92. Сутність номінального утримувача

Зараз у реєстраторській системі все більшою мірою викори­стовується такий суб'єкт корпоративного управління, як номіна­льний утримувач. Це поняття у світовій практиці означає "депо­зитарій" або "зберігач" цінних паперів, якому передане доручення здійснення операцій з цінними паперами в національній депози­тарній системі і який зареєстрований у реєстрі власників цінних паперів. Відомості про номінального утримувача підлягають вне­сенню до реєстру власників іменних цінних паперів на основі відповідного доручення, якщо право зберігана або депозитарію ви­ступати номінальним утримувачем не передбачено договором про відкриття рахунку у цінних паперах або депозитарним договором.

Для складання реєстру власників іменних цінних паперів на обумовлену дату для виконання зобов'язань емітента номінальний утримувач повинен падати реєстратору список усіх власників.

93. Дії, які здійснюються зберігачем для обміну цінних паперів

Зберігання й обслуговування обігу цінних паперів на рахун­ках у цінних паперах та операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів мають певні особливості. Для цього розроблено і затверджено норматіпшо-законодавчі приписи.

Обіг цінних паперів, записаних на рахунок у цінних паперах на основі депозитарного договору, обслуговується виключно пе­реведенням їх на відповідний рахунок у цінних паперах у депози­тарії. При виконанні клірингу та розрахунків за угодами щодо пінних паперів між зберігачамп, а також при проведенні операцій емітента зміни на рахунках у цінних паперах і на грошових рахун­ках вносяться одночасно.

Депозитарії можуть одержувати від емітента безпосередньо па свій рахунок доходи з цінних напорів для наступного перераху­вання їх зберігачам. Зберігач зобов'язаний у встановлений догово­ром термін зарахувати зазначені доходи на грошові рахунки влас­ників цінних напорів. Ці доходи не є доходами депозитарію і не підлягають оподаткуванню у складі доходів депозитарію. Депози­тарії та зберігані цінних паперів не зобов'язані надавати власникам цінних паперів документи (сертифікати, купони) для реалізації відповідних прав власності при проведенні емітентом операцій із цінними паперами, якщо інше не передбачено договором.

94. Основні особливості електронного обігу цінних па­перів в Україні

В Україні у випадках знерухомлення цінних паперів цінні папери, випущені в документарній формі, можуть бути переведені у бездокумептарну форму та зберігатися на електронних носіях. Обслуговування угод щодо цінних паперів у бездокументарній формі проводиться тільки учасниками Національної депозитар­ної системи.

Для укладення на фондовій біржі чи на організаційно оформленому позабіржовому ринку угод щодо цінних паперів, випущених у документарній формі, цінні папери мають бути зне-рухомлопі в депозитарії, що їх обслуговує.

Уданий період порядок обміну інформацією па умовах гаран­тованої конфіденційності між учасниками 1 Іаціональної депозитар­ної системи і формування стандартизованих процедур здійснення ними операцій із пінними паперами, випущеними в бездокумен­тарній формі, та знерухомлепими цінними паперами встанов­люється ДКЦІІФР згідно з вимогами міжнародних стандартів і па основі використання міжнародних систем нумерації цінних паперів.

Всі учасники Національної депозитарної системи повинні гарантувати конфіденційність інформації щодо рахунків у цінних паперах та обігу цінних паперів. Щодо норм технічного захисту інформації, то вони встановлюються відповідно до законодавства України та порматпвно-правовпх актів ДКЦПФР, погоджених з Державним комітетом України з питані» державних секретів та технічного захисту інформації.

Облік цінних паперів у Національні]"! депозитарній системі здійснюється відповідно до норм та правил обліку цінних паперів, затверджених ДКЦПФР за погодженням з Національним банком України, а для комерційних банків — ДКЦПФР спільно з Національним банком України, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України.