- •3I спещальностх "Обл1к I аудит"
- •П ередмова
- •Тема 3. Сутність контролю. Дискусійні питання Визначення поняття «контроль». Дискусійні питання. Зміст контролю. Контроль як економічна категорія.
- •Тема 4. Предмет, об'єкт, методи, принципи та прийоми економічного контролю Предмет та об'єкт контролю.
- •Тема 5. Суб'єкти контролю в Україні
- •Тема 6. Ревізія: поняття і зміст Визначення поняття «ревізія». Дискусійні питання. Предмет, об'єкт та суб'єкти ревізії.
- •Тема 8. Способи перевірки документів та визначення фактів дійсності
- •Тема 9. Аудиторський контроль
- •Тема 10. Податковий контроль
- •Тема 11. Бюджетний та казначейський контроль
- •Тема 12. Контроль і аудит у банківських установах
- •Т ема 1. Становлення та розвиток контролю
- •Тема 2 Тема 2. Світовий досвід організації державного контролю
- •Тема 2 л.В. Дікань. Контроль і ревізія
- •Т ема 3. Сутність контролю. Дискусійні питання
- •Тема 4. Предмет, об'єкт, методи, принципи та прийоми економічного контролю
- •Тема 5. Суб'єкти контролю в Україні
- •Тема 6 Тема 6. Ревізія: поняття і зміст
- •Тема 7 Тема 7. Організація контрольно-ревізійної діяльності
- •Тема 8 Тема 8. Способи перевірки документів та визначення фактів дійсності
- •Тема 9 Тема 9. Аудиторський контроль
- •Тема 10. Податковий контроль
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 11 Тема 11. Бюджетний та казначейський контроль
- •Тема 1:
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 12
- •10282 Тема 12. Контроль і Аудит у банківських установах
- •Тема 12
- •Тема 12
- •Тема 12
- •Тема 12
- •Глосарій
- •Література Основна
- •Додатки
- •1. Стратегія
- •II. Мета і основне завдання Стратегії.
- •III. Основні напрями реалізації державної політики в сфері державного фінансового контролю.
- •2 . Положення про єдиний казначейський рахунок
- •2. Структура єдиного казначейського рахунка.
- •3. Стратегія
- •1. Загальні положення.
- •2. Удосконалення нормативно-правової бази фінансового контролю.
- •3. Підвищення ефективності фінансового контролю.
- •4. Положення
- •1. Загальна частина.
- •2. Визначення окремих термінів.
- •3. Організаційна структура та вимоги до служби внутрішнього аудиту.
- •6. Обов'язки служби внутрішнього аудиту.
- •7. Порядок проведення внутрішнього аудиту та оформлення результатів перевірки.
- •8. Встановлення взаємовідносин між зовнішнім та внутрішнім аудитом.
- •9. Контроль Національного банку України за роботою служб внутрішнього аудиту.
- •5.Методичні вказівки
- •2. Визначення окремих термінів.
- •3. Визначення стандартів внутрішнього аудиту та їх мета.
- •4. Стандарт n 1 — Керівництво службою внутрішнього ау-
- •7. Стандарт n 4 — Обсяг робіт.
- •1. Загальні положення.
- •2. Основні завдання ревізій і перевірок.
- •3. Планування, організація і проведення ревізій та перевірок.
- •4. Оформлення результатів ревізій (перевірок), заходи щодо усунення виявлених недоліків і порушень.
2 . Положення про єдиний казначейський рахунок
1. Загальні положення.
Казначейська форма виконання бюджету базується на принципі роботи єдиного казначейського рахунка. Єдиний казначейський рахунок — це система бюджетних рахунків органів Державного казначейства, відкритих в установах банків за відповідним балансовим рахунком, на які зараховуються податки, збори, інші обов'язкові платежі Державного бюджету та надход ження з інших джерел, встановлених законодавством України, і з яких органами Державного казначейства здійснюються платежі безпосередньо на користь суб'єктів господарської діяльності, які виконали роботи та/або надали послуги розпорядникам бюджет них коштів.
Зазначені рахунки діють в єдиному режимі, створюючи, таким чином, загальнодержавну інформаційно-обчислювальну систему єдиного казначейського рахунка, яка виконує облік всіх здійснюваних на ньому операцій і дає можливість Головному управлінню Держказначейства мати в реальному режимі часу інформацію про:
баланс єдиного казначейського рахунка, отриманий як результат здійснення операцій на всіх бюджетних рахунках, єди ного казначейського рахунка;
рух коштів по доходах державного бюджету відповідно до бюджетної класифікації;
рух коштів по видатках державного бюджету відповідно до бюджетної класифікації;
рух коштів по місцевих бюджетах з моменту їх обслугову вання в системі Держказначейства;
результати виконання бюджетів.
1.3. Функціонування єдиного казначейського рахунку за безпечить:
повну незалежність держави від банківської системи в справі контролю та обліку доходів і платежів;
досконалу базу даних по бюджетних показниках;
170
Нормативна база
щ оденне перерахування за призначенням коштів, що над ходять до державного бюджету та місцевих бюджетів (за їх згодою);
розподіл загальнодержавних податків, зборів та обов'яз кових платежів між державним бюджетом і бюджетами Автоном ної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя за нор мативами, затвердженими Верховною Радою України;
перерахування місцевим бюджетам належних їм коштів відповідно до нормативів та результатів взаєморозрахунків;
дотримання принципу цільового використання бюджет них коштів завдяки здійсненню попереднього контролю;
надання інформації органам законодавчої та виконавчої влади по здійснених на єдиному казначейському рахунку опе раціях;
оптимальні можливості для прийняття представниками законодавчої та виконавчої влади оперативних рішень щодо використання залишків коштів єдиного казначейського рахунку.
2. Структура єдиного казначейського рахунка.
2.1. Єдиний казначейський рахунок —це сукупність бюд жетних рахунків, відкритих на ім'я Головного управління Дер жавного казначейства і його територіальних органів за балансо вим рахунком N 124 «Кошти державного бюджету».
Бюджетні рахунки за балансовим рахунком N 124 «Кошти державного бюджету» відкриваються органам Державного казначейства в установах Національному банку та уповноважених установах комерційних банків, визначених Кабінетом Міністрів України та Національним банком України.
2.2. В органах Державного казначейства, в свою чергу, відкриваються реєстраційні рахунки розпорядникам бюджетних коштів. При цьому бюджетні рахунки розпорядників державних коштів в установах банків закриваються.
Реєстраційні рахунки відкриваються на підставі договорів між розпорядниками коштів та органами Державного казначейства.
Кількість реєстраційних рахунків, яку може мати конкретний розпорядник коштів в системі казначейства, залежить від ступеня деталізації контролю за використанням бюджетних коштів відповідно до бюджетної класифікації.
3. Принципи управління єдиним казначейським рахунком. 3.1. Головне управління Державного казначейства організо-
171
Л.В. Дікань. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ
в ує, контролює та забезпечує роботу єдиного казначейського рахунка через єдину інформаційно-обчислювальну систему Державного казначейства.
Джерелом здійснення видатків з єдиного казначейсько го рахунка є надходження на балансовий рахунок N100 «Доходи Державного бюджету», загальна сума якого щоденно (або в ре жимі реального часу) перераховується на балансовий рахунок N124 «Кошти Державного бюджету».
Територіальні органи Державного казначейства здійснюють попередній контроль за використанням ресурсів єди ного казначейського рахунку тільки в межах лімітів, що встанов люються Головним управлінням Державного казначейства для кожного розпорядника коштів на підставі розподілу, затвердже ного відповідним головним розпорядником.
Залишки коштів на бюджетних рахунках органів Дер жавного казначейства, відкритих в установах банків за балансо вим рахунком N124 «Кошти державного бюджету», повинні бути позитивними. Дебетове сальдо за ними не допускається.
Бюджетні кошти розпорядників коштів, які знаходяться на їх реєстраційних рахунках, використовуються ними відповідно до затверджених асигнувань та лімітів видатків.
Затверджено
наказом Головного управління
Держказначейства України
N28 від 21.03.97 р.
172
Нормативна база