анатомія людини

Мал. 93. Діафрагма, вигляд з боку черевної порожнини, знизу:

1 — груднинна частина діафрагми; 2 — ребро­ ва частина діафрагми; 3 — поперекова части­ на діафрагми; 4 — сухожилковий центр; 5 — отвір порожнистої вени; 6 — стравохідний роз­ твір; 7 — аортальний розтвір; 8 — поперековоребровий трикутник; 9 — груднинно-ребровий трикутник; 10 — присередня дугоподібна зв'язка; 11 — бічна дугоподібна зв'язка

пухлини залози її рухливість втрачається внаслідок пророщування ракових клітин у цей простір — залоза "припаяна" до вели­ кого грудного м'яза. У таких випадках, як­ що верхню кінцівку піднімають угору, за­ лоза рухається за рукою.

Внутрішньогрудна фасція (fascia endothoracica) розташована під пристінковою плеврою, вистилає стінки грудної клітки зсередини, покриваючи внутрішні міжреброві, підреброві м'язи, поперечний м'яз грудної клітки, ребра, верхню поверхню діафрагми.

6. Приступіть до вивчення діафраг­ ми (diaphragma). Вона відокремлює груд­ ну порожнину від черевної. Складається із сухожилкового центру (centrum tendi-

пеит), м'язової частини. На препараті ви можете розглянути і переконатися, що сухожилковий центр займає центральну частину діафрагми, тоді як м'язова її час­ тина розташована по периферії (мал. 93).

М'язова частина діафрагми має по­ перекову, реброву та груднинну частини.

а) Поперекова частина (pars lumbalis diaphragmatis) складається з правої та лі­ вої ніжок (cms dextrum et crus sinistrum).

Початок: тіла І — IV поперекових хреб­ ців, присередня (lig. arcuatum mediale) та бічна (lig. arcuatum laterale) дугоподібні зв'язки. Присередня дугоподібна зв'язка відходить від тіла І поперекового хребця і прикріплюється до поперечного відро­ стка II поперекового хребця. Бічна дуго­ подібна зв'язка натягнута між попереч­ ним відростком II поперекового хребця та XII ребром..

б) Реброва частина діафрагми (pars costalis diaphragmatis). Починається від внутрішньої поверхні VII — XII ребер.

в) Груднинна частина діафрагми

(pars sternalis diaphragmatis). Починаєть­ ся від внутрішньої поверхні мечоподібно­ го відростка груднини.

Прикріплення: м'язові волокна всіх трьох частин з'єднуються в сухожилковому центрі діафрагми.

Користуючись препаратом, з'ясуйте. які отвори має діафрагма, та що в них проходить. У сухожилковому центрі є отвір порожнистої вени (foramen venae cavae). Стінка вени зрощується з волок­ нами сухожилкового центру. Під час ско­ рочення діафрагми волокна сухожилко­ вого центру розтягують у різні боки стінки нижньої порожнистої вени, що сприяє кровотоку. Між правою та лівою ніжками поперекової частини діафрагми розміщений аортальний розтвір (hiatus aorticus), через який проходять аорта та

грудна протока. Розтвір обмежований се­ рединною дугоподібною зв'язкою {Іід. arcuatum medianum), що запобігає стис­ канню аорти та грудної протоки під час скорочення діафрагми. Зліва від аорталь­ ного розтвору є стравохідний розтвір \hiatus oesophageus), через який прохо­ дять стравохід та правий і лівий блукаючі нерви. У кожній ніжці поперекової части­ ни діафрагми у щілинах між м'язовими пучками проходять великий та малий ну­ трощеві нерви, справа непарна вена, зліва — півнепарна вена, правий і лівий симпатичні стовбури.

Розгляньте на малюнках і вивчіть слабкі місця діафрагми, в яких відсутня м'язова тканина: а) груднинно-ребровий трикутник (trigonum sternocostal), що розташовується справа і зліва між груднинною та ребровою частинами діафраг­ ми; б) попереково-ребровий трикутник

(trigonum lumbocostal), що міститься справа і зліва між поперековою та реб­ ровою частинами діафрагми. У ділянці трикутників розташовані діафрагмова плевра, внутрішньогрудна фасція, вну­ трішньочеревна фасція, очеревина. Тут можливе утворення діафрагмових гриж, у тому числі природжених.

Роздивіться на препараті та на ске­ леті рівень розташування куполів діафраг­ ми: правий купол — IV міжребровий простір справа по правій середньоключичній лінії (linea medioclavicularis dextra);

лівий купол — V міжребровий простір по лівій середньоключичній лінії (Ііпеа medioclavicularis sinistra). У дітей діафрагма "стоїть" вище, у людей похи­ лого віку — нижче.

Вивчіть функцію діафрагми: вона бе­ ре участь в утворенні стінок грудної та че­ ревної порожнин і є головним дихальним м'язом. Під час скорочення діафрагма спло­

щується, опускається на 1 — 3 см, причому зміщуються донизу переважно її бічні відділи. Мало зміщується сухожилковий центр. Унаслідок опущення діафрагми збільшується об'єм грудної та плевральної порожнин. При цьому тиск (від'ємний) у плевральній порожнині падає, що спричи­ няє розширення легенів — відбувається вдих. Під час розслаблення діафрагма на­ буває опуклої форми (видих). Діафрагма зумовлює "черевний" тип дихання у чо­ ловіків та дітей; у жінок розширення груд­ ної клітки відбувається переважно внаслідок скорочення всіх м'язів, що піднімають ребра, — "грудний" тип ди­ хання. Запам'ятайте число скорочень діафрагми у дорослої людини в нормі — 16 — 20 на 1 хв. Скорочуючись разом із м'язами черевної стінки, діафрагма сприяє випорожненню порожнистих ор­ ганів — шлунка, кишок, жовчного міхура, матки під час пологів і т. ін., поліпшує гемодинаміку венозної крові в системі печінкової ворітної та нижньої порожнис­ тої вен.

7. Випишіть усі латинські назви, що належать до даної теми.

Питання для самоконтролю

1.Назвіть групи м'язів грудної клітки.

2.Назвіть і покажіть поверхневі та власні м'язи грудної клітки.

3.Покажіть на скелеті місця початку та прикріплення м'язів грудної клітки, що діють на верхню кінцівку, схарак­ теризуйте їх функцію.

4.Покажіть на скелеті місця початку та прикріплення власних м'язів гру­ дної клітки, схарактеризуйте їх функцію.

5.Назвіть фасції грудної клітки.

6.Дайте характеристику грудної фасції.

7.Що покриває внутрішньогрудна фасція?

8.Покажіть діафрагму, її частини.

9.Покажіть на скелеті, де починається м'язова частина діафрагми.

10.Назвіть отвори діафрагми й утворен­ ня, які через них проходять.

11.Назвіть і покажіть слабкі місця діаф­ рагми. Чим вони характеризуються і яке їх клінічне значення?

12.Яка функція м'язів грудної клітки і діафрагми під час дихання?

13.Чим зумовлений "черевний' та "груд­ ний" тип дихання?

М'язи і фасції живота. Топографія живота

Необхідні препарати та наочні по­ сібники: 1. Скелет. 2. Вологий препарат м'язів живота, 3. Сухі препарати м'язів живота. 4. Муляжі. 5. Таблиці.

Методичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу

1. Вивчаючи м'язи живота (mm. abdo­ minis), пам'ятайте, що вони утворюють стінки черевної порожнини, заповнюючи проміжок між грудною кліткою і тазом. М'язи живота розташовані на передній, бічній та задній стінках живота.

Серед м'язів живота виділяють: пря­ мий м'яз живота, пірамідний м'яз, зов­ нішній косий м'яз живота, внутрішній косий м'яз живота, поперечний м'яз жи­ вота, квадратний м'яз попереку (мал. 94).

2. Вивчіть м'язи, що утворюють пе­ редню стінку живота.

Прямий м'яз живота (т. rectus abdo­ minis) має три-чотири сухожилкові пе­ реділки (intersectiones tendineae). Поча­ ток: мечоподібний відросток груднини та передня поверхня хрящів V — VII ребер. Прикріплення: верхня гілка лобкової кістки, лобковий симфіз, лобковий гор­ бок. Функція: згинає хребтовий стовп, на­ хиляє тулуб уперед, опускає V — VII реб­ ра. Якщо тулуб зафіксований — піднімає таз.

Пірамідний м'яз (ЛЇ. pyramidalis). По­ чаток: верхній край лобкового симфізу. Прикріплення: біда лінія живота. Функ­ ція: натягає білу лінію живота. №їґ\&Сі &2%/~

3. Користуючись препаратом, вивчіть м'язи, що утворюють бічну стінку живо­ та. Це три широких м'язи живота. У пер­ шому шарі міститься зовнішній косий м'яз живота, в другому шарі (під попе­ реднім) — внутрішній косий м'яз живота і в третьому шарі — поперечний м'яз жи­ вота. Зверніть увагу на те, що сухожилок кожного з трьох названих м'язів має пла­ стинчасту форму, тобто є сухожилковим розтягом — апоневрозом.

Зовнішній косий м'яз живота (т. obliguus externus abdominis) має косий на­ прямок волокон: зверху вниз та ззаду на­ перед. Початок: зубцями від восьми нижніх ребер. Прикріплення: зовнішня губа клубового гребеня, передня верхня клубова ость, лобкова кістка; м'яз пере­ ходить у широкий апоневроз, розміще­ ний спереду від прямого м'яза живота. По середній лінії живота апоневроз з'єд­ нується з таким самим апоневрозом про­ тилежного боку, беручи участь в утворен­ ні білої лінії живота. Нижній край апоне­ врозу зовнішнього косого м'яза живота загинається назад і вгору та утворює па­ хвинну зв'язку (lig. inguinale). Вона почи­ нається від верхньої передньої клубової ості і прикріплюється до лобкового горб-

ка. Функція: у разі двобічного скорочен­ ня нахиляє тулуб уперед, наближаючи грудну клітку до таза (антагоніст поз­ довжніх м'язів спини). У разі однобічно­ го скорочення обертає грудну клітку в протилежний бік. М'яз тисне на органи черевної порожнини, підтримує вну­ трішньочеревний тиск, тобто сприяє нор­ мальному розташуванню органів черев­ ної порожнини, запобігаючи їх опущен­ ню; за певних умов сприяє випорожнен­ ню порожнистих органів черевної порож­ нини (пологи, дефекація, блювання, випо­ рожнення сечового міхура); опускаючи ребра, бере участь у видиху, кашлі.

Внутрішній косий м'яз живота (т. obliquus internus abdominis) має косий напря­ мок волокон — знизу вгору, ззаду напе­

ред. Він розташований під попереднім м'язом. Початок: грудо-поперекова фас­ ція, клубовий гребінь, бічні дві третини пахвинної зв'язки. Прикріплення: X — XII ребра; переходить в апоневроз, який поділяється на дві пластинки — передню та задню, вони охоплюють спереду і зза­ ду прямий м'яз живота і по середній лінії живота переплітаються між собою і з та­ кими самими пластинками апоневрозу внутрішнього косого м'яза протилежного боку. Апоневроз бере участь в утворенні стінок піхви прямого м'яза живота та білої лінії живота. Нижні пучки волокон м'яза йдуть у складі сім'яного канатика, що утворює м'яз — підіймач яєчка {т. сгеmaster, див. мал. 129). Функція: у разі од­ нобічного скорочення нахиляє тулуб у свій

бік, обертає тулуб у свій бік. У разі двобічного скорочення нахиляє вперед хребет (згинач хребта), притягає грудну клітку до таза. Якщо грудна клітка зафіксо­ вана, піднімає таз. Опускає X — XII ребра, тобто бере участь у видиху.

Поперечний м'яз живота (т. transver­ sa abdominis) розташовується під попе­ реднім м'язом. Початок: внутрішня по­ верхня нижніх шести ребер, глибокий ли­ сток грудо-поперекової фасції, внутрішня губа клубового гребеня, бічна третина па­ хвинної зв'язки. Прикріплення: місце пе­ реходу м'язових волокон в апоневроз має вигляд півмісяцевої лінії (linea semi­ lunaris). Апоневроз бере участь в утво­ ренні задньої стінки піхви прямого м'яза живота (проходячи разом із задньою пла­ стинкою апоневрозу внутрішнього косо­ го м'яза живота позаду від прямого м'яза живота) — вище від пупка, а також в ут­ воренні передньої стінки цієї піхви (про­ ходячи разом з апоневрозами зовнішньо­ го косого та внутрішнього косого м'язів живота) — нижче від пупка. У ділянці се­ рединної лінії живота волокна апоневро­ зу переплітаються з такими самими во­ локнами апоневрозу поперечного м'яза протилежного боку, беручи участь в ут­ воренні білої лінії живота. У чоловіків час­ тина нижніх м'язових волокон поперечно­ го м'яза живота приєднується до сім'яного канатика і утворює м'яз — підіймач яєчка. Функція: у разі однобічного скорочення нахиляє тулуб у бік скорочуваного м'яза. Як і попередні широкі м'язи живота, по­ перечний м'яз живота при двобічному скороченні згинає хребет, нахиляє тулуб уперед; опускає нижні шість ребер, беру­ чи участь в акті видиху.

4. Квадратний м'яз попереку (т. quadratus lumborum) утворює задню стінку живота між XII ребром та клубовим гре­ бенем. Початок: задній відділ внутрішньої

губи клубового гребеня, клубово-попере­ кова зв'язка, поперечні відростки трьохчотирьох нижніх поперекових хребців. Прикріплення: XII ребро, поперечні відростки І — IV поперекових хребців, тіло XII грудного хребця. Функція: опус­ кає XII ребро, беручи участь в акті види­ ху; у разі однобічного скорочення нахиляє хребет у той самий бік; у разі двобічно­ го — утримує хребет у вертикальному по­ ложенні.

5. Користуючись препаратом, при­ ступіть до вивчення фасції живота

(fascia abdominis). її поділяють на нут­ рощеву, заочеревинну і пристінкову.

1) Нутрощева фасція живота (fascia abdominis visceralis) покриває деякі ор­ гани черевної порожнини й утворює для них підсерозний прошарок (див. тему "Очеревина та її похідні").

2) Заочеревинна фасція (fascia extraperitonealis) розташовується на задній стінці живота в заочеревинному

стінках черевної порожнини як із сере­ дини так і ззовні. Залежно від того, що саме вона покриває, виділяють її части­ ни: попереково-клубову, поперечну та обгортальну фасції живота.

Попереково-клубова фасція (fascia iliopsoas) покриває на задній стінці че­ ревної порожнини попереково-клубовий м'яз. Далі фасція переходить на бічну стінку черевної порожнини й отримує І назву поперечної фасції (fascia transversalis). У нижній своїй частині ця фаспія має деяке стовщення у вигляді між'ямоч-1 кової зв'язки (lig. interfoveolare), бічнм частина якої є одним із країв глибокого пахвинного кільця. Продовжуючись дониЯ зу — в порожнину таза, пристінкова! фасція живота отримує назву пристінкоті

вої фасції таза. Та частина пристінкової фасції, що лежить на діафрагмі, має назву діафрагмової фасції (fascia diaphragmatica).

Обгортальна фасція живота (fascia investiens abdominis) — складова пристін­ кової фасції, розташована більш поверх­ нево, ніж перші дві фасції. Вона утворює кілька розгалужень і покриває з усіх бо­ ків (за винятком внутрішньої поверхні поперечного м'яза живота) м'язи живота.

6. Користуючись препаратом, переко­ найтеся, що піхва прямого м'яза живота

(vagina m. recti abdominis) являє собою щільний апоневротичний футляр. Він ут­ ворений апоневрозами всіх трьох широ­ ких м'язів живота (зовнішнього косого, внутрішнього косого та поперечного). У піхві прямого м'яза розрізняють передню та задню пластинки. Передня пластинка піхви (lamina anterior) утворена: а) вище від пупка: апоневрозом зовнішнього ко­ сого м'яза живота та передньою пластин­ кою апоневрозу внутрішнього косого м'яза живота; б) нижче від пупка: всіма трьома апоневрозами — зовнішнього ко­ сого м'яза живота, внутрішнього косого м'яза живота та поперечного м'яза живо­ та (мал. 95).

Задня пластинка піхви прямого м'яза живота (lamina posterior) утворена: а) ви­ ще від пупка: задньою пластинкою апо­ неврозу внутрішнього косого м'яза жи­ вота та апоневрозом поперечного м'яза живота; б) нижче від пупка: поперечною фасцією.

Відгорнувши вбік прямий м'яз живо­ та, роздивіться на задній пластинці піхви дугоподібну лінію (linea arcuata), що є ме­ жею між апоневротичною (вище від лінії) та фасціальною (нижче від лінії) ча­ стинами задньої пластинки піхви. Пере­ конайтеся, що дугоподібна лінія опукліс­ тю спрямована вгору. Розгляньте на пре­ параті півмісяцеву лінію (linea semi­

lunars). Вона являє собою місце перехо­ ду поперечного м'яза живота в його апо­ невроз. Півмісяцева лінія опуклістю спря­ мована назовні.

7. Тепер вивчіть білу лінію живота (li­ nea alba), яку утворює переплетення во­ локон апоневрозів трьох широких м'язів живота — зовнішнього косого, внутрі­ шнього косого та поперечного як свого, так і протилежного боків. Біла лінія на­ тягнута від мечоподібного відростка груд­ нини до лобкового симфізу між прямими м'язами живота. Вище від пупка вона ширша, досягає 2 — 2,5 см в ширину, а нижче пупка звужується і стовщується. її стовщення біля симфізу називають підпорою білої лінії живота (adminiculum lineae albae). У білій лінії розміщене пуп­ кове кільце (anulus umbilicalis). Воно обмежоване пучками апоневрозів зовніш­ нього та внутрішнього косих м'язів жи­ вота, а також глибокими концентрични­ ми волокнами апоневрозу поперечного м'яза живота. В ембріональний період розвитку через пупкове кільце проходять дві пупкові артерії, пупкова вена, сечова протока. Після перев'язування пупкового канатика та відпадання пуповини все кільце виповнюється сполучнотканинни­ ми стовщеннями. У ділянці білої лінії та пупкового кільця можуть утворюватися грижі білої лінії, пупкові грижі. Біла лінія бідна на кровоносні судини, тому хірурги роблять тут розрізи передньої стінки жи­ вота, якщо необхідні широкі доступи до черевної порожнини.

8.Розгляньте на таблиці, на препараті

івивчіть пахвинну зв'язку (lig. inguinale; див. мал. 66). Вона являє собою нижній край апоневрозу зовнішнього косого м'я­ за живота, цей край зрощується з верх­ нім краєм широкої фасції стегна (fascia lata), загинається назад і вгору у вигляді жолоба. Пахвинна зв'язка починається

від передньої верхньої клубової ості і прикріплюється до лобкового горбка лоб­ кової кістки. У присередньому відділі па­ хвинна зв'язка поділяється на дві ніжки: присередню (cms mediate), що прикріп­ люється до передньої поверхні лобкового симфізу, та бічну (cms laterale), що при­ кріплюється до лобкового горбка. Між ніжками є щілина трикутної форми, верх­ ній кут якої утворений міжніжковими во­ локнами (fibrae intercrurales). Усі ці струк­ тури утворюють поверхневе пахвинне кільце. Від присереднього відділу пахвин­ ної зв'язки відділяються волокна, що йдуть угору та присередньо і вплітаються в білу лінію живота, утворюючи поверне­ ну зв'язку (Іід. reflexum). Інша частина во­ локон, що відходять від бічної ніжки пах­ винної зв'язки, йде вниз і прикріплюється

до лобкового гребеня лобкової кістки, на­ зивається затоковою зв'язкою (Іід. lacunare). За нею розташована гребінна зв'язка (Іід. pectineum), що з'єднується із сухожилком гребінного м'яза.

9. Починаючи вивчення пахвинного каналу (canalis inguinalis), розгляньте йо­ го на таблицях, а також на препараті. Па­ хвинний канал являє собою щілинопо­ дібний простір у передній черевній стінціВін розміщений у пахвинній ділянці, нал пахвинною зв'язкою. Довжина — 4 — 5ся Канал має косий напрямок — зверху вниз ззаду наперед, з боку до середини. У пах­ винному каналі розрізняють стінки і два кільця (отвори). Канал має чотири стінки; передню, задню, верхню та нижню. Пе­ редня стінка — апоневроз зовнішнього ко­ сого м'яза живота і міжніжкові волокна:

задня стінка — поперечна фасція; верхня стінка — вільні (нижні) краї внутрішнього косого та поперечного м'язів живота (як м'язової, так і апоневротичної частин); нижня стінка — жолоб пахвинної зв'язки. Вивчіть на препараті поверхневе пахвинне кільце (anulus inguinalis superficialis). Воно обмежоване: присередньо — присередньою ніжкою пахвинної зв'язки; зовні — бічною ніжкою пахвинної зв'язки; спере­ ду- — міжніжковими волокнами, що утво­ рені поверхневим листком власної фасції живота; ззаду — поверненою зв'язкою. Роздивіться глибоке пахвинне кільце {anulus inguinalis profundus). Це слабке, розпуше­ не, лійкоподібно заглиблене місце в попе­ речній фасції. Воно розміщується на 1 см вище від середини пахвинної зв'язки, зов­ ні від бічної пупкової складки і збігається з розташуванням бічної пахвинної ямки. Глибоке пахвинне кільце обмежоване присередньо і знизу між'ямочковою зв'яз­

кою [Нд. interfoveolare). Ця зв'язка утворе­ на стовщеними волокнами апоневрозів внутрішнього косого та поперечного м'язів, поперечної фасції. Задня стінка пахвинного каналу зміцнена пахвинним серпом (falx inguinalis), утвореним волок­ нами апоневрозів внутрішнього косого та поперечного м'язів. Присередньо від гли­ бокого пахвинного кільця в бічній пуп­ ковій складці розташовані нижні надче­ ревні артерія та дві вени. Це враховують під час оперативних втручань (мал. 96).

На очеревині, що покриває задню стін­ ку пахвинного каналу, розгляньте присередню та бічну пахвинні ямки (fossa inguinalis medialis et fossa inguinalis later­ alis; мал. 97). Вони розмежовані за допомо­ гою бічної пупкової складки (plica umbilicalis lateralis). Присередня пахвинна ямка збігається з поверхневим пахвинним кільцем. Бічна пахвинна ямка збігається з глибоким пахвинним кільцем. У разі ви-

156

Мал. 97. Передня стінка живота, задня по­ верхня. Вигляд зсередини:

1 — сечовий міхур; 2 — серединна пупкова складка; 3 — присередня пупкова складка; 4 — пупок; 5 — надміхурова ямка; 6 — при­ середня пахвинна ямка; 7 — бічна пупкова складка; 8 — бічна пахвинна ямка

пинання нутрощів у межах бічної пах­ винної ямки вони проходять через глибо­ ке пахвинне кільце, через пахвинний ка­ нал і виходять з нього через поверхневе пахвинне кільце. Таке випинання нутро­ щів називають косою пахвинною грижою. У разі випинання нутрощів у межах присередньої пахвинної ямки вони вихо­ дять через поверхневе пахвинне кільце (через пахвинний канал не проходять), утворюючи пряму пахвинна грижу. У па­ хвинному каналі розміщуються: у чо­ ловіків — сім'яний канатик; у жінок — кругла зв'язка матки.

10. Випишіть усі латинські назви, що стосуються даної теми.

Питання для самоконтролю

3.Розкажіть про початок, прикріплен­ ня та функцію широких м'язів живо­ та.

4.Розкажіть про особливості будови прямого м'яза живота.

5.Покажіть місця початку та при­ кріплення квадратного м'яза попере­ ку. Яка його функція?

6.Яка участь м'язів живота в акті ди­ хання?

7.Які є фасції живота?

8.Що покриває пристінкова фасція жи­ вота?

9.Чим утворена передня пластинка піхви прямого м'яза живота вище та нижче від пупка?

10.Чим утворена задня пластинка піхви прямого м'яза живота вище і нижче від пупка?

11.Що таке півмісяцева лінія?

12.Що таке дугоподібна лінія?

13.Як утворюється біла лінія живота?

14.Що являє собою пахвинна зв'язка?

15.Що являє собою пахвинний канал?

16.Які стінки має пахвинний канал?

17.Чим утворені стінки пахвинного^ каналу?

18.Які кільця має пахвинний канал?

19.Покажіть на препараті, чим обмежо-і ване поверхневе пахвинне кільце.

20.Що являє собою глибоке пахвинне] кільце?

21.Які ямки на задній поверхні перес стінки живота збігаються з повеї невим та глибоким пахвиннюа кільцями?

22.Що розташовано в пахвинному канат у чоловіків та жінок?

М'ЯЗИ ШИІ

М'язи шиї

Необхідні препарати та наочні посібники: 1. Скелет. 2. Вологий препа­ рат м'язів шиї. 3. Таблиці. 4. Муляжі. 5. Сухі препарати м'язів шиї.

Методичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу

1. Приступаючи до вивчення м'язів шиї (mm, colli), врахуйте, що вони мають складне походження. Вони розташовані кількома шарами. Відразу під шкірою роз­ ташований підшкірний м'яз шиї, під ним груднинно-ключично-соскоподібний м'яз. Далі йдуть дві групи м'язів — надпід'язикові та підпід'язикові. До надпід'язикових м'язів належать: двочеревцевий, щелепнопід'язиковий, підборідно-під'язиковий, ши- ло-під'язиковий м'язи. До підпід'язикових м'язів належать: груднинно-під'язиковий, груднинно-щитоподібний, щито-під'язико- вий, лопатково-під'язиковий м'язи.

Найглибше розташовані передній, се­ редній та задній драбинчасті м'язи, що ле­ жать з боків від хребта. Ближче до хребта розташовані довгий м'яз шиї, довгий м'яз голови. До підпотиличних м'язів належать: передній прямий м'яз голови, бічний пря­ мий м'яз голови, верхній і нижній косі м'язи голови, задній великий і задній ма­ лий прямі м'язи голови.

2. Підшкірний м'яз шиї (platysma). По­ чаток: грудна фасція на рівні II ребра. Прикріплення: край тіла нижньої щелепи, привушна фасція, жувальна фасція, м'язи кута рота. Функція: натягає шкіру шиї, полегшує кровотік по підшкірних венах шиї, тягне кут рота вниз і назад.

Груднинно-ключично-соскоподібний

м'яз (т. stemocleidomastoideus). Початок:

157

двома головками — від ручки груднини і груднинного кінця ключиці. Прикріплен­ ня: соскоподібний відросток скроневої кістки, верхня каркова лінія. Функція: на­ хиляє голову і шию в бік скорочуваного м'яза, повертаючи лице в протилежний бік. У разі двобічного скорочення закидає голову назад. Якщо голова зафіксована, тягне ключицю та груднину вгору (піднімає грудну клітку; мал. 98).

3. Надпід'язикові м'язи (mm.suprahyoidei).

Двочеревцевий м'яз (т. digastricus)

має переднє черевце (venter anterior) та заднє черевце (venter posterior), які з'єд­ нані проміжним сухожилком. Початок: пе­ реднє черевце — двочеревцева ямка ниж­ ньої щелепи; заднє черевце: соскоподібна вирізка скроневої кістки. Прикріплення: за допомогою фасціальної петлі проміж­ ний сухожилок фіксується до тіла і вели­ кого рога під'язикової кістки. Функція: піднімає під'язикову кістку, а в разі її фік­ сації опускає нижню щелепу.

Щелепно-під'язиковий м'яз (т. туїоhyoideus). Він у вигляді широкої тонкої пластинки утворює дно ротової порож­ нини, тобто є діафрагмою ротової порож­ нини. Початок: щелепно-під'язикова лі­ нія нижньої щелепи. Прикріплення: тіло під'язикової кістки. Сухожилкові волок­ на обох м'язів по середній лінії утворю­ ють щелепно-під'язикове шво (raphe mylohyoidea). Функція: піднімає під'язикову кістку, тягне її вперед, у разі її фіксації опускає нижню щелепу.

Підборідно-під'язиковий м'яз (т. депіоhyoideus). Для того, щоб його показати на препараті, розріжте щелегшо-під'язиковий м'яз уздовж щелепно-під'язикового шва і відгорніть його назовні. Початок: підборідна ость нижньої щелепи. Прикріплення: тіло під'язикової кістки. Функція: піднімає і