Харчування особового складу аеромобільних військ

328. Особовий склад аеромобільних військ та інших військових частин військово-транспортної авіації, який виконує стрибки з парашутом, одержує харчування з додатковою видачею м’яса - 50г, масла – 15г.

Планування харчування здійснюється тим же порядком, що і за іншими нормами харчування. Додаткові 50 г м’яса планується на сніданок або вечерю і обід по 25г для приготування другої страви, 15г масла – на сніданок 10 г і на вечерю 5 г до столу.

329. У вихідному пункті для десантування особовий склад одержує харчування із польових кухонь за підрозділами. Чисельність, кількість підрозділів, необхідна кількість та асортимент продовольства, потреба технічних засобів приготування їжі визначається завчасно командиром частини через заступників та начальників служб. Організацією харчування особового складу керує командир аеродромної групи, у складі якої може бути декілька підрозділів.

Приймання їжі здійснюється не пізніше 1,5 год. до вильоту літака безпосередньо на пунктах харчування або в місцях швартовки і вантаження техніки і вантажів. В останньому випадку гаряча їжа доставляється із пункту харчування в кухнях або термосах.

330. При організації харчування безпосередньо перед десантуванням необхідно із раціону вилучити продукти, які погано засвоюються, та багаті на клітковину продукти: крупи вівсяну та ячмінну, горох, квасолю, квашену капусту, солоні огірки і томати. Крім того, слід обмежити вживання хліба із суміші житнього обдирного та пшеничного борошна 1-го сорту, картоплі та капусти.

331. При перельотах тривалістю понад 6 год. приймання їжі здійснюється за рахунок загальновійськового набору сухих продуктів безпосередньо на борту або на аеродромі дозаправки. На аеродромі дозаправки особовий склад десанту може забезпечуватись окропом або чаєм (за погодженням з командуванням аеродрому).

333. У разі непередбачених обставин харчування особового складу здійснюється за рахунок десантованих запасів продовольства, розміри яких у кожному окремому випадку визначаються командуванням, яке планує і здійснює десантні операції.

Продовольство частіше за все у вигляді набору сухих продуктів десантується безпосередньо з особовим складом у його рюкзаку, а також у парашутно-десантній тарі.

РОЗДІЛ 8. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ

ХАРЧУВАННЯ ОСОБОВОГО СКЛАДУ

У РІЗНИХ КЛІМАТИЧНИХ УМОВАХ

Організація харчування у високогірних районах

350. На військовослужбовців, які проходять службу у гірських районах, впливає комплекс кліматичних факторів: знижений атмосферний тиск, різкі коливання температури і відносна вологість, сильні вітри і несподівана зміна погоди, інтенсивність сонячної радіації. Перебування у гірських умовах пов’язане із інтенсифікацією обміну речовин, що викликає додаткову витрату енергії. Тому харчування особового складу підрозділів, які дислокуються в районах на висоті 1000 м і вище над рівнем моря, здійснюється за нормою №1 – загальновійськова з видачею додаткових продуктів у відповідності із наказом Міністра оборони України від 9.12.02 № 402.

351. При організації харчування особового складу у високогірних районах враховуються такі характерні особливості:

необхідність створення підвищених перехідних запасів продовольства на випадок труднощів із підвозом;

використання у харчуванні великої кількості консервованих продуктів;

обмежені можливості використання місцевих продовольчих ресурсів;

знижений атмосферний тиск, який впливає на технологію приготування їжі;

необхідність організації харчування окремих груп при здійсненні ними тривалих переходів і сходжень на гірські вершини.

352. Режим харчування військовослужбовців у гірських умовах в основному зберігається таким же, як і у помірних широтах. Продукти добового раціону плануються на три приймання їжі; при цьому норми харчування за енергетичною цінністю розподіляються: на сніданок – 30-35%, обід – 40-45%, вечерю – 30-20%.

При складанні розкладки продуктів м’ясокопченості та сир розподіляються, як правило, для приготування закусок на сніданок і вечерю; м’ясокопченості, крім того, можуть витрачатися для приготування деяких перших страв (солянки збірної і домашньої, борщу флотського і московського).

Решта продуктів розподіляються, як у звичайних умовах.

353. У випадках, коли особовий склад здійснює тривалі переходи і сходження на гірські вершини, режим харчування може бути змінений. Продукти добового раціону розподіляються на чотири приймання їжі.

Перед виходом особового складу видається перший сніданок, на одному з привалів – другий сніданок. Обід організовується після закінчення переходу (сходження).

Крім того, для швидкого відновлення сил військовослужбовцям видається на руки частина продуктів норми харчування, які містять легкозасвоювані вуглеводи (цукор, галети). У цьому випадку за енерговмістом він розподіляється: на перший сніданок – 30%, другий сніданок – 20%, обід – 40-45 %, для видачі на руки – 10 %.

354. Падіння атмосферного тиску викликає зниження температури закипання води, в результаті чого збільшується строки варіння продуктів. У середньому тривалість варіння м’ясних, круп’яних продуктів на висоті 1000 м збільшується на 10-15 %, на висоті 2000 м – на 20-30 %, на висоті 4000 м – на 50-80 %.

Скорочення строків варіння продуктів досягається:

застосуванням герметичних ємностей для варіння (автоклавів);

використання круп, які швидко розварюються, і консервованих продуктів;

зменшення маси шматків м’яса з 1,5 – 2 до 0,4 – 0,5 кг і дрібним нарізанням овочів;

попереднім замочуванням круп, бобових і сушених овочів;

варіння продуктів у невеликій кількості води.