- •Часть 2
- •1. Организационная коммуникация
- •1.1. Основные подходы и проблемы. Структура коммуникации
- •1.2. Значение и смысл в коммуникации
- •2. Современные теории коммуникации
- •2. 1. Коммуникация как реальность значений и описания действительности
- •2.2. Значения и социальные роли. Скоординированное управление значениями
- •2. 3. Символическое взаимодействие
- •2.4. Потребности в коммуникации
- •2.5. Культурный подход к организационной коммуникации
- •2.6. Познавательная модель коммуникации
- •3. Организационная коммуникация как система
- •3.1. Смысл в организационной коммуникации
- •3. 2. Коммуникативная среда организаций. Коммуникация и культура
- •3. 3. Внешняя коммуникация организаций. Реклама и продвижение
- •Вопрос 4. Человек в организации: основы организационного поведения Удовлетворенность и эмоции в организационной жизни
- •Теории X и уд Мак-Грегора
- •Иерархия потребностей по а. Маслоу
- •Гигиенические и мотивационные факторы в концепции ф. Герцберга
- •Теория ожидания в. Врума
- •Делегирование и наделение полномочиями в организации
- •Оценка результатов и снятие обратной связи в организациях
- •5. Взаимодействие в организации: групповые процессы
- •Формальная и неформальная структура группы
- •Роли, необходимые для успешного существования группы (по Бейлзу):
- •Семантическое поле как первопричина групповой динамики
- •Психология управления групповыми явлениями и процессами в деятельности руководителя организации
- •Социальная организация как объект управления
- •Механизмы групповой динамики в организации
- •Феномены групповой жизнедеятельности
- •Распределение деловых ролей в организации
- •Коммуникационная структура организации. Слухи и меры противодействия им
- •2. Ориентирование работников относительно надежных и достоверных средств информации, печатных изданий и др.
- •3. Наличие устойчивой обратной связи.
- •Социометрия как основной метод диагностирования межличностных взаимоотношений в организации. Особенности проведения референтометрии
- •1. Индекс группового единства исследуемой организации:
- •2. Индекс групповой разобщенности исследуемой организации:
- •1) Метод социометрических измерений Дж. Морено
- •3 Этап. Определение величины ограничения возможных выборов.
- •Социометрическая карточка
- •2) Психометрический метод Дюке
- •3) Опросник межличностных отношений в. Шультца
- •Основные варианты использования средств диагностики межличностных отношений в малых группах
- •4) Методика изучения межличностных отношений и комплектования малых групп
- •Анкета для проведения социометрического обследования
- •Регистрационный лист к анкете для проведения социометрического обследования
- •Анкета к методике Дюке
- •Регистрационный лист к методике Дюке
- •Опросник к методике омо
- •Регистрационный лист к методике омо
- •«Ключ» для обработки шкал омо
- •5) Методика выявления отношения к Другому (а. А. Бодалев, ю. В. Александрова)
- •Общие правила оценивания
- •Показатели теста
- •Основные психометрические характеристики теста од
- •6) Методика шкальной оценки организации (частный семантический дифференциал)
- •Лекция № 12. Социально-психологический климат
- •1. Сущность социально-психологического климата
- •2.Факторы формирования социально-психологического климата
- •3.Показатели социально-психологического климата
- •Вопрос 1. Сущность социально-психологического климата
- •Вопрос 2. Факторы формирования социально-психологического климата
- •Вопрос 3. Показатели социально-психологического климата
- •Технологія формування сприятливого соціально-психологічного клімату в організації
- •1. Зміст, структура та види соціально-психологічного клімату в організації (інформаційно-смисловий-компонент технології).
- •Методики для діагностики соціально-психологічного клімату в організації (діагностичний компонент технології).
- •Тренінгова програма формування сприятливого соціально-психологічного клімату в організації (корекційно-розвивальний компонент технології)
- •1. Зміст, структура та види соціально-психологічного клімату в організації (інформаційно-смисловий компонент технології)
- •2. Методики для діагностики соціально-психологічного клімату в організації (діагностичний компонент технології)
- •Методика 1. Анкета для вивчення соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі
- •Методика 2. Аналіз та оцінка соціально-психологічного клімату в колективі
- •Методика 3. Методика для вивчення стилю керівництва в педагогічному колективі
- •3. Тренінгова програма формування сприятливого соціально-психологічного клімату в організації (корекційно-розвивальний компонент технології)
- •Тема 1. «Поняття про соціально-психологічний клімат та його роль в життєдіяльності організації».
- •Тема 2. «Структура соціально-психологічного клімату».
- •Тема 3. «Види соціально-психологічного клімату».
- •Тема 4. Вплив чинників макросередовища на формування соціально-психологічного клімату в колективі.
- •Тема 5. Роль чинників мікросередовища у формуванні соціально-психологічного клімату колективу.
- •Тема 6. Психологічні умови формування сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі.
- •Корпоративная культура
- •Вопрос 1. Другие определения
- •Вопрос 2. Виды корпоративных культур по д.Зонненфельду
- •Вопрос 3. Позитивные и негативные корпоративные культуры
- •Вопрос 4. Некоторые типы современной российской организационной культуры
- •Вопрос 5. Рационально-прагматическая концепция организационной культуры
- •Вопрос 5.1. Уровни культуры по Шейну
- •Вопрос 5.1.1. Артефакты
- •Вопрос 5.1.2. Провозглашаемые ценности
- •Вопрос 5.1.3. Базовые представления
- •Вопрос 5.2. Изменение организационной культуры
- •Примечания
- •Литература
- •Программа формирования корпоративной культуры
- •1. Общие положения
- •«Мотивация и стимулирование персонала в организации»
- •Вопрос 1. Подходы к мотивации персонала в организации
- •Вопрос 2. Теории мотивации
- •Вопрос 3. Виды стимулирования персонала в организации
- •4.1. Диагностика мотивации профессионального самосовершенствования сотрудника
- •Перевод первичных баллов в баллы мпсс
- •Вопрос 2 анкеты 3:
- •Вопрос 12 анкеты 4:
- •4.2. Комплексная методика изучения и развития мотивации профессионального самосовершенствования сотрудников
- •Адаптивный вариант методики определения мотивационного профиля личности
- •Часть 1.
- •Диагностика мотивации личности
- •Часть 1 (1-8 вопросы)
- •Тест 1 "уровень притязаний личности" в. Горбачевского
- •Ключ к компонентам мотивационной структуры личности
- •Правила прямого и обратного перевода ответов в баллы
- •Тест № 2 "уровень притязания"
- •Методика № 3 диагностики "рейтинг ценностно-потребносгных ориентации персонала"
- •Опросный лист
- •Вопросы второй группы Ответьте, пожалуйста, на них
- •Обработка результатов
- •Интерпретация результатов
- •Ключ к тесту
- •Тест № 6 «диагностика структуры жизненных ценностей"
- •Бланк ответов – дешифратор
- •Морфологический теп жизненных ценностей
- •Методика № 7 диагностики социально-психологических установок личности в мотивационно-потребностной сфере о.Ф. Потемкиной
- •Образец протокола
- •Тест № 8 «Смысложизненных ориентаций»
- •Средние и стандартные отклонения субшкал и общего показателя ож (n-200 чел.)
- •Часть 2.
- •Диагностика мотивации личности
- •Часть 1 (9-20 вопросы)
- •Тест № 9 "осознанность жизненных целей"
- •Тест № 10 "самореализация"
- •Тест "Самореализация"
- •Ваша профильная оценка Тест. Самореализация
- •Тест № 11
- •Тест № 12
- •Тест № 13 "определение мотивации в работе"
- •Тест № 14 "диагностика мотивационной структуры личности"
- •Текст опросника "Диагностика мотивационной структуры личности"
- •Тест № 15 "оценка удовлетворенности работой"
- •Тест № 17
- •Тест № 18 "определение мотивов достижения"
- •Методика № 19 диагностики личности на мотивацию к успеху т. Элерса
- •Методика № 20 диагностики личности на мотивацию к избеганию неудач т. Элерса
- •Вопрос 1. Положение женщин на рынке труда и в бизнес-слое
- •2. Гендерные различия в менеджменте
- •3. Факторы, препятствующие внедрению женщин в бизнес-слой
- •4.Стратегии поддержки женщин в бизнес-слое и программы профессиональной подготовки
- •5. Половые и гендерные особенности выбора, планирования, реализации личности в ее карьере
- •«Методики изучения полоролевых особенностей мужчин и женщин»
- •Шкала «маскулинность-фемининность» из Фрайбургского личностного опросника (fpi).
- •Методика «Маскулинность-фемининность» с. Бем.
- •Методика «Женственность».
- •1. Шкала «маскулинность-фемининность» из Фрайбургского личностного опросника (fpi)
- •2. Методика «Маскулинность—фемининность» с. Бем
- •3. Методика «Женственность»
- •Психологические аспекты индивидуальной карьеры
- •Вопрос 1. Социально-психологическое содержание понятия «карьера»
- •I. Низовое звено управления (технический уровень).
- •Вопрос 2. Основные стадии и этапы индивидуальной карьеры
- •Вопрос 3. Методика оценки карьерных ориентации э. Шейна
- •Вопрос 4. Деловая карьера руководителя: планирование и реализация
- •Психодиагностика карьеры
- •Тест№ 1 "якоря карьеры". Адаптация в.А. Чикер
- •Тест 2 "ваши пути свершения карьеры"
- •Тест 3 "успех"
- •Тест 4 "ваши деловые перспективы"
- •Тест 5 "ваше честолюбие"
- •Тест 6 "крепко ли вы держитесь на своей работе?"
- •Тест 7 «лентяй или трудяга?»
- •Тест 8 "оцените свой интеллектуальный потенциал как работника"
- •Тест 9 "считаете ли вы себя ценным работником?"
- •Тест 10 "подходите ли вы для своей работы?"
- •Тест 11 "довольны ли вы своей работой?"
- •I. Комфортно ли вам на службе?
- •II. О вашем здоровье
- •I. Комфортно ли вам на службе
- •II. О вашем здоровье
- •Тест 12 "ваши успехи на работе"
Технологія формування сприятливого соціально-психологічного клімату в організації
Питання:
1. Зміст, структура та види соціально-психологічного клімату в організації (інформаційно-смисловий-компонент технології).
-
Методики для діагностики соціально-психологічного клімату в організації (діагностичний компонент технології).
-
Тренінгова програма формування сприятливого соціально-психологічного клімату в організації (корекційно-розвивальний компонент технології)
1. Зміст, структура та види соціально-психологічного клімату в організації (інформаційно-смисловий компонент технології)
Важливим напрямком діяльності організаційних психологів є їх участь у формуванні сприятливого соціально-психологічного клімату. Аналіз феномена соціально-психологічного клімату передбачає розгляд таких основних питань:
-
сутність соціально-психологічного клімату та його співвідношення з організаційним кліматом;
-
вплив соціально-психологічного клімату на ефективність діяльності та поведінку менеджерів і персоналу в організації;
-
структура соціально-психологічного клімату та чинники, які впливають на його формування;
-
види соціально-психологічного клімату, характеристика сприятливого соціально-психологічного клімату.
Щодо сутності соціально-психологічного клімату, то його можна визначити як домінуючий у конкретному колективі (групі) відносно стійкого психічного настрою, який формується на основі психічного відображення умов життя і діяльності в міжособистісній взаємодії членів колективу (групи).
Слід зазначити, що поряд з поняттям «соціально-психологічний клімат», аналізуючи діяльність організації, використовується також поняття «організаційний клімат». Підтримуючи точку зору авторів, які нещодавно почали досліджувати цю проблему, можна вважати, що соціально-психологічний клімат варто розглядати як феномен, притаманний невеликій групі, а організаційний клімат доцільно визначати як феномен, що утворюється у великих соціальних групах (організаціях), адже тут ми маємо справу з іншими психологічними реальностями, коли якість «безпосередність» стосунків переходить в якість «складного опосередкування» цих стосунків [17]. Тобто в організації, яка має підрозділи, організаційний клімат - це якісне нове інтегративне соціально-психологічне утворення. Проте зазначимо, що далі йтиметься саме про соціально-психологічний клімат, оскільки вивчення змісту та особливостей організаційного клімату є самостійним, ще недостатньо розв’язаним науковим і прикладним завданням.
Аналізуючи вплив соціально-психологічного клімату на ефективність діяльності і поведінку менеджерів та персоналу в організації, варто зауважити, що всі дослідники, які вивчали цю проблему, відзначають важливу роль такого клімату в забезпеченні ефективної діяльності організації, в процесі управління нею, а також в життєдіяльності кожної особистості [3;8;13;16;20;24].
Так, стверджується, що соціально-психологічний клімат є «одним з вирішальних факторів успішної діяльності людини в усіх сферах життя суспільства», зокрема, в контексті реалізації функції зворотного зв'язку. Наголошується, то від соціально-психологічного клімату залежить ступінь доручення кожного індивіда в діяльність, характер її спрямованості, ефективність |20].
Соціально-психологічний клімат також розглядають як такий феномен, що відображає рівень комфортності існування в сумісній діяльності, у груповій взаємодії. «Якщо комфортність пов'язана з індивідуальною оцінкою умов існування в групі, то самі умови розглядаються як груповий «клімат», як особливий етап соціально-психологічних умов, що склалися в групі». Зазначимо, що в цьому доволі абстрактному загальному судженні важливим є твердження про рефлексивний характер опосередкування соціально-психологічних умов, що породжуються сумісною діяльністю, міжособистісною взаємодією. Усвідомлення особистістю комфортності існування в конкретній групі, колективі пов'язане з явищем соціальної фасилітації та інгібіції, коли присутність інших людей у першому випадку сприяє покращенню діяльності особистості, а в другому - негативно впливає па поведінку і діяльність індивіда. На думку авторів, фасилітація та інгібіція є тими несвідомими компонентами, що входять до соціально-психологічного клімату.
Необхідно зазначити, що соціально-психологічний клімат впливає не тільки на ефективність діяльності, поведінку, але й на психологічне здоров'я особистості. Це надто важливо для менеджера будь-якої організації, наприклад, районного відділу освіти, оскільки там соціально-психологічний клімат опосередковано, через відповідний психологічний стан її представників (завідувача, інспектора), впливає па соціально-психологічний клімат підвідомчих педколективів, а через них - на дитину, її психічне здоров'я. Так, зокрема, зазначається, що «психологічний клімат в учительській кімнаті і в класі — найважливіша умова психічного здоров'я дітей і дорослих» |23|.
Соціально-психологічний клімат також є важливим фактором, який впливає на всі складові управлінської діяльності: вироблення і прийняття управлінських рішень, організацію їх виконання, облік і контроль.
Так, аналізуючи проблему управлінських рішень, дехто з авторів розглядає соціально-психологічний клімат як фактор здійснення цього рішення. |5]. Одначе необхідно наголосити, що соціально-психологічний клімат впливає і на вироблення самого рішення прямо (коли воно розробляється колегіально) або опосередковано.
На етапі організації діяльності соціально-психологічний клімат має значення у таких основних аспектах:
а) корекційно-регулюючому компоненті, коли керівник доводить мету і завдання до колективу та кожного виконавця;
б) комунікативному компоненті, для налагодження сприятливих з точки зору мети управління міжособистісних стосунків і спілкування;
в) мотиваційному компоненті, коли наявність або відсутність сприятливого соціально-психологічного клімату може бути джерелом позитивної мотивації до професійної діяльності або її зниження чи відсутності.
Соціально-психологічний клімат є також суттєвим фактором контролюючої та порівняльно-оцінювальної діяльності менеджера, де виступає як джерело соціального контролю, соціальних санкцій, відображення громадської думки колективу тощо [11].
Загалом можна сказати, що соціально-психологічний клімат — це частина соціально-психологічного простору організації, психологічне поле (К. Левін), па якому розгортається діяльність кожного учасника процесу праці, «плацдарм життєдіяльності особистості».
Що стосується структури соціально-психологічного клімату та чинників, які впливають на його становлення, то па прикладі діяльності освітньої організації (рис. 1) можна сказати, що основними його компонентами є
такі складові, які відображають рівень задоволеності педагогічних працівників:
-
змістом праці;
-
умовами праці і побуту;
-
міжособистісною взаємодією всередині колективу;
-
міжособистісною взаємодією поза колективом;
-
міжособистісною взаємодією з учнями;
-
стилем керівництва й особистістю керівника, стосунками керівника з підлеглими.
До основних чинників, які можуть впливати на становлення кожного зі складових компонентів клімату, можна віднести такі:
-
зміст і психологічні особливості праці;
-
стан матеріальної бази;
-
особистий склад колективу, міжособистісні стосунки;
-
соціально-психологічні особливості людей, груп;
-
міжособистісні стосунки з учнями;
• особистість керівника, стиль керівництва, його взаємини з підлеглими.
Психологічний клімат, який спостерігається у різних колективах, може різнитися за своїм змістом та спрямованістю. А отже, прийнято виокремлювати три основних види психологічного клімату: з позитивною, негативною та нейтральною спрямованістю |8|. Клімат з позитивною спрямованістю називають сприятливим, або здоровим. Клімат з негативною спрямованістю має назву несприятливого, або нездорового. Клімат, спрямованість якого чітко не визначена, є нейтральним.
До суттєвих характеристик сприятливого, або здорового, соціально-психологічного клімату, як до певної міри «ідеального», на формування якого має орієнтуватися будь-яка організація, належать такі (табл. 1):
Таблиця 1.
Модель сприятливого (здорового) соціально-психологічного клімату
№ |
Основні параметри соціально-психологічного клімату |
Основні характеристики соціально-психологічного клімату (за визначеними параметрами) |
1 |
Стосунки |
Гуманні, ставлення з повагою до кожного члена колективу |
2 |
Спілкування |
Взаємодопомога, ввічливість |
3 |
Ставлення до праці |
Творча спрямованість на інноваційну діяльність |
4 |
Переважаючі цінності |
Особистість, духовні потреби, самоактуалізація |
5 |
Рівень громадської думки |
Принциповість, взаємовимогливість, дисциплінованість |
6 |
Ставлення до мети спільної діяльності |
Позитивне, згуртованість |
7 |
Переважний емоційний настрій (модальність) |
Оптимістичний, мажорний тон |
8 |
Емоційне реагування на негативні явища |
Переживання, співчуття, активний пошук резервів подолання негативних явищ |
9 |
Загальне емоційно-особистісне відчуття кожного члена колективу |
Почуття захищеності |
Зміст та особливості соціально-психологічного клімату можна діагностувати за допомогою спеціальних діагностичних методів та методик, про які йтиметься у наступному підрозділі.