анатомія людини

Жіноча статева система

344

піхви покрита багатошаровим плоским епітелієм. Підслизового прошарку немає. Слизова оболонка стінки піхви має бага­ то поперечних піхвових зморшок {rugae vaginales). По середній лінії передньої та задньої стінок піхви поперечні зморшки потовщуються, підвищуються і разом ут­ ворюють передній та задній стовпи змор­ шок (columna rugarum anterior et posteri­ or). У нижній частині переднього стовпа зморшок утворюється сечівниковий кіль піхви (carina urethralis vaginae). У цьому місці до зовнішньої поверхні стінки піхви прилягяє сечівник. У межах переднього та заднього стовпів зморшок піхви розви­ нені підслизове венозне сплетення та непосмуговані м'язові волокна. Це зумов­ лює значну щільність стовпів зморшок піхви. Слизова оболонка піхви залоз не має. Подекуди в ній зустрічаються пооди­ нокі лімфатичні вузлики. В основі слизо­ вої оболонки розвинені еластичні волок­ на.

6. Випишіть усі латинські назви, що стосуються даної теми.

Питання для самоконтролю

1.Що належить до внутрішніх та зов­ нішніх жіночих статевих органів?

2.Опишіть зовнішню будову матки.

3.Які частини має шийка матки?

4.Які отвори має матка?

5.Які шари має стінка матки, як вони називаються?

6.Куди відкривається маткове вічко?

7.Схарактеризуйте порожнину матки.

8.Назвіть зв'язки матки.

9.Розкажіть про широку маткову зв'язку. 10. Розкажіть про круглу маткову зв'язку.

Де вона починається, де закінчується, де проходить?

11.Як утворюється кардинальна маткова зв'язка?

12.Які брижі є у складі широкої маткової зв'язки?

13.Що розміщено між шарами широкої маткової зв'язки?

14.Як розташовується сечовід відносно маткової артерії?

15.Які бувають анатомічні положення матки?

16.З якими органами межує матка?

17.Як матку покриває очеревина?

18.Який орган розміщений вздовж верх­ нього краю широкої маткової зв'язки?

19.Які ви знаєте частини маткової труби?

20.Які отвори має маткова труба, куди вони відкриваються?

21.Які шари має стінка маткової труби?

22.Який епітелій покриває слизову обо­ лонку маткової труби?

23.Як очеревина покриває маткову трубу?

24.Що таке брижа маткової труби?

25.Як розташований яєчник відносно ши­ рокої маткової зв'язки?

26.Що таке брижа яєчника, де вона роз­ ташована?

27.Які зв'язки має яєчник, чим вони утво­ рені, де починаються і де прикріплю­ ються?

28.Опишіть зовнішню будову яєчника.

29.Чим покрита білкова оболонка яєчника?

30.Які типи фолікулів є в яєчнику?

31.Де дозріває яйцеклітина, яким чином вона виділяється з яєчника?

32.Що розвивається на місці пухирчас­ тих яєчникових фолікулів?

33.Як називається жовте тіло за умови розвитку вагітності і за її відсут­ ності?

34.Яку будову має піхва?

35.Що таке склепіння піхви?

36.Яку будову має стінка піхви?

37.Куди відкривається отвір піхви?

38.У межах якої заглибини таза стінка піхви покрита очеревиною?

Зовнішні жіночі статеві органи

Необхідні препарати та наочні посібники: 1. Препарат комплексу жіночих статевих органів. 2. Сагітальний розпил жіночого таза з внутрішніми органами. 3. Таблиці.

Методичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу

1. На препараті, таблицях та малюнках розгляньте зовнішні жіночі статеві органи

(одапа genitalia feminina externa) — жіночу соромітну ділянку (pudendum femininum).

До соромітної ділянки належать: лобкове підвищення, великі соромітні губи, малі со­ ромітні губи, присінок піхви, дівоча пере­ тинка, цибулина присінка, великі присіл­ кові залози, малі присінкові залози, клітор, жіночий сечівник (мал. 230).

2. Великі соромітні губи (labia puden­ di majora) — парні складки шкіри, які обме­ жовують соромітну щілину (гіта pudendi). Спереду та ззаду від соромітної щілини пра­ ва і ліва великі соромітні губи з'єднуються між собою передньою спайкою губ (comissura labiorum anterior) та задньою спайкою губ (comissura labiorum posterior). Шкіра ве­ ликих соромітних губ зовні покрита волос­ сям, має потові та сальні залозки, пігменто­ вана. На присередній поверхні великих со­ ромітних губ волосся немає. Товщу великої соромітної губи утворює підшкірна жирова

Мал. 230. Зовнішні жіночі статеві органи:

1 — лобкове підвищення; 2 — велика со­ ромітна губа; 3 — мала соромітна губа; 4 — дівоча перетинка; 5 — отвір піхви; 6 — отвір проток великих присінкових залоз; 7 — зовнішнє вічко сечівника; 8 — клітор; 9 — пе­ редня шкірочка клітора; 10 — передня спайка губ; 11 — задня спайка губ; 12 — ямка присінка піхви; 13 — вуздечка клітора; 14 — відхідник; 15 — головка клітора

клітковина, в якій проходять еластичні во­ локна та венозні сплетення. У шкірі перед­ ньої частини великої соромітної губи закін­ чуються волокна круглої маткової зв'язки.

3. Малі соромітні губи (labia pudendi minora) — це складки шкіри, що мають бічну і присередню поверхні. Бічна поверх­ ня прилягає до присередньої поверхні вели­ кої соромітної губи, тоді як присередні по­ верхні обох малих соромітних губ обмежо­ вують присінок піхви.

Задні кінці малих соромітних губ з'єднуються між собою вуздечкою соро­ мітних губ (frenulum labiorum pudendi), яка обмежовує ззаду ямку присінка піхви (fossa vestibuli vaginae).

Жіноча статева система

346

Передній кінець малої соромітної гу­ би розділяється на дві ніжки: бічну та присередню. Бічна ніжка (права та ліва) малої соромітної губи йде збоку від кліто­ ра і охоплює його спереду, при цьому обидві бічні ніжки з'єднуються між: со­ бою, утворюючи передню шкірочку кліто­ ра (preputium clitoridis). Присередня ніжка малої соромітної губи, розміщую­ чись позаду від клітора, зростається з ним. З'єднуючись між собою, права та ліва присередні ніжки малих соромітних губ утворюють вуздечку клітора (frenulum clitoridis).

У малих соромітних губах відсутня підшкірна жирова клітковина, в її шкірі немає потових залоз, але є сальні залози. Основу малих соромітних губ утворює сполучна тканина з великою кількістю еластичних волокон та непосмугованих м'язових волокон, а також венозні спле­ тення.

4. Тепер вивчіть присінок піхви

(vestibulum vaginae). Це ділянка, що обмежована присередніми поверхнями малих соромітних губ. Спереду від присінка піхви розміщений клітор, а позаду від ньо­ го — ямка присінка піхви.

У присінок піхви відкриваються: зов­ нішнє вічко сечівника (ostium urethrae exter­ num), що розміщене між клітором (спереду) та отвором піхви (ззаду), вивідні протоки великих присінкових залоз, отвори яких розташовані на присередній поверхні ма­ лих соромітних губ, а також вивідні про­ токи малих присінкових залоз (glandulae vestibulares minores).

Отвір піхви прикритий дівочою пе­ ретинкою (hymen) чи її залишками. Це тонка сполучнотканинна плівка, яка розміщена на межі між піхвою та її присінком. У дівочій перетинці є один або декілька отворів, різних за формою та

розмірами. Дівоча перетинка являє собою два шари слизової оболонки — один шар обернений до піхви, другий — до присінка піхви. Слизова оболонка покри­ та багатошаровим плоским епітелієм.

Отвір дівочої перетинки найчастіше круглий, кільцеподібний. Рідше спос­ терігається півмісяцева форма отвору. Іноді зустрічається губоподібна дівоча пліва, яка має вигляд двох складок, що об­ межовують щілиноподібний отвір. Рідко спостерігається природжена вада розвит­ ку дівочої перетинки — повне її зарощення. У таких випадках отвір у дівочій пере­ тинці роблять оперативним шляхом.

5. Вивчіть велику присінкову залозу

(glandula vestibularis major). Це парна комірково-трубчаста залоза завбільшки з горошину. Вона розташована в товщі гли­ бокого поперечного м'яза промежини, в межах основи великої соромітної губи. Довжина вивідної протоки залози 1,5 см. Вивідна протока великої пристінкової за­ лози відкривається в присінок піхви, отвір протоки розміщується на присе­ редній поверхні малої соромітної губи, на межі між задньою та середньою її трети­ нами.

6. Цибулина присінка (bulbus vestibuli) — є печеристе утворення, що скла­ дається з парних (правої та лівої) часток, з'єднаних між: собою проміжною части­ ною, що залягає між: клітором і зовніш­ нім вічком сечівника.

Права та ліва частки цибулини при­ сінка розташовані збоку від отвору піхви. Венозне сплетення, що утворює цибулину присінка, переплітається зі сполучнотка­ нинними та непосмутованими м'язовими волокнами, утворюючи печеристі розши­ рення.

7. Лобкове підвищення (mons pu­ bis) — це ділянка підшкірної жирової

ЗОВНІШНІ ЖІНОЧІ СТАТЕВІ ОРГАНИ

клітковини над лобковим симфізом, по­ крита волоссям.

8. Клітор (clitoris) є гомологом пече­ ристих тіл чоловічого статевого члена. Він складається з двох печеристих тіл

(corpora cavernosa). Кожне з них має ніжку клітора (cms clitoridis), яка прирос­ тає до окістя нижньої гілки лобкової кістки. Ніжка клітора має довжину 4 см. Права та ліва ніжки зближуються і, з'єднавшись, утворюють тіло клітора (cor­ pus clitoridis), яке закінчується головкою клітора (glans clitoridis). Печеристі тіла клітора утворені печеристою тканиною, зовні вони покриті білковою оболонкою (tunica albuginea). Головка клітора пече­ ристої тканини не має. Вона побудована із щільних пучків волокон, між якими проходить велика кількість кровоносних судин.

9. Приступіть до вивчення жіночого сечівника. Жіночий сечівник (urethra feminina) починається на дні сечового міхура внутрішнім вічком сечівника

(ostium urethrae internum) і закінчується зовнішнім вічком сечівника (ostium ure­ thrae externum), яке розташоване при­ близно на 2 см нижче і позаду від кліто­ ра в присінку піхви. Позаду від сечівни­ ка розташована піхва, стінки їх зрощені між собою. Сечівник проходить позаду і знизу від лобкового симфізу, пронизує глибокий поперечний м'яз промежини. Діаметр сечівника 0,8— 1,2 см, довжина 2,5 — 3,5 см. Між задньою поверхнею лобкового симфізу та передньою стін­ кою сечівника розміщене венозне спле­ тення. Стінка сечівника має два шари — слизову оболонку (tunica mucosa) та м'язову оболонку (tunica muscularis). На слизовій оболонці має поздовжні склад­ ки. На задній стінці є найбільш вираже­ на складка — сечівниковий гребінь

(crista urethralis). Епітелій слизової обо­ лонки вистилає сечівникові затоки (lacu­ nae urethrales). У слизовій оболонці є роз­ галужені сечівникові залози (glandulae urethrales), багато еластичних волокон. Навколо сечівника є добре розвинене ве­ нозне сплетення, подібне до печеристої тканини. М'язова оболонка утворена непосмутованими м'язовими волокнами. Є два шари м'язової оболонки: внутрішній — поздовжній та зовнішній — коловий, що зв'язаний з м'язовим шаром сечового міхура в ділянці його трикутника. Зовні від м'язової оболонки стінки сечівника розміщується зовнішній м'яз — замикач сечівника (т. sphincter urethrae externus).

Він складається з посмугованих м'язових волокон, скорочується довільно. Цей м'яз охоплює верхню третину сечівника, а в межах нижніх двох третин оточує сечівник і піхву.

Навколо внутрішнього вічка сечівни­ ка розташований внутрішній м'яз — за­ микач сечівника (m. sphincter urethrae internum). Він складається з непосмугованих м'язових волокон і його скорочення регулюються автономною нервовою сис­ темою.

10. Випишіть усі латинські назви, що стосуються даної теми.

Питання для самоконтролю

1. Які утворення належать до зовнішніх жіночих статевих органів?

2.Яку будову мають великі соромітні губи?

3. Яку будову мають малі соромітні губи?

4.Опишіть присінок піхви, дівочу пере­ тинку, форми її отвору.

5.Що відкривається у присінок піхви?

ЗОВНІШНІ ЖІНОЧІ СТАТЕВІ ОРГАНИ

клітковини над лобковим симфізом, по­ крита волоссям.

8. Клітор [clitoris) є гомологом пече­ ристих тіл чоловічого статевого члена. Він складається з двох печеристих тіл

(corpora cavernosa). Кожне з них має ніжку клітора (cms clitoridis), яка прирос­ тає до окістя нижньої гілки лобкової кістки. Ніжка клітора має довжину 4 см. Права та ліва ніжки зближуються і, з'єднавшись, утворюють тіло клітора (cor­ pus clitoridis), яке закінчується головкою клітора (glans clitoridis). Печеристі тіла клітора утворені печеристою тканиною, зовні вони покриті білковою оболонкою (tunica albuginea). Головка клітора пече­ ристої тканини не має. Вона побудована із щільних пучків волокон, між якими проходить велика кількість кровоносних судин.

9. Приступіть до вивчення жіночого сечівника. Жіночий сечівник (urethra feminina) починається на дні сечового міхура внутрішнім вічком сечівника

(ostium urethrae internum) і закінчується зовнішнім вічком сечівника (ostium ure­ thrae externum), яке розташоване при­ близно на 2 см нижче і позаду від кліто­ ра в присінку піхви. Позаду від сечівни­ ка розташована піхва, стінки їх зрощені між собою. Сечівник проходить позаду і знизу від лобкового симфізу, пронизує глибокий поперечний м'яз промежини. Діаметр сечівника 0,8— 1,2 см, довжина 2,5 — 3,5 см. Між задньою поверхнею лобкового симфізу та передньою стін­ кою сечівника розміщене венозне спле­ тення. Стінка сечівника має два шари — слизову оболонку (tunica mucosa) та м'язову оболонку (tunica muscularis). На слизовій оболонці має поздовжні склад­ ки. На задній стінці є найбільш вираже­ на складка — сечівниковий гребінь

347

(crista urethralis). Епітелій слизової обо­ лонки вистилає сечівникові затоки (lacu­ nae urethrales). У слизовій оболонці є роз­ галужені сечівникові залози (glandulae urethrales), багато еластичних волокон. Навколо сечівника є добре розвинене ве­ нозне сплетення, подібне до печеристої тканини. М'язова оболонка утворена непосмугованими м'язовими волокнами. Є два шари м'язової оболонки: внутрішній — поздовжній та зовнішній— коловий, що зв'язаний з м'язовим шаром сечового міхура в ділянці його трикутника. Зовні від м'язової оболонки стінки сечівника розміщується зовнішній м'яз — замикач сечівника (т. sphincter urethrae externus).

Він складається з посмугованих м'язових волокон, скорочується довільно. Цей м'яз охоплює верхню третину сечівника, а в межах нижніх двох третин оточує сечівник і піхву.

Навколо внутрішнього вічка сечівни­ ка розташований внутрішній м'яз — за­ микач сечівника (т. sphincter urethrae internum). Він складається з непосмугованих м'язових волокон і його скорочення регулюються автономною нервовою сис­ темою.

10. Випишіть усі латинські назви, що стосуються даної теми.

Питання для самоконтролю

1. Які утворення належать до зовнішніх жіночих статевих органів?

2.Яку будову мають великі соромітні губи?

3. Яку будову мають малі соромітні губи?

4.Опишіть присінок піхви, дівочу пере­ тинку, форми її отвору.

5.Що відкривається у присінок піхви?

Промежина

348

6.Розкажіть про будову цибулини при­ гінка.

8.Яка будова клітора?

9.Де починається і де закінчується жі­ ночий сечівник?

10.Які м'язи регулюють функцію жіночо­ го сечівника, де вони розташовані?

11.Куди відкривається зовнішнє вічко жіночого сечівника?

12.З чим межує задня стінка жіночого сечівника?

13.Яку довжину має жіночий сечівник?

14.Через який м'яз промежини прохо­ дить жіночий сечівник?

Промежина

Необхідні препарати та наочні посібники: 1. Скелет. 2. Кістковий пре­ парат таза. 3. Вологий препарат жіночої промежини. 4. Вологий препарат чо­ ловічої промежини. 5. Таблиці. 6. Схеми. 7. Муляжі.

Методичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу

1. Розглядаючи муляжі, вологі пре­ парати та малюнки промежини [pe­ rineum), переконайтеся, що є два понят­ тя промежини. Перше, вужче, визначає м'які утворення (шкіра, м'язи, фасції), що розміщені між переднім краєм відхідника і задньою спайкою великих соромітних губ у жінок та задньою стінкою калитки у чоловіківДруге, шир­ ше, поняття визначає промежину як ком­ плекс м'яких утворень, що формують та­ зове дно і закривають нижній отвір таза.

На препараті таза розгляньте, що обмежо­ вує промежину: спереду — нижній край лобкового симфізу, ззаду — верхівка ку­ прика, з боків — нижні гілки лобкових і сідничих кісток та сідничі горби (мал. 231, 233). Промежина має форму ромба. У чо­ ловіків через промежину проходять сечівник і пряма кишка, а у жінок — ще й піхва. Промежину пронизують судини і нерви зовнішніх статевих органів (див. мал. 222, 227).

Умовна лінія, що з'єднує між собою обидва сідничі горби, поділяє промежину на сечово-статеву і відхідникову ділянки. По серединній лінії промежини прохо­ дить шво промежини (raphe регіпеі), яке у чоловіків продовжується у шво калит­ ки. У сечово-статевій ділянці промежини розміщені зовнішні статеві органи, сечів­ ник, відповідні м'язи, а у відхідниковій — кінцевий відрізок прямої кишки, фасції та м'язи, тазова діафрагма, відхідник, а з боків від прямої кишки — права і ліва сідничо-відхідникові ямки (fossae ischioanales), заповнені жировим тілом (corpus adiposum fossae ischiorectales).

2. Вивчіть на препаратах та малюн­ ках м'язи сечово-статевої ділянки проме­ жини. Вони поділяються на поверхневі та глибокі.

Поверхневі м'язи

сечово-статевої ділянки

Поверхневий поперечний м'яз про­ межини (т. transversus регіпеі superficialis) парний, починається від нижньої гілки сідничої кістки, закінчується в промежинному тілі (corpus perineale), яке він зміцнює.

Цибулинно-губчастий м'яз (т. bulbospongiosus) парний, починається від промежинного тіла, переходить у два пло­ ских сухожилки, що охоплюють з боків

Мал. 231. Чоловіча промежина. Вигляд знизу:

1 — цибулинно-губчастий м'яз; 2 — сідничопечеристий м'яз; 3 — глибокий поперечний м'яз промежини; 4 — промежинне тіло; 5 — поверхневий поперечний м'яз промежини; 6 — зовнішній м'яз — замикач відхідника; 7 — відхідник; 8 — м'яз — підіймач відхідника; 9 — великий сідничний м'яз; 10 — відхідниковокуприкове тіло (відхідниково-куприкова зв'яз-

печеристі тіла статевого члена, закін­ чується на ГХ тильній поверхні" у иїасцтг'

статевого члена. М'яз покриває нижню поверхню цибулини статевого члена і зад­ ню частину губчастого тіла. Функція: сти­ скає цибулину статевого члена, губчасте тіло, при цьому сечівник звужується і стає коротшим; м'яз виштовхує з сечівника се­ чу та сперму.

Сідничо-печеристий м'яз (ш. ischiocavernosus) парний, починається від нижньоіксілки сідничої кістки, прикріплюється до білкової оболонки печеристого тіла ста­ тевого члена (клітора), сухожилкові во­

локна обох м'язів перехрещуються, утво­ рюючи петлю. Функція: притискає ко­ рінь статевого члена до сідничої кістки, бере участь в ерекції, стискає вени ста­ тевого члена (клітора), сприяючи кровонаповненню печеристих тіл. У жінок цей м'яз рудиментарний.

Глибокі м'язи сечово-статевої ділянки

Глибокий поперечний м'яз промежи­ ни (т. transversus perinei profundus) почи-

Мал. 232. Жіноча промежина. Вигляд знизу:

1 — сідничо-печеристий м'яз; 2 — глибокий поперечний м'яз промежини; 3 — поверхневий поперечний м'яз промежини; 4 — цибулинногубчастий м'яз; 5 — промежинне тіло; 6 — отвір піхви; 7 — зовнішнє вічко сечівника; 8 — головка клітора; 9 — зовнішній м'яз — замикач відхідника; 10 — м'яз — підіймач відхідника; 11 — відхідниково-куприкове тіло (відхіднико­ во-куприкова зв'язка); 12— відхідник; 13 — сідничий горб; 14 — великий сідничний м'яз

ває великий сідничний м'яз. Продовжу­ ючись вперед від нижнього краю велико­ го сідничного м'яза, нижня фасція тазо­ вої діафрагми переходить на нижню по­ верхню м'яза — підіймача відхідника. Дійшовши до поверхневого поперечного м'яза промежини, фасція поділяється на три шари— поверхневий, середній та глибокий. Поверхневий шар покриває поверхневий поперечний м'яз промежи­ ни, сідничо-печеристий та цибулинно-пе­ черистий м'язи. Середній шар покриває нижню поверхню глибокого поперечно­ го м'яза промежини і зовнішнього м'я­ за — замикача сечівника. Глибокий шар покриває верхню поверхню глибокого поперечного м'яза промежини і зов­ нішнього м'яза — замикача сечівника.

Поверхневий та середній шар ниж­ ньої фасції тазової діафрагми зростають­ ся з нижніми гілками лобкових кісток та з гілками сідничих кісток, між ними роз­ ташовані печеристі тіла статевого члена (ніжки клітора).

Окрім того, середній та глибокий шари у місці з'єднання з нижніми гілка­ ми лобкових кісток з'єднуються ще й між собою, утворюючи перетинку про­ межини. У щілині між нижньою лобко­ вою зв'язкою і перетинкою промежини проходять спинкові артерія і вена стате­ вого члена (клітора).

Верхня фасція тазової діафрагми

{fascia superior diaphragmatis pelvis) у

ділянці тазової діафрагми покриває верх­ ню поверхню м'яза — підіймача відхідника. Дійшовши до рівня заднього краю глибокого поперечного м'яза про­ межини, фасція з'єднується з глибоким шаром нижньої фасції діафрагми таза.

5. Розгляньте на препараті сідничовідхідникову ямку {fossa ischioanalis), вивчіть, чим вона обмежована, чим за­

повнена і яке її клінічне значення. Бічну стінку сідничо-відхідникової ямки утво­ рюють внутрішній затульний м'яз, по­ критий затульною фасцією, і присередня поверхня сідничого горба. Присередня стінка утворена нижньою поверхнею м'яза — підіймача відхідника і зовнішнім м'язом — замикачем відхідника. Ззаду ямка обмежована задніми пучками м'яза — підіймача відхідника і сідничокуприковим м'язом, спереду — поверх­ невим та глибоким поперечним м'язами промежини. З обох боків від прямої кишки в сідничо-відхідниковій ямці роз­ міщується жирове тіло сідничо-відхідни­ кової ямки {corpus adiposum fossae ischiorectalis). Тут можуть розвиватися запаль­ ні процеси та нагноєння жирової клітко­ вини.

6. З'ясуйте, які особливості має жі­ ноча промежина, зокрема, м'язи зовніш­ ніх статевих органів.

Цибулинно-губчастий м'яз прохо­ дить справа та зліва від піхви. Він почи­ нається від промежинного тіла, вкриває з боків велику присінкову залозу, цибу­ лину присінка і вплітається в печеристе тіло клітора. Функція: стискує вени, що відводять кров із цибулини присінка, сприяючи наповненню її кров'ю; звужує отвір піхви; стискує великі залози присінка, сприяючи виділенню з них се­ крету.

Сідничо-печеристий м'яз прикріп­ люється до білкової оболонки печерис­ тих тіл клітора на його спинці. Функція: стискує вени і печеристі тіла клітора, сприяючи просуванню крові до головки клітора і перешкоджає відтіканню їі у вени.

Зовнішній м'яз — замикач сечівни­ ка у жінок охоплює не тільки сечівник, а й піхву. Пучки м'яза обходять з боків

сечівник та піхву і спереду від сечівника перехрещуються з волокнами протилеж­ ного м'яза, закінчуючись у сполучній тканині між сечівником і перетинкою промежини. Позаду від піхви волокна м'яза закінчуються в промежинному тілі. Функція: стискає сечівник і отвір піхви.

Особливістю м'яза — підіймача від­ хідника у жінок є те, що м'яз проходить повз піхву та сечовий міхур, вплітається м'язовими й еластичними волокнами в їх стінки. Завдяки скороченню притягає задню стінку піхви до передньої, звужу­ ючи отвір піхви, піднімає дно таза та відхідникову частину прямої кишки.

Волокна глибокого поперечного м'яза промежини у жінок з'єднуються зі стінкою піхви, в його товщі розташовані великі залози присінка. Функція: скорочуючись, він стискає великі залози присінка, сприяючи виділенню з них се­ крету.

7. Випишіть усі латинські назви, що стосуються даної теми.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення терміну "проме­ жина"?

2.Що визначають два поняття проме­ жини — вужче і ширше?

3.Які є м'язи промежини?

4.Опишіть поверхневі м'язи сечовостатевої ділянки.

5.Опишіть глибокі м'язи сечово-стате­ вої ділянки.

6.Які м'язи розташовані у відхідниковій ділянці?

7.Розкажіть про поверхневі м'язи відхідникової ділянки.

8.Розкажіть про глибокі м'язи відхідни­ кової ділянки.

9.Які є фасції, що покривають м'язи промежини?

10.Опишіть нижню фасцію тазової діафрагми.

11.Опишіть верхню фасцію тазової діафрагми.

12.Чим утворена діафрагма таза?

13.Що проходить через сечово-статеву ділянку в чоловіків та жінок?

14.Що проходить через відхідникову ділянку?

15.Чим утворені стінки сідничо-відхід- никової ямки?

16.Чим заповнена сідничо-відхідникова ямка?

17.Які ви знаєте особливості м'язів про­ межини у жінок?

Розвиток чоловічих і жіночих сечових та статевих органів

Необхідні препарати та навчальні посібники: І.Труп людини дорослого віку та новонародженого з розтином че­ ревної порожнини. 2. Органокомплекс чоловічих та жіночих статевих органів.

Методичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу

1. Органи сечової та статевої систем перебувають у тісному топографо-ана- томічному та функціональному зв'язку.

Розвиток сечових органів відбу­ вається шляхом почергової зміни трьох морфологічно самостійних генерацій:

а) переднирка, або головна нирка

(pronephros);

б) первинна, або тулубна, нирка

(mesonephros);