88. Діяльність, яку здійснюють учасники Національної де­ позитарної системи

Юридичні особи, які є учасниками Національної депозитар­ної системи, здійснюють:

и ведення реєстрів власників іменних цінних паперів;

□ зберігання й обслуговування обігу цінних паперів на ра­хунках у цінних паперах та операцій емітента щодо випу­щених ним цінних паперів;

і-і кліринг і розрахунки за угодами щодо цінних паперів.

Важливим моментом, який потребує уточнення, є оплата послуг, оскільки досить часто оплата послуг реєстраторів викли­кає претензії з боку їх клієнтів. Законодавчо встановлено, що оп­лата послуг депозитарію здійснюється за тарифами, які встанов­лює сам депозитарій. Максимальний розмір тарифів встанов­люється Державною комісією з цінних паперів та фондового рин­ку за погодженням з Антимонопольним комітетом України.

89. Обмеження в діяльності зберігачів

Встановлено деякі обмеження для діяльності зберігачів. Так, у статутному фонді частка іншого зберігача або торгівця цінними паперами, інвестиційної компанії, страхової компанії та іншого інстптуціііного інвестора не може перевищувати 5 відсотків.

Зберігачі здійснюють зберігання та обслуговування обігу цінних паперів і операцій емітента з цінними паперами па рахун­ках у цінних паперах, які належать їх власникам, у тому числі са­мому зберігачу. У разі отриманий зберігачем дозволу на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів йому забороняється здійснювати будь-які операції з цінними паперами, реєстр влас­ників яких він веде, крім операцііі реєстратора за договором з емітентом. Крім того, зберігач не може бути інвестиційним керу­ючим депонента, який є інституційиим інвестором.

Оплата послуг зберігана провадиться за тарифами, встанов­леними самим зберігачем. Максимальний розмір 'тарифів вста­новлюється Державною комісією з цінних напорів та фондового ринку за погодженням з Аптимопопольппм комітетом України.

90. Організації, які здійснюють діяльність щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів

Діяльність щодо ведення реєстрів власників іменних пінних паперів здійснює емітент або реєстратор. Історично в Україні склалось так, що переважну кількість акцій обслуговують окремі реєстратори, менша частина припадає па самих емітентів, у зберігачів у бездокументарній формі тюки що не дуже багато акцій. Складається враження, що емітенту зручніше здійснювати реєстр своїх цінних паперів самостійно. Проте це часто призво­дить до монополізації реєстру і, відповідно, до адміністративного контролю руху акцій. Деякі з емітентів не можуть правильно ор­ганізувати ведення реєстру. Тому якщо кількість власників імен­них цінних паперів емітента перевищує кількість, визначену Дер­жавною комісією з пінних паперів та фондового ринку як макси­мальну для організації самостійного ведення реєстру емітентом, емітент зобов'язаний доручити ведення реєстру реєстратору че­рез укладання відповідного договору.

Договір па ведення реєстру емітент може укласти тільки з одним реєстратором.

До суб'єктів, хто може здійснювати операції з ведення реєстру, нормативна база її Україні відносить юридичні особи, як­що реєстраційна діяльність передбачена їх статутом. Причому як­що органи державної влади зобов'язані бути засновниками Національного депозитарію протягом двох років, то вони не мо­жуть бути засновниками або учасниками реєстратора. Існують й інші обмеження. Так, частка емітента цінних паперів у статутно­му фонді реєстратора поможе перевищувати 10 відсотків.

91. Умови на яких реєстратор веде реєстр

Реєстратор веде реєстр власників іменних цінних паперів па умовах договору, що укладається з емітентом пінних паперів. І нова форма договору затверджується ДКЦПФР. Оплата послуг реєстратора здійснюється за тарифами, які встановлює сам реєстратор. Максимальний розмір тарифів встановлюється Дер­жавною комісією з цінних напорів та фондового ринку за погод­женням з Аптпмопопольпим комітетом України.

Акціонерні' товариство по може змінювати реєстратора ду­же часто, оскільки це хоч і не заборонено, але має досить серйозні організаційні труднощі. Річ у тім, що рішення про передачу веден­ня реєстру власників іменних цінних паперів приймається ви­ключно на загальних зборах акціонерів, які можуть проводитись з виконанням обов'язкових приписів не дуже часто. Тому прп ви­борі реєстратора або його заміні загальні збори акціонерів або спостережна рада акціонерного -товариства затверджують умови договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів у порядку, визначеному статутом товариства. У разі не укладення договору протягом ЗО календарних днів ДКЦПФР надсилає това­риству розпоряджен-ня про необхідність його укладення, а в разі невиконання такого розпорядження протягом 15 календарних днів притягує посадових осіб товариства до відповідальності

Оскільки в Україні недержавний корпоративний сектор в ос­новному формувався і формується через приватизацію, існують за­конодавчо визначені особливості ведення реєстру для приватизова­них підприємств. Так, рішення про передачу ведення тимчасового реєстру акціонерів до проведення перших загальних зборів прива­тизованого підприємства і до розміщення не менш як 60 відсотків акцій для підприємств, що перебувають у процесі приватизації, приймається правлінням підприємства, яке приватизується.

Ведення реєстрів власників іменних цінних паперів передба­чає облік та зберігання протягом певних термінів інформації про власників іменних цінних паперів і про операції, внаслідок яких ви­никає потреба внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів. Внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів здійснюється тільки па основі документів, згідно з якими перехо­дить право власності на відповідні іменні цінні папери.

Для захисту прав власників корпоративних прав реєстратор зобов'язаний па вимогу власника пінних паперів або його пред­ставника, а також номінального утримувача падати виписку з реєстру власників іменних цінних паперів. Проте інформація, яку надає реєстратор, є "дозованою", вона не повинна виходити за межі компетенції реєстратора. Тому власники не можуть вимагати, на-прикла/і, інформацію про інших власників та кількість цінних па­перів, які їм належать. Таку інформацію відповідно до норматив­них документів отримує керівництво акціонерного товариства.

Відомості про номінального утримувача підлягають внесен­ню до реєстру власників іменних цінних паперів па основі відповідного доручення, якщо право зберігана або депозитарію ви­ступати номінальним утримувачем не передбачено договором про відкриття рахунку у цінних паперах або депозитарним договором.

Для складання реєстру власників іменних цінних паперів на обумовлену дату для виконання зобов'язань емітента номінальний утримувач повинен надати реєстратору список усіх власників.