3. Політичні партії: визначення і класифікація.

Політична партія (від лат. partis – частина, група, відділ) – добровільна політична організація, яка об'єд­нує у своїх лавах найбільш активну й організовану частину соціальної спільності (народу, нації, соціальної групи) з метою вираження і захисту політичного інте­ресу, здійснення практичної роботи для задоволення цього інтересу. Отже, за своєю природою будь-яка партія є громадським утворенням, оскільки для неї характерними є добровільність вступу і виходу з неї, прийняття програми і статуту та ін. Однак серед інших громадських організацій партія виділяється своїми особливими властивостями, а саме – своїми політичними цілями і завданнями по завоюванню, утриманню влади, соціальною базою, методами діяль­ності.

Уявлення про політичну партію насамперед дають такі ознаки: 1) мета партії – завоювання й здійснення влади окремо або в коаліції; 2) партія – це організа­ція, яка об'єднує людей на різних рівнях політики – від місцевого до міжнародного; 3) будь-яка партія є носієм ідеології, особливого бачення світу й людини; 4) прагнення кожної партії до забезпечення соціальної опори, підтримки з боку мас.

Статус партій регулюється законодавством країни. З цією метою місце й роль партій визначаються у кон­ституціях, окремих законах. Відповідно до законодав­ства здійснюється реєстрація партій, в кожній країні, є свої особливості державно-правового закріплення статусу партій.

Партії забезпечують політичний зв'язок між суспіль­ством і державою. У процесі такого зв'язку вони здійс­нюють такі завдання: об'єднання політичних сил, генерування ідей, координація дій, погодження теорії і прак­тики різних політичних сил та їх організацій, виявлення політичних та інших інтересів, забезпечення волевияв­лення мас. Виконанню цього й підпорядкована діяль­ність будь-якої політичної партії, у процесі здійснення якої й виявляється її політичний потенціал.

Виходячи із змісту діяльності, соціальної сутності та інших ознак, можна визначити типологію політичних партій. Вони є різноманітними за характером, Принципом організації, ідейними настановами, соціальною базою, позицією, місцем у політичній системі суспіль­ства, Тактичними пріоритетами та ін. Прагнучи до їх систематизації, слід пам'ятати, що будь-яка класифі­кація є умовною.

Використовуючи класифікацію партій, запропоно­вану польським політологом Є. Вятром, можна дати схему різновидів політичних партій залежно від таких ознак: 1)За політичним режимом у країні, роллю, яку виконують партії у суспільстві, місцем у системі влади: владна, правляча, опозиційна; легальна або нелегальна. 2)За соціально-класовою сутністю, а) класові: пролетарські, буржуазні, дрібнобуржуазні, селянські; б) між класові: робітничо-селянські; в) партії соціальних груп. З)За політичними цілями, ідео­логією: комуністичні, соціалістичні, буржуазно-рефор­містські, буржуазно-радикальні, консервативні, релі­гійні, право радикальні (фашистські), національні. 4)За методом досягнення цілей: революційні, рефор­містські, консервативні, реакційні, контрреволюційні. 5)За "внутрішньою структурою: демократичні, автокра­тичні, тоталітарні. 6) За роллю, яку виконують у даний момент: партія як політичний авангард; партії, при­значені для участі у виборчій системі. 7)За методом поповнення: кадрові (елітарні), масові (популістські), закриті, відкриті. 8)За умовами функціонування: ле­гальні, нелегальні. 9)За організаційною будовою: суворо централізовані, децентралізовані. 10)За типом організаційної структури; централізовані, з постійним або формальним членством, з індивідуальним або колективним членством, побудовані за територіальним або виробничим принципом.

Вказані типи партій можуть суміщатися залежно від обставин політичного функціонування. При наяв­ності декількох партій у політичній організації суспіль­ства тієї чи іншої країни між ними встановлюються політичні зв'язки. Розвиток таких взаємозв'язків знаходить своє вираження у створенні партійних систем. Існують такі партійні системи: 1)однопартійна;

2)двопартійна; 3)багатопартійна.