анатомія людини

15.Покажіть па скелеті види можливих рухів у плечовому суглобі. Навколо яких осей вони здійснюються?

16.Розкажіть про особливості будови плечового суглоба.

Будова і з'єднання кісток передпліччя та кисті

Необхідні препарати та наочні посібники: 1. Скелет. 2. Плечова кістка. 3. Ліктьова і променева кістки. 4. Окремі кістки кисті. 5. Вологі препарати ліктьо­ вого суглоба, з'єднань кісток пе­ редпліччя, суглобів кисті, б. Рентгеногра­ ми ліктьового, променево-зап'ясткового суглобів та суглобів кисті.

Методичні рекомендації до самостійного вивчення матеріалу

1. Приступіть до вивчення кісток пе­ редпліччя: ліктьової та променевої. Вив­ чати кістки необхідно у такому поло­ женні, в якому вони розташовані при опущеній донизу верхній кінцівці з доло­ нею, повернутою вперед. При цьому ліктьова кістка розташована відносно ту­ луба присередньо, а променева — збоку.

2. На передній поверхні ближчого стовщеного наростка ліктьової кістки (ulna) розташована блокова вирізка

[incisura trochlearis), за допомогою якої ліктьова кістка з'єднується з плечовою (мал. 57). Вище від вирізки розміщується ліктьовий відросток (olecranon), а ниж­ че — вінцевий відросток (processus согоnoideus). На бічній поверхні верхнього кінця ліктьової кістки є променева вирізка (incisura radialis) для з'єднання з головкою променевої кістки. Під вінце­ вим відростком є горбистість ліктьової

кістки (tuberositas ulnae), до якої при­ кріплюється плечовий м'яз.

Середню частину ліктьової кістки займає тіло (corpus ulnae), що нагадує ви­ довжену тригранну призму. На ньому виділяють передню, задню та присередню поверхні (fades anterior, posterior et medialis), а між ними — передній, задній та міжкістковий краї (margo anterior, pos­ terior et interosseus). Дальший наросток ліктьової кістки закінчується головкою (caput ulnae), на якій розрізняють сугло­ бовий обвід (circumferentia articularis), що займає бічну поверхню головки і з'єд­ нується з променевою кісткою, і нижню поверхню. Ближче до середини головка ліктьової кістки переходить у шило­ подібний відросток (processus styloideus ulnae). Промацайте в себе крізь шкіру цей відросток. Щоб відрізнити праву кістку від лівої, слід пам'ятати, що проме­ нева вирізка і міжкістковий край обер­ нені назовні, ліктьовий відросток — уго­ ру і назад, а вінцевий — уперед.

3. Вивчіть променеву кістку (radius),

на ближчому наростку якої є головка (caput radii), в центральній частині ЇЇ розміщується суглобова ямка (fovea artic­ ularis) для з'єднання з плечовою кісткою (мал. 58). По бічній поверхні головки проходить суглобовий обвід (circumferen­ tia articularis), за допомогою якого проме­ нева кістка з'єднується з ліктьовою. Під головкою розташована шийка проме­ невої кістки (collum radii), яка поступово переходить у тіло променевої кістки.

Тіло променевої кістки (corpus radii) вигнуте і має передню, задню та бічну поверхні (fades anterior, posterior et late­ ralis), що розділяються переднім, заднім і міжкістковим краями (margo anterior, posterior et interosseus). Нижче від шийки спереду і ближче до середини розташо­ вана горбистість променевої кістки

Мал. 57. Ліктьова кістка, права: а — вигляд спереду; б — вигляд ззаду:

1 — ліктьовий відросток; 2 — вінцевий відрос­ ток; 3 — блокова вирізка; 4 — вирізка проме­ невої кістки; 5 — головка ліктьової кістки; 6 — шилоподібний відросток ліктьової кістки; 7 — тіло ліктьової кістки

Мал. 58. Променева кістка, права: а — вигляд спереду; б — вигляд ззаду:

1 — головка променевої кістки; 2 — горбистість променевої кістки; 3 — тіло променевої кістки; 4 — шилоподібний відросток про­ меневої кістки

(tuberositas radii), до якої прикріплюється двоголовий м'яз плеча.

Зверніть увагу на те, що дальший на­ росток променевої кістки стовщений і роз­ ширений у лобовій площині. Його бічна ча­ стина, продовжуючись, переходить у шило­ подібний відросток (processus styloideus radii), а на присередній поверхні є вирізка ліктьової кістки (incisura ulnaris), за допомо-

гою якої променева кістка з єднується з ліктьовою. Дальший наросток закінчується зап'ястковою суглобовою поверхнею

(fades articularis carpalis), що з'єднується з кістками зап'ястка. Промацайте в себе в ділянці ліктьового суглоба головку проме­ невої кістки, а в нижньому відділі перед­ пліччя— її шилоподібний відросток. Щоб відрізнити праву променеву кістку від лівої,

слід запам'ятати, що ближчий наросток кістки тонший, ніж дальший, передня по­ верхня ввігнута, міжкістковий край обер­ нений до середини, а шилоподібний відросток розміщується на бічному краї дальшого наростка. На задній поверхні дальшого наростка променевої кістки є гребені та борозни, тоді як передня по­ верхня гладенька.

4. Перейдіть до вивчення кісток кисті (ossa manus), вони входять до скла­ ду зап'ястка (carpus), п'ястка (metacarpus)

і кісток пальців (фаланг; мал. 59). Розгляньте кістки зап'ястка (ossa

carpi) і переконайтеся, що до них відно­ сять вісім невеликих за розміром і різних за формою кісток, що розміщені в два ряди, по чотири кістки в кожному. До верхнього ряду входять (починаючи з бічного краю): човноподібна (os scaphoideum), півмісяцева (os lunatum), тригран­ на (os triquetrum) і горохоподібна (os pisiforme) кістки. Нижній ряд кісток зап'яст­ ка, починаючи з бічного краю: кістка-тра- пеція (os trapezium), трапецієподібна (os trapezoideum), головчаста (os capitatum),

гачкувата (os hamatum) кістки.

Вивчіть кістки п'ясткової кістки (ossa metacarpi). Це п'ять коротких трубчастих кісток, кожна з яких має основу (basis), тіло (corpus) та головку (caput), суглобова поверхня якої з'єднується з проксималь­ ною фалангою. Розгляньте кістки пальців (ossa digitorum). Кожен палець, крім пер­ шого, має три фаланги: проксимальну, се­ редню і кінцеву. Великий палець має дві фаланги: проксимальну і кінцеву. Кожна з фаланг — невелика трубчаста кістка, що теж; складається з основи, тіла і головки (на проксимальній та середній фалангах). Кінцева фаланга має горбистість кінцевої фаланги (tuberositas phalangis distalis).

5.Тепер перейдіть до вивчення з'єднань кісток передпліччя та кисті.

Ліктьовий суглоб (articulatio cubiti) утворе­ ний дальшим наростком плечової та ближ­ чими наростками ліктьової і променевої кісток. Суглоб складний, оскільки він утво­ рений трьома кістками, у ньому є три суг-— лоби, об'єднані спільною суглобовою кап­ сулою: плечо-ліктьовий, плечо-променевий та проксимальний променево-ліктьовий (мал. 60, 61).

6.Плечо-ліктьовий суглоб (articulatio humeroulnaris) утворюється блоком плечо­ вої та блоковою вирізкою ліктьової кісток, має гвинтоподібну будову суглобових по­ верхонь. За формою суглоб блокоподібний: направляюча борозна блока зорієнтована косо.

Мал. 59. Кістки правої кисті, тильна поверхня:

1 — кістки зап'ястка; 2 — кістки п'ястка; 3 — проксимальні фаланги; 4 — середні фаланги; 5 — дистальні фаланги

Мал. 60. Ліктьовий суглоб, правий, вигляд спереду:

1 — обхідна ліктьова зв'язка; 2 — обхідна про­ менева зв'язка; 3 — кільцева зв'язка про­ меневої кістки

7. Плечо-променевий суглоб (articulatio humeroradialis) утворюється голо­ вочкою плечової кістки та суглобовою ямкою головки променевої кістки. За формою суглоб кулястий і функціональ­ но пов'язаний з плечо-ліктьовим сугло­ бом, однак окрім згинання і розгинання навколо лобової осі в ньому разом з про­ ксимальним променево-ліктьовим сугло­ бом відбувається обертання (пронація та супінація) навколо вертикальної осі.

8. Проксимальний променево-лік­ тьовий суглоб (articulatio radioulnaris proximalis) утворений променевою вирізкою ліктьової кістки та суглобовим обводом головки променевої кістки. За формою суглоб циліндричний, за функцією —

Мал. 61. З'єднання правих ліктьової та про­ меневої кісток, вигляд спереду:

1 — кільцева зв'язка променевої кістки; 2 — коса струна; 3 — міжкісткова перетинка пе­ редпліччя

ковий — мають самостійні суглобові кап­ сули, а фіксуються численними зв'язками, загальними для обох суглобів. Передусім з боку променевої кістки від шилоподібного відростка до човноподібної кістки і кісткитрапеції проходить променева обхідна зв'язка зап'ястка (Іід. coUaterale carpi radiale). Від шилоподібного відростка ліктьової кістки починається ліктьова обхідна зв'яз­

ка зап'ястка (Іід. coUaterale carpi ulnare).

яка закінчується на тригранній, горохо­ подібній та гачкуватій кістках. Крім того, долонну і тильну поверхні цих суглобів зміцнюють долонна і тильна променевозап'ясткові зв'язки (ligg. radiocarpale pal­ mare et dorsaie). На долонній і тильній по­ верхнях капсули середньозап'ясткового суглоба розміщуються долонні і тильні

міжзап'ясткові зв'язки [ligg. intercarpalia palmaria et dorsalia). На долонній по- - верхні капсули розташована ще проме­ нева зв'язка зап'ястка {lig. carpi radia­ tion). Волокна її у вигляді віяла розхо­ дяться від головчастої кістки. Суглоб го­ рохоподібної кістки зміцнюється двома зв'язками: горохово-гачкуватою (lig. pisohamatum) і горохово-п'ястковою {lig. pisometacarpale), які закінчуються на IV— V п'ясткових кістках. Усередині суглоба між кістками ближчого ряду зап'ястка є міжкісткові міжзап'ясткові зв'язки (Іідд. intercarpalia interossea). Подібними зв'яз­ ками з'єднуються між собою кістки даль­ шого ряду зап'ястка.

Зап'ястково-п'ясткові суглоби (articulationes carpometacarpeae) об'єднують не пов'язані між собою функціонально зап'ястково-п'ястковий суглоб великого пальця та зап'ястково-п'ясткові суглоби II — V пальців.

Зап'ястково-п'ястковий суглоб вели­ кого пальця (articulatio carpometacarpalis pollicis) утворений суглобовими поверх­ нями кістки-трапеції та основи І п'ястко­ вої кістки. Суглоб має сідлоподібну фор­ му, забезпечує великий обсяг рухів вели­ кого пальця і протиставлення його іншим пальцям. До основних рухів великого пальця належать: згинання і розгинання його навколо лобової осі, відведення і приведення навколо стрілової осі та складний коловий рух.

Зап'ястково-п'ясткові суглоби (articulationes carpometacarpales) II — V пальців утворені суглобовими поверхнями даль­ шого ряду кісток зап'ястка (окрім кісткитрапеції) та основами II — V п'ясткових кісток. Причому трапецієподібна кістка з'єднується з основою II п'ясткової кістки, головчаста — III, гачкувата — з основами

Мал. 63. З'єднання кісток правої кисті, фрон­ тальний розпил:

1 — променево-зап'ястковий суглоб; 2 — суг­ лобовий диск; 3 — середньозап'ястковий суг­ лоб; 4, 5 — міжкісткові міжзап'ясткові зв'язки; 6 — зап'ястково-п'ястковий суглоб; 7 — до­ лонні міжзап'ясткові зв'язки; 8 — міжкісткові п'ясткові зв'язки; 9 — . п'ястково-фалангові суглоби; 10 — глибока поперечна п'ясткова зв'язка; 11 — міжфалангові суглоби кисті

IV — V п'ясткових кісток. Суглоб за фор­ мою плоский, має спільну суглобову щіли­ ну. Суглобова капсула зміцнена долонни­ ми і тильними зап'ястково-п'ястковими зв'язками (ligg. carpometacarpalia palmaria et dorsalia). Слід зазначити, що суглобова порожнина зап'ястково-п'ясткового сугло­ ба має декілька відділів, які у вигляді

16.Назвіть і покажіть суглобові по­

18.Назвіть і покажіть зв'язки ліктьо­

20.Як з'єднується променева кістка з кістками зап'ястка?

21.Яка форма променево-зап'ястково­ го суглоба? Покажіть можливі рухи в ньому. Навколо яких осей вони здійснюються?

22.Які зв'язки зміцнюють променевозап'ястковий суглоб?

23.Якими кістками утворений серед-

26.Які зв'язки має суглоб горохо­ подібної кістки?

27.Скільки є зап'ястково-п'ясткових суглобів?

28.Розкажіть про будову зап'ястково-

п'ясткового суглоба великого паль­ ця. З чим пов'язана значна ру­ хомість в цьому суглобі?

29.Розкажіть про будову і зміцнювальний апарат зап'ястково-п'ясткового суг­ лоба II — V пальців.

30.Що таке міжп'ясткові суглоби? Які зв'язки вони мають?

31.Скільки є п'ястково-фалангових суг­ лобів, які вони за формою?

32.Розкажіть про особливості рухів пальців у п'ястково-фалангових сугло­ бах.

33.Які зв'язки зміцнюють п'ястково-фа­ лангові суглоби II — V пальців?

34.Розкажіть про будову і функцію міжфалангових суглобів кисті.

Кістки нижньої кінцівки. З'єднання кісток тазового пояса

Необхідні препарати та наочні посібники: 1. Скелет. 2. Скелет нижньої кінцівки. 3. Кульшова кістка. 4. Скелет та­ за. 5. Вологі препарати з'єднань тазового пояса, кульшовий суглоб. 6. Скелет ново­ народженого. 7. Рентгенограми таза до­ рослої людини і дитини.

Методичні рекомендації до самостійного вивчення матеріалу

1. Приступіть до вивчення кісток нижньої кінцівки (ossa membri inferioris).

До складу кісток нижньої кінцівки відно­ сять тазовий пояс (cingulum pelvicum) та

вільну частину нижньої кінцівки (pars libera membri inferioris). Тазовий пояс складається з кульшових кісток. До вільної частини нижньої кінцівки нале­ жать стегнова кістка, наколінок, велико-