Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Стоматологічний факультет

Кафедра акушерства та гінекології

Реферат на тему:

«Позаматкова вагітність»

Підготував:

Студент ІV курсу

1 групи,2 підгурпи

Бойчук М.М.

Ужгород 2015

План:

1.Причини виникнення позаматкової вагітності.

2.Патогенез позаматкової вагітності.

3.Класифікація позаматкової вагітності.

4.Клінічні прояви позаматкової вагітності.

5.Діагностика позаматкової вагітності.

6.Лікування позаматкової вагітності.

Позаматковою (ектопічною) вагітністю називають розвиток зародка поза матковою порожниною. Найчастіше вона локалізується в матковій трубі - (97,7 %). Абдомінальна вагітність зустрічається в 1,37 %, цервікальна - в 0,77 %, яєчникова в -0,15 % усіх випадків позаматкової вагітності. Інтралігаментарна ектопічна вагітність в 1:8400 вагітностей.

Трубна вагітність здебільшого локалізується в ампулярній ділянці (82 %), рідше в істмічній (15 %)та в інтерстиціальній (3 %) ділянках.

Причини

У 30-50% випадків позаматкової вагітності залишаються невідомими. До факторів ризику відносять запальні тазові захворювання, безпліддя, внутрішньоматкову контрацепцію, операції на маткових трубах (в тому числі стерилізація), куріння.

Чинники ризику розвитку позаматкової вагітності:

• перенесені раніше сальпінгоофорит, эндоміометрит, аборти;

• порушення гормональної функції яєчників;

• генітальний інфантилізм;

• ендометріоз;

• перенесені операції на внутрішніх статевих органах;

• підвищена активність трофобласта;

• аномалії розвитку маткових труб;

• спайковий процес у малому тазі внаслідок ендометріозу або гострого апендициту, а також інфекційних ускладнень після пологів або аборту;

• хірургічні втручання на маткових трубах - перев'язка, органозберігаючі операції з приводу позаматкової вагітності, операції з приводу безпліддя;

• використання внутрішньоматкових контрацептивів;

• порушення функції яєчників (гормональні порушення);

• штучне запліднення (екстракорпоральне запліднення з перенесенням ембріона або зиготи, штучне осіменіння);

• вік жінки старше 35 років.

Патогенез

В нормі яйцеклітина, вийшовши з яєчника під час овуляції та запліднившись сперматозоїдами, без перешкод просувається вздовж маткової труби. Для цього необхідні дві умови: нормальна анатомічна будова труби та перистальтика її від ампулярної частини до матки. В нормі процес утворення трофобласта, який сприяє імплантації у стінці матки, відбувається тоді, коли запліднене яйце потрапляє в матку. Якщо рух яйця по трубі затримується, то трофобласт може утворитися швидше, ніж яйце потрапить в матку, що створює сприятливі умови для виникнення позаматкової вагітності. Відповідно до овулогенної теорії, нідаційні властивості яйцеклітини проявляються передчасно, коли вона ще не дійшла до порожнини матки, тому нідація відбувається в трубі. При трубній вагітності імплантація плідного яйця відбувається в слизовій оболонці труби, ворсини хоріона проникають в стінку труби, м’язовий шар труби розростається, гіпертрофується, але цього недостатньо, щоб забезпечити оптимальні умови для розвитку плідного яйця, тому на 4-6 тижні трубна вагітність переривається. Переривання вагітності відбувається внаслідок порушення цілості плідного мішка. Якщо він розривається в просвіт маткової труби, плідне яйце гине, відшаровується від стінок труби, яка, скорочуючись, виштовхує його через ампулярний відділ в черевну порожнину. Таке переривання вагітності за типом трубного викидня (аборту) супроводжується кровотечею різної інтенсивності. Кров із маткової труби потрапляє в черевну порожнину, збирається навколо неї, потім спливає в задній дугласів простір. За типом трубного викидня найчастіше переривається вагітність, яка розвивалася в ампулярній ділянці маткової труби.

Якщо імплантація плідного яйця відбулася в істмічній або інтерстиціальній ділянці труби, то порушується вагітність за типом розриву маткової труби, що завжди супроводжується значною внутрішньою кровотечею. Інколи плідне яйце, вийшовши з маткової труби, не гине, а вторинно імплантується в черевній порожнині. Так виникає черевна вагітність.

Причиною ектопічної імплантації є анатомо-фізіологічні зміни, що сприяють затримці плідного яйця в трубі. Однією з причин позаматкової вагітності є довгі, покручені маткові труби з вузьким просвітом та недостатньою перистальтикою при інфантилізмі, додаткові труби або сліпі ходи вздовж труби внаслідок аномалій ембріонального розвитку. Одним з найважливіших етіологічних факторів ектопічної вагітності є інфекційні захворювання в анамнезі, які призводять до запальних та дистрофічних змін в маткових трубах. Ці зміни проявляються у звуженні просвіту, перекручуванні, склеюванні дуплікатур слизової оболонки труби. Запальні захворювання, головним чином післяпологові та післяабортні септичні процеси, складають 60-80 % причин позаматкової вагітності. Одним з основних інфекційних факторів позаматкової вагітності є гонорейна інфекція. Надмірне, часто безконтрольне застосування неспецифічних антибіотиків призводить до неповного вилікування гонореї і може спричинити неповну оклюзію маткових труб. Будь-яке внутрішньоабдомінальне втручання - апендектомія, хірургічні операції на матці, відновна пластика труб - підвищують ризик позаматкової вагітності. Виникнення позаматкової вагітності після стерилізації складає 5-11 %. Наявність у жінок вузлуватої фіброміоми матки, ендометріозу, кістоми яєчника може змінювати анатомічні співвідношення, звужувати просвіт труб і чинити перешкоди на шляху просування плідного яйця до матки та імплантації його в трубі. Інколи причиною ектопічної вагітності може бути тривала лактація, яка супроводжується вираженою інволюцією геніталій та порушенням функції яєчників. У більшості випадків позаматкова вагітність виникає внаслідок поєднання різних факторів.

При прогресуванні ектопічної вагітності в організмі жінки та її статевих органах спостерігаються такі ж зміни, як і під час маткової вагітності. Матка збільшується в розмірах внаслідок гіперплазії та гіпертрофії м’язових волокон, стає м’якою. Слизова оболонка матки трансформується в децидуальну і готова до прийняття заплідненого яйця. Матка збільшується до розмірів 7-8 тижнів вагітності, але пізніше перестає відповідати терміну вагітності. Збільшення матки та розвиток децидуальної оболонки є проявом ендокринних змін, пов’язаних з розвитком заплідненого яйця.

Найбільш істотні зміни відбуваються в матковій трубі. Оскільки слизова оболонка та м’язовий шар розвинені слабо, маткова труба не спроможна до такого ступеня гіпертрофії, як матка, децидуальних змін у слизовій оболонці маткової труби майже не спостерігається, труба не здатна розтягуватися в міру росту плідного яйця. Ворсини хоріону швидко руйнують слизову оболонку труби, проростають м’язовий шар і доходять до серозного покриву.

Класифікація

За місцем розташування позаматкової вагітності розрізняють:

• трубну;

• яєчникову;

• черевну вагітність;

• вагітність в рудиментарному розі матки.

Крім того, виділяють гетеротопічну вагітність, при якій є два плодових яйця, одне з яких розташоване в матці, а інше — поза нею. Трубна вагітність становить 98% від усіх позаматкових вагітностей.

Клініка

На ранніх стадіях позаматкова вагітність за течією не відрізняється від маткової і може супроводжуватися нудотою, сонливістю, підвищеним апетитом, збільшенням і хворобливістю молочних залоз. Несприятливі симптоми зазвичай з'являються в терміни від 5 до 8 тижнів з дня останньої менструації. До них відносяться:

• Біль. Він може бути ниючим, переймоподібним або ріжучим. Виникає біль внизу живота на одній стороні, а при розриві плодової крові в черевну порожнину може віддавати в задній прохід, подложкову область і плечі. Сечовипускання і спорожнення кишечника також можуть бути болісними.

• Кровотеча. Попри те, що при позаматковій вагітності кровотеча з пошкоджених судин відбувається в черевну порожнину, часто при цьому виникає і маткова кровотеча у зв'язку з падінням рівня прогестерону. Кровотеча може нагадувати менструацію, але в більшості випадків кров'янисті виділення бувають мізерними і тривають довго. Рясна маткова кровотеча зустрічається вкрай рідко.

• Шок. При великій крововтраті можуть спостерігатися втрата свідомості, блідість шкіри, падіння артеріального тиску, частий слабкий пульс.