4. Типологія політичних режимів.

Політичний режим – сукупність засобів і методів реалізації владних відносин у суспільстві. Як правило, розрізняються три основні типи політичних режимів: тоталітарний, авторитарний і демократичний. Для детальніших характеристик будь-якого реального режиму виділяють також перехідні їх типи. У підсумку палітра можливих типів приблизно така: тоталітарний, жорстко авторитарний, обмежено демократичний, розгорнено демократичний, поступницько-демократичний.

Найхарактерніші риси демократичного політичного режиму знайшли практичну реалізацію в політичній практиці таких країн: США, Канада, Австралія, страни Західної Європи. Владні відносини в цих країнах можна представити таким чином. Соціальну основу режиму складає громадянське суспільство – суспільство економічно незалежних громодян-власників. Саме вони шляхом загальних виборів обирають представницькі органи державної влади. Таким чином форма державного правління є республіканською. Демократичний режим характеризується багатопартійністю. Рішення приймаються більшістю голосів. Однак характерною рисою розгорненої демократії є забезпечення прав меншин, як у виборчій системі, такі в роботі представницьких органів влади.

Демократичний режим спирається на принцип розподілу влад. Конституційно проголошується рівність громадян у правах і перед законом.

Авторитарний політичний режим виникає найчастіше в умовах радикальних соціально-економічних перетворень, переходу від традиційних структур до індустріальних і сам відображає цю перехідність, несе на собі відбиток певної двоїстості. При ньому діють деякі демократичні структури: виборча система, боротьба політичних сил у парламенті, багатопартійність. Проте ці демократичні елементи жорстко обмежені. Політичні права громадян і політичних партій значно звужені а їхня діяльність тотально регламентована. Опозиція має формальний характер. У той же час на відміну від тоталітарного режиму допускається дозоване інакомислення й обмежена опозиція преси. Авторитарні режими, на відміну від тоталітарних, можуть еволюціонувати до демократичного режиму, як це мало місце в Туреччині, Іспанії, Греції, Югославії, країнах Латинської Америки.

Загальними характеристиками тоталітарного режиму в економічній і політичній сферах є відповідно тотальне відчуження народу від власності і політичної влади. Як його наслідок відбувається поглинання державою суспільства й індивіда, цілковите відчуження громадян від індивідуальної духовної сфери в результаті її одержавлення. Зникає грань між політичною і неполітичною сферами життя, знищується будь-яка форма несанкціонованої життєдіяльності. Забороняється і карається будь-яке інакомислення. У тоталітарних режимах, як правило, немає механізму наступництва влади. Тоталітаризм передбачає панування загального над індивідуальним. Він передбачає тотожність правлячої партії і держави і виступає як криза останньої, як криза державних інститутів влади, як криза самої ідеї державності.

.......................................................................................................................