Тема 10

Зміст податкового контролю полягає в:

• спостереженні за функціонуванням підконтрольних об'єктів;

• аналізі зібраної інформації, виявленні тенденцій, причин, розробці прогнозів;

• вжитті заходів по запобіганню порушень законності і дисципліни, шкідливих наслідків, збитків, недоцільних дій;

• обліку конкретних порушень, виявленні їхніх причин і умов;

• припиненні протиправної діяльності з метою недопущення шкідливих наслідків і нових правопорушень;

— виявленні винних і притягненні їх до відповідальності. Тобто головна мета податкового контролю - це перевірка і

зіставлення даних податкової звітності юридичної та фізичної особи і отриманих даних, що перевіряють.

Різновиди податкового контролю та перевірок. їх ситність і зміст.

Основним способом контролю держави за діяльністю платників податків є податкова перевірка підприємств і організацій. Податкова перевірка являє собою огляд і дослідження первинної бухгалтерської й іншої документації підприємства на предмет правильного і своєчасного вирахування і сплати ним податкових платежів у бюджет.

При цьому основною, найбільш ефективною формою податкового контролю є документальна перевірка платників податків. Однак поряд з даною формою використовуються й інші - ведення податковими інспекціями оперативно-бухгалтерського обліку, зустрічні перевірки, одержання інформації від інших осіб. У загальному ж податкові перевірки підрозділяються на камеральні і документальні, котрі, у свою чергу, поділяються па планові і позапланові, комплексні (суцільні) і тематичні (вибіркові), а також зустрічні. За видами податковий контроль також визначають у залежності від термінів {оперативний і періодичний) та джерел {документальний і фактичний). Узагальнену схему видів податкового контролю подано на рис. 23.

Рис. 23. Різновиди податкового контролю.

Суб'єктами податкових перевірок є:

• міністерства, відомства, державні установи й організації, у тому числі і судові органи;

• комерційні підприємства й організації, засновані на будь- яких формах власності;

• спільні підприємства, об'єднання й організації за участю російських і іноземних юридичних осіб;

• громадяни.

Об'єктами податкової перевірки є грошові документи, бухгалтерські книги, звіти, плани, кошториси, декларації, договори, контракти, накази, ділова переписка, а також інші документи, зв'язані з вирахуванням і сплатою податків та інших обов'язкових платежів у бюджет.

У ході перевірки податкові органи мають право обсте­жувати (з дотриманням установлених правил) будь-які виробничі, складські, торговельні й інші приміщення платників податків, зв'язані з одержанням прибутку (доходів) або зі змістом інших об'єктів обкладання податками.

124

125

Л.В. Дікань. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ

Тема 10

Камеральні перевірки проводяться податковими інспекціями на стадії приймання від платників податків звітних документів і податкових розрахунків, тобто без виходу на підприємство і спрямовані на контроль:

• повноти та своєчасності подання податкової звітності та розрахунків;

• дотримання вимог щодо порядку заповнення поданих до­ кументів;

• узгодженості звітних даних;

• послідовності даних у податковій звітності та їхньої відповідності складеним розрахункам податків і платежів до бюджету;

• арифметичної точності підрахунків сум тощо.

При цьому перевірці в основному піддається правильність заповнення відповідних граф і рядків декларацій і звітів, правомірність використання тих або інших пільг, а також здійснюється арифметичне звірення звітних показників. Камеральні перевірки звітів і розрахунків платників податків здійснюються по кожному з конкретних видів податків відповідно до діючих інструкцій.

Документальні перевірки проводяться безпосередньо на під­приємствах для контролю правильності нарахування та своєчас­ності сплати податків і зборів. Документальні перевірки прово­дяться як планові, так і позапланові.

Планові документальні перевірки здійснюються відповідно до річних планів роботи податкового органу та квартальних графіків відносно підприємств, які допускають грубі порушення податкового законодавства, мають значні обсяги діяльності чи отримали значні суми прибутку. Документальні планові перевірки проводяться не рідше одного разу на два роки, але не частіше одного разу на рік.

Позапланові (та зустрічні) документальні перевірки проводяться відносно підприємств, діяльність яких пов'язана з діяльністю підприємства, на якому проводиться планова документальна перевірка. Ці перевірки також можуть здійснюватись як тематичні перевірки з окремих питань.

При проведенні спеціалізованих тематичних перевірок необхідно відповідним чином враховувати фінансові результати

126

підприємства за звітний період у цілому, а також недоплату або переплату податку в наступні або попередні звітні періоди.

Документальні перевірки здійснюються відповідно до річних планів роботи інспекції і квартальних графіків перевірок, що складаються по кожній ділянці роботи. У них включаються, у першу чергу, підприємства, що мають прибуток у значних розмірах або те, що допускають грубі порушення у веденні бухгалтерського обліку і податкового законодавства, а також усі збиткові підприємства і підприємства-недоїмники; підприємства, що подали заяви про припинення діяльності; підприємства, що користуються податковими пільгами; підприємства, що просять відшкодування великих сум податків; підприємства, у яких є філії, представництва, дочірні підприємства, на рахунки яких зараховується виторг від реалізації, який не враховано у бухгалтерському обліку головної фірми. У планах і графіках роботи податковим органам рекомендується передбачати залучення фінансових, правоохоронних, ревізійних служб банків, статистичних та інших контролюючих органів. Тобто документальна перевірка платників податків проводиться згідно з програмою перевірки, яка містить перелік питань, що переві­ряються.

При необхідності проводяться позапланові документальні, а також спеціальні тематичні перевірки підприємств.

Проведенню документальної перевірки передують каме­ральна перевірка, вивчення наявних матеріалів попередньої перевірки, сигналів які надійшли про порушення податкового законодавства й іншої інформації, що характеризує роботу і фінансовий стан платника.

Для проведення перевірки податковий інспектор повинен мати належно оформлене посвідчення на перевірку. За ре­зультатами перевірок складаються акти, які підписуються осо­бами, що здійснювали перевірку, керівником та головним бух­галтером підприємства. На відміну від актів ревізій при податковому контролі використовуються спеціальні бланки актів перевірки, які відрізняються за формою, структурою, реквізитами, послідовністю висвітлення наслідків перевірки. Так, за результатами документальної перевірки платників податків складається акт на бланку ДПА, у якому зазначаються факти

127

Л.В. Дікань. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ

в иявлених перевіркою порушень і визначаються суми податкового зобов'язання платника податків та пені за несвоєчасну сплату податків до бюджету. Податковий інспектор безпосередньо в акті дає вказівки про внесення цих сум у відповідних розмірах до бюджету і на спеціальний рахунок ДПІ в десятиденний термін з дня складання акта. В акті також зазначається про прийняття постанови про вилучення документів, номери та серії складених протоколів про адміністративні правопорушення з боку керівника й головного бухгалтера.

Перевірка первинних документів і записів в облікових регістрах здійснюється суцільним або вибірковим способами. При суцільному способі перевіряються всі документи і записи в регістрах бухгалтерського обліку. При вибірковому способі перевіряється частина первинних документів у кожному місяці періоду, що перевіряється, або за кілька місяців.

Вірогідність господарських операцій установлюється шляхом формальної й арифметичної перевірки документів або за допомогою спеціальних прийомів документального і фактичного контролю. При формальній перевірці встановлюються правильність заповнення всіх реквізитів документів; наявність не обговорених виправлень, підчищень, дописок у тексті і цифр; дійсність підписів посадових і матеріально відповідальних осіб. У необхідних випадках підпис працівника в даному документі зіставляється з його підписом в інших документах, а при виникненні сумнівів можливо особисте підтвердження працівника у формі пояснень по даному факту господарської операції або призначення графологічної експертизи.

При арифметичній перевірці визначається правильність підрахунків у документах, наприклад правильність показаних підсумків у первинних документах, облікових регістрах і звітних формах.

Вірогідність господарських операцій, відбитих у первинних документах, при необхідності може бути встановлена шляхом проведення зустрічних перевірок на підприємствах, з якими організація, що перевіряється, має господарські зв'язки.

При зустрічних перевірках первинні документи й облікові дані підприємства, що перевіряється, звіряються з відповідними документами і даними підприємств, від яких отримані або

128