анатомія людини

регородки і переднім краєм лемеша роз­ міщується справа та зліва лемешево-носо­ вий хрящ (cartilago vomeronasalis), в яко­ му є хід — так званий лемешево-носовий орган (organum vomeronasal).

На сагітальному розпилі голови та ма­ люнках роздивіться вхід до носової порож­ нини, присінок носа, обмежований ніздря­ ми (мал. 187).

У носовій порожнині в ділянці крил носа роздивіться поріг носа (limen nasi\. Ділянка між ніздрями та між порогом но­ са покрита шкірою, має сальні та потові залози. Позаду від порога носа на стінш носової порожнини розміщені верхня, се­ редня та нижня носові раковини (concha nasi superior, concha nasi media et concha nasi inferior). Під кожною з цих раковин

НОСОВА ПОРОЖНИНА. ГОРТАНЬ

~^*.

5 6

Мал. 183. Зовнішній ніс:

1 — корінь носа; 2 — спинка носа; 3 — кінчик носа; 4 — крила носа; 5 — ніздрі; б — рухома частина носової перегородки

роздивіться верхній, середній та нижній носові ходи (meatus nasi superior, meatus nasi medius et meatus nasi inferior).

Відшукайте на вологому препараті сагітального розпилу голови, сполучення кожного з названих носових ходів (мал. 190). Верхній носовий хід обмежований верх­ ньою та середньою носовими раковинами, в нього відкриваються: отвір клино­ подібної пазухи, задні та середні решіт­ часті комірки. Середній носовий хід об­ межований середньою та нижньою носо­ вими раковинами, в нього відкриваються: верхньощелепна пазуха, лобова пазуха та передні решітчасті комірки. Нижній но­ совий хід обмежований нижньою носо­ вою раковиною та верхньою поверхнею твердого піднебіння, в нього відкри­ вається носо-сльозова протока.

Справа та зліва від носової перего­ родки розташовується правий та лівий спільні носові ходи (meatus nasi commu­ nis). Вони обмежовані: присередньо-но- совою перегородкою, збоку — присередніми поверхнями усіх трьох носових

раковин. У спільні носові ходи відкрива­ ються дірчасті отвори дірчастої пластин­ ки решітчастої кістки.

Покажіть на препараті простір, що розміщений позаду від усіх трьох носо­ вих раковин і закінчується хоанами. Це носо-глотковий хід (meatus nasopharyngeus).

Позаду і зверху від верхньої носової раковини відшукайте на препараті клинорешітчастий закуток (recessus sphenoethmoidalis).

Слизова оболонка, що покриває стін­ ки носової порожнини у межах дихальної частини (pars respiratoria), покрита війчас­ тим епітелієм. До складу дихальної части­ ни носової порожнини відносять нижній

Мал. 184. Кістковий та хрящовий скелет зов­ нішнього носа:

1 — малий криловий хрящ; 2 — великий криловий хрящ; 3 — бічний хрящ носа; 4 — хрящ носової перегородки; 5 — носова кістка

2 Н''

Мал. 185. Ніздрі:

1 — великий криловий хрящ; 2 — присередня ніжка; 3 — бічна ніжка

носовий хід, середній носовий хід та ниж­ ню носову раковину. Слизова оболонка має тут слизові залози. У слизовій обо­ лонці та в підслизовому прошарку вздовж країв середньої та нижньої носових рако­ вин розташоване печеристе сплетення раковин (plexus venosum concharum).

Інша ділянка слизової оболонки сті­ нок носової порожнини має назву нюхо­ вої частини (pars olfactoria): це верхня ча­ стина перегородки носа, верхня носова раковина, слизова оболонка ділянки верх­ нього носового ходу, частково середня но­ сова раковина. Тут у слизовій оболонці розвинені нюхові нейросекреторні кліти- ни-рецептори нюхового аналізатора.

Слизова оболонка носової порожни­ ни має важливе функціональне значення: виділяє секрет слизових залоз, війки її епітеліальних клітин сприяють видален­ ню пилу, сторонніх часток; зволожує повітря, що його вдихає людина. Добре розвинені венозні сплетення сприяють зігріванню повітря. Під час вдиху повітря через ніздрі спрямовується вгору, в ню­ хову частину, а звідти — в носову части­ ну глотки. Під час видиху повітря прохо­ дить по нижньому носовому ході.

Носове дихання сприяє нормальному кровообігу головного мозку. У разі його порушення, зокрема через розростання лімфоїдної тканини глоткового мигдалика (аденоїди) порушується нормальний кро­ вообіг головного мозку, що негативно по­ значається на розумовому розвитку дити­ ни і навіть на її зовнішньому вигляді: рот відкритий, погляд затуманений, рухові ре­ акції загальмовані.

4. Приступаючи до вивчення гортані (larynx), пам'ятайте, що спочатку слід оз­ найомитися з її топографією. Голотопія: гортань розташовується в передній ділянці шиї. Скелетотопія: гортань розміщена на рівні IV — VI шийних хребців. Синтопія: спереду від гортані розташовуються підпід'язикові м'язи (груднинно-під'язиковий, груднинно-щи- топодібний, щито-під'язиковий), ззаду від гортані — гортанна частина глотки, з бо­ ків — судинно-нервовий пучок шиї (за­ гальна сонна артерія, внутрішня яремна вена, блукаючий нерв) та частки щито­ подібної залози, вгорі гортань підвішена до під'язикової кістки, внизу вона продов­ жується в трахею.

Скелет гортані утворюють хрящі. Во­ ни поділяються на парні та непарні. Не­ парними хрящами гортані є: щито­ подібний хрящ, надгортанник, персне­ подібний хрящ. До парних хрящів гортані належать: черпакуватий хрящ, ріжкуватий хрящ, клиноподібний хрящ.

Розгляньте на препараті та вивчіть будову окремих хрящів гортані.

Щитоподібний хрящ (cartilago thyroidea) складається з двох (правої та лівоїі пластинок (lamina dextra et lamina sinistra:

мал. 191). Вони з'єднуються між: собою І чоловіків під кутом 90°, у жінок— 120*. Уздовж: верхнього та нижнього країв хря­ ща посередині є дві вирізки: верхня щито-

ватого хряща. Він за формою схожий на тригранну піраміду, має основу [basis сагtilaginis arytenoideae), спрямовану вниз, і верхівку [apex cartilaginis arytenoideae).

Черпакуватий хрящ має три поверхні: передньобічну поверхню [facies anterolateralis), присередню поверхню [facies medialis), задню поверхню [facies posterior). На передньобічній поверхні виражений дуго­ подібний гребінь [crista arcuata), що розме­ жовує довгасту ямку [fovea oblonga) внизу та трикутну ямку [fovea triangularis) вгорі. Від основи хряща відходять два відростки: передній — голосовий відросток [processus vocalis) та спрямований назад і вбік м'язо­ вий відросток [processus muscularis).

Над верхівкою черпакуватого хряща розміщений ріжкуватий хрящ [cartilago

comiculata), а спереду від нього, в товщі черпакувато-надгортанної складки розта­ шований клиноподібний хрящ [cartilage cuneiformis).

Засвойте, що надгортанник, ріжкуваїі клиноподібні хрящі та голосовий відросток черпакуватого хряща — це хрящі елас­ тичні, а решта хрящів — гіалінові.

Тепер приступіть до вивчення з'єднань хрящів гортані. Для цього на пре­ параті з'єднань гортані вивчіть зв'язки та суглоби гортані (мал. 193).

Перснеподібний хрящ з'єднується черпакуватими хрящами та щитоподібним хрящем, утворюючи два парних суглоби.

Персне-черпакуватий суглоб [articm-l latio cricoarytenoidea) утворений суглео:- вою поверхнею на основі черпакуватого

хряща та черпакуватою суглобовою по­ верхнею на пластинці перснеподібного хряща. Це одноосьовий обертовий суглоб. У ньому відбувається обертання черпаку­ ватого хряща навколо його поздовжньої (вертикальної) осі. Унаслідок обертання на­ зовні голосові відростки черпакуватих хрящів розходяться в боки. Унаслідок обертання до середини голосові відростки черпакуватих хрящів сходяться, наближа­ ються один до одного.

Персне-щитоподібний суглоб (articulatio cricothyroidea) утворений щито­ подібною суглобовою поверхнею персне­ подібного хряща та суглобовою поверх­ нею нижнього рога щитоподібного хряща.

Правий та лівий суглоби разом утворюють комбінований суглоб. В обох суглобах од­ ночасно відбувається нахил щитоподібно­ го хряща вперед навколо горизонтальної осі, що проходить через правий та лівий суглоби. У разі нахиляння щитоподібного хряща вперед відстань між голосовим відростком черпакуватого хряща та кутом щитоподібного хряща збільшується.

Вивчіть зв'язки гортані. Верхній край щитоподібного хряща з'єднується з під'язиковою кісткою за допомогою щитопід'язикової перетинки (membrana thyrohyoidea). У середній її частині виділяють се­ рединну щито-під'язикову зв'язку [lig. thy-

rohyoideum medianum). Уздовж бічних країв цієї перетинки виділяють праву та ліву бічні щито-під'язикові зв'язки [ligg. thyrohyoidea lateralia).

Між дугою перснеподібного хряща і нижнім краєм щитоподібного хряща добре розвинена персне-щитоподібна зв'язка [Іід. cricothyroideum).

Між нижнім краєм перснеподібного хряща і першим кільцем трахеї виражена

персне-трахеальна зв'язка {Іід. cricotracheale).

Надгортанник з'єднується зв'язками: з язиком — середньою та двома бічними язи­ ково-надгортанними (ligg. glossoepiglottica media et lateralia); з під'язиковою кіст­ кою — під'язиково-надгортанною зв'язкою

(Іід. hyoepiglotticum); з кутом щитоподібно­ го хряща — щито-надгортанною зв'язкою

(Іід. thyroepiglotticum).

Мал. 191. Надгортанний хрящ: 1 — надгортанне стебло

На сагітальному розрізі гортані вивчіть присінкову та голосову зв'язки.

Присінкова зв'язка {lig. vestibulare) розміщена вище, ніж голосова. Вона пар­ на, права та ліва. Присінкова зв'язка на­ тягнена між верхньою частиною кута щи­ топодібного хряща та черпакуватим хря­ щем над його голосовим відростком. Між правою та лівою присінковими зв'язками є присінкова щілина (гіта vestibuli).

Голосова зв'язка [lig. vocale) натяг­ нута між нижньою частиною кута щито­ подібного хряща і голосовим відростком черпакуватого хряща.

Між покритими слизовою оболон­ кою правою та лівою голосовими зв'язка­ ми утворюється голосова щілина {гіта glottidis).

Вивчіть на препараті м'язи гор­ тані. Вони поділяються на зовнішні та внутрішні, а також на м'язи, що роз­ ширюють голосову щілину, та ті, що її звужують.

До зовнішніх м'язів належить пар­ ний персне-щитоподібний м'яз {т. сгісоthyroideus) (мал. 194). Він починається від дути перснеподібного хряща і прикріп­ люється до нижнього краю щитоподібно­

го хряща та до капсули персне-щито- подібного суглоба. Функція: нахиляє щи­ топодібний хрящ вниз та вперед, при цьому збільшується відстань між: черпа­ куватим та щитоподібним хрящами, че­ рез що голосові зв'язки натягуються, а голосова щілина звужується.

Внутрішні м'язи гортані поділяють на м'язи, що розширюють голосову щілину, та м'язи, що її звужують.

На задній поверхні препарату м'язів гортані роздивіться та вивчіть м'яз, який розширює голосову щілину. Це парний

задній персне-черпакуватий м'яз {т. сгіcoarytenoideus posterior, мал. 195). Він по­ чинається від пластинки перснеподібно­ го хряща і прикріплюється до м'язового відростка черпакуватого хряща. Функ­ ція: тягне м'язовий відросток назад і присередньо, при цьому голосові відро­ стки рухаються назовні, разом з ними розходяться і голосові зв'язки, внаслідок чого голосова щілина розширяється.

До внутрішніх м'язів гортані, що звужують голосову щілину (мал. 196), на­ лежить парний бічний персне-черпаку­ ватий м'яз (т. cricoarytenoideus lateralis).

Мал. 192. Черпакуватий хрящ (правий):

а — передньо-бічна поверхня; б — задня по­ верхня:

1 — голосовий відросток; 2 — м'язовий відро­ сток; 3 — задня поверхня; 4 — дугоподібний гребінь; 5 — горбок; 6 — довгаста ямка; 7 — трикутна ямка; 8 — ріжкуватий хрящ