55. Особливості оцінки внесків учасників товариств

/Для того, щоб визначити кількісну величину корпоратив­них прав (частку, пай) учасника, його внесок, оцінений у гро­шовій формі, фіксується в установчих документах і являє собою відповідну частку учасника та засновника у статутному фонді. Ре­гуляторні системи мають певні економічні механізми для оцінки внесків, які визначені в установчих документах товариства або за­конодавством країни місцезнаходження.

Для України специфічним с те, що для корпоратпзованих і приватизованих підприємств статутним фондом виступало майно існуючих державних підприємств, яке оцінювалось методом так званої масової оцінки і набувало певного вартісного вираження.

У сучасних умовах формування статутних фондів все більшою мірою потребує реальної оцінки внесків учасників. Тому слід чітко визначитись із способами формування капіталу ЛТ. Гак, тріпшіміі час внески оцінювались і оцінюються за згодою сторін, які створюють товариство, і затверджуються загальними зборами товариства. При оцінці іноземних інвестицій, а також у тому разі, якщо співзасновником виступала держава, застосо­вується поняття "на основі цін міжнародних ринків або ринку Ук­раїни". Важливою особливістю є те, ідо при формуванні статутних фондів внески у вигляді грошових коштів та основних фондів, які падають корпоративні права, не оподатковуються ні податком па прибуток, пі податком на додану вартість. Майно, яке завозиться в статутний фонд підприємств з іноземними інвестиціями у ви­гляді господарських товариств, звільняється від сплати ввізного мита. Щодо основних фондів, які були передані в статутний фонд, то при їх використанні у виробничій діяльності амортизаційні відрахування з них знімаються.

Регуляторні системи багатьох країн містять законодавчі по­ложення щодо необхідності реальної оцінки внесків за допомогою експертів-оцішовачів, причому передбачається відповідальність як засновників, так і експертів. В Україні, наприклад, не всі кошти можна використовувати для формування статутних фондів, оскільки заборонено використовувати для формування статутного фонду бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу.

Для регулювання них складних питань в Україні, починаю­чи з середини 90-х років, фінансове; становище-засновників (крім фізичних осіб) відкритих акціонерних товариств щодо їх спро­можності здійснити відповідні внески до статутного фонду має бути перевірене аудитором (аудиторською фірмою).

56. Обмеження при формуванні статутного фонду

Оскільки відповідно до чинного законодавства України дер­жавні органи і підприємства не можуть брати участь у недержавних господарських товариствах і засновувати інші фірми (недер­жавних форм власності), то для цієї мети не дозволяється викори­стовувати державні кошти.

Характерною рисою формування первісного капіталу ЛІ є те, що для формування статутного фонду забороняється також використовувати кошти, одержані в кредит та під заставу. Річ у тому, що для формування статутного фонду досить просто було б взяти кредит, за його рахунок сформувати статутний фонд і після реєстрації АТ піддати цей кредит з того самого статутного фонду. У цьому разі ЛТ залишалося б з усіма ознаками товариства і юри­дичної особи, але без капіталу, від чого потерпали б учасники А1, особливо дрібні акціонери, які вкладали реальні кошти, вважаю­чи, що товариство з часом буде мати значні матеріально-фіиан-сові можливості, в той час як статутного фонду в ньому могло вже й не бути.