анатомія людини

Питання для самоконтролю

1.Покажіть м'язи ділянки плечового суг­ лоба, місця їх початку та прикріплен­ ня. Яка їх функція?

2.Які знаєте відділи м'язів плеча?

3.Покажіть м'язи переднього відділу плеча, місця їх початку та прикріп­ лення. Яка їх функція?

4.Покажіть м'язи заднього відділу пле­ ча, місця їх початку, прикріплення. Яка їх функція?

5.Які знаєте відділи м'язів передпліччя?

6.Назвіть і покажіть на препараті

8.Покажіть місця початку, прикріплен­ ня м'язів поверхневої частини перед­ нього відділу передпліччя. Яка їх фун­ кція?

9.Покажіть місця початку та прикріп­ лення м'язів глибокої частини перед­ нього відділу передпліччя. Яка функція цих м'язів?

10.У чому полягає особливість прикріп­ лення сухожилків поверхневого та гли­ бокого м'язів — згиначів пальців?

11.Де починаються, де прикріплюються і яка функція м'язів заднього відділу пе­ редпліччя?

12.Назвіть і покажіть на препараті м'язи кисті. Яка їх функція?

13.Які м'язи прикріплюються до великого та малого горбків плечової кістки?

14.Які м'язи беруть початок від надсуглобового та підсуглобового горбків ло­ патки?

15.Які м'язи прикріплюються до ліктьо­ вого відростка, горбистості ліктьової та променевої кісток?

16. Які м'язи починаються від присереднього та бічного надвиростків плечо­ вої кістки?

Топографія і фасції верхньої кінцівки. Сухожилкові піхви кисті

Необхідні препарати та наочні посібники: 1. Скелет. 2. Вологий препарат м'язів верхньої кінцівки. 3. Сухі музейні препарати м'язів верхньої кінцівки. 4. Таблиці. 5. Схеми. 6. Муляжі.

Методичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу

1. Використовуючи схеми, таблиці, при­ ступіть до вивчення на препараті топографії верхньої кінцівки.

Зверніть увагу на те, що в фудній ділянці виділяють ключично-грудний трикутник

{trigonum clavipectorale). Цей трикутник обмежований: зверху — ключицею, знизу — верхнім краєм малого грудного м'яза, присередньо — середньою лінією передньої груд­ ної стінки.

Упередній плечовій ділянці є присередня двоголова борозна {sulcus bicipitalis medialis), обмежована присередніми краями пле­ чового м'яза та двоголового м'яза плеча, та бічна двоголова борозна {sulcus bicipitalis lat­ eralis), обмежована бічними краями плечово­ го м'яза та двоголового м'яза плеча.

Уділянці ліктьового суглоба, спереду від нього м'язи плеча і передпліччя утво­ рюють ліктьову ямку {fossa cubiti). Вона обмежована: зверху — плечовим м'язом; знизу і зовні — плечо-променевим м'язом: знизу і присередньо — круглим м'язомпривертачем.

У ліктьовій ямці є дві борозни: 1) перед­ ня присередня ліктьова борозна [sulcus cubitalis anterior medialis) обмежована пле­ човим м'язом та круглим м'язом-приверта- чем; 2) передня бічна ліктьова борозна [sul­ cus cubitalis anterior lateralis) обмежована плечовим м'язом та плечо-променевим м'язом.

Зап'ястковий канал [canalis carpalis) ут­ ворений тримачем м'язів-згиначів і бороз­ ною зап'ястка [sulcus carpi). У ньому розта­ шовані загальна синовіальна піхва м'язівзгиначів, піхва сухожилка довгого м'яза — згинача великого пальця кисті, а також се­ рединний нерв.

2. Користуючись таблицями, схемами, препаратом, вивчіть фасції верхньої кін­ цівки. Розгляньте фасції м'язів грудного по­ яса, плеча, передпліччя, кисті.

Вивчіть на препараті фасції м'язів груд­ ного пояса. Це дельтоподібна фасція і пах­ вова фасція.

Дельтоподібна фасція [fascia deltoidea)

покриває дельтоподібний м'яз із зовнішньої та внутрішньої поверхонь. У грудній ділянці дельтоподібна фасція переходить у грудну фасцію. На межі дельтоподібного м'яза та м'язів плеча вона переходить у плечову фасцію.

Пахвова фасція [fascia axillaris) покри­ ває пахвову ямку і є продовженням передхребтової пластинки фасції шиї.

Плечова фасція [fascia brachii) у вигляді футляра обгортає все плече. Знайдіть на препараті, як від неї до плечової кістки йдуть дві міжм'язові перегородки: присе­ редня міжм'язова перегородка плеча [sep­ tum intermusculare brachii mediale) і бічна міжм'язова перегородка плеча [septum intermusculare brachii laterale). Вони приро­ стають до присереднього та бічного країв плечової кістки. Таким чином, на плечі ут­ ворюються два кістково-волокнисті футля­

ри: один — для м'язів-згиначів, другий — для м'язів-розгиначів.

Вивчіть фасцію передпліччя [fascia antebrachii), яка є продовженням плечової фасції. Вона приростає до ліктьового відро­ стка ліктьової кістки, від нього фасціальні пучки приростають до присереднього надвиростка плечової кістки, прикриваючи зовні ліктьовий нерв.

Фасція передпліччя у вигляді футляра обгортає все передпліччя.

У кінцевому відділі передпліччя фасція має циркулярний напрямок волокон і при­ ростає до шилоподібних відростків ліктьо­ вої та променевої кісток. Ця частина фасції стовщується, утворюючи на пе­ редній поверхні тримач м'язів-згиначів

[retinaculum musculorum flexorum), а на задній — тримач м'язів-розгиначів [reti­ naculum musculorum extensorum). Від три­ мача м'язів-розгиначів відходять перего­ родки, що приростають до тильної по­ верхні кісток передпліччя, утворюючи шість тильних піхов зап'ясткових сухо­ жилків [vaginae tendinum carpales dorsales), в яких розташовуються сухожилки м'язів-розгиначів.

На тильній поверхні кисті розташована

тильна фасція кисті [fascia dorsalis manus).

Між її поверхневим і глибоким листками пролягають сухожилки м'язів-розгиначів, судини і нерви. Фасція приростає до тиль­ ної поверхні п'ясткових кісток.

На долонній поверхні кисті під

шкірою є долонний апоневроз [aponeuro­ sis palmaris). Він починається від тримача м'язів-згиначів, поділяється на чотири пучки, між якими розміщуються попе­ речні пучки волокон [fasciculi transversi).

Закінчується долонний апоневроз у ділянці п'ястково-фалангових суглобів. Ідучи в бічному і присередньому напрям­ ках, долонний апоневроз стоншується і

Мал. 114. Піхви сухожилків долонної поверхні правої кисті:

1 — піхва сухожилка довгого м'яза — згинача великого пальця; 2 — спільна піхва сухожилків м'язів-згиначів; 3 — синовіальні піхви пальців

продовжується у вигляді тонкої поверх­ невої фасції, що покриває м'язи тенара і гіпотенара.

Від долонного апоневроза до шкіри долоні відходять сполучнотканинні во­ локна, поділяючи підшкірну жирову клітковину на окремі комірки, що нагаду­ ють бджолині стільники. Тому гнійний процес тут поширюється в глибину, нерідко виникають вогнищеві некрози.

На пальцях фасція кисті приростає до бічних країв фаланг, утворюючи волок­ нисті піхви пальців кисті [vaginae fibrosae

digitorum manus). У кожній піхві розрізняють кільцеву частину волокнис­ тої піхви {pars anularis vaginae fib­ rosae) — в ділянці тіл фаланг та хресто­ подібну частину волокнистої піхви {pars cruciformis vaginae fibrosae) — в ділянці суглобів.

На долонній поверхні пальців від шкіри до волокнистих піхов сухожилків та окістя фаланг ідуть сполучнотканинні волокна, утворюючи комірки. У комірках є скупчення жирової кліткови­ ни. Тому гнійний процес тут поши­ рюється не поверхнево, а в глибину.

Вивчаючи синовіальні піхви, викори­ стайте малюнки, таблиці, схеми, муляжі та препарат. З'ясуйте, що є синовіальні піхви долонної та тильної поверхні кисті.

На долонній поверхні кисті є спільна піхва сухожилків м'язів-згиначів {vagina communis tendinum musculorum flexorum)

та піхва сухожилка довгого м'яза — зги­ нача великого пальця.

Спільна піхва м'язів-згиначів містить вісім сухожилків поверхневого та глибо­ кого м'язів — згиначів пальців. Прокси­ мально вона виступає на 1 — 2 см вище від тримача м'язів-згиначів, дистально до­ ходить до середини п'ясткових кісток, а на мізинці простягається до основи кін­ цевої фаланги (мал. 114).

Спільна піхва м'язів-згиначів інколи сполучається з суглобовою порожниною променево-зап'ясткового суглоба, тому запалення піхви сухожилків (тендо­ вагініт) мізинця може ускладнюватися гнійним артритом променево-зап'ястко­ вого суглоба.

Піхва сухожилка довгого м'яза — зги­ нача великого пальця {vagina tendinis musculi flexoris pollicis longi) проксимально ви­ ступає на 1 — 2 см вище від тримача м'я-

зів-згиначів, дистально досягає основи кінцевої фаланги великого пальця. Мож­ ливе сполучення між; спільною піхвою м'язів-згиначів та піхвою сухожилка довго­ го м'яза — згинача великого пальця. У та­ ких випадках при тендовагініті І чи V паль­ ця може виникнути так звана У-подібна флегмона.

Від середини п'ясткових кісток до п'яст­ ково-фалангових суглобів сухожилки по­ верхневого та глибокого м'язів — згиначів П — IV пальців не мають синовіальної піхви.

Мал. 115. Піхви сухожилків тильної поверхні правої кисті:

1 — піхва сухожилків довгого відвідного м'яза та короткого м'яза — розгинача великого пальця; 2 — піхва сухожилків променевих м'язів — розгиначів зап'ястка; 3 — піхва сухо­ жилка довгого м'яза — розгинача великого пальця; 4 — піхва сухожилків м'язів — розги­ начів пальців та розгинача вказівного пальця; 5 — піхва сухожилка м'яза — розгинача мізин­ ця; 6 — піхва сухожилка ліктьового м'яза — розгинача зап'ястка

На долонній поверхні II — IV пальців розміщуються синовіальні піхви пальців кисті (vaginae synoviales digitorum manus). У

кожній піхві розташовуються два сухожилки: один сухожилок поверхневого м'яза — згинача пальців, другий — глибокого м'яза — згинача пальців. Ці піхви продовжуються від п'ястково-фалангових суглобів до основ кінцевих фаланг П — IV пальців.

На тильній поверхні кисті є шість піхов сухожилків м'язів (мал. 115):

а) піхва сухожилків довгого відвідного м'яза великого пальця та короткого м'яза— розгинача великого пальця (vagi­ na tendinum musculorum abductoris longi et extensoris pollicis brevis);

б) піхва сухожилків променевих дов­ гого та короткого м'язів — розгиначів зап'ястка (vagina tendinum musculorum extensorum carpi radialium);

в) піхва сухожилка довгого м'яза — розгинача великого пальця (vagina tendi­ nis musculorum extensoris pollicis longi);

г) піхва сухожилків м'язів — роз­ гиначів пальців та розгинача вказівного пальця (vagina tendinum musculorum extensoris digitorum et extensoris indicis);

д) піхва сухожилка м'яза — розгинача мізинця (vagina tendinis musculi extensoris digiti minimi brevis);

є) піхва сухожилка ліктьового м'яза — розгинача зап'ястка (vagina tendinis mus­ culi extensoris carpi ulnaris).

3. Випишіть усі латинські назви, що стосуються даної теми.

Питання для самоконтролю

/. Чим обмежований ключично-грудний трикутник?

2.Чим обмежовані присередня та бічна двоголові борозни?

М'язи нижньої кінцівки

Необхідні препарати та наочні посібники: 1. Скелет. 2. Вологий препа­ рат м'язів нижньої кінцівки. 3. Таблиці. 4. Схеми. 5. Муляжі.

Методичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу

1. Користуючись таблицями і препа­ ратом, приступіть до вивчення м'язів нижньої кінцівки (musculi membri inferi­ ors). Спочатку розгляньте м'язи, що роз­ ташовані в сідничній ділянці (м'язи таза). До яких належать: великий сідничний м'яз, середній сідничний м'яз, малий сідничний м'яз, м'яз — натягувач широ­ кої фасції, квадратний м'яз стегна, близ­ нюкові м'язи (верхній та нижній), зовнішній затульний м'яз.

Великий сідничний м'яз (т. gluteus maximus). Початок: зовнішня поверхня крила клубової кістки, клубовий гребінь, задня сіднична лінія, грудо-поперекова фасція, задня поверхня крижової та ку­

прикової кісток, крижово-горбова зв'яз­ ка. Прикріплення: сіднична горбистість стегнової кістки, м'яз переходить у клу­ бово-гомілкове пасмо {tractus iliotibialis),

яке прикріплюється до бічного виростка великогомілкової кістки. Функція: розги­ нає стегно в кульшовому суглобі, обертає його назовні; якщо нижня кінцівка зафіксована, розгинає тулуб, підтримує рівновагу тіла, не даючи тулубові нахиля­ тися вперед; утримує тулуб у вертикаль­ ному положенні; напружуючи клубовогомілкове пасмо, утримує колінні суглоби в розігнутому положенні (мал. 116, 117).

Середній сідничний м'яз (т. gluteus medius). Початок: зовнішня поверхня кри­ ла клубової кістки (між передньою і зад­ ньою сідничними лініями). Прикріплення: великий вертлюг. Функція: відводить стег­ но; обертає його до середини (якщо ско­ рочується передня частина м'яза); обертає стегно назовні (якщо скорочується задня частина м'яза). За умови зафіксованої нижньої кінцівки нахиляє таз у свій бік.

Малий сідничний м'яз {т. gluteus min­ imus). Початок: зовнішня поверхня крила клубової кістки. Прикріплення: великий вертлюг. Функція: відводить стегнс обертає його до середини (якщо скоро­ чується передня частина м'яза); обертає стегно назовні (якщо скорочується задня частина м'яза).

М'яз — натягувач широкої фасції

(m. tensor fasciae latae). Початок: верхня передня клубова ость. Прикріплення: вплі­ тається в широку фасцію стегна, переходя­ чи в клубово-гомілкове пасмо, що прикріп­ люється до бічного виростка великогоміл­ кової кістки. Функція: натягає широку фас­ цію стегна, згинає стегно в кульшовому суглобі та відводить його. Згинає гомілку з колінному суглобі та обертає її назовні.

Мал. 117. М'язи таза. Вигляд ззаду:

1 — середній сідничний м'яз; 2 — грушо­ подібний м'яз; 3 — верхній близнюковий м'яз; 4 — внутрішній затульний м'яз; 5 — нижній близнюковий м'яз; 6 — квадратний м'яз стегна

Квадратний м'яз стегна (т. quadratus femoris). Початок: сідничий горб сідничої кістки. Прикріплення: міжвертлюговий гребінь стегнової кістки. Функція: обертає стегно назовні.

Зовнішній затульний м'яз {т. obturatorius extemus). Початок: зовнішня поверхня сідничої кістки навколо затульного отвору, затульна перетинка. Прикріплення: вертлюгова ямка, капсула кульшового суглоба. Функція: обертає стегно назовні.

Верхній близнюковий м'яз (т. gemellus superior). Початок: сіднича ость. Прикріплення: вертлюгова ямка стегнової кістки.

Нижній близнюковий м'яз (т. gemellus inferior). Початок: сідничий горб. При­

кріплення: вертлюгова ямка. Функція: обидва близнюкові м'язи обертають стегно назовні.

2. Тепер приступіть до вивчення м'язів таза, які розташовані в тазовій порожнині. Розгляньте на препараті такі м'язи: клубо­ во-поперековий м'яз, малий поперековий м'яз, грушоподібний м'яз, внутрішній за­ тульний м'яз (мал. 118).

Клубово-поперековий м'яз (т. iliopsoas)

має дві головки: одна головка — це великий поперековий м'яз, друга головка— клубо­ вий м'яз.

Великий поперековий м'яз {т. psoas major). Початок: тіла XII грудного та чоти­ рьох верхніх поперекових хребців, попе­ речні відростки поперекових хребців.

Клубовий м'яз (m. iliacus). Початок: клубова ямка клубової кістки, верхня пе­ редня та нижня передня клубові ості, внутрішня губа клубового гребеня. Прикріплення: клубовий і великий попе­ рековий м'язи спільним сухожилком, який проходить через м'язову заток}-, прикріплюються до малого вертлюга стег­ нової кістки. Функція: згинає стегно Б кульшовому суглобі, обертає його на­ зовні. Якщо нижня кінцівка зафіксована, нахиляє поперекову частину хребта в бік скорочуваного м'яза, в разі двобічного скорочення нахиляє таз і тулуб уперед.

Малий поперековий м'яз (т. psoas minor). Початок: XII грудний та І попе­ рековий хребці. Прикріплення: сухожи­ лок переходить у клубову фасціь: закінчуючись у ділянці клубово-лобко­ вого підвищення. Функція: напружує клубову фасцію.

Грушоподібний м'яз {т. piriformis

Початок: тазова поверхня крижової кістки назовні від тазових крижових от­ ворів. Виходить з таза через великий

сідничий отвір. Прикріплення: великий вертлюг. Функція: відводить і обертає стег­ но назовні. Якщо нижня кінцівка зафіксо­ вана, нахиляє таз у свій бік, у разі дво­ бічного скорочення нахиляє таз уперед.

Внутрішній затульний м'яз (т. obturatorius internus). Початок: внутрішня поверхня кульшової кістки навколо затульного отво­

ру, внутрішня поверхня затульної перетин­ ки. Виходить з таза через малий сідничий отвір. Прикріплення: вертлюгова ямка стег­ нової кістки. Функція: обертає стегно на­ зовні.

3. Приступаючи до вивчення м'язів стег­ на, запам'ятайте, що вони поділяються на м'язи переднього, присереднього та заднього

М'язова система

186

відділів стегна. До м'язів переднього відділу належать: чотириголовий м'яз стегна і кра­ вецький м'яз.

До м'язів присереднього відділу належать: гребінний м'яз, довгий привідний м'яз, корот­ кий привідний м'яз, великий привідний м'яз, тонкий м'яз.

До м'язів заднього відділу належать: півсухожилковий м'яз, півперетинчастий м'яз, дво­ головий м'яз стегна.

4. Вивчіть м'язи преднього відділу стегна.

Чотириголовий м'яз стегна (т. quadriceps femoris) має чотири головки: прямий м'яз стегна, присереднш широкий м'яз, бічний широкий м'яз, проміжний широкий м'яз (мал. 119, 120).

Прямий м'яз стегна (т. rectus femoris).

Початок: нижня передня клубова ость.

Присередній широкий м'яз {т. vastus medialis). Початок: присередня губа шорст­ кої лінії стегнової кістки.

Бічний широкий м'яз (т. vastus later­ alis). Початок: міжвертлюгова лінія, вели­ кий вертлюг, бічна губа шорсткої лінії стег­ нової кістки.

Проміжний широкий м'яз {т. vastus intermedius). Початок: передня поверхня стегнової кістки аж до міжвертлюгової лінії. Прикріплення: наколінок, сухожилок про­ довжується у зв'язку наколінка, яка прикріплюється до горбистості велико­ гомілкової кістки. Функція: згинає стегно в кульшовому суглобі, розгинає гомілку в колінному суглобі.

Кравецький м'яз (т. sartorius). Початок: верхня передня клубова ость. Прикріплен­ ня: фасція гомілки, горбистість велико­ гомілкової кістки. Функція: згинає стегно в кульшовому суглобі, обертає його назовні, згинає гомілку в колінному суглобі, обертає

їїдо середини.

5.Тепер приступіть до вивчення м'язів присереднього відділу стегна.

Гребінний м'яз (JII. pectineus). Початок: верхня гілка лобкової кістки та лобковий гребінь. Прикріплення: гребінна лінія стегнової кістки. Функція: згинає стегно в кульшовому суглобі та приводить його.

Довгий привідний м'яз (т. adductor longus). Початок: верхня гілка лобкової кістки. Прикріплення: середня третина присередньої губи шорсткої лінії стегно­ вої кістки. Функція: приводить і згинає стегно в кульшовому суглобі.

Короткий привідний м'яз {т. adductor brevis). Початок: нижня гілка лобкової кіст­ ки. Прикріплення: верхня частина присе­ редньої губи шорсткої лінії стегнової кістки. ФУНКЦІЯ: приводить і згинає стегно в кульшовому суглобі.

Великий привідний м'яз (т. adductor magnus). Початок: гілки лобкової та сідничої кісток, сідничий горб. Прикріплення: присе­ редня губа шорсткої лінії стегнової кістки на всьому її протязі. Функція: приводить стегно, розгинає його в кульшовому суглобі

Тонкий м'яз (т. gracilis). Початок: ниж-

ня гілка лобкової кістки. Прикріплення: фасція гомілки, горбистість великогомілко­ вої кістки. Функція: приводить стегно, зги--, нає в колінному суглобі гомілку, обертаю- І чи її до середини.

6. Користуючись малюнками і препара­ том, розгляньте м'язи заднього відділу стег­ на та приступіть до їх вивчення.

Півсухожилковий м'яз (т. semitendi- І nosus). Початок: сідничий горб. При­ кріплення: горбистість великогомілкової і кістки, фасція гомілки. Сухожилки півсухожилкового, кравецького та тонкого | м'язів біля місця прикріплення утворюють І сухожилковий розтяг. Функція: розгинає стегно в кульшовому суглобі, згинає го- І мілку в колінному суглобі, обертаючи її до середини.

М'язова система

188

Півперетинчастий м'яз (т. semimem­ branosus). Початок: сідничий горб. Прикріплення: присередній виросток ве­ ликогомілкової кістки, фасція підколінно­ го м'яза, коса підколінна зв'язка. Функ­ ція: розгинає стегно в кульшовому суг­ лобі, згинає гомілку в колінному суглобі й обертає її до середини.

Двоголовий м'яз стегна [т. biceps femoris). Має довгу та коротку головки:

а) довга головка (caput longum) почи­ нається від сідничого горба;

б) коротка головка (caput breve) почи­ нається від середньої третини бічної губи шорсткої лінії стегнової кістки, бічної міжм'язової перегородки стегна (septum intermuscular laterale). Прикріплення: го­ ловка малогомілкової кістки. Функція: розгинає стегно в кульшовому суглобі, згинає гомілку в колінному суглобі, обер­ тає її назовні.

Усі м'язи заднього відділу стегна, якщо гомілка зафіксована, розгинають тулуб, вони є синергістами великого сідничного м'яза.

7. Приступіть до вивчення м'язів го­ мілки. Вони поділяються на м'язи перед­ нього, бічного та заднього відділів гомілки. До м'язів переднього відділу належать: пе­ редній великогомілковий м'яз, довгий м'яз — розгинач пальців, довгий м'яз — розгинач великого пальця. До м'язів бічного відділу належать: довгий мало­ гомілковий м'яз, короткий малогомілко­ вий м'яз.

М'язи заднього відділу гомілки поділя­ ють на поверхневу і глибоку частини. До м'язів поверхневої частини належать: триголовий м'яз литки, підошвовий м'яз; до м'язів глибокої частини — задній ве­ ликогомілковий м'яз, довгий м'яз — зги­ нач пальців, довгий м'яз — згинач вели­ кого пальця, підколінний м'яз.

8. Використовуючи малюнки, таблиці, препарати м'язів переднього відділу го­ мілки, приступіть до їх вивчення (див. мал. 116, а; 119).

Передній великогомілковий м'яз (т. ti­ bialis anterior). Початок: бічний виросток, бічна поверхня великогомілкової кістки, міжкісткова перетинка гомілки, фасція гомілки. Прикріплення: присередня клино­ подібна кістка, основа І плеснової кістки. Функція: розгинає стопу в надп'ятковогомілковому суглобі (піднімає її), піднімає її присередній край, приводить стопу. Як­ що стопа зафіксована, нахиляє гомілку вперед.

Довгий м'яз — розгинач пальців (т. ex­ tensor digitorum longus). Початок: бічний виросток великогомілкової кістки, головка і передній край малогомілкової кістки, міжкісткова перетинка гомілки, фасція гомілки. Прикріплення: чотирма сухожил­ ками до II — V пальців, причому на кож­ ному пальці сухожилок поділяється на три ніжки, дві з яких прикріплюються до кінцевої фаланги, а одна — до середньої фаланги II — V пальців. П'ятий сухожилок цього м'яза прикріплюється до основи

V плеснової кістки. Пучок волокон м'яза, який тут утворює п'ятий сухожилок, нази­ вається третім малогомілковим м'язом

(т. fibularis tertius). розгинає II — V пальці стопи, розгинає стопу в надп'ят­ ково-гомілковому суглобі (піднімає її), піднімає бічний край стопи, відводить сто­ пу. Якщо стопа зафіксована, нахиляє гомілку вперед.

Довгий м'яз — розгинач великого паль­ ця (т. extensor hallucis longus). Початок: при­ середня поверхня малогомілкової кістки, міжкісткова перетинка гомілки. Прикріплен­ ня: кінцева фаланга великого пальця стопи. Функція: розгинає стопу в надп'ятково-

Мал. 121. М'язи правої гомілки, задній відділ:

а — поверхневий шар; б — глибокий шар: 1 — литковий м'яз; 2 — камбалоподібний м'яз; 3 — підошвовий м'яз; 4 — підколінний м'яз; 5 — довгий м'яз — згинач пальців; 6 — задній ве­ ликогомілковий м'яз; 7 — довгий м'яз — зги­ нач великого пальця; 8 — довгий малогомілко­ вий м'яз

гомілковому суглобі, піднімає її присередній край, розгинає великий палець сто­ пи. Якщо стопа зафіксована, нахиляє гоміл­ ку вперед.

9. Тепер вивчіть м'язи бічного відділу гоміл­ ки: довгий та короткий малогомілкові м'язи.

Довгий малогомілковий м'яз (т. fibularis longus). Початок: головка і верхня третина бічної поверхні малогомілкової кістки, передня та задня міжм'язові пере­ городки гомілки, фасція гомілки. При­ кріплення: присередня клиноподібна кістка, основа І плеснової кістки. Функ­ ція: опускає присередній край стопи, від­ водить та згинає стопу в надп'ятково-го­ мілковому суглобі (див. мал. 116, а).

Короткий малогомілковий м'яз (т. fibularis brevis). Початок: середня третина біч­ ної поверхні малогомілкової кістки, пе­ редня та задня міжм'язові перегородки гомілки. Прикріплення: горбистість V пле­ снової кістки. Функція: піднімає бічний край стопи, відводить і згинає стопу в надп'ятково-гомілковому суглобі.

10. Вивчіть м'язи поверхневої частини заднього відділу гомілки, розгляньте їх на препараті: це триголовий м'яз литки та підошвовий м'яз.

Триголовий м'яз литки (т. triceps surae). Він складається з литкового м'яза, що розташований поверхнево, та роз­ міщеного під ним камбалоподібного м'яза (див. мал. 116; мал. 121).

Литковий м'яз (т. gastrocnemius) має дві головки: присередню та бічну. Поча­ ток: присередня головка (caput mediale) — над присереднім виростком стегнової кістки; бічна головка (caput laterale) — над бічним виростком стегнової кістки. Прикріплення: горб п'яткової кістки.

Камбалоподібний м'яз (т. soleus). По­ чаток: головка, верхня третина задньої поверхні малогомілкової кістки, лінія камбалоподібного м'яза на велико­ гомілковій кістці, сухожилкова дута кам­ балоподібного м'яза. Прикріплення: всі головки триголового м'яза переходять у п'ятковий сухожилок (tendo calcaneus),