- •П.1 Логарифмічна функція і її властивості ………………………………… 48
- •Розділ 1. Вступні зауваження і факти
- •§1. Комплексні числа. Операції над комплексними числами
- •§2. Збіжність послідовностей комплексних чисел
- •§3 Нескінченно віддалена точка. Розширена комплексна площина. Стереографічна проекція
- •§4 Ряди комплексних чисел
- •§5 Комплекснозначні функції комплексного аргументу та деякі їх властивості
- •Розділ 2. Похідна функції комплексного аргументу. Аналітичні функції
- •§1 Похідна функції комплексної змінної. Критерій її існування
- •Доведення
- •§2 Геометричний зміст аргументу і модуля похідної
- •§3 Дробово-лінійна функція. Властивості і відображення здійснювані нею
- •§4 Експоненціальна і тригонометрична функції в комплексній області
- •П.1 Логарифмічна функція і її властивості
- •§5 Виділення однозначних віток многозначної функції
- •§6 Показникова та степенева функції в комплексній області
- •Розділ 3. Інтеграл в комплексній області
- •§1 Означення інтеграла від функції комплексної змінної та його властивості
- •§2 Інтегральна теорема Коші
- •Доведення
- •Доведення
- •§3 Інтегральна формула Коші та наслідки з неї
- •Доведення
- •Доведення
- •Розділ 4. Функціональні ряди в комплексній області
- •§1 Збіжність та рівномірна збіжність функціональних рядів в комплексній області. Теорема Вейєрштрасса про рівномірно збіжні ряди аналітичних функцій
- •Доведення
- •§2 Степеневі ряди в комплексній області
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •§3 Ряди Лорана
- •Доведення
- •Розділ 5. Лишки та їх застосування
- •§1 Особливі точки аналітичної функції та їх класифікація
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •§2. Теорема про лишки та її застосування. Обчислення лишків
- •§3 Принцип аргументу
- •Доведення
- •§4 Поняття про цілу функцію та лишки відносно нескінченно віддаленої точки
- •Висновок
- •Список використаної літератури:
§2 Степеневі ряди в комплексній області
Означення. Ряд виду , де − комплексні числа, а − фіксована комплексна точка називається степеневим рядом.
Міркуючи аналогічно як із степеневими рядами на дійсній прямій, ми переходом до ряду з модулів із застосуванням радикальної ознаки Коші одержуємо, поклавши :
-
при наш ряд буде збіжним,
-
при − розбіжним,
-
при − питання відкрите.
Це при умові, коли скінченне число відмінне від 0, якщо , то збіжність буде лише в точці , якщо , точок розбіжності не буде.
Ми бачимо, що з кожним степеневим рядом із скінченним і відмінним від 0 радіусом збіжності пов'язаний круг , в якому цей ряд є збіжним. Цей круг називають кругом збіжності степеневого ряду. Він може вироджуватися в точку () або у всю комплексну площину ().
Апелюючи до відповідного матеріалу з аналізу на дійсній прямій, навіть тими самими методами ми покажемо спочатку, що кожен степеневий ряд з відмінним від 0 радіусом збіжності рівномірно збіжний на довільній замкненій підмножині круга . А значить він рівномірно збіжний всередині круга збіжності. Тому звідси за теоремою Вейєрштрасса зразу маємо, що сумою цього ряду є функція аналітична в крузі . Причому має місце рівність
.
Підставивши в останню рівність , будемо мати:
.
А значить цей ряд через свою суму може бути записаний так: . Отже, ми встановили, що кожен степеневий ряд з відмінним від 0 радіусом збіжності є рядом Тейлора для своєї суми. Звідси зокрема зразу випливає наступний факт:
Якщо два степеневі ряди
, (1)
(2)
з відмінним від 0 радіусом збіжності мають одну і ту ж суму в деякому околі точки , то їх коефіцієнти рівні. А значить і суми цих рядів співпадатимуть в крузі їх збіжності.
Попередній результат стверджує, що степеневі ряди співпадають, якщо їх суми співпадають в деякому околі точки . Виявляється, що має місце сильніший результат:
Теорема 1. Якщо суми рядів (1) і (2) співпадають на множині , для якої точка є граничною, то коефіцієнти цих рядів теж співпадають і отже, суми їх співпадають в крузі збіжності цього ряду.
Доведення
З умови теореми маємо, що існує послідовність точок : . Оскільки , то матимемо, що
.
З неперервності функцій і в точці і прямуванні переходом до границі при зразу одержимо, що . Тоді в точках послідовності :
.
Звідси, міркуючи як і вище, одержимо: . Продовжуючи цей процес і т. д. ми одержимо: , . І отже, відповідні коефіцієнти рядів (1) і (2) співпадають і значить їх суми також співпадатимуть на всьому крузі збіжності цього ряду. Теорема доведена.
При введенні поняття аналітичності функції ми передбачували, що така функція може мати в області властивості, яких не мають диференційовні на дійсній прямій функції. Деякі з них ми вже розглянули і на черзі наступний важливий результат.
Теорема 2. (Коші, про розклад аналітичної в області функції в степеневий ряд)
Нехай − функція аналітична і однозначна функція в області і − довільна точка цієї області. Тоді в крузі , де − відстань від точки до межі області , дана функція розкладається в степеневий ряд
.
Зауважимо, що аналогічного результату в дійсному аналізі немає, бо там з існування похідної на якомусь інтервалі не тільки не випливає розклад по степенях , , а й навіть існування похідної, наприклад другого порядку, в точці .