анатомія людини

тягне вперед під'язикову кістку, а в разі її фіксації опускає нижню щелепу. На зад­ ньому черевці двочеревцевого м'яза знайдіть шило-під'язиковий м'яз.

Шило-під'язиковий м'яз (т. stylohyoideus). Зверніть увагу на те, що його про­ низує сухожилок двочеревцевого м'яза. Початок: шилоподібний відросток скроне­ вої кістки. Прикріплення: тіло під'язикової кістки. Функція: тягне під'язикову кістку вгору і назад.

4. Шдпід'язикові м'язи (mm. infrahyoidei).

Розгляньте підпід'язикові м'язи на препараті. Усі вони (за винятком груд- нинно-щитоподібного м'яза) прикріплю­ ються до під'язикової кістки.

Груднинно-під'язиковий м'яз (т. sternohyoideus). Початок: задня поверхня ручки груднини, капсула груднинно-клю- чичного суглоба, груднинний кінець клю­ чиці. Прикріплення: тіло під'язикової кістки. Функція: опускає під'язикову кістку.

Груднинно-щитоподібний м'яз (m.stemothyroideus) розташований під груднинношд'язиковим м'язом. Початок: задня поверх­ ня ручки груднини, хрящ І ребра. При­ кріплення: коса лінія щитоподібного хряща. Функпія: опускає щитоподібний хрящ.

Щито-під'язиковий м'яз (т. thyrohyoideus). Початок: коса лінія щитоподібного хряща. Прикріплення: тіло і великий ріг під'язикової кістки. Функція: зближає між

собою щитоподібний хрящ і під'язикову кістку.

Лопатково-під'язиковий м'яз (т. отоhyoideus). Має верхнє та нижнє черевця

(venter superior et venter inferior), що з'єдну­ ються між: собою сухожилком. Початок: нижнє черевце — верхня поперечна зв'яз­ ка лопатки. Прикріплення: верхнє черев­ це — тіло під'язикової кістки. Функція: тяг­ не вниз і назад під'язикову кістку. Натягає фасцію, що покриває внутрішню яремну вену, а тому розширює цю вену, сприяючи таким чином кровотокові в ній.

5. Тепер приступіть до вивчення м'язів шиї глибокого шару.

Передній драбинчастий м'яз (т. sca­ lenus anterior). Початок: передні горбки по­ перечних відростків III — VI шийних хребців. Прикріплення: горбок переднього драбинчастого м'яза на І ребрі. Функція: нахиляє шийну частину хребта в бік ско­ рочуваного м'яза. У разі двобічного скоро­ чення нахиляє шию вперед. Якщо хребет зафіксований, піднімає І ребро, беручи участь в акті вдиху.

Середній драбинчастий м'яз (т. sca­ lenus medius). Початок: передні горбки поперечних відростків усіх шийних хреб­ ців. Прикріплення: І ребро, за борозною підключичної артерії. Функція: нахиляє шийну частину хребта в бік скорочувано­ го м'яза. У разі двобічного скорочення на­ хиляє шию вперед, а якщо хребет зафіксо­ ваний, піднімає І ребро, беручи участь в акті вдиху.

Задній драбинчастий м'яз (т. scalenus posterior). Початок: задні горбки попереч­ них відростків V — VII шийних хребців. Прикріплення: II ребро. Функція: нахиляє шийну частину хребта в бік скорочуваного м'яза. У разі двобічного скорочення нахиляє шию вперед. Якщо хребет зафіксований, піднімає II ребро, бере участь в акті вдиху.

Довгий м'яз шиї (т. longus colli). По­ чаток: тіла верхніх трьох грудних і нижніх трьох шийних хребців, а також поперечні відростки трьох верхніх ший­ них хребців. Прикріплення: поперечні відростки та тіла шийних хребців, пе­ редній горбок атланта. Функція: нахиляє шию в бік скорочуваного м'яза, а в разі двобічного скорочення нахиляє шию вперед.

Довгий м'яз голови (т. longus capitis).

Початок: передні горбки поперечних від­ ростків III — VI шийних хребців. При­ кріплення: основна частина потиличної кістки. Функція: згинає шию та нахиляє го­ лову вперед.

Передній прямий м'яз голови (т. rectus capitis anterior). Початок: бічна маса атлан­ та. Прикріплення: основна частина поти­ личної кістки. Функція: нахиляє голову в бік скорочуваного м'яза, а в разі двобічно­ го скорочення — вперед.

Бічний прямий м'яз голови (т. rectus capitis lateralis). Початок: поперечний від­ росток атланта. Прикріплення: бічна час­ тина потиличної кістки. Функція: нахи­ ляє голову в бік скорочуваного м'яза, а в разі двобічного скорочення — вперед.

6. Вивчіть підпотиличні м'язи {mm. suboccipitales; мал. 99).

Для того, щоб їх роздивитися на препараті, треба відгорнути півостьові м'язи голови та шиї. Шість підпотилич­ них м'язів розташовані між потиличною кісткою та першими двома шийними хребцями.

Задній великий прямий м'яз голови

(т. rectus capitis posterior major). Початок: остистий відросток II шийного хребця. Прикріплення: бічний відділ нижньої каркової лінії. Функція: у разі двобічного скорочення закидає голову назад, одно­ бічного — обертає її у свій бік.

Мал. 99. Підпотиличні м'язи, вигляд ззаду:

1 — задній малий прямий м'яз голови; 2 — задній великий прямий м'яз голови; 3 — верхній косий м'яз голови; 4 — нижній косий м'яз голови

Задній малий прямий м'яз голови

(т. rectus capitis posterior minor) розташо­ ваний під великим заднім прямим м'язом голови. Початок: задній горбок атланта. Прикріплення: присередній відділ ниж­ ньої каркової лінії потиличної кістки. Функція: закидає голову назад.

Верхній косий м'яз голови (т. obliquus capitis superior). Початок: попереч­ ний відросток атланта. Прикріплення: нижня каркова лінія. Функція: закидає голову назад.

Нижній косий м'яз голови (т. obliquus capitis inferior). Початок: остистий відро­ сток II шийного хребця. Прикріплення: по­ перечний відросток атланта. Функція: обер­ тає голову в однойменний бік.

7. Випишіть усі латинські назви, що стосуються даної теми.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть групи м'язів шиї.

3.Покажіть надпід'язикові м'язи, їх по­ чаток, прикріплення. Яка їх функція?

4.Покажіть підпід'язикові м'язи, їх по­ чаток, прикріплення. Яка їх функція?

5.Покажіть драбинчасті м'язи, місця їх початку та прикріплення.

6.Покажіть довгі м'язи голови і шиї. Яка їх функція?

7.Які м'язи опускають нижню щелепу?

8.Які м'язи опускають під'язикову кі­ стку?

9.Яка роль драбинчастих м'язів в акті дихання?

10.Які м'язи нахиляють голову та шию вперед?

11.Які м'язи закидають голову назад?

12.Які м'язи починаються від щелепнопід'язикової лінії, двочеревцевої ямки, підборідної ості нижньої щелепи?

13.Які м'язи починаються від соско­ подібної вирізки скроневої кістки, її шилоподібного відростка, від ручки груднини?

14.Які м'язи прикріплюються до соско­ подібного відростка скроневої кістки?

Топографія шиї. Шийна фасція

Необхідні препарати та наочні посібники: 1. Скелет. 2, Вологий препа­ рат м'язів шиї. 3. Таблиці. 4. Муляжі. 5. Сухі препарати м'язів шиї.

Методичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу

1. Користуючись схемами та препара­ том, вивчіть топографо-анатомічні утво­

2. У передній ділянці шиї (гедіо cervicalis irr.erior) розміщені два передніх трикутни­ ки шиї (trigonum cervicale anterius). Вони обмежовані: зверху — краєм тіла нижньої ~елепи, присередньо — передньою сере­ динною лінією, ззаду — переднім краєм фуднинно-ключично-соскоподібного м'яза.

У кожному передньому трикутнику шиї виділяють: а) піднижньощелепний трикутник; б) сонний трикутник; в) м'язо­ вий трикутник; г) підборідний трикутник.

Піднижньощелепний трикутник (tri­ gonum submandibulare) обмежований: зверху — краєм тіла нижньої щелепи, спереду і знизу — переднім черевцем двочеревцевого м'яза, ззаду і знизу — заднім черевцем двочеревцевого м'яза.

Сонний трикутник (trigonum сагоticum) обмежований: зверху та спереду — заднім черевцем двочеревцевого м'яза, знизу і спереду — верхнім черевцем ло­ патково-під'язикового м'яза, ззаду — пе­ реднім краєм груднинно-ключично-соско- подібного м'яза.

М'язовий трикутник (trigonum musculare) обмежований: присередньо — се­ редньою лінією шиї, ззаду та зверху — верхнім черевцем лопатково-під'язико­ вого м'яза, ззаду і знизу — переднім кра­ єм груднинно-ключично-соскоподібного м'яза.

Підборідний трикутник (trigonum submentale) обмежований: передніми че­ ревцями обох двочеревцевих м'язів (пра­ вого та лівого) і під'язиковою кісткою (мал. 100).

3. Груднинно-ключично-соскоподібна ділянка (гедіо sternocleidomastoida) роз­ ташована в межах однойменного м'яза. У ній виділяють малу надключичну ямку

(fossa supraclavicular minor) — між дво­ ма головками груднинно-ключично-со- скоподібного м'яза і ключицею. У про­

екції цієї ямки проходить діафрагмовий нерв. Тут визначається "френікус-симп- том". Позитивний "френікус-симптом" (біль у разі натискання пальцем у цій ямці) справа свідчить про захворювання жовчного міхура, жовчних проток, пе­ чінки.

4. Бічну ділянку шиї (гедіо cervicalis lateralis) обмежовує: спереду — задній край груднинно-ключично-соскоподібно- го м'яза, ззаду — передній край тра­ пецієподібного м'яза, знизу — ключиця.

У цій ділянці виділяють лопатковотрапецієподібний і лопатково-ключичний трикутники.

Лопатково-трапецієподібний три­ кутник обмежований: спереду — заднім краєм груднинно-ключично-соскоподібно- го м'яза, знизу — нижнім черевцем лопат­ ково-під'язикового м'яза, ззаду — переднім краєм трапецієподібного м'яза.

Лопатково-ключичний трикутник

(trigonum omoclaviculare) обмежований: спереду — заднім краєм груднинно-клю- чично-соскоподібного м'яза, зверху — нижнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза, знизу — ключицею.

5. Користуючись препаратом, таблиця­ ми, схемами та муляжами, приступіть до вивчення шийної фасції (мал. 101).

Зверніть увагу на те, що вивчення її пов'язане з деякими труднощами, зумов­ леними великою кількістю м'язів та. ор­ ганів, розташованих у ділянці шиї. Шийна фасція (fascia cervicalis) має три пластин­ ки: поверхневу, передтрахейну і передхребтову.

Поверхнева пластинка (lamina superficialis) покриває шию з усіх боків і фор­ мує фасціальні піхви для груднинно-клю- чично-соскоподібного і трапецієподібно­ го м'язів. Унизу, на межі між тулубом і шиєю, вона прикріплюється до ключиці

та ручки груднини, а вгорі — до нижнього краю тіла нижньої щелепи. Ззаду на шиї поверхнева пластинка утворює піхву для трапецієподібного м'яза і продовжується разом з ним у фасцію спини, закінчується в потиличній ділянці голови.

Вище від під'язикової кістки поверхне­ ва пластинка покриває одним листком надпід'язикову групу м'язів, на обличчі фасція переходить у жувальну і привушну фасції {facsia masseterica, fascia parotidea);

другим листком переходить на щічний м'яз і зовнішню поверхню глотки, покриваючи їх під назвою щічно-глоткової фасції (fascia buccopharyngea).

Вивчіть передтрахейну пластинку (lami­ na pretrachealis). Вона розташована тільки в нижньому передньому відділі шиї, тра-

пецієподібної форми, найбільше розвинена між лопатково-під'язиковими м'язами й ут­ ворює піхви для кожного м'яза всієї групи підпід'язикових м'язів (груднинно-під'язи- кового, груднинно-щитоподібного, щитопід'язикового та лопатково-під'язикового Під час скорочення лопатково-під'язикових м'язів передтрахейна пластинка напру­ жується у вигляді паруса, сприяючи відто­ ку крові по венах шиї. Внизу передтрахей­ на пластинка прикріплюється до заднього краю ручки груднини. Між поверхневою та передтрахейною пластинками, ближче до ручки груднини розташований надгруд­ нинний простір (spatium suprasternale), =

якому проходить яремна венозна дуга.

Передхребтова пластинка (lamina ргеvertebralis) розташована позаду від глот-

ки, покриває спереду м язи, що розташо­ вані ближче до хребта, й утворює піхви для драбинчастих м'язів, продовжується вгору до зовнішньої основи черепа. Від задньої стінки глотки вона відокремлена добре розвиненим шаром пухкої клітко­ вини. Донизу передхребтова пластинка переходить у внутрішньогрудну фасцію

І fascia endothoracica), а по обидва боки — в пахвову фасцію (fascia axillaris).

Важливою особливістю шийної фасції є те, що вона, утворюючи піхви вен, тісно зв'язана з її стінками сполучнотканинни­ ми тяжами, які запобігають спаданню стінок вен у разі поранень. У таких випад­ ках перерізані вени шиї необхідно якомо­ га швидше перев'язати, щоб запобігти повітряній емболії.

б. Випишіть усі латинські назви, що стосуються даної теми.

Питання для самоконтролю

1.Які є ділянки шиї?

2.Чим обмежована передня ділянка шиї?

3.Чим обмежований бічний трикутник шиї?

4.Чим обмежована груднинно-ключично- соскоподібна ділянка?

5.Які трикутники виділяють у присередній ділянці шиї?

6.Покажіть межі м'язового трикутника.

7.Які трикутники виділяють у м'язово­ му трикутнику?

8.Покажіть межі піднижньощелепного трикутника.

9.Покажіть межі сонного трикутника.

10. Покажіть межі лопатково-ключичного трикутника.

11. Чим обмежований підборідний три­ кутник?

12.Опишіть поверхневу пластинку ший­ ної фасції.

13.Які м'язи покриває передтрахейна пластинка шийної фасції?

14.Що покриває передхребтова плас­ тинка шийної фасції?

15.Розкажіть про надгруднинний прос­ тір. Що його обмежовує?

М'язи голови. Фасції голови

Необхідні препарати та наочні посібники: 1. Скелет. 2. Череп. 3. Воло­ гий препарат м'язів голови. 4. Сухі му­ зейні препарати м'язів голови. 5. Му­ ляжі. 6. Таблиці.

Методичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу

1. Починаючи вивчення даної теми, з'ясуйте, що до м'язів голови належать: м'язи лиця [mm. faciei); жувальні м'язи (mm. masticatorii), а також м'язи очного яб­ лука, середнього вуха, язика, м'якого піднебіння, які вивчатимете у відповідних розділах підручника.

2. Запам'ятайте характерні особливості м'язів лиця: а) вони розвиваються із другої зябрової дуги; б) починаються від кісток че­ репа і вплітаються в шкіру; в) більшість із них розташована навколо природних от­ ворів на лиці і своїм скороченням розши­ рюють чи звужують їх, внаслідок чого змінюють вираз обличчя (міміку); г) не ма­ ють фасцій (крім щічного м'яза); д) беруть участь у мовленні, ковтанні, жуванні, ди­ ханні та функціонуванні органів чуття.

3. Приступіть до вивчення м'язів лиця, що походять із підшкірних м'язів (мал. 102).

Надчерепний м'яз (яг. epicranius). До його складу входять потилично-лобовий,

Мал. 102. М'язи голови та шиї, вигляд спереду:

1 — скроневий м'яз; 2 — жувальний м'яз; 3 — апоневротичнии шолом; 4 — лобове черевце надчерепного м'яза; 5 — коловий м'яз ока; 6 — носовий м'яз; 7 — великий виличний м'яз; 8 — малий виличний м'яз; 9 — м'яз — підіймач верхньої губи; 10 — м'яз — підіймач верхньої губи і крила носа; 11 — коловий м'яз рота; 12 — щічний м'яз; 13 — м'яз — опускач ниж­ ньої губи; 14 — підборідний м'яз; 15 — м'яз — опускач кута рота; 16 — м'яз сміху

скронево-тім'яний м'яз і апоневротичнии шолом.

Потилично-лобовий м'яз (т. occipitofrontalis) має два черевця — лобове і по­ тиличне, між якими розташований апоне­ вротичнии шолом.

Лобове черевце {venter frontalis). По­ чаток: апоневротичнии шолом. Прикріп­ лення: шкіра брів, присередня частина

колового м'яза ока. Функція: надчереп­ ний м'яз рухає шкіру голови внаслідок щільного зрощення апоневротичного шо­ лома зі шкірою і пухкого зв'язку його з кістками черепа. Піднімає брови, утво­ рює поперечні складки на лобі, піднімає верхню повіку.

Потиличне черевце (venter occipital­ is). Початок: найвища каркова лінія, ос­ нова соскоподібного відростка скроне­ вої кістки. Прикріплення: вплітається в апоневротичнии шолом. Функція: тягне шкіру голови назад, є опорою лобового черевця.

Скронево-тім'яний м'яз (т. temporoparietalis) розташований на бічній по­ верхні склепіння черепа. Початок: вну­ трішня поверхня хряща вушної ракови­ ни. Прикріплення: бічна частина апонев­ ротичного шолома.

Три м'язи вушної раковини (передній, верхній та задній) у людини рудимен­ тарні, вони практично не функціонують.

Передній вушний м'яз (т. auricularis anterior). Початок: апоневротичнии шо­ лом і скронева фасція. Прикріплення: шкіра і хрящ вушної раковини.

Верхній вушний м'яз (т. auricularis superior). Початок: апоневротичнии шо­ лом і скронева фасція. Прикріплення: шкіра вушної раковини біля її основи.

Задній вушний м'яз (т. auricularis posterior). Початок: соскоподібний відро­ сток скроневої кістки. Прикріплення: шкіра і хрящ вушної раковини біля її ос­ нови.

Апоневротичнии шолом (galea aponeurotica) утворений щільними сухожилковими пучками. Апоневротичнии шолом з окістям черепа з'єднаний дуже пухко, тому він легко зміщується відносно періосту. Зовнішня поверхня апоневро- І

тичного шолома щільно з єднується ко­ роткими стовщеними сполучнотканинни­ ми пучками зі шкірою. Між цими пучка­ ми розміщуються включення жирових часточок, що зумовлює еластичність шкіри. У скроневій ділянці апоневротичний шолом доходить до верхньої скроне­ вої лінії, де прикріплюється, переходячи далі в скроневу фасцію, зрощуючись з її зовнішньою пластинкою. Ззаду він дохо­ дить до зовнішнього потиличного висту­ пу, спереду — до надочноямкового краю лобової кістки.

Запам'ятайте, що скальп — це тісно з'єднані між собою в ділянці склепіння черепа шкіра й апоневротичний шолом, що легко відділяються від окістя черепа.

4. До м'язів, які оточують очну щілину, належать: м'яз гордіїв, коловий м'яз ока, м'яз — зморщувач брови, м'яз — опускач брови.

М'яз гордіїв (т. procerus; procer —

вельможа). Початок: носова кістка. Прикріплення: шкіра лоба (ділянка над­ перенісся). Функція: тягне шкіру лоба вниз, утворюючи поперечні складки в ділянці надперенісся.

Коловий м'яз ока (т. orbicularis oculi)

має три частини: а) очноямкову (pars orbitalis); б) повікову (pars palpebralis);

в) глибоку (pars profunda). Початок: а) пе­ редній сльозовий гребінь верхньої щеле­ пи, носова частина лобової кістки, лобо­ вий відросток верхньої щелепи; б) зв'яз­ ка повік, присередня стінка сльозового мішка; в) задній сльозовий гребінь сльо­ зової кістки, задня стінка сльозового мішка. Прикріплення: бічна зв'язка повік, шкіра брів, шкіра щоки; верхні та нижні пучки повікової частини пе­ реплітаються між собою за межами очної ямки. Функція: звужує і повністю змикає

очну щілину, розподіляє по передній по­ верхні очного яблука сльозу, розгладжує поперечні зморшки на лобі; тягне перед­ ню стінку сльозового мішка вперед, а задню — назад, зумовлюючи його роз­ ширення, що сприяє всмоктуванню в нього сльози зі сльозових канальців; тяг­ не брови вниз, а шкіру щоки — вгору.

М'яз — зморщувач брови (т. соггидаtor supercilii). Початок: носова частина лобової кістки. Прикріплення: шкіра в ділянці надбрівної дуги. Функція: тягне брови до середньої лінії лоба, утворює між бровами вертикальні складки.

М'яз — опускач брови (т. depressor supercilii). Початок: бічна поверхня верх­ ньої частини носової кістки. Прикріплен­ ня: шкіра присередньої частини брови. Функція: опускає брову і дещо тягне її до середини.

5. До м'язів носа належать носовий м'яз та м'яз — опускач носової перегородки.

Носовий м'яз (т. nasalis) має поперечну частину (pars transversa) та крилову части­ ну (pars alaris). Початок: коміркові підви­ щення верхнього ікла, верхніх бічного та присереднього різців. Прикріплення: попе­ речна частина своїм сухожилком з'єдну­ ється на спинці носа з сухожилком такого самого м'яза протилежного боку; крилова частина вплітається в шкіру крила носа. Функція: звужує носові отвори, тягне кри­ ло носа вниз.

М'яз — опускач носової перегородки

(т. depressor septi nasi). Початок: коміркові підвищення присереднього верхнього різця. Прикріплення: шкіра носової пере­ городки. Функція: тягне носову перегород­ ку вниз.

6. До групи м'язів, які оточують ротову щілину, належать: м'яз — підіймач верх­ ньої губи, м'яз — підіймач верхньої губи і

крила носа, малий виличний м яз, вели­ кий виличний м'яз, м'яз сміху, м'яз — підіймач кута рота, м'яз — опускач кута рота, м'яз — опускач нижньої губи, підборідний м'яз, коловий м'яз рота, щіч­ ний м'яз.

М'яз — підіймач верхньої губи (т. leva­ tor labii superioris). Початок: підочноямковий край тіла верхньої щелепи. Прикріплення: шкіра кута рота, крила носа, верхньої губи, носо-губної складки. Функція: піднімає верхню губу та крило носа.

М'яз — підіймач верхньої губи і кри­ ла носа (т. levator labii superioris et alaeque nasi). Початок: лобовий відросток

верхньої щелепи. Прикріплення: шкіра верхньої губи, крила носа. Функція: піднімає верхню губу, тягне вгору крило носа.

Малий виличний м'яз (т. zygomaticui minor). Початок: вилична кістка (її перед­ ня поверхня). Прикріплення: шкіра носогубної складки. Функція: поглиблює ^но- со-губну складку.

Великий виличний м'яз (m. zygomaticus major). Початок: вилична кістка. Прикріплення: шкіра кута рота і верхньої губи. Функція: тягне кут рота вгору і на­ зовні.

М'яз сміху (т. rizorius). Початок: при­ вушна фасція, жувальна фасція, шкіра носо-губної складки. Прикріплення: шкі­ ра кута рота. Функція: тягне кут рота на^ зовні.

М'яз — підіймач кута рота (m. levator anguli oris). Початок: іклова ямка верх­ ньої щелепи. Прикріплення: шкіра кута рота. Функція: тягне кут рота вгору.

М'яз — опускач кута рота (т. depres­ sor anguli oris). Початок: нижній край тіла нижньої щелепи назовні від підбо­

рідного отвору. Прикріплення: шкіра ку­ та рота та верхньої губи. Функція: опус­ кає кут рота.

М'яз — опускач нижньої губи (т. dep­ ressor labii inferioris). Початок: тіло ниж­ ньої щелепи, спереду від підборідного от­ вору. Прикріплення: шкіра нижньої губи. Функція: тягне нижшо-^убуПЁйшз.

Підборідний р*гяз (т. mentalis\. Розта­ шовується під м'язом — опускачем ниж­ ньої губи. Початок: коміркові підвищення нижніх різців та нижнього ікла. Прикріплення: шкіра підборіддя. Функція: утворює ямки на шкірі підборіддя, підні­ має вгору нижню губу, притискаючи її до верхньої, витягує вперед, піднімає вгору шкіру підборіддя.

Коловий м'яз рота (m. orbicularis oris).

М'яз має дві частини: крайову (pars marginalis) і губну CPQ?S labialis). Початок: шкіра кута рота. Функція: звужує і закри­ ває ротову щілину. Висуває губи вперед, підгортає/руби всередину, притискаючи їх до зубів. \

Щічний м'яз [т. buccinator). Початок: коміркові підвищення великих кутніх зубів верхньої та нижньої щелеп, крило­ подібно-нижньощелепне шво [raphe pterygomandibularis), щічний гребінь нижньої щелепи. Прикріплення: шкіра кута рота, шкіра верхньої та нижньої губ. Функція: відтягує кут рота назовні, притискує що­ ки до зубів, виштовхує назовні вміст ро­ тової порожнини і повітря.

7. Приступаючи до вивчення жуваль­ них м'язів ^мал. 103, 104), запам'ятайте, що їх з кожного боку є по чотири, вони при­ кріплюються до нижньої щелепи. Скро­ невий та жувальний м'язи розташовані по­ верхнево, а бічний та присередній крило­ подібні м'язи розміщені глибше, присередньо відносно гілки нижньої щелепи.

Мал. 103. Жувальні м'язи, вигляд справа: 1 — скроневий м'яз; 2 — жувальний м'яз

Жувальний м'яз (т. masseter) має по­ верхневу частину {pars superficialis) та глибоку частину (pars profunda). Початок: вилична дута, вилична кістка. Прикріп­ лення: жувальна горбистість нижньої ще­ лепи, кут нижньої щелепи. Функція: піднімає нижню щелепу, поверхнева час­ тина бере участь у висуванні її вперед.

Скроневий м'яз (т. temporalis). Поча­ ток: скронева ямка, нижня скронева лінія, скронева фасція. Прикріплення: вінцевий відросток нижньої щелепи. Функція: піднімає нижню щелепу, задніми пучками тягне її назад.

Бічний крилоподібний м'яз [т. pterygoideus lateralis). Має дві головки — верх­ ню та нижню. Початок: верхня головка — підскроневий гребінь, підскронева по­ верхня великого крила клиноподібної кістки; нижня головка — зовнішня по­ верхня бічної пластинки крилоподібного

відростка клиноподібної кістки, горб верхньої щелепи. Прикріплення: крило­ подібна ямка виросткового відростка нижньої щелепи, капсула та диск скроне­ во-нижньощелепного суглоба. Функція: під час однобічного скорочення висуває нижню щелепу вбік, протилежний скоро­ чуваному м'язу. Під час двобічного скоро­ чення висуває нижню щелепу вперед.

лоподібна ямка крилоподібного відростка клиноподібної кістки. Прикріплення: крилоподібна горбистість нижньої щеле­ пи. Функція: під час однобічного скоро­ чення висуває нижню щелепу в проти­ лежний бік, а під час двобічного — вису­ ває її вперед.

8. Вивчаючи фасції, зверніть увагу на те, що на голові відсутня поверхнева фас-

Мал. 104. Жувальні м'язи, вигляд зліва. Частково видалена гілка нижньої щелепи:

1 — бічний крилоподібний м'яз; 2 — присе­ редній крилоподібний м'яз