Запитання для самоконтролю

1. _{Зміст і завдання статистичного зведення.}

2. _{Які функції виконують групування?}

3. _{Вивчається залежність вартості проданих квартир від типу будинків . Який вид групування доцільно застосовувати?}

4. _{Який вид групування застосовують, вивчаючи розподіл підприємств за формою власності?}

5. _{До якого виду статистичних групувань належить ряд розподілу і які його основні елементи?}

6. _{Згрупувати комерційні банки за кредитною ставкою під короткострокові позики, рівень якої коливається від 5 до 25%. Визначити межі рівних інтервалів для чотирьох груп.}

7. _{Сутність, аналітичні функції та основні елементи статистичної таблиці.}

8. _{Яких правил слід додержуватися, будуючи статистичні таблиці?}

Тема “Статистичні показники”

_{Мета роботи: засвоєння, поглиблення та систематизація знань про види статистичних показників та способи і особливості їх обчислення.}

Питання для самостійного вивчення.

_{1.Абсолютні статистичні величини та одиниці їх виміру.}

_{2.Видносні величини, їх види, економічний зміст, способи обчислення та одиниці виміру.}

_{3.Середні величини, їх види та способи обчислення.}

_{Література: 2 - 11}

Методичні рекомендації

_{Статистичний показник це узагальнююча характеристика соціально-економічного явища чи процесу, в якій поєднуються якісна та кількісна визначеність останнього.}

_{Якісний зміст показника залежить від суті явища (процесу) і знаходить своє відображення у назві (народжуваність, прибутковість тощо).}

_{Кількісний бік явища представляють число та його вимірник.}

_{Показники різноманітні за способом обчислення, ознакою часу, своїми функціями. За способом обчислення розрізняють первинні та похідні показники.}

_{Первинні визначаються шляхом зведення та групування даних, вони подаються у формі абсолютних величин.}

_{Похідні показники обчислюються на базі первинних або вторинних показників і мають форму середніх чи відносних величин.}

_{За ознакою часу показники поділяються на інтервальні і моментні.}

_{Інтервальні характеризують явище за певний час (день, місяць, рік), наприклад, введення в дію житла, перевезення вантажів тощо.}

_{До моментних відносять показники, які характеризують явище на певний. момент часу: протяжність нафтопроводів на кінець року, залишки обігових коштів на початок місяця.}

_{Серед статистичних показників є пари взаємообернених, які існують, паралельно і характеризують одне і те саме явище. Прямий показник зростає зі збільшенням явища; обернений, навпаки, зменшується. Наприклад, виробіток продукції в одиницю часу – прямий показник та витрати часу на одиницю продукції – обернений.}

_{Абсолютні статистичні величини характеризують розміри соціально-економічних явищ - обсяги сукупності або обсяги значень певних ознак. Це іменовані числа. Залежно від конкретної задачі дослідження та характеру явища використовують натуральні, трудові та вартісні (грошові) одиниці вимірювання. Якщо виникає потреба звести воєдино кілька різновидів однієї споживчої властивості, обсяги такого явища виражають в умовно-натуральних одиницях. Перерахунок в умовні одиниці здійснюють за допомогою спеціальних коефіцієнтів-сумірників.}

_{Відносні величини характеризують кількісні співвідношення різнойменних чи однойменних показників. Будь-яка відносна величина представляє собою дріб, чисельником якого є порівняльна величина, а знаменником – база порівняння. Відносна величина показує, у скільки разів порівняльна величина більша за базисну або яку частку вона становить відносно базисної, іноді - скільки одиниць однієї величини припадає на 100, 1000, 10000, 100000 одиниць іншої. В залежності від цього відносна величина може бути представлена у вигляді коефіцієнту (на 1 одиницю середовища), у процентах (%), проміле (‰), продециміле (‰0) та просантиміле (‰00). За аналітичною функцією виділяють відносні величини прогнозування (планового завдання), виконання договірних зобов'язань (виконання плану), інтенсивності, динаміки, просторового порівняння, структури, координації. Види відносних величин і порядок їх обчислення наведені у таблиці.}

_{Види відносних величин і порядок їх обчислення}

Види відносних величин	Характеристика	Спосіб обчислення	Форма вираження
1. Відносні величини планового завдання	Показують у скільки разів рівень плану більший або менший рівня, досягнутого в базисному періоді	,	у коефіцієнтах, %
2. Відносні величини виконання плану	Показують у скільки разів фактичний рівень більший або менший запланованого рівня	,	у коефіцієнтах, %
3. Відносні величини динаміки	Характеризують зміну явища у часі. Показують у скільки разів фактичний рівень більший або менший базового рівня	,	у коефіцієнтах, %
4. Відносні величини структури	Характеризують частку (питому вагу) складових частин) сукупності в їх загальному підсумку		переважно у %
5. Відносні величини координації	Характеризують співвідношення між складовими частинами цілого; показують скільки одиниць даної частини цілого припадає на іншу її частину		у коефіцієнтах
6. Відносні величини просторового порівняння	Характеризують співвідношення однойменних величин, що стосуються різних об’єктів, територій, але за той самий період часу	,	у коефіцієнтах, %
7. Відносні величини інтенсивності	Характеризують ступінь поширеності або розвитку явища в певному середовищі; показують скільки одиниць однієї сукупності приходиться на одиницю іншої сукупності		іменовані числа з одиницями вимірювання

_{Середня величина являє собою узагальнюючу кількісну характеристику ознаки в статистичній сукупності у конкретних умовах місця та часу.}

_{Середня величина - це узагальнююча міра варіаційної ознаки, що характеризує її рівень у розрахунку на одиницю сукупності. Умовами застосування середах величин є наявність якісно однорідної сукупності та достатньо великий її обсяг.}

_{У статистичній практиці використовують декілька видів середніх: середня арифметична, середня гармонічна, середня геометрична, середня хронологічна, середня квадратична, структурні середні (мода і медіана). Середня величина може набувати дві форми: просту і зважену. Якщо середня обчислюється за первинними (незгрупованими) даними, застосовується проста форма, якщо за вторинними (згрупованими) – зважена.}

_{Використання кожного виду середніх залежить від двох обставин: по-перше, від характеру індивідуальних значень ознаки (прямі, обернені, квадратичні, відносні); по-друге, від характеру алгебраїчного зв'язку між індивідуальними значеннями ознаки та її загальним обсягом (сума, добуток, степінь, квадратичний корінь). Цей зв'язок є визначальною властивістю сукупності і відбивається в логічній формулі осереднювальної ознаки. На підставі логічної формули обирається вад середньої.}

_{Середня арифметична - використовується для усереднення прямих значень ознак шляхом їх підсумовування, її логічна, формула має вигляд:}

_.

_{Якщо дані не згруповані, використовується середня арифметична проста:}

_,

_{де - окремі значення ознаки;}

_{- обсяг сукупності.}

_{Середня величина характеризує типовий рівень ознаки в сукупності. За даними ряду розподілу середня розраховується як арифметична зважена:}

_{- на основі частот ,}

_{- на основі часток ,}

_{де – число груп.}

_{При цьому:}

_{, а}

_{Якщо у хронологічному ряду наведено моментні показники, то для обчислення середньої вони замінюються півсумами значень на початок і кінець періоду. Якщо моментів більше, ніж два і інтервали між ними рівні, то середня обчислюється за формулою середньої хронологічної:}

_{де n – кількість моментів.}

_{Середня гармонічна застосовується для обчислення середньої з обернених показників їх підсумовуванням. Для незгрупованих даних береться середня гармонічна проста:}

_{Якщо дані згруповані, то використовується середня гармонічна зважена:}

_{Середня геометрична визначається як добуток відносних величин динаміки хі , що є кратним відношенням і-го значення показника до попереднього (і-1)-го. Формула середньої геометричної простої:}

_{В темі “Аналіз рядів розподілу” розглядаються середня квадратична серед характеристик варіації та структурні середні (мода і медіана) як характеристики центру розподілу.}