- •1. Мета і завдання дисципліни, її місце у навчальному процесі
- •1.1 Мета викладання дисципліни “Статистика”.
- •1.2 Завдання дисципліни:
- •1.3 Рекомендації до самостійної роботи студентів.
- •1.4 Форми контролю з дисципліни
- •2. Тематичний план дисципліни „статистика”.
- •3. Програма дисципліни Тема 1: Предмет і метод статистики
- •Тема 2: Статистичне спостереження
- •Тема 3: Зведення і групування статистичних даних.
- •Тема 4: Статистичні показники.
- •4. Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи Тема “Предмет і метод статистики”
- •Питання для самостійного вивчення.
- •Методичні рекомендації
- •Етапи економіко-статистичного дослідження:
- •Тема “Статистичне спостереження”
- •Питання для самостійного вивчення.
- •Методичні рекомендації
- •Ситуаційні завдання
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема “Зведення: і групування статистичних даних”
- •Питання для самостійного вивчення.
- •Методичні рекомендації
- •План практичного заняття
- •Розв’язування типових задач. Задача 1.
- •Розв’язання.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема “Статистичні показники”
- •Питання для самостійного вивчення.
- •Методичні рекомендації
- •План практичного заняття
- •Розв’язування типових задач.
- •Розв'язання.
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема "Аналіз рядів розподілу"
- •Питання для самостійного вивчення.
- •Методичні рекомендації
- •План практичного заняття
- •Розв’язування типових задач.
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема „Вибірковий метод”
- •Питання для самостійного вивчення.
- •Методичні рекомендації
- •План практичного заняття
- •Розв’язування типових задач.
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема “Статистична перевірка гіпотез”
- •Питання для самостійного вивчення
- •Методичні рекомендації
- •План практичного заняття
- •Розв’язування типових задач
- •Розв’язання
- •Запитання для самоконтролю
- •Теми "Статистичні методи аналізу кореляційних зв’язків", "Аналіз таблиць взаємної спряженості"
- •Методичні рекомендації
- •План практичного заняття
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Запитання для самоконтролю
- •Теми "Аналіз інтенсивності динаміки", "Аналіз тенденції розвитку"
- •Питання для самостійного вивчення.
- •Методичні рекомендації
- •План практичного заняття
- •Розв’язування типових задач.
- •Розв’язання
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема „Індекси”
- •Питання для самостійного вивчення.
- •Методичні рекомендації
- •Формули індексів
- •План практичного заняття
- •Розв’язування типових задач.
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема „Графічний метод”
- •Питання для самостійного вивчення.
- •Методичні рекомендації
- •План практичного заняття
- •Запитання для самоконтролю
- •5. Завдання до самостійної роботи Порядок вибору варіанту завдання і номерів задач
- •Частина перша
- •Частина друга
- •6. Навчально-методична література:
- •Додатки
Теми "Аналіз інтенсивності динаміки", "Аналіз тенденції розвитку"
Мета роботи: засвоєння, поглиблення та систематизація знань про види рядів динаміки та їх особливості, характеристики інтенсивності динаміки, методи їх обчислення та аналізу, методи аналізу основної тенденції розвитку (тренду).
Питання для самостійного вивчення.
1.Поняття, складові елементи рядів динаміки, їх види та особливості.
2.Статистичні характеристики інтенсивності динаміки, методи їх обчислення та аналізу.
3.Середня абсолютна та відносна швидкість розвитку.
4.Методи аналізу основної тенденції (тренду) у рядах динаміки.
5.Вимірювання сезонних коливань.
6.Елементи прогнозування та інтерполяції рядів динаміки.
Література: 2 - 11
Методичні рекомендації
Розрахунок показників динаміки ґрунтується на порівнянні рівнів динамічного ряду. Якщо база порівняння постійна, характеристики динаміки називають базисними, якщо база порівняння змінна – ланцюговими.
Абсолютний приріст (зменшення) - це різниця рівнів динамічного ряду, ланцюгові , базисні .
Сума ланцюгових абсолютних приростів дорівнює кінцевому базисному:
.
Темп зростання , розраховується як відношення рівнів ряду, виражається коефіцієнтом (тоді він називається коефіцієнтом росту) або процентом:
ланцюгові та ,
базисні та .
Добуток ланцюгових дорівнює кінцевому базисному:
.
Темп приросту , показує, на скільки процентів рівень , більше (менше) рівня взятого за базу порівняння. Його можна визначити як відношення абсолютного приросту до бази порівняння або безпосередньо на основі темпу зростання.
Для ланцюгових характеристик:
,
.
Аналогічно взаємопов’язані і базисні характеристики динаміки.
Абсолютне значення 1 % приросту показує, чого вартий 1 % і розраховується як співвідношення абсолютного приросту й темпу приросту. Алгебраїчне це співвідношення дорівнює 0,01 рівня, взятого за базу порівняння:
.
Для базисних темпів приросту значення однакові.
Середній абсолютний приріст розраховується як середня арифметична приросту з ланцюгових абсолютних приростів:
,
де - число ланцюгових абсолютних приростів.
Середній темп зростання розраховують за формулою середньої геометричної:
, ,
де - число ланцюгових темпів зростання.
Якщо абсолютна та відносна швидкість динаміки у межах періоду, що вивчається, неоднакова, порівнянням однойменних характеристик за різні інтервали часу вимірюється прискорення (уповільнення) динаміки.
Різниця абсолютних ланцюгових приростів , характеризує абсолютне прискорення (+) чи уповільнення (-) динаміки.
Для додатних абсолютних приростів можна визначити відносне прискорення ( ). Якщо інтервали часу неоднакові, використовують середні абсолютні прирости відповідних інтервалів.
На основі темпів зростання (базисних або середніх) проводять порівняльний аналіз інтенсивності динаміки паралельних рядів. Співвідношення наливають коефіцієнтом випередження.
Якщо ряди динаміки взаємопов’язані, тобто рівні їх представляють фактор та результат , із співвідношення темпів приросту цих ознак визначають, на скільки відсотків змінюється у зі зміною на 1 %.
За змістом співвідношення темпів приросту є коефіцієнтом еластичності
Тенденція – це основний напрямок розвитку. У процесі аналізу рядів динаміки важливо виявити загальну тенденцію розвитку суспільно-економічного явища, тобто встановити в якому напрямі воно змінюється: зростає чи знижується, або коливається.
Якщо в ряді динаміки тенденція чітко не виявляється, то цей ряд згладжують: початкові рівні динамічного ряду замінюють середніми за інтервалами. Кожний наступний інтервал утворюється з попереднім зсувом на один рівень. Рад ковзних середніх коротший за початковий ряд на рівнів, що потребує уважного ставлення до вибору ширини інтервалу. Оскільки середня і належить середині інтервалу, то доцільно застосовувати непарні інтервали ( ). Метод ковзних середніх має не лише самостійне значення під час вивчення тенденцій, а й може застосовуватися з метою попередньої обробки в разі дуже коливальних динамічних рядів.
У рядах з чітко визначеною тенденцією її описують аналітичне за допомогою певної функції:
,
де – зміни часу;
– теоретичні рівні ряду.
Зазначену функцію називають трендовим рівнянням. Вибір функціонального виду тренду залежить від характеру динаміки.
При відносно стабільних абсолютних приростах використовують лінійний тренд , при стабільних темпах приросту – показову функцію .
Параметр „ ” у лінійній функції характеризує середній абсолютний приріст, у показовій – середній темп зростання.
Параметр „ ” в обох функціях – це теоретичне значення рівня при .
Розраховуються параметри трендових рівнянь методом найменших квадратів, при цьому нелінійні функції приводяться до лінійного виду.
Система нормальних рівнянь має вид:
Якщо початок відліку часу ( ) перенести в середину ряду, то , а отже,
,