових частин і страждають на захворювання органів травлення. Їжа для них готується за окремою розкладкою продуктів, належних за нормою продовольчих пайків, з частковою їх заміною. Для приймання їжі виділяються окремі столи.

377. Для військовослужбовців, які одержують харчування за нормою №1 – загальновійськова і мають хвороби органів травлення, та зарахованих на дієтичне харчування, їжа готується з частковою заміною одних продуктів на інші:

хліб із суміші житнього обдирного і пшеничного борошна 1-го сорту – на хліб білий із борошна пшеничного 1-го сорту (грам за грам); 45 г крупи різної – на 25 г рису і 20 г крупи манної;

борошно пшеничне 2-го сорту, пшоно, бобові – на крупи пшеничну, ячмінну, вівсяну (грам за грам);

томатну пасту, лавровий лист, перець, гірчичний порошок, оцет, належні за нормами, - на 0,5 г чаю;

жири тваринні, маргарин і 10г олії – цілком заміняти на масло тваринне (20г жирів тваринних і маргарину заміняти маслом тваринним 13, 4г, 10 г олії – маслом тваринним –6,7г), 10г олії, які залишилися від добової норми, витрачати на приготування страв;

коріння, огірки солоні, та цибулю ріпчасту заміняти буряками і морквою (грам за грам) .

378. Відповідальність за своєчасне призначення дієтичного харчування покладається на начальника медичної служби військової частини. Він зобов’язаний подавати командиру частини висновки стосовно солдат, сержантів і офіцерів, які потребують дієтичного харчування, і здійснюють постійний контроль за режимом їх харчування і якістю приготування дієтичних страв.

Начальник продовольчої служби відповідає за організацію дієтичного харчування.

379. Дієтичне харчування організовується: для солдат, сержантів та курсантів у відповідних їдальнях.

При організації дієтичного харчування рекомендується чотириразове приймання їжі. При цьому добова норма харчування за своєю енергетичною цінністю розподіляється: на сніданок – 30%, обід – 40%, перша вечеря – 20%, друга вечеря – 10%, який видається у вигляді хліба і чаю за 1-2 години до сну. При нічних чергуваннях другу вечерю доцільно переносити на нічний час.

380. Розкладка продуктів для дієтичного харчування складається на тиждень начальником медичної служби військової частини за участю начальника продовольчої служби та інструктора - кухаря (старшого кухаря).

Розкладка продуктів підписується заступником командира військової частини по тилу, начальником медичної служби, начальником продовольчої служби і затверджується командиром військової частини (Додаток №___ )

381. Розкладка продуктів складається у трьох примірниках. Перший примірник (оригінал) залишається у діловодстві продовольчої служби і є підставою для виписування продуктів із продовольчого складу в їдальню. Другий і третій примірник видаються в їдальню: один із них вивішується у вестибулі їдальні для ознайомлення з нею тих, хто харчується у їдальні, а другий знаходиться у інструктора-кухаря (старшого кухаря) для керівництва під час приготування їжі.

Видача продуктів зі складу здійснюється за окремою накладною.

382. При організації дієтичного харчування за нормою №1 – загальновійськова рекомендується такий розподіл продуктів: хліб білий із пшеничного борошна 1-го сорту на сніданок – 200 г, на обід – 250 г, на вечерю – 200 г, на другу вечерю – 100 г; масло коров’яче на сніданок – 15 г до столу, 5 г – на приготування другої страви, на обід – 5 г на першу страву, 5 г – на другу страву; на вечерю 15 г до столу, 5 г - на другу страву; олія у кількості 10 г використовується на закуску; цукор на сніданок – 25 г, на обід – 10 г (для компоту), на вечерю – 25 г, на другу вечерю – 10 г. Із загальної кількості (175г) рису, належного на тиждень, планується приготування двох каш (по 70 г крупи на порцію) і першої страви (35 г). Манна крупа (40 г) витрачається для приготування двох каш на тиждень (по 70 г крупи на порцію). Розподіл решти продуктів відбувається так само, як і за нормою №1 – загальновійськова.

383. У кожній солдатській їдальні, де планується дієтичне харчування, обладнується місце для його приготування. Виділяється окремий стіл, посуд, інвентар, а також каструлі для першої та другої страви, каструлі для приготування страви на парі, дошки для обробки продуктів, ножі кухарські, м’ясорубка ручна, друшляк, сито металеве, лопатка кухарська, товкачка, тертушка, сковорода, які дають можливість приготувати дієтичні страви за спеціальною технологією.

Приготування дієтичних страв доручається кращому у зміні кухарю.

384. Для дієтичного харчування військовослужбовців залежно від захворювання призначається дві дієти – дієта № 1 і № 2. Відповідно до цих дієт передбачається приготування перших страв у протертому або пюреподібному вигляді із добре розварених круп і овочів, а також з дрібно нарізаними овочами без гострих і пряних приправ.

Каші із крупи манної, гречаної, рису, вівсяної, перлової, ячмінної готуються у протертому або добре розвареному вигляді в’язкі або напіврідкої консистенції.

Овочі готуються вареними, протертими, у вигляді пюре, запіканок та рулетів без грубих засмажених або запечених шкуринок. Перші і другі страви заправляються маслом, яке закладається у страву перед подачею.

Для збагачення їжі вітамінами необхідно широко застосовувати городню та дикоростучу зелень, особливо у весняно-літній період.

Дієта № 1.

Цільове призначення. Забезпечити зменшення механічного та хімічного, а також термічного впливу на слизову оболонку шлункового тракту.

Дієту №1 призначають при загостренні захворювання, перебіг якого ускладнюється підвищенням кислотоутворювальної, секреторної та рухомої функцій шлунка, а також у випадках, коли необхідно оберігати слизову оболонку ротової порожнини, глотки та стравоходу від механічних, термічних та хімічних впливів.

Загальна характеристика. Фізіологічно повноцінна дієта слабкої сокогінної дії, яка оберігає слизову оболонку шлунка від механічних, хімічних та термічних подразнень. При приготуванні їжі використовується набір продуктів, належних за нормою харчування з урахуванням дозволеної заміни.

Згідно з Дієтою № 1 виключаються із харчування продукти і страви, які є сильним збудником секреції шлункових залоз і подразнюють слизову оболонку шлунка: м’ясні, рибні бульйони, страви із тушкованого і смаженого м’яса, риби, солоної риби, оселедців, копченостей, сирих і квашених овочів, гарнірів із капусти, а також томату, цибулі, часнику, щавлю, жирних сортів м’яса, птиці, риби, тугоплавких жирів, хліба із суміші житнього обдирного і пшеничного борошна 1- го сорту та бобових.

Їжу готують на воді або на пару і подрібнюють до пюреподібної консистенції. Закуски готують із варених овочів (моркви, буряка, картоплі) і заправляють олією, перші страви вегетаріанські – овочеві з додаванням круп або молочні. Крупи і овочі добре розварюють і протирають. Супи заправляють маслом.

М’ясні страви готують із нежирних сортів м’яса у вигляді порційних (м’ясо відварне, припущене), дрібних шматочків (гуляш, рагу), виробів із січеного м’яса (біфштекс, фарш, фрикадельки) та із котлетної маси (котлети, биточки, тюфтелі, зрази, рулет), а також приготовані на парі.

Рибні страви готуються на парі із свіжої або добре вимоченої солоної нежирних сортів риби (тріска, хек, навага, судак, лящ, щука, та ін.) шматком, у вигляді котлет, тюфтельок, фрикадельок. Каші готують протерті або добре розварені, в’язкої або напіврідкої консистенції з маслом, яке додають у страву при видачі. Можна готувати вермішель, домашню локшину, дрібно поламані макарони.

Овочеві гарніри (морква, буряк, картопля) готують у вигляді пюре або припускають дрібно нарізаними шматочками, доводячи їх до м’якої консистенції.

Дозволяється видавати незбиране і згущене молоко, негострий твердий сир, некислий сир із молока, не круто зварені яйця, омлети, фрукти і ягоди негрубі, солодких сортів у свіжому, а краще у запеченому вигляді, чай і каву неміцну з молоком, компоти, киселі, фруктово-ягідні соки – некислі за тими нормами харчування, за якими ці продукти передбачені.

Сіль використовується у кількості не більше 10 г .

Температура першої страви повинна бути 55-65^о С, другої страви –50 – 55^о С.

Дієта № 2.

Цільове призначення. Сприяти нормалізації секреторної, кислотоутворюючої та рухомої функції кишечника, зниженню бродильних процесів.

Дієту № 2 призначають при пригніченні функціональної здатності шлунка: кислотоутворення, секреції, моторики, (але не у період загострення хвороби), а також при необхідності уникнення механічних навантажень на слизову оболонку ротової порожнини, глотки, стравохода та хворим, які отримують дієту № 1, перед виходом на загальний стіл.

Загальна характеристика. Фізіологічно повноцінна дієта, яка забезпечує помірне механічне розвантаження кишково-шлункового тракту, а також ротової порожнини і глотки з використанням основного асортименту продуктів, належних за нормами харчування.

Це досягається вилученням із дієти хліба із суміші житнього обдирного та пшеничного борошна 1-го сорту, бобових, жирних сортів м’яса і риби, тугоплавких жирів, гострих і дуже кислих продуктів і обмеженням продуктів, які містять грубу клітковину, молока у натуральному вигляді і прянощів.

Дозволяються салати, із варених овочів, вимочені оселедці, супи на м’ясному та овочевому бульйонах або овочевому відварі, хліб білий із борошна пшеничного 1-го сорту попереднього дня випікання.

М’ясні та рибні страви допускаються смажені, але без панірування.

М’ясні страви готують із нежирного, добре зачищеного від плівок і сухожиль м’яса (котлети, биточки, тюфтелі, фрикадельки, смажені або парові, м’ясо відварне або тушковане).

Рибні страви готують із риби нежирних сортів шматком або січені (котлети, биточки, фрикадельки, тюфтельки).

Каші і макаронні вироби готують також добре розвареними.

Соуси готують м’ясні, рибні, сметанні та на овочевому відварі.

Дозволяється використовувати молочні продукти : сир некислий в натральному вигляді та у вигляді запіканок, кефір, простоквашу, некислу сметану, масло, а також не круто зварені яйця або у вигляді омлету, олія, чай, кава з молоком, овочеві та фруктові соки, компоти, киселі.