- •1. Мета і завдання дисципліни, її місце у навчальному процесі
- •1.1 Мета викладання дисципліни “Статистика”.
- •1.2 Завдання дисципліни:
- •1.3 Рекомендації до самостійної роботи студентів.
- •1.4 Форми контролю з дисципліни
- •2. Тематичний план дисципліни „статистика”.
- •3. Програма дисципліни Тема 1: Предмет і метод статистики
- •Тема 2: Статистичне спостереження
- •Тема 3: Зведення і групування статистичних даних.
- •Тема 4: Статистичні показники.
- •4. Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи Тема “Предмет і метод статистики”
- •Питання для самостійного вивчення.
- •Методичні рекомендації
- •Етапи економіко-статистичного дослідження:
- •Тема “Статистичне спостереження”
- •Питання для самостійного вивчення.
- •Методичні рекомендації
- •Ситуаційні завдання
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема “Зведення: і групування статистичних даних”
- •Питання для самостійного вивчення.
- •Методичні рекомендації
- •План практичного заняття
- •Розв’язування типових задач. Задача 1.
- •Розв’язання.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема “Статистичні показники”
- •Питання для самостійного вивчення.
- •Методичні рекомендації
- •План практичного заняття
- •Розв’язування типових задач.
- •Розв'язання.
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема "Аналіз рядів розподілу"
- •Питання для самостійного вивчення.
- •Методичні рекомендації
- •План практичного заняття
- •Розв’язування типових задач.
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема „Вибірковий метод”
- •Питання для самостійного вивчення.
- •Методичні рекомендації
- •План практичного заняття
- •Розв’язування типових задач.
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема “Статистична перевірка гіпотез”
- •Питання для самостійного вивчення
- •Методичні рекомендації
- •План практичного заняття
- •Розв’язування типових задач
- •Розв’язання
- •Запитання для самоконтролю
- •Теми "Статистичні методи аналізу кореляційних зв’язків", "Аналіз таблиць взаємної спряженості"
- •Методичні рекомендації
- •План практичного заняття
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Запитання для самоконтролю
- •Теми "Аналіз інтенсивності динаміки", "Аналіз тенденції розвитку"
- •Питання для самостійного вивчення.
- •Методичні рекомендації
- •План практичного заняття
- •Розв’язування типових задач.
- •Розв’язання
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема „Індекси”
- •Питання для самостійного вивчення.
- •Методичні рекомендації
- •Формули індексів
- •План практичного заняття
- •Розв’язування типових задач.
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема „Графічний метод”
- •Питання для самостійного вивчення.
- •Методичні рекомендації
- •План практичного заняття
- •Запитання для самоконтролю
- •5. Завдання до самостійної роботи Порядок вибору варіанту завдання і номерів задач
- •Частина перша
- •Частина друга
- •6. Навчально-методична література:
- •Додатки
Тема “Зведення: і групування статистичних даних”
Мета роботи: засвоєння, поглиблення та систематизація знань про основні елементи статистичного зведення, види і методологічні аспекти побудови і представлення результатів статистичних групувань.
Питання для самостійного вивчення.
1.Суть, поняття та основні елементи статистичного зведення.
2.Групування. Основні види і методологічні аспекти побудови статистичних групувань
3.Статистичні таблиці.
Література: 2 - 11
Методичні рекомендації
Статистичне зведення та групування - другий етап дослідження масових суспільних явищ. Суть зведення полягає в класифікації та агрегуванні первинних статистичних даних. На етапі зведення елементи сукупності за принципом схожості та відмінності певних ознак об'єднуються в групи.
Статистичне групування – це поділ сукупності на групи та підгрупи за істотними для них ознаками. Розрізняють структурні, типологічні та аналітичні групування.
Структурне групування характеризує склад однорідної сукупності зі певними ознаками, обсяги явища та вагомість окремих груп. Різновидом структурного групування є ряд розподілу, характеристиками якого є варіанти та частоти, або частки. Варіантами є окремі значення групувальної ознаки, а частоти показують, як часто повторюються окремі значення варіант.
Залежно від статистичної природи групувальної ознаки розрізняють ряди розподілу атрибутивні і варіаційні. За дискретною ознакою кількість варіант обмежена, тоді утворюються дискретний ряд, наприклад розподіл сімей за кількістю дітей. Якщо дискретна ознака варіює в широких межах або групувальна ознака неперервна, утворюються інтервальний ряд розподілу, наприклад розподіл міст за чисельністю населення.
Типологічне групування - це розподіл якісно неоднорідної сукупності на класи, соціально-економічні типи, однорідні групи.
За допомогою аналітичного групування виявляють наявність та напрямок зв'язку між двома ознаками, з яких одна представляє результат, інша фактор, що впливає на результат.
Кількість груп залежить від ступеня варіації групувальної ознаки та обсягу сукупності, у кожному окремому випадку її треба обґрунтувати. Якщо групувальна ознака атрибутивна, кількість груп певною мірою визначається кількістю найменувань ознаки.
У процесі формування груп за варіаційною ознакою – безперервною або дискретною, з широким діапазоном варіації - необхідно встановити інтервали груп та визначити межі кожного з них. Інтервали бувають рівні та нерівні, відкриті та закриті.
Ширина рівного інтервалу визначається відношенням:
,
де Хmax, Xmin – максимальне і мінімальне значення ознаки;
- кількість груп.
У разі, коли діапазон значень ознаки надто широкий і розподіл сукупності за цією ознакою нерівномірний, використовують нерівні інтервали.
Невід'ємним елементом зведення і групування є статистичні таблиці.
За логічним змістом статистична таблиця розглядається як „статистичне речення”, підметом якого є об'єкт дослідження, а присудком - система показників, що характеризує об'єкт.
Статистичні таблиці в залежності від структури підмета поділяють на прості, групові та комбінаційні. Розробка присудка може бути проста або складна.
При складанні статистичних таблиць необхідно дотримуватися установлених правил:
Таблиця має бути по можливості невеликою за розміром, включати тільки ті дані, які необхідні для вивчення певного явища.
Загальну назву, заголовки підмета і присудка слід формулювати чітко, коротко і змістовно, без скорочень.
Рядки в підметі і графи в присудку, як правило, нумерують.
Слід точно додержуватися таких умовних позначень: якщо явища немає, ставлять(-); якщо ж немає відомостей про його розмір, ставлять три крапки (...); якщо величина показника не перевищує точності, прийнятої для графи, то в таких випадках ставиться число 0,0; якщо клітинка не заповнюється, то ставиться (Х).
Кількісні показники в межах однієї графи повинні наводитися з однаковою точністю, тобто до 0,1 до 0,01, до 0,001.
Слід обов'язково вказувати одиниці вимірювання показників. Якщо одиниця вимірювання однакова для всіх показників таблиці, то вона вказується у загальній назві таблиці або над верхнім правим кутом таблиці; якщо одиниці вимірювання різноманітні, то їх назви вказують в заголовках рядків або граф таблиці, а інколи в окремо наведеній спеціальній графі "Одиниця вимірювання".
Таблиці повинні бути замкненими, тобто з підсумковими результатами. Виняток становлять аналітичні таблиці, в яких підсумків може не бути.
Таблиці треба вміти читати і аналізувати. Читання і аналіз статистичних таблиць має важливе пізнавальне і практичне значення:
Аналіз статистичних таблиць складається; ,з аналізу побудови таблиці, тобто з визначення того, яке суспільне явище наведене в таблиці, якими ознаками воно характеризується, які ознаки покладені ,в основу групування, що утворює підмет і присудок. Аналіз змісту таблиці передбачає вивчення окремих груп підмета таблиці (аналіз по горизонталі) і окремих ознак присудка (аналіз по вертикалі), зіставлення даних різних груп сукупності; визначення наявності і характеру залежності між окремими ознаками; подання узагальнюючих висновків про окремі групи і про всю сукупність.