- •Теми лекцій
- •Тема: Людина у політичних відносинах і процесах.
- •Лекція № 1. Тема: Предмет, методи і функції політології.
- •Лекція № 2. Тема: Історія політичної думки Стародавнього Світу і Середньовіччя.
- •Література:
- •Політична думка в країнах Стародавнього Сходу.
- •Політичні доктрини Античності.
- •3.Політична думка в середньовіччі.
- •Лекція № 3. Тема: Політичні вчення Нового часу.
- •Література:
- •5. Політико-правові вчення в німецькій класичній філософії.
- •Лекція № 4. Тема: Основні тенденції розвитку політичної науки у хіх – XX ст.
- •Література:
- •2. Соціалістичні концепції політики:
- •3. Політична думка представників буржуазного лібералізму та елітаристських теорій XVIII-XX ст.
- •2. Соціалістичні концепції політики: а) критично-утопічний соціалізм XIX ст. У першій половині XIX ст. Завершується формування політичної ідеології соціалізму (а. Сен-Сімон, ш. Фур'є, р. Оуен).
- •3. Політична думка представників буржуазного лібералізму та елітаристських теорій XIX-XX ст.
- •Лекція № 5. Тема: Становлення і розвиток політичної думки в Україні.
- •Література:
- •2. Політична думка в Україні за литовсько-польської доби XIV – перша половина XVII ст.
- •3.Суспільно-політичний процес в козацько-гетьманській державі.
- •4. Політичні погляді в Україні XVII-XVIII ст.
- •5. Розвиток революційно-демократичних ідей. Кирило-Мефодіївське товариство.
- •6. Сутність ліберально-демократичних ідей та особливості соціалістичної думки.
- •7. Політичні концепції українських мислителів початку XX ст. М. Грушевський, в. Винниченко, д. Донцов.
- •Лекція № 6. Тема: Суспільно-політичні доктрини сучасності.
- •Література
- •2.Неоконсерватизм як доктрина захисту традиції і одвічних цінностей.
- •3. Сучасний лібералізм.
- •4.Соціал-демократична доктрина.
- •Лекція № 7. Тема: Політична система і держава.
- •Література
- •2. Структура та механізм функціонування політологічної системи.
- •Типологія політичних систем.
- •4. Походження та сутність держави. Форми державного правління та устрою.
- •Держава і громадянське суспільство. Правова держава.
- •Лекція № 8. Тема: Походження та сутність влади.
- •Література
- •2. Джерела влади.
- •3. Концепції влади.
- •4. Типологія політичних режимів.
- •Лекція № 9. Тема: Політична свідомість та культура.
- •Література
- •1.Сутність і структура політичної свідомості.
- •2. Політична культура: поняття, зміст, функції.
- •3. Типологія політичної культури.
- •Сутність і структура політичної свідомості.
- •2. Політична культура: поняття, зміст, функції.
- •3. Типологія політичної культури.
- •Лекція № 10. Тема: Людина у політичних відносинах і процесах.
- •Література
- •1. Людина як об'єкт і суб'єкт політики.
- •2. Політична участь людини. Класифікація типів людей щодо участі в політиці.
- •3. Сутність політичної соціалізації людини. Політична соціалізація особи в умовах становлення Української держави.
- •1. Людина як об'єкт і суб'єкт політики.
- •2. Політична участь людини. Класифікація типів людей щодо участі в політиці.
- •3. Сутність політичної соціалізації людини. Політична соціалізація особи в умовах становлення Української держави.
- •Лекція № 1. Тема: Політичний процес.
- •Література.
- •Політична діяльність.
- •Парламентська і партійна форми діяльності.
- •Політичні партії: визначення, класифікація.
- •Політична діяльність.
- •Парламентська і партійна форми діяльності.
- •Політичні партії: визначення і класифікація.
- •4. Політичні рішення.
- •Лекція № 12. Тема: Національна політика.
- •Література
- •1.Нація як історична спільність людей. Теорії походження нації.
- •2.Основні напрямки національного відродження в Україні на сучасному етапі.
- •2. Основні проблеми національного відродження в Україні на сучасному етапі.
- •Лекція № 13. Тема: Світовий політичний процес.
- •2.Тенденції розвитку сучасної світової політики.
- •3. Глобальні проблеми людства.
4. Типологія політичних режимів.
Політичний режим – сукупність засобів і методів реалізації владних відносин у суспільстві. Як правило, розрізняються три основні типи політичних режимів: тоталітарний, авторитарний і демократичний. Для детальніших характеристик будь-якого реального режиму виділяють також перехідні їх типи. У підсумку палітра можливих типів приблизно така: тоталітарний, жорстко авторитарний, обмежено демократичний, розгорнено демократичний, поступницько-демократичний.
Найхарактерніші риси демократичного політичного режиму знайшли практичну реалізацію в політичній практиці таких країн: США, Канада, Австралія, страни Західної Європи. Владні відносини в цих країнах можна представити таким чином. Соціальну основу режиму складає громадянське суспільство – суспільство економічно незалежних громодян-власників. Саме вони шляхом загальних виборів обирають представницькі органи державної влади. Таким чином форма державного правління є республіканською. Демократичний режим характеризується багатопартійністю. Рішення приймаються більшістю голосів. Однак характерною рисою розгорненої демократії є забезпечення прав меншин, як у виборчій системі, такі в роботі представницьких органів влади.
Демократичний режим спирається на принцип розподілу влад. Конституційно проголошується рівність громадян у правах і перед законом.
Авторитарний політичний режим виникає найчастіше в умовах радикальних соціально-економічних перетворень, переходу від традиційних структур до індустріальних і сам відображає цю перехідність, несе на собі відбиток певної двоїстості. При ньому діють деякі демократичні структури: виборча система, боротьба політичних сил у парламенті, багатопартійність. Проте ці демократичні елементи жорстко обмежені. Політичні права громадян і політичних партій значно звужені а їхня діяльність тотально регламентована. Опозиція має формальний характер. У той же час на відміну від тоталітарного режиму допускається дозоване інакомислення й обмежена опозиція преси. Авторитарні режими, на відміну від тоталітарних, можуть еволюціонувати до демократичного режиму, як це мало місце в Туреччині, Іспанії, Греції, Югославії, країнах Латинської Америки.
Загальними характеристиками тоталітарного режиму в економічній і політичній сферах є відповідно тотальне відчуження народу від власності і політичної влади. Як його наслідок відбувається поглинання державою суспільства й індивіда, цілковите відчуження громадян від індивідуальної духовної сфери в результаті її одержавлення. Зникає грань між політичною і неполітичною сферами життя, знищується будь-яка форма несанкціонованої життєдіяльності. Забороняється і карається будь-яке інакомислення. У тоталітарних режимах, як правило, немає механізму наступництва влади. Тоталітаризм передбачає панування загального над індивідуальним. Він передбачає тотожність правлячої партії і держави і виступає як криза останньої, як криза державних інститутів влади, як криза самої ідеї державності.
.......................................................................................................................