- •П.1 Логарифмічна функція і її властивості ………………………………… 48
- •Розділ 1. Вступні зауваження і факти
- •§1. Комплексні числа. Операції над комплексними числами
- •§2. Збіжність послідовностей комплексних чисел
- •§3 Нескінченно віддалена точка. Розширена комплексна площина. Стереографічна проекція
- •§4 Ряди комплексних чисел
- •§5 Комплекснозначні функції комплексного аргументу та деякі їх властивості
- •Розділ 2. Похідна функції комплексного аргументу. Аналітичні функції
- •§1 Похідна функції комплексної змінної. Критерій її існування
- •Доведення
- •§2 Геометричний зміст аргументу і модуля похідної
- •§3 Дробово-лінійна функція. Властивості і відображення здійснювані нею
- •§4 Експоненціальна і тригонометрична функції в комплексній області
- •П.1 Логарифмічна функція і її властивості
- •§5 Виділення однозначних віток многозначної функції
- •§6 Показникова та степенева функції в комплексній області
- •Розділ 3. Інтеграл в комплексній області
- •§1 Означення інтеграла від функції комплексної змінної та його властивості
- •§2 Інтегральна теорема Коші
- •Доведення
- •Доведення
- •§3 Інтегральна формула Коші та наслідки з неї
- •Доведення
- •Доведення
- •Розділ 4. Функціональні ряди в комплексній області
- •§1 Збіжність та рівномірна збіжність функціональних рядів в комплексній області. Теорема Вейєрштрасса про рівномірно збіжні ряди аналітичних функцій
- •Доведення
- •§2 Степеневі ряди в комплексній області
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •§3 Ряди Лорана
- •Доведення
- •Розділ 5. Лишки та їх застосування
- •§1 Особливі точки аналітичної функції та їх класифікація
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •§2. Теорема про лишки та її застосування. Обчислення лишків
- •§3 Принцип аргументу
- •Доведення
- •§4 Поняття про цілу функцію та лишки відносно нескінченно віддаленої точки
- •Висновок
- •Список використаної літератури:
Доведення
Припустимо, що це не так. Тобто існує точка : і для . Тоді остання нерівність буде виконуватися в якомусь околі точки , який попадає в область . Зрозуміло, що , бо в протилежному випадку ми мали б, що в околі і за тільки що доведеною теоремою єдиності ми мали б, що в області , що ми заперечуємо. Покажемо зараз, що у всіх точках околу . Припустимо, що це не так, тобто існує точка : , . Розглянемо коло з центром в точці . Оскільки є функція неперервна в області (бо функція аналітична тут), то цей модуль є неперервною функцією і на колі , а значить і в точці . Отже, ми можемо знайти на колі дугу , яка містить точку , у всіх точках якої . Оскільки ця дуга є обмеженою і замкненою множиною (тобто компактом в ), то на цій дузі існує точка, в якій функція набирає найбільшого із значень, які вона приймає в точках цієї дуги, і оскільки ця точка належить дузі кола , а у всіх точках дуги , то цей максимум на даній дузі буде якесь число , . З рівності:
. (1)
Звідси будемо мати,
(тут при , описує дугу ).
Одержане протиріччя підтверджує, що такої точки , де б не має, зрозуміло, що і там теж не може бути. Отже, ми довели: . Присутність в останній рівності модуля ще поки що не означає, що функція . Нехай і значить для
. (2)
З аналітичності функції випливає існування всіх частинних похідних і в цьому околі. А значить рівність (2) можна диференціювати. Про диференціюємо рівність (2) по і по . Будемо мати,
, .
Об’єднаємо ці рівності в систему
.
Оскільки одержана система матиме ненульові розв’язки (бо ), то головний визначник системи дорівнює 0, тобто
Звідси, врахувавши умови Коші-Рімана, отримуємо,
, або і аналогічно .
З останніх рівностей маємо: , , а це означає, що функція в околі , значить функція на всій області є константою, що не так. Отже, припущення про те, що є така точка , в якій модуль функції набирає найбільшого значення, невірне. А отже, вірне твердження нашої теореми. Теорема доведена.
Аналогічний результат для мінімуму модуля невірний, бо аналітична в області функція може мати нулі в цій області і звичайно в цих точках модуль її набиратиме найменшого значення (0). Якщо функція аналітична в області і не має нулів в цій області, то легко обґрунтувати, що її модуль в цій області не матиме і мінімального значення (достатньо перейти до функції і за доведеним раніше її модуль в цій області не матиме максимального значення). Таким чином, із всього сказаного вище випливає, що якщо функція неперервна в замкненій і обмеженій області і аналітична в області , то будемо мати: оскільки - компакт і функція неперервна на цьому компакті, то цей модуль досягає на свого найбільшого значення (теорема Вейєрштрасса). Оскільки з принципу максимуму модуля випливає, що ця точка, де відбувається це досягання, не може належати області , то зрозуміло, що цього максимуму модуль досягає на межі області. (Якщо до того ж в області , то цей модуль досягає і свого мінімуму на межі області ).
Використовуючи цей факт, легко одержуємо, наступний цікавий факт:
Якщо функція аналітична в області і в точках межі цієї області її модуль зберігає стале значення, то всередині цієї області існуватиме хоча б один нуль функції .
Справді, якщо припустити, що нулів нема, то і максимуму і мінімуму досягатиме на межі цієї області, а там всі значення рівні, отже, в області, а значить (див. Заключну частину доведення принципу максимуму модуля) і в області, що ми не передбачаємо.
З допомогою щойно одержаного результату доводиться наступна
Теорема. (Основна теорема алгебри)
Кожен многочлен в полі комплексних чисел має хоча б один корінь.