Тема 9 Тема 9. Аудиторський контроль

Основні питання:

1. Сутність, типи та види аудиту.

2. Основні напрямки аудиторської діяльності, її предмет та об'єкт.

3. Методи аудиторської діяльності.

Сутність, типи та види аудити.

Відповідно до Закону «Про аудиторську діяльність» аудит -це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первісних документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання з метою визначення до­стовірності їх звітності, обліку, його повноти й відповідності чин­ному законодавству та встановленим нормам [3].

Поряд із цим аудит - це процес, за допомогою якого ком­петентний незалежний працівник накопичує й оцінює свідчен­ня про інформацію, яка піддається кількісній оцінці та відно­ситься до певної господарської системи (юридичної особи, підрозділу суб'єкта господарювання, індивідуума), щоб визна­чити і виразити у своєму висновку ступінь відповідності цієї інформації встановленим критеріям. Втім критерії оцінки такої інформації можуть значно варіюватися. При проведенні аудиту також повинні бути окреслені рамки відповідальності аудиту і період часу.

При цьому не слід ототожнювати й поняття ревізії та ауди­ту, бо вони розрізняються за декількома критеріями (табл. 2 [7]).

У міжнародній практиці аудиторської діяльності прийнято розрізняти такі типи аудиту:

Операційний аудит - перевірка будь-якої частини процедур і методів функціонування господарської системи з метою оцінки її продуктивності й ефективності. Після завершення цього аудиту менеджерові зазвичай видають рекомендацію з удосконалюванню операції. В операційному аудиті перевірки не обмежуються бух­галтерським обліком. Вони можуть включати оцінку ор­ганізаційної структури, комп'ютерних операцій, методів вироб­ництва, маркетингу і будь-якої іншої області, у якій аудитор кваліфікований. Це один із найскладніших типів аудиту.

111

Л.В. Дікань. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ

Тема 9

Аудит на відповідність - аудит, який дозволяє визначити, чи дотримуються в господарській системі ті специфічні процеду­ри або правила, що запропоновані персоналові вищестоящим керівництвом.

Результати аудиту на відповідність зазвичай повідомляють­ся кому-небудь з підрозділу, який піддавався аудиторській пе­ревірці, а не широкому користувачеві. Прикладом такого аудиту може служити аудит платників податків на предмет дотримання податкових законів і т. ін.

Таблиця 2

Порівняльна характеристика аудиту та ревізії

Критерії оцінки	Аудит	Ревізія
1	2	3
За метою	Оцінка вірогідності і законності бухгалтерського обліку і звітності, діагностування і попередження передкризових ситуацій і банкрутства підприємств усіх форм власності	Встановлення вірогідності і законності бухгалтер сь газ го обліку та звітності, розкриття нестач, розтрат, крадіжок товарно-матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань підприємств
За задачами	Оцінка системи обліку і внутрішнього контролю як елементів менеджменту; оцінка аудиторського ризику; встановлення вірогідності і законності обліку і звітності; розробка рекомендацій з оптимізації системи обліку і внутрішнього контролю для зміцнення фінансового стану	Встановлення доцільності і законності чинних господарських операцій і відображення їх в обліку і звітності; оцінка організації бухгалтерського обліку з погляду забезпечення схоронності державної власності

112

1	2	3
За суб'єктами	Аудиторські фірми, приватні аудитори (підприємницька діяльність)	Ревізори державної контрольно-ревізійної служби (виконавська діяльність, виконання розпоряджень)
За об'єктами	Система обліку і внутрішнього контролю, інформаційні системи	Стан звітності, схоронності державної власності
За порядком організації	Проводиться на основі укладеного договору з пщприємством-замовником (обов'язковий - щорічно, приватний - за бажанням замовників у будь-який час)	Проводиться на основі наказу керівника місцевої контрольно-ревізійної служби(періодичність - щорічно, з доручення правоохоронних органів - у будь-який час)
За методичними прийомами	Прийоми і способи документального і фактичного контролю, економічного аналізу
За складом контрольної інформації, її узагальнення та реалізації	Аудиторський звіт, аудиторський висновок. Користувач і-власники підприємств (засновники, акціонери), інвестори, кредитори, податкові інспекції	Акт ревізії. Користувачі - керівник підприємства, адміністрація

Аудит фінансової звітності - виконується для визначення того, чи узгоджуються зведені фінансові звіти з загальноприйня­тими бухгалтерськими принципами або з якими-небудь іншими обраними критеріями. Базується цей тип аудиту на тому, що фінансовою звітністю будуть користуватися різні користувачі і для різних цілей. Отже, аудиторський висновок повинен містити відповідну інформацію і бути зрозумілим та доступним усім мож­ливим користувачам.

При цьому аудит класифікується за різними видами ознак (рис. 21).

113

Рис. 21. Класифікація аудиту за різними видами ознак. Так, з погляду еволюції аудит можна розділити на такі види:

• підтверджуючий аудит. У підтверджуючому аудиті бухгалте- ри-аудитори перевіряють і підтверджують вірогідність звітів клієнта;

• системноорієнтований аудит. Даний підхід до аудиту дає можливість спостерігати системи, які контролюють операції. Сутність цього аудиту полягає в тому, що аудитори проводять ек­ спертизу на основі оцінки системи внутрішнього контролю. Дове­ дено, що якщо система внутрішнього контролю працює ефектив­ но, не потрібно проводити детальну перевірку, тому що аудитор може (у тому або іншому ступені) довіряти системі внутрішнього контролю в розкритті помилок і порушень;

• аудит, який заснований на ризику. Даний підхід полягає в тому, що, сконцентрувавши аудиторську роботу в галузях, де ри­ зики вищі, можна скоротити час, затрачуваний на перевірки підприємницької діяльності з низьким ризиком, і цим забезпечи­ ти більш ефективну, з погляду витрат, послугу.

За терміном виконання:

— обов'язковіш аудит - це аудит підтвердження вірогідності і повноти річного балансу і звітності всіх суб'єктів, які господарю­ ють, незалежно від форми власності і виду діяльності, звітність яких офіційно обнародується;

114

Тема 9

— ініціативним є аудит, проведений з ініціативи власника підприємства, а також осіб, які володіють не менш ніж 25% акцій (часток), що дають право голосу, або керівників підприємства.

За колом здійснення:

• зовнішній аудит - проводиться незалежним аудитором, який не має на даній господарській системі ніяких інтересів. Втім мета і задачі зовнішнього аудиту відрізняються від контролю на державному підприємстві. На першому етапі це підтвердження звітності, далі - надання супутніх послуг;

• внутрішній аудит - здійснюється спеціальним структур­ ним підрозділом підприємства або його працівниками, безпосе­ редньо підлеглими керівництву підприємства. Внутрішні аудито­ ри крім основної діяльності - удосконалювання системи обліку і внутрішнього контролю на підприємстві, можуть виконувати і спеціальні завдання керівництва підприємства. За масштабами робіт внутрішній аудит підрозділяють на:

• загальний - за всіма питаннями аудиту фірми в цілому;

• локальний - за всіма напрямками аудиту (технології, бух­ галтерський облік і т. ін.).

Крім цього внутрішній аудит відповідно до міжнародних нормативів здійснюється за такими напрямками."

• аналіз системи обліку внутрішнього контролю;

• вивчення бухгалтерської й оперативної інформації;

• оцінка якості інформації;

• розробка проектів управлінських рішень;

• проведення стратегічного аналізу;

• розробка фінансових прогнозів.

Внутрішній аудит практично тільки створюється, приходя-чи на зміну внутрішньовідомчому контролю. За терміном проведення розрізняють:

• первісний аудит - здійснює перевірку або консультуван­ ня на даному підприємстві;

• повторюваний аудит - здійснюється при тривалому співробітництві клієнта з однією аудиторською фірмою. Практи­ ка роботи аудиторських фірм як у країнах Заходу, так і в Україні свідчить про переваги повторюваного погодженого аудиту. Таке співробітництво зручне як аудиторам, що протягом багатьох років ґрунтовно знайомляться і вивчають клієнта, так і клієнтові, що

8*

115

Л.В. Дікань. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ

о держує висококваліфіковану всебічну, засновану на бага­торічному тривалому співробітництві, допомогу й оцінку. Більше того, зміна клієнтом аудиторської фірми найчастіше викликає на-стороження як у споживачів інформації, так і в нових аудиторів.

Основні напрямки аудиторської діяльності. її предмет та об'єкт.

Аудиторська діяльність включає організаційне та методич­не забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських пе­ревірок та надання інших аудиторських послуг [3]. Насамперед мова завжди йде про оцінку вірогідності фінансової звітності. То­му як основні напрямки аудиторської діяльності виділяють:

• перевірку відповідності бухгалтерської звітності закон­ ності і доцільності здійснених господарських операцій, стану сис­ теми бухгалтерського обліку;

• аналіз фінансово-господарської діяльності, розробку про­ позицій по підвищенню її ефективності;

• консультування з питань податків, постановки бухгал­ терського обліку та внутрішнього контролю, вдосконалювання організаційних форм і методів управління, а також інфор­ маційної технології;

• оцінку майна підприємств у зв'язку з приватизацією і для інших цілей;

• захист фінансових інтересів клієнтів;

• наукові дослідження і проектування в справі організації та методів обліку, контролю, структур і технології управління;

• розробку проектів документів, експертних висновків і інших матеріалів, зв'язаних зі створенням нових і реорганізацією діючих підприємств.

При цьому зазначені напрямки аудиторської діяльності мо­жуть охоплювати підприємство в цілому або мати локальний ха­рактер. Результатом аудиту можуть бути висновки про стан об'єктів, а аудиторських послуг - можливий стан об'єктів у май­бутньому.

Предметом аудиторської діяльності є стан економічних, інформаційних і інших характеристик системи, які знаходяться в сфері аудиторської оцінки. При цьому предмет аудиторської діяльності розглядається у двох аспектах:

116

Тема 9

• у просторовому - коли мова йде про напрямки аудиторсь­ кої діяльності;

• у тимчасовому - коли ці напрямки стосуються минулого, сьогодення і майбутнього.

Під об'єктами аудиторської діяльності розуміють окремі або взаємозалежні економічні, організаційні, інформаційні або інші сторони функціонування досліджуваної системи, стан яких може бути оцінено кількісно і якісно. Втім аудитор має справу з об'єктами, різними за складом, цільовою орієнтацією, відношен­ням до окремих сфер діяльності та багатьма іншими характерис­тиками. Це вимагає застосування визначеної класифікаційної си­стеми, яка здійснюється за різними ознаками (рис. 22):

Класифікаційна система ознак об'єкта аудиторської і

ІІЯЛЬНОСТІ

г

1

>

За видами

За

Відношенням

За

об'єктів

складністю

об'єктів аудиту

зв'язком

аудиту

об'єктів

до сфер

об'єктів

аудиту

ДІЯЛЬНОСТІ

аудиту з

часо\

\

Т

За

За

За

характером

тривалістю

відношенням

оцінки стану

перебування

ДО ВИДІВ

об'єктів

в полі

аудиту

аудиту

ДІЯЛЬНОСТІ

аудита

Рис. 22. Класифікаційна система ознак об'єкта аудиторської

діяльності.

• за видами об'єктів аудиту: ресурси - матеріальні, трудові, фінансові; нематеріальні активи; господарські процеси; еко­ номічні результати; організаційні форми управління; методи уп­ равління; функції управління;

• за складністю об'єктів аудиту:

• сукупні ресурси і господарські процеси, цілісні системи управління (глобальні);

117

Л.В. Дікань. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ

Тема 9

• групи ресурсів і господарських процесів, відносно різних частин системи управління (локальні).

Втім складність об'єкта аудиту поняття відносне. Вона виз­начається розмірами підприємства, об'єктом виробництва, інтен­сивністю господарських операцій, організаційною структурою і т. ін. В залежності від складності об'єкта визначають обсяг, характер і термін виконання аудиторських робіт, кількість аудиторів, мето­дичний підхід тощо;

• за відношенням об'єктів аудиту до сфер діяльності: ма­ теріально-технічного постачання; допоміжного виробництва; гос­ подарського обслуговування; управління; основного вироб­ ництва; збуту;

• за зв'язком об'єктів аудиту із часом розрізняють об'єкти, стан яких оцінюється в:

• минулому (вірогідності бухгалтерської звітності, ефектив­ ності використання ресурсів);

• сьогоденні;

• майбутньому (аудит дослідження процесу проблем удос­ коналювання процесу управління);

— за характером оцінки стану об'єктів аудиту:

• об'єкти, стан яких оцінюється тільки за кількостями. До цієї групи відносяться: ресурси й економічні результати діяльності, тобто ті, котрі не мають іншої оцінки, крім кількісної;

• об'єкти, до яких можуть бути використані лише якісні оцінки. До цієї групи відносяться: організаційні форми, методи і функції управління, тобто для таких об'єктів кількісна оцінка суперечить їх внутрішньому змістові;

• об'єкти, що вимагають як кількісної, так і якісної оцінок. До цієї групи об'єктів відносяться господарські процеси, їх можна оцінити кількісно і якісно;

— за тривалістю перебування в полі діяльності аудита:

• об'єкти, які постійно знаходяться в полі зору аудиторсько­ го впливу: економічні результати діяльності, окремі про­ цеси і функції управління;

• об'єкти, по яких здійснюється періодична аудиторська оцінка: ресурси, господарські процеси, економічні резуль­ тати діяльності;

118

• об'єкти, які вимагають разової оцінки: розширення інфор­ маційних і оперативних можливостей бухгалтерського обліку, розробка більш цілеспрямованих організаційних структур, розвиток механізму внутрівиробничого госпроз­ рахунку. У кожному такому випадку пропозиції аудитора відкривають нові можливості в сфері управління, дають реалістичну оцінку майбутнього стану цих об'єктів;

— за відношенням до видів аудиту:

• об'єкти внутрішнього аудиту;

• об'єкти зовнішнього аудиту.

Втім між об'єктами внутрішнього та зовнішнього аудиту не­має істотних розходжень. Однак зовнішніх контрагентів може не задовольнити інформація внутрішнього аудитора через їхню за­лежність від адміністрації свого підприємства. У цьому випадку необхідний зовнішній аудит.

Методи аудиторської діяльності.

Метод аудиту - це сукупність прийомів, за допомогою яких оцінюється стан досліджуваних об'єктів. Незважаючи на ве­лику кількість методів аудиторської діяльності, можна визначити три їх групи:

• визначення стану об'єктів у натуральному вигляді;

• огляд, перерахування, зважування, вимір, що дозволяють визначити кількісний стан об'єкта;

• порівняння, яке дозволяє зіставити такі показники, як: фактична наявність основних засобів, матеріальних ресурсів, про­ дукції з реальними потребами і нормативами; кількість фактично використаних у виробництві сировини і матеріалів за діючими нормами; дані бухгалтерських документів з інформацією, яка ут­ римується в небухгалтерських документах підприємства; показ­ ники бухгалтерських документів підприємства, які перевіряються з відповідними документами інших підприємств та мають відно­ шення до конкретних господарських операцій; фактичні показни­ ки фінансово-господарської діяльності з прогнозними, відповідними даними попередніх періодів, показники ана­ логічних підприємств; господарські операції, зміст яких фіксується в бухгалтерських документах, з відповідними поло­ женнями законодавства й іншими нормативними документами;

119

Л.В. Дікань. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ

Тема 9

діючі на підприємстві системи управління та їх окремі підсистеми з відповідними аналогами.

Усі три методи використовуються по кожному з об'єктів ау­диту, тому що його вивчення так чи інакше складається з визна­чення дійсного стану і відхилень від базового, в оцінці відхилень за критеріями доцільності і законності. З цією метою використо­вуються прийоми статистики, аналізу, економіко-математичних методів.

Крім цього розрізняють специфічні методи і прийоми ауди­ту. До таких методів відноситься:

• метод опитування - припускає одержання письмової й усної інформації з питань аудиторської перевірки від працівників підприємства;

• метод інспекції - припускає перевірку фізичної наявності матеріальних активів, їхню необхідність для господарської діяль­ ності клієнта, перевірку відповідних записів, розрахунків;

• запит - письмовий запит за необхідним питанням (до дебіторів, кредиторам, юристові, банку і т. ін.);

• аналітичний огляд — аудитор визначає тенденції, перспек­ тиви діяльності підприємства клієнта і родинних йому в галузі.

Серед специфічних прийомів виділяють:

• анкетування - один із прийомів опитування. Скла­ дається в одержанні відповідей на заздалегідь поставлені пи­ тання;

• вибіркова перевірка - коли береться на вибір будь-який термін і за цей період перевіряється звітність;

• тестування - на поставлені і сформовані раніше питання аудитор сам дає відповіді у формі «так» або «ні»;

• сканування - вивчення не характерних статей звітності, господарських операцій.

Запитання для самоперевірки.

1. Визначте сутність аудиту.

2. Перерахуйте типи аудиту.

3. Наведіть класифікацію видів аудиту.

4. Дайте визначення предмета та об'єкта аудиторської діяль­ ності.

5. Перерахуйте методи аудиту.

120

Навчальні завдання.

1. Дайте порівняльну оцінку сутності та змісту аудиту з ревізією.

2. Порівняйте типи аудиту між собою та дайте їх загальну характеристику.

3. Охарактеризуйте ознаки поділу аудиту на різні види.

4. Порівняйте різні види аудиту між собою.

5. Розкрийте основні напрями аудиторської діяльності.

6. Визначте та охарактеризуйте предмет аудиторської діяль­ ності.

7. Систематизуйте ознаки об'єкта аудиторської діяльності.

8. Визначте особливості застосування різних методів аудиту.

9. Докладно опишіть один із методів та прийомів аудиту.

10. Розкрийте сутність методів аудиту.

Література за темою відповідно до списку літератури: 3, 7, 8, 12,20,31.

121