2. Методики для діагностики соціально-психологічного клімату в організації (діагностичний компонент технології)

Основні методи, які можна використати для діагностики певних показників соціально-психологічного клімату поділяються на три групи:

1. Методи, спрямовані на отримання інформації про «зовнішні» показники соціально-психологічного клімату.

2. Методи, які забезпечують отримання інформації про «внутрішні» показники клімату.

3. Методи, які опосередковано, через кількісні (статистичні) показники, надають інформацію про соціально-психологічний клімат.

До першої групи належать:

- спостереження, спрямоване па з'ясування особливостей спілкування (частота, спрямованість, модальність);

- експеримент, що забезпечує дослідження особливостей інтерактивної та перцептивної функції спілкування, спільної діяльності («арка» Л.І. Уманського, «підставна група» С. Аша і т.п.), та який може поєднуватися зі спостереженням [ 18; 24].

Друга група включає:

• інтерв'ю, за допомогою якого можна з'ясувати суб'єктивну оцінку кожним співробітником соціально-психологічного клімату організації;

• анкетування членів колективу про їх ставлення до основних параметрів, що складають соціально-психологічний клімат (міри задоволеності змістом праці, її умовами, стосунками з колегами, стосунками з керівниками тощо) |10|;

• соціометрію, спрямовану на визначення внутрішнього компонента міжособистісної взаємодії в колективі організації, структури міжособистісної взаємодії, емоційних, когнітивних якостей взаємодії [12; 15];

• референтометрію, спрямовану на виявлення референтних груп (угруповань, мікрогруп, особистостей), оцінки значущості даного колективу для кожного співробітника) [12];

• методики, спрямовані па виявлення ступеня конфліктності в колективі [8];

—методики, спрямовані па визначення рівня ситуативної й особистісної тривожності [21] та ін.

Третю групу складають:

• аналіз документів, за яким можна мати опосередковану інформацію про рівень соціально-психологічного клімату (плинність кадрів, частота конфліктів, кількість порушень дисципліни співробітниками тощо);

• аналіз продуктів діяльності, який дає можливість через аналіз змісту та якість продуктів діяльності дослідити мотивацію співробітників, їх ставлення до праці як опосередковані показники клімату;

• експертна оцінка клімату з боку керівних кадрів організації [21; 221.

Нижче докладно розглянуто зміст декількох методик другої групи, які можуть

бути використати організаційними психологами для вирішення конкретних завдань дослідження соціально-психологічного клімату в організації:

І. Анкета для вивчення соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі — дає можливість виявити структурні складові соціально-психологічного клімату в освітніх організаціях та чинники, що виливають па нього (детально наведено у підрозділі 1). Окрім того, за допомогою анкети можна проаналізувати пропозиції членів колективу щодо оптимізації соціально-психологічного клімату.

2. Опитувальник «Аналіз та оцінка соціально-психологічного клімату в колективі» — дає можливість виявити рівень сприятливості соціально-психологічного клімату в колективі, а також з'ясувати «бачення» членами колективу «реальних» та «ідеальних» показників клімату.

3. Методика для вивчення стилю керівництва в педагогічному колективі - зорієнтована па вивчення особливостей стилю керівництва керівника освітньої організації як одного з провідних чинників, що впливають на становлення соціально-психологічного клімату.