анатомія людини

До групи м'язів-синергістів або анта­ гоністів відносять м'язи, що здійснюють головні й допоміжні рухи. Під час скоро­ чення м'язів тіло людини утримується у відповідному положенні. Виходячи з цьо­ го, розрізняють три види м'язів: м'язи, які долають опір; м'язи, які поступають­ ся; м'язи, які утримують вагу.

У першому випадку м'язи скорочу­ ються і змінюють положення частин тіла; у другому випадку сила м'язів посту­ пається дії сили ваги. У третьому випад­ ку м'язи утримують вагу без переміщен­ ня тіла та його частин у просторі.

Вивчаючи силові функціональні осо­ бливості м'язів, розрізняють анатомічний та фізіологічний поперечники. Анато­ мічний поперечник — це площина пер­ пендикулярного перетину м'яза в се­ редній ділянці, він не враховує силу всіх м'язових волокон, які складають м'яз. Перший показник характеризує в основ­ ному величину м'яза, другий — його си­ лу. Абсолютну силу м'язів вираховують шляхом ділення маси максимальної ваги (в кілограмах), яку може підняти м'яз, на 1 см2 площини фізіологічного перетину. Цей показник у людини для різних м'язів становить від 6,24 до 16,8 кг/см2. Наприклад, абсолютна сила двоголового м'яза плеча дорівнює 11,4 кг/см2. Напру­ ження, що його розвиває під час скоро­ чення одне м'язове волокно, коливається в межах ОД — 0,2 г.

Одним із показників функції окре­ мого м'яза є амплітуда, або розмах, ско­ рочення м'язових волокон. Веретено­ подібні та стрічкоподібні м'язи мають довгі волокна, тому фізіологічний і ана­ томічний поперечники збігаються; сила цих м'язів незначна. Фізіологічний попе­ речник перистих м'язів значно більший від анатомічного, тому сила їх більша, ніж сила інших м'язів. Оскільки волокна

цих м'язів короткі, амплітуда їх скоро­ чення незначна.

Змінюючи положення кісткових ва­ желів, м'язи діють на суглоби. Кожен м'яз впливає на суглоб тільки в одному напрямку. М'язи, які діють на суглоб, ви­ конуючи протилежні функції, називають антагоністами, а ті, що діють в одному напрямку, — синергістами.

Робота м'язів залежить від розміру площі їх початку і прикріплення та наяв­ ності на кістах у місцях фіксації м'язів горбистостей, гребенів, відростків тощо. М'язи з великою площею початку і при­ кріплення здатні проявляти більшу силу і меншу втомлюваність (сідничні м'язи). До виконання швидких і різноманітних рухів пристосовані м'язи з малою пло­ щею фіксації (м'язи кисті).

Вивчаючи м'язи, ви усвідомите важ­ ливе значення їх скорочень для забезпе­ чення венозного відтоку крові і відтоку лімфи, функції органів дихання, травлен­ ня, обміну речовин та рефлекторного впливу на органи і системи органів тощо.

Розвиток скелетних м'язів

Більшість посмугованих скелетних м'язів людини в ембріогенезі розвиваєть­ ся з міотомів спинної (дорсальної) части­ ни середнього зародкового листка мезо­ дерми, що розташована по боках від хор­ ди, і тільки деякі з них (жувальні, мімічнії розвиваються з мезенхіми зябрових дуг

У мезодермі є два відділи — спиннігя (дорсальний), що розташований по обид-] ва боки нервової трубки і хорди, ТІ з'єднаний з ним сегментною ніжкою меЯ зодерми вентральний відділ (спланхнотом). Наприкінці 3-го тижня ембріогене­ зу в спинному відділі мезодерми в на­ прямку від голови до хвостового кінця

РОЗВИТОК СКЕЛЕТНИХ М'ЯЗІВ

І стовп. Спинні частини присередніх плас- I тинок сомітів, які залишаються після ут­ ворення склеротоміє, називають міотомами, з них утворюються передусім ске- I летні м'язи тулуба. За місцем розташу­ вання міотоми поділяються на передвушні (3), потиличні (4), шийні (8), грудні (12), поперекові (5), крижові (5) та купри­

кові (4).

З розростанням міотомів та перетво­ ренням їх у синтиціальну масу їх порож­ нина зникає. Із синтиціальної маси утво­ рюються посмуговані м'язові волокна, які мають метамерне положення (мал. 88). Розростаючись за сегментним типом у вентральному напрямку, міотоми поділя­ ються на вентральну і дорсальну части­ ни. На цій стадії розвитку кожний з

1 міотомів отримує зв'язок з певною ділян­ кою нервової трубки — невромером, від якого до міотома підходять нервові во­ локна майбутнього спинномозкового нерва. Ці волокна супроводжують м'язи, які виникають з того чи іншого міотома.

З дорсальних частин міотомів розви­ ваються глибокі (власні) м'язи спини, які іннервуються задніми гілками спинно-

139

Мал. 88. Схема сегментного розташування міотомів скелетних м'язів 4-тижневого ембрі­ она людини

мозкових нервів. Вентральні частини міотомів започатковують розвиток м'язів, які розташовані на передній і бічній по­ верхнях тулуба (глибокі м'язи грудей, м'язи передньої та бічної стінок черевної порожнини, окремі м'язи кінцівок). Ці м'язи іннервуються передніми гілками спинномозкових нервів.

У процесі розвитку під час розрос­ тання м'язової тканини відповідно розви­ ваються і розгалужуються нервові волок­ на. Тому рівень відходження нерва до м'яза може вказувати на рівень його за­ кладки. Прикладом може бути діафрагма, яка розвивається з четвертого і п'ятого шийних міотомів, опускається до ниж­ нього отвору грудної клітки й іннервується видовженим діафрагмовим нер­ вом із шийного нервового сплетення.

М'язи спини

Необхідні препарати та наочні по­ сібники: 1. Скелет. 2. Вологий препарат м'язів спини. 3. Таблиці. 4. Муляжі. 5. Сухі препарати м'язів спини.

Методичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу

1. Під час вивчення функції м'язів передусім необхідно запам'ятати правила П.Ф. Лесгафта — засновника функціо­ нальної анатомії: 1) у цілому м'язи здійс­ нюють рухи в тих ланках тіла людини, до яких вони прикріплюються; 2) м'язи за­ безпечують рухи в тих суглобах, через які вони проходять; 3) м'язи здійснюють рухи в тому напрямку або в той бік, на якому вони розташовані: якщо м'язи роз­ ташовані на передній поверхні, то здійснюють рухи вперед, тобто згинають частини тіла; якщо м'язи розташовані на задній поверхні, то розгинають; на присередній — приводять; на бічній — відво­ дять; 4) м'язи виконують рухи навколо тих осей, які перпендикулярно перетина­ ють; 5) м'язи переважно починаються від кісток і фасцій широкою площиною, а прикріплюються звуженими кінцями; П.Ф. Лесгафт назвав це "проксимальною концентрацією двигунів". Ось чому кінців­ ки мають конусоподібну форму (П.Ф. Лес­ гафт. Основы теоретической анатомии. — СПб, 1905. — Ч. 1).

2. Ділянка спини обмежена зверху верхніми карковими лініями, знизу — клубовими гребенями, ззаду — передньобічним краєм трапецієподібних м'язів і задніми пахвовими лініями до їх перети­ ну з клубовими гребенями. Вивчення цієї теми слід розпочати із засвоєння класи­

фікації м'язів спини {musculi dorsi). Вони поділяються на дві групи: 1) поверхневі (гетерохтонні) м'язи, які прикріплюються до кісток грудного пояса, плечової кістки та ребер; вони в процесі розвитку пе­ ремістилися на спину з інших ділянок і розташовуються поверхнево; 2) глибокі м'язи (автохтонні) — це власні м'язи спи­ ни. Ці м'язи фіксуються до кісток тулуба та черепа, мають сегментну будову, за­ кладка їх відбувається на спині.

3. До поверхневих м'язів спини на­ лежать: трапецієподібний м'яз, найширший м'яз спини, великий та малий ром­ боподібні м'язи, м'яз — підіймач лопатки, верхній задній зубчастий м'яз, нижній задній зубчастий м'яз (мал. 89).

До глибоких м'язів спини належать довгі та короткі м'язи. Довгі м'язи: ре­ мінний м'яз шиї та голови, м'яз — ви­ прямляч хребта, поперечно-остьовий м'яз.

Короткі м'язи: міжостьові і міжпоперечні м'язи.

Користуючись препаратом, розглянь­ те поверхневі м'язи спини, кожний з них відшукайте на препараті. При вивченні початку та прикріплення м'яза розглянь­ те ці точки фіксації на скелеті.

Трапецієподібний м'яз (т. trapezius).

Він розташований у першому шарі. Поча­ ток: зовнішній потиличний виступ, верх­ ня каркова лінія, каркова зв'язка, остисті відростки всіх грудних хребців. Прикріп­ лення: плечовий кінець ключиці, плечо­ вий відросток лопатки, ость лопатки. Функція: верхні пучки тягнуть лопатку та ключицю вгору, середні наближають ло­ патку до середини, нижні тягнуть лопат­ ку вниз. Якщо грудний пояс зафіксова­ ний, нахиляє голову та шию в той самий бік, повертаючи лице в протилежний бік, а при двобічному скороченні закидає го­ лову назад.

Мал. 89. М'язи спини, вигляд ззаду:

1 — найширший м'яз спини; 2 — тра­ пецієподібний м'яз; 3 — великий та малий ромбоподібні м'язи; 4 — м'яз — підіймач ло­ патки; 5 — півостьовий м'яз голови; 6 — ремінний м'яз голови; 7 — м'яз —випрямляч хребта; 8 — нижній задній зубчастий м'яз

Найширший м'яз спини {т. latissimus dorsi) розташований у поверхнево­ му шарі. Він частково прикритий тра­ пецієподібним м'язом і щоб роздивитися його, потрібно розрізати трапецієподіб­ ний м'яз уздовж остистих відростків хреб­ ців і відгорнути його вбік. Початок: задня третина зовнішньої губи клубового гре­ беня клубової кістки, остисті відростки шести нижніх грудних, усіх поперекових хребців, серединний крижовий гребінь, три-чотири нижніх ребра, нижній кут ло­ патки. Прикріплення: гребінь малого

горбка плечової кістки. Функція: розги­ нає плече, підняту руку опускає, опуще­ ну тягне назад і присередньо, привертає її до середини (пронує), опускає лопатку. Якщо верхні кінцівки зафіксовані, набли­ жає до них тулуб, піднімає таз, а також бере участь в акті вдиху.

Великий та малий ромбоподібні

м'язи (mm. rhomboidei major et minor)

розташовані під трапецієподібним м'я­ зом, у другому шарі. Початок: остисті від­ ростки VI — VII шийних та І — IV груд­ них хребців. Прикріплення: присередній край лопатки. Функція: наближають ло­ патку до хребта, дещо піднімають її.

М'яз — підіймач лопатки (т. levator scapulae) розташований у другому шарі, під трапецієподібним м'язом. Початок: поперечні відростки І — IV шийних хреб­ ців. Прикріплення: верхній кут лопатки, частково її присередній край. Функція: піднімає лопатку, наближаючи її до хреб­ та.

Верхній задній зубчастий м'яз (m. serratus posterior superior) розташований під ромбоподібними м'язами, в третьому шарі (див. мал. 129). Початок: остисті відростки VI — VII шийних та І — II грудних хребців. Прикріплення: II — V ребра, дещо збоку від їх кутів. Функція: піднімає II — V реб­ ра.

Нижній задній зубчастий м'яз

{т. serratus posterior inferior) розташова­ ний під найширшим м'язом спини, у дру­ гому шарі. Початок: остисті відростки XI — XII грудних та І — II поперекових хребців. Прикріплення: IX — XII ребра. Функція: опускає IX — XII ребра.

4. Після вивчення поверхневих м'я­ зів спини приступіть до вивчення глибо­ ких м'язів спини, при цьому зверніть особливу увагу на їх класифікацію. Як ви вже знаєте, вони поділяються на довгі та короткі м'язи.

М'ЯЗИ СПИНИ

Довгі глибокі м'язи спини

Ремінні м'язи шиї та голови (mm. splenius cervicis et capitis) розташовані під тра­ пецієподібним, ромбоподібним і верхнім заднім зубчастим м'язами. Початок: ос­ тисті відростки III — VII шийних та І — VI грудних хребців. Прикріплення: попе­ речні відростки І — III шийних хребців, соскоподібний відросток скроневої кістки, верхня каркова лінія потиличної кістки. Функція: нахиляє шию і повертає голову в той самий бік, у разі двобічного скорочення розгинає шию та закидає го­ лову назад.

М'яз — випрямляч хребта (т. erector spinae) — найсильніший м'яз спини, роз­ міщений на протязі від крижової кістки до голови. Розгляньте його на препараті, для чого відгорніть у бік м'язи, що його прикривають: трапецієподібний, найширший м'яз спини, великий та малий ром­ боподібні м'язи, верхній та нижній задні зубчасті м'язи, ремінні м'язи шиї та голо­ ви. Початок: тильна поверхня крижової кістки, остисті відростки поперекових хребців, задній відділ гребеня клубової кістки, грудо-поперекова фасція. Вище від місця початку м'яз поділяється на три частини: клубово-ребровий м'яз, найдов­ ший м'яз, остьовий м'яз.

а) Клубово-ребровий м'яз (т. Піоcostalis) розташований латерально; поді­ ляється на клубово-ребровий м'яз попе­ реку (яг. iliocostalis lumborum) і клубоворебровий м'яз шиї (т. iliocostalis cervicis).

Прикріплення: І — XII ребра, поперечні відростки IV — VI шийних хребців, реб­ рові відростки поперекових хребців.

б) Найдовший м'яз (яг. longissimus)

розташований посередині між клубоворебровим та остьовим м'язами. У довжи­ ну поділяється на найдовший м'яз грудної клітки (т. longissimus thoracis), найдов­

143

ший м'яз шиї (яг. longissimus cervicis) і

найдовший м'яз голови (т. longissimus capitis). Прикріплення: поперечні відрост­ ки поперекових, грудних, шийних хребців, II — XII ребра, соскоподібний відросток скроневої кістки.

в) Остьовий м'яз (m. spinalis) розта­ шований присередньо, вздовж остистих відростків, поділяється на остьовий м'яз грудної клітки (яг. spinalis thoracis),

остьовий м'яз шиї (яг. spinalis cervicis) та остьовий м'яз голови (яг. spinalis capitis). Прикріплення: остисті відростки грудних і шийних хребців.

Функція: м'яз — випрямляч хребта в разі двобічного скорочення розгинає хребтовий стовп та шию, опускає ребра. Відіграє роль у статиці хребтового стовпа. Протидіє нахилянню хребта вперед. У разі скорочення з одного боку нахиляє хребтовий стовп і голову в той самий бік.

Поперечно-остьові м'язи (mm. trans­ versospinal) розташовані вздовж усього хребтового стовпа — від крижової до по­ тиличної кістки, під м'язом — випрямля­ чем хребта. Складається поперечно- остьовий м'яз з окремих пучків, що йдуть косо — від поперечних відростків хреб­ ців, які розміщені нижче, до остьових від­ ростків хребців, які розміщені вище. Поділяється на три частини: півостьовий м'яз, багатороздільні м'язи, м'язи-оберта- чі. Розгляньте названі м'язи і приступіть до вивчення їх на препараті.

а) Півостьовий м'яз (яг. semispinalis)

являє собою поверхневі пучки, що пере­ кидаються через 5 — 6 хребців. Він поді­ ляється на півостьовий м'яз грудної клітки (яг. semispinalis thoracis), півостьовий м'яз шиї (яг. semispinalis cervicis) та півостьовий м'яз голови (яг. semispinalis capitis); при­ кріплюється до потиличної кістки між верхньою та нижньою карковими лініями (див. мал. 129). Функція: півостьовий м'яз

М'язова система

144

розгинає грудний і шийний відділи хреб­ та; у разі однобічного скорочення обертає його шийний та грудний відділи в проти­ лежний бік; у разі двобічного скорочення закидає голову назад.

б) Багатороздільні м'язи (mm. multifidi) являють собою середній шар пучків, що перекидаються через 3 — 4 хребці; м'язи розміщуються від крижової кістки до II шийного хребця. Функція: оберта­ ють хребет навколо його поздовжньої осі, беруть участь у розгинанні та нахилянні хребта вбік.

в) М'язи-обертачі (mm. rotatores) —

це найглибший шар пучків поперечно-ос­ тьового м'яза, що перекидаються через один хребець (або йдуть до сусіднього хребця, що розташований вище). Виділя­ ють м'язи — обертачі попереку, грудної клітки і шиї. Функція: обертають хребет навколо його поздовжньої осі, у разі двобічного скорочення розгинають хреб­ товий стовп, закидають голову назад; од­ нобічного — обертають хребтовий стовп; у разі закидання голови назад обертають лице в протилежний бік.

Короткі глибокі м'язи спини

Міжостьові м'язи (mm. interspinales)

з'єднують остисті відростки суміжних хребців. Виділяють міжостьові м'язи по­ переку, грудної клітки і шиї. Функція: розгинають шийну та поперекову части­ ни хребтового стовпа.

Міжпоперечні м'язи (mm. intertransversarii) з'єднують поперечні відростки суміжних хребців. Виділяють присередні міжпоперечні м'язи попереку, грудної клітки і задні міжпоперечні м'язи шиї. Функція: нахиляють шийну та попереко­ ву частини хребтового стовпа у свій бік.

5. Користуючись препаратом, вив­ чіть фасції спини, зокрема грудо-попере- кову і каркову.

Грудо-поперекова фасція (fascia thoracolumbalis) обгортає м'яз — випрям­ ляч спини. Фасція має три пластинки — задню (lamina posterior), що розташовує­ ться позаду м'яза — випрямляча хребта і зрощена з апоневрозом найширшого м'яза спини, середню (lamina media) та передню (lamina anterior), що розташо­ вується спереду м'яза — випрямляча хребта, приростає до XII ребра, клубово­ го гребеня, поперечних відростків попе­ рекових хребців. Передня пластинка по­ криває квадратний м'яз попереку, тому її ще називають фасцією квадратного м'яза попереку (fascia musculi quadrati lumborum).

Харкова фасція (fascia nuchae) — це стовщена пластинка, розташована в задній ділянці шиї між поверхневими і глибокими шарами м'язів; присередньо зрощена з карковою зв'язкою, а з боків — з поверх­ невою пластинкою шийної фасції.

6. Випишіть усі латинські назви, що стосуються даної теми.

Питання для самоконтролю

1.Назвіть групи м'язів спини.

2.Назвіть і покажіть поверхневі м'язи спини.

3.Розкажіть про початок, прикріплення та функцію поверхневих м'язів спини.

4.Розкажіть про початок, прикріплення та функцію ремінних м'язів голови і шиї.

5.Покажіть на препараті м'яз — випрям­ ляч хребта та його частини.

6.Покажіть на препараті клубово-реб­ рові м'язи попереку та шиї.

7.Покажіть на препараті найдовші м'язи грудної клітки, шиї, голови.

8.Покажіть на препараті остьові м'язи грудної клітки і шиї.

9.Опишіть функцію м'яза — випрямляча хребта та окремих його частин.

10.Назвіть частини поперечно-остьових м'язів.

12.Покажіть на препараті багатороздільні м'язи.

13.Покажіть на скелеті місця фіксації м'язів-обертачів.

14.Покажіть на препараті підпотиличні м'язи, назвіть їх, розкажіть про їх по­

чаток, прикріплення та функцію.

15.Яка функція міжостьових та міжпоперечних м'язів?

16.Яка функція поперечно-остьових м'язів?

17. Які м'язи беруть участь в акті ди­ хання?

18.Які м'язи прикріплюються до соско­ подібного відростка скроневої кістки?

19.Схарактеризуйте фасції спини.

М'язи і фасції грудної клітки

Необхідні препарати та наочні

посібники: 1. Скелет. 2. Муляжі. 3. Таб­ лиці. 4. Препарати м'язів грудної клітки.

Методичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу

1. Запам'ятайте, що м'язи грудей поділяються на дві групи: 1) поверхневі (гетерохтонні) м'язи, що належать до верхньої кінцівки; вони починаються на кістках тулуба і прикріплюються до кісток грудного пояса і плечової кістки; 2) глибокі (автохтонні) — власні м'язи грудної клітки, що закладаються та роз­ виваються в ділянці грудної клітки.

2. До поверхневих м'язів належать: великий грудний м'яз, малий грудний

м'яз, підключичний м'яз, передній зубчас­ тий м'яз (мал. 90, 91).

До глибоких м'язів належать: зовнішні міжреброві м'язи, внутрішні міжреброві м'язи, підреброві м'язи, м'язи — підіймачі ребер, поперечний м'яз грудної клітки.

3. Приступіть до вивчення поверхне­ вих м'язів грудної клітки. Роздивіться їх на препараті.

Великий грудний м'яз [т. pectoralis major). Має три частини: ключичну (pars clavicularis), груднинно-реброву (pars ster­ nocostal) і черевну (pars abdominalis).

Початок: присередня частина ключиці, передня поверхня груднини і хрящі II — VII ребер, передня стінка піхви прямого м'яза живота. Прикріплення: гребінь ве­ ликого горбка плечової кістки. Функція: приводить верхню кінцівку, обертає її до середини, підняту верхню кінцівку опус­ кає, тягне плече вперед. У разі, якщо верхні кінцівки зафіксовані, піднімає II — VII ребра, беручи участь в акті вдиху.

Малий грудний м'яз (т. pectoralis minor) розташований під великим груд­ ним м'язом. Початок: II — V ребра. При­ кріплення: дзьобоподібний відросток ло­ патки. Функція: тягне лопатку вперед і вниз. Якщо лопатка зафіксована, піднімає II — V ребра, беручи участь в акті вдиху.

Передній зубчастий м'яз (т. serratus anterior) розташований на бічній стінці грудної клітки. Початок: окремі зубці — від І до VIII — IX ребер. Прикріплення: присередній край лопатки, її нижній кут. Функція: тягне лопатку вперед, притис­ кає її до тулуба. Обертає лопатку навко­ ло сагітальної осі так, що нижній кут її рухається вперед і вбік, внаслідок чого верхня кінцівка піднімається вище від го­ ризонтального рівня. Якщо лопатка за­ фіксована, піднімає II — IX ребра, беручи участь в акті вдиху.

Підключичний м'яз (т. subclavius). Початок: хрящ І ребра. Прикріплення: нижня поверхня надплечового кінця ключиці. Функція: зміцнює груднинноключичний суглоб, тягне ключицю вниз і вперед.

4. Тепер, користуючись вологими препаратами, починайте вивчати глибокі м'язи грудної клітки. Розгляньте їх на препараті. Зверніть увагу на те, що всі во­ ни мають точки фіксації на ребрах і тому беруть участь в акті дихання (як вдиху, так і видиху).

Зовнішні межреброві м'язи (mm. іпtercostales externi) займають міжреброві проміжки від хребтового стовпа до хрящів ребер. Далі між хрящами ребер вони відсутні і заміщені зовнішньою міжребровою перетинкою (membrana intercostalis externa). М'язи мають косий на-

прямок волокон — зверху вниз і ззаду на­ перед (мал. 92). Початок: нижній край ре­ бра, що розташоване вище. Прикріплен­ ня: верхній край ребра, що розташоване нижче. Функція: піднімають ребра, беру­ чи участь в акті вдиху.

Внутрішні міжреброві м'язи

(mm. intercostales interni) займають міжре­ брові проміжки від груднини до кутів ре­ бер. Від кутів ребер до хребтового стовпа їх заміняє внутрішня міжреброва пере­ тинка (membrana intercostalis interna\.

М'язи мають косий напрямок волокон — знизу вгору, ззаду наперед. Початок: верх­ ній край ребра, що розташоване нижче. Прикріплення: нижній край ребра, шо розташоване вище. Функція: опускають ребра, беручи участь в акті видиху.

Підреброві м'язи (mm. subcostalesi

розташовуються від кутів ребер до хрео-

М'ЯЗИ І ФАСЦІЇ ГРУДНОЇ КЛІТКИ

тового стовпа. Мають такий самий на­ прямок волокон, як і внутрішні міжреброві м'язи. Початок: верхній край ребра, що розташоване нижче. Прикріплення: нижній край ребра, що розташоване ви­ ще (перекидаються через одне або два ребра). Функція: опускають ребра, беру­ чи участь в акті видиху.

М'язи — підіймачі ребер (mm. levatores costarum) поділяються на довгі та короткі. Початок: поперечні відростки VII шийного, І — XI грудних хребців. Прикріплення: кути ребер, що розташо­ вані нижче. Функція: піднімають ребра, беручи участь в акті вдиху.

Поперечний м'яз грудної клітки

(т. transversus thoracis). Початок: задня поверхня груднини. Прикріплення: хря­ щі II — VII ребер. ФУНКЦІЯ: опускає II — VII ребра, беручи участь в акті видиху.

5. Тепер, користуючись препарата­ ми, вивчіть фасції грудної клітки.

Поверхнева фасція (fascia superficialis) починається від ключиці, йде вниз, поділяючись на поверхневий та глибокий листки, що охоплюють спереду та ззаду грудну залозу, утворюють при цьому підвішувальні зв'язки грудної залози

(ligg. suspensoria mammaria).

Грудна фасція (fascia thoracica) по­ криває зовні ребра і міжреброві м'язи. Це власна фасція грудної клітки. Вона зроще­ на з ключицею, входить до складу підвішувальних зв'язок грудної залози у жінок і має поверхневий та глибокий листки. У межах ключично-грудного трикутника глибокий листок грудної фасції ущільне­ ний, його виділяють під назвою ключич­ но-грудної фасції (fascia clavipectoralis).

Поверхневий листок покриває зовні вели­ кий грудний м'яз. Глибокий листок утво­ рює окремі піхви для підключичного та малого грудного м'язів. Поверхневий та глибокий листки зростаються в дельто-

147

Мал. 92. Міжреброві м'язи:

а — вигляд ззовні; б — вигляд зсередини: 1 — зовнішній міжребровий м'яз; 2 — внутрішній міжребровий м'яз

подібно-грудній борозні, продовжуючись у дельтоподібну фасцію, далі йде уздовж нижнього краю великого грудного м'яза, продовжуючись у пахвову фасцію та фас­ цію переднього зубчастого м'яза. Між гли­ боким листком поверхневої фасції та по­ верхневим листком грудної фасції позаду від грудної залози утворюється позадугрудозалозовий простір, заповнений пухкою сполучною тканиною, завдяки чому груд­ на залоза рухлива. За наявності злоякісної