49. Позитивні і негативні наслідки наявності держави як суб'єкта власності в акціонерному капіталі

Особливістю формування акціонерного сектора в Україні і діяльності акціонерного капіталу є те, що дуже важливою зали­шається роль держави. Так, реальне здійснення приватизації по­казало, що держава також виступила засновником переважної більшості створених шляхом приватизації акціонерних товариств і зараз залишається держателем значних корпоративних прав у них. Якщо у період сертифікатної приватизації було приватизова­но 10865 великих та середніх підприємств, то з них па початок 2000 р. продано з глибиною продаж не менш як 70 % акцій від ста­тутного капіталу 10 806 підприємств, у цілому 80 % непродаиих акцій залишається за державою.

Держава зберігає право власності на 25 і більше відсотків майна 3500 підприємств, залучених до приватизації. Усього налічується понад 6500 приватизованих підприємств з правом держави на частку власності, незважаючи па те, що рішенням уря­ду їх кількість мала становити 140.

Картина співвідношення недержавного і державного секто­ру виявилася такою. На 1999 р. кількість роздержавлених підприємств у 2,7 раза переважала кількість державних. Водночас слід мати на увазі, що первісна вартість основних засобів підприємств, що приватизувались, становить 150,4 млрд гри., тоб­то 28,7 відсотка вартості основних фондів усіх підприємств і ор­ганізацій. І Іа державних підприємствах ці показники становлять відповідно 289 млрд гри., або 55,2 "<>. Відповідно такс співвідно­шеним позначається і па структурі зайнятості, оскільки на роздер-жавлеїшх підприємствах працює близько 3,8 мли осіб, або близь­ко 2.) ",, загальної кількості працюючих. Отже, недержавний сек­тор поки що кількісно поступається державному, крім того, дер­жава маг значінні вплив па приватизовані підприємства, глибина продаж яких не сягнула 100 ".,.

У майбутньому планується приватизувати значні за активами підприємства, особливо енергетичні компанії та деякі інші, що належали до так званих "блакитних" (високоліквідних, привабли­вих) об'єктів. Ці заходи підвищать частку недержавного, акціонерного сектора, проте вони мають супроводжуватись якісними змінами в системі корпоративного управління.

50. Основне завдання корпоративного управління

Базовим завданням корпоративного управління є уп­равління майном в інтересах власників. Тому найважливішим мо­ментом корпоративного управління є чітка регламентація відно­син власності в корпораціях. Якщо йдеться про товариства корпо­ративного типу, то вони формують власність, яка притаманна такій організаційпо-скоиомічпіп формі. Якщо розглядати дер­жавні підприємства як корпоративні, то існує певна специфіка формування власності, оскільки такі підприємства отримують власність у повне господарське відання, або оперативне уп­равління, яке має певну специфіку.

51. Власність корпорації як юридичної особи

Корпоративні підприємства функціонують як господарські ланки па основі певних основних та оборотних фондів, які воші використовують з більшою чи меншою ефективністю. Проте ви­робничі та невиробничі фонди господарських товариств форму­ються па початкових стадіях залежно від угод їх засновників та учасників, які визначають мету діяльності, способи розподілу ча­сток між засновниками і величину початкового капіталу, який бу­де застосовуватись для господарської діяльності товариства. Своєрідною є природа власності самого товариства. Річ у тім, що власність господарських товариств розглядається як об'єднана (спільна) власність. В Україні власність господарського товарист­ва вважається колективною, і воно є власником:

-і майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність;

-і продукції, виробленої товариством у результаті госпо­дарської діяльності;

-і одержаних доходів;

-і іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.