Лекція № 9. Тема: Політична свідомість та культура.

МЕТА: в ході лекції вивчити сутність та зміст наступних проблем, понять та категорій політології: політична свідомість як відображення ідейного життя суспільства. Визначення та структура політичної свідомості. Буденна і теоретична політична свідомості. Складові елементи політичної свідомості. Типи політичної свідомості. Масова політична свідомість. Політична свідомість як фактор політичної поведінки.

Місце і роль політичної культури в загальній системі культури і в політичному житті суспільства. Визначення політичної культури Д. Алмонд, С. Верба, М. Бернштейн, Р. Такер, В. Липинський. Типологія політичної культури: демократична, тоталітарна, авторитарна, закрита, відкрита, приходська, культура політичної участі.

Література

1.Баталов Е.Я. Политическая культура современного американского общества. – М., 1999.

2.Гаджиев К. Политическая культура: концептуальный аспект // Полит. Исследования. –1996. – №6.

3.Головаха Е. Особливості політичної свідомості // Політол. Читання. – 1992. –№1.

4.Політологія / За ред. О.І.Семківа. – Львів, 1994.

5.Політологія: Курс лекцій / За ред.І.С.Дзюбка. – К., 1993.

План.

1.Сутність і структура політичної свідомості.

2. Політична культура: поняття, зміст, функції.

3. Типологія політичної культури.

1. Сутність і структура політичної свідомості.

Особливістю політичних процесів є свідомий цілеспрямований характер дії його суб'єктів – індивідів, класів, соціальних груп і націй, а також політичних інститутів, які виражають їхні інтереси. Тому об'єктами політології виступають полі­тична свідомість, політична ідеологія, громадська думка, політична і громадянська культура.

Під політичною свідомістю розуміємо свідомість учасників політичного процесу, всіх тих сил, які борються за владу і її здійснюють. Цей вид свідомості безпосередньо зумовлений політичним буттям. Однак на нього впливають також соці­ально-економічні, національні і культурні фактори. Важко переоцінити і той вплив, який на політичну свідомість суспільства справляють глибокі структурні та якісні зміни в системі міжнародних відносин.

Формування політичної свідомості – це усвідомлення суспільними суб'єктами процесів, які відбуваються в полі­тичному житті, через призму притаманних їм інтересів і ціннісних орієнтацій. Ця свідомість може бути більшою або меншою мірою адекватним відображенням об'єктивних про­цесів боротьби за владу та її здійснення, в цілому потреб політичного розвитку.

Оскільки суспільство – складна система, то і політична свідомість не є однорідною. Насамперед вона виступає як специфічна форма мислення вияву політичних інтересів певних класів, страт тощо.

Політична свідомість – явище багаторівневе. По суб'єкту воно виявляється як свідомість на рівні всього суспільства, далі – нації, класів, групи – великої чи малої, формальної чи неформальної, вікової та іншої, нарешті, індивіда. Якщо йдеться про глобальні загальнолюдські інтереси і проблеми, то виділяється загальнолюдська політична свідомість.

За ступенем відображення закономірностей сфери боротьби за владу та її здійснення в структурі політичної свідомості розрізняють два взаємопов'язані рівні. Теоретичний орієнтується на розкриття законів політичного життя. Він характерний для діяльності вчених та ідеологів – виразників інтересів тих або інших соціальних груп. На ґрунті такої політичної свідомості визначаються і формуються політичні ідеї, виробляються певні концепції, які втілюються в полі­тичних деклараціях, програмах тощо.

Емпіричний рівень формується на ґрунті повсякденного практичного досвіду людей і пов'язаний з їхньою безпосе­редньою політичною поведінкою. Ця свідомість віддзеркалює­ться в спостереженнях, навиках і уяві суб'єктів політичних процесів. З емпіричним рівнем пов'язана і повсякденна і політична свідомість. Вона включає в себе не тільки емпіричні, а й певні ідеологічні й теоретичні елементи.

Суттєвою для політики є також масова свідомість. Вона покликана до життя процесом зростання маси людей, які беруть участь в історичних діях, примноженням та усклад­ненням політичних зв'язків. За своїм змістом масова свідо­мість становить сукупність ідей, уявлень, у тому числі ілюзорних почуттів, настроїв, що відображають всі сторони життя суспільства, доступні масам і здатні викликати у них інтерес. Носієм її виступає маса як сукупність індивідів. Особливості масової політичної свідомості зумовлені рисами такої сукупності, зокрема тим, що це аморфне, випадкове і нестійке утворення, яке виникає на ґрунті і в межах певної конкретної політичної ситуації. Для масової політичної свідомості властиві розірваність, суперечливість, здатність до несподіваних швидких змін в одних випадках і закостеніння в інших.