анатомія людини

Загальний огляд черепа. Кістки мозкового черепа

Необхідні препарати та наочні посібники: 1. Скелет. 2. Череп. 3. Основа черепа. 4. Сагітальний розпил черепа. 5. Окремі кістки черепа: потилична, тім'я­ на, лобова, решітчаста, клиноподібна, скронева. 6. Рентгенограми черепа.

Методичні рекомендації до самостійного вивчення матеріалу

1. Починаючи вивчати череп, слід за­ своїти навички обережного поводження з окремими його кістками. Необхідно пам'ятати, що вони після оброблення втрачають міцність і в разі необережного використання можуть пошкоджуватися. Студенти обов'язково мають користува­ тися тоненькою пластмасовою або дротя­ ною указкою, за допомогою якої можна показувати невеликі анатомічні утворен­ ня, особливо численні отвори.

Насамперед треба з'ясувати, що череп (cranium) є скелетом голови (мал. 26) і поділяється на мозковий череп (пеигосгапіит) і лицевий череп (viscerocranium).

Мозковий череп містить і захищає голов­ ний мозок, лицевий череп обмежовує зовні носову і ротову порожнини — по­ чаткові відділи дихальної і травної сис­ тем. До складу мозкового черепа нале­ жить шість кісток: потилична, тім'яна, лобова, клиноподібна, скронева, решітча­ ста. Оскільки кожна кістка має складну будову, слід спочатку вивчити перших п'ять кісток.

2. Користуючись черепом, зверніть увагу на потиличну кістку (os occipitale); на ній виділяють чотири частини,

Мал. 26. Череп:

а — вигляд спереду; б — вигляд збоку:

I — лобова кістка; 2 — носова кістка; 3 — верхня щелепа; 4 — вилична кістка; 5 — нижня щелепа; 6 — надочноямковий отвір; 7 — підочноямковий отвір; 8 — підборідний отвір;

личний гребінь [crista occipitalis interna).

Перелічені утворення об'єднують під на­ звою хрестоподібного підвищення (етіnentia cruciformis), яке поділяє мозкову поверхню луски на чотири ямки. До двох верхніх ямок прилягають потиличні част­ ки півкуль великого мозку, а до двох ниж­ ніх. •— півкулі мозочка (див. мал. 27).

У межах потиличної луски знайдіть зов­ нішню поверхню, в центрі якої розміщує­ ться зовнішній потиличний виступ (protuberantia occipitalis externa). Униз у напрям­ ку до великого потиличного отвору відхо­ дить зовнішній потиличний гребінь (crista occipitalis externa). Від нього паралельно одна до одної йдуть верхня і нижня кар­ кові лінії (linea nuchalis superior; linea

etale), крізь який проходить тім'яна ви­ пускна вена (vena emissaria parietalis).

3. Візьміть ізольовану тім'яну кістку (os parietale), вона парна, чотирикутної форми, бере участь в утворенні черепно­ го склепіння; має чотири краї: потилич­ ний, лусковий, стріловий, лобовий (тагдо occipitalis, squamosus, sagittalis, frontalis),

які відокремлюються один від одного ку­ тами, їх є чотири: два передніх — лобо­ вий (angulus frontalis) та клиноподібний

на те, що клиноподібний кут гострий, на внутрішній його поверхні є артеріальні борозни (sulci arteriosi) і борозна серед­ ньої оболонної артерії (sulcus arteriae meningeae mediae). Він обернений вперед і донизу, по ньому, зокрема, визначають праву чи ліву кістку. Соскоподібний кут заокруглений і на внутрішній поверхні має борозну сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei). Місце найбільшої опук­

лості кістки називається тім'яним горбом (tuber parietale). Уздовж стрілового краю кістки, на її внутрішній поверхні розміщена борозна верхньої стрілової па­ зухи (sulcus sinus sagittalis superioris), a біля потиличного кута є невеликий тім'яний отвір (foramen parietale), крізь який проходить венозний тім'яний ви­ пускник (мал. 28).

4. Приступаючи до вивчення лобової кістки (os frontale), розташуйте її пра­ вильно відносно цілого черепа. Знайдіть чотири її частини: лобову луску (squama frontalis), парні очноямкові частини (partes orbitales) і розташовану між ними носову частину (pars nasalis). З'ясуйте, чи правильно ви визначили частини лобової кістки (мал. 29).

У межах лобової луски визначіть зов­ нішню і внутрішню поверхні (fades exter­ na et interna), а також скроневу лінію (linea temporalis) і скроневу поверхню (fades tem­ poralis). На зовнішній поверхні є два лобові горби (tubera frontalia), під кожним з них розміщена надбрівна дуга (arcus superciliaris), між ними розташовується надпе­ ренісся (glabella). Спереду і знизу луска має надочноямковий край (тагдо supraorbitalis).

Знайдіть його, збоку він закінчується ви­ личним відростком (processus zygomaticus).

У присередній частині надочноямкового краю є надочноямкова вирізка або отвір

(incisura / foramen supraorbitale). На вну­ трішній поверхні луски знайдіть лобовий гребінь (crista frontalis) і борозну верхньої стрілової пазухи (sulcus sinus sagittalis supe­ rioris), ззаду від гребеня є сліпий отвір

(foramen caecum).

Очноямкова частина має мозкову і оч­ ноямкову поверхні, на останній збоку роз­ ташована ямка сльозової залози (fossa glandulae lacrimalis), ближче до середи­ н и — блокова ямка (fovea trochlearis), у ній

Мал. 29. Лобова кістка:

а — вигляд спереду, зовнішня поверхня; б — вигляд знизу: 1 — лобова луска; 2 — виличний відросток; 3 — надочноямковий отвір; 4 — ло­ бова вирізка; 5 — носова частина; 6 — очноям­ кова частина; 7 — ямка сльозової залози; 8 —' блокова ямка; 9 — отвір лобової пазухи;. 10 — надперенісся; 11 — надочноямковий край; 12 — надбрівна дуга

мешем у формуванні кісткової перегород­ ки носа.

Решітчасті лабіринти розташовані по обидва боки від перпендикулярної плас­ тинки і складаються з великої кількості решітчастих комірок {cellulae ethmoida­ ls), що містять повітря, вони сполуча­

ються між собою і з носовою порожни­ ною. Решітчасті комірки вистелені слизо­ вою оболонкою, їх поділяють на передні, що відкриваються в середній носовий хід, середні та задні, що відкриваються у верхній носовий хід. На присередній стінці лабіринту, яка утворює бічну стінку носової порожнини, є верхня но­ сова раковина {concha nasalis superior) та середня носова раковина (concha nasalis media). Бічна стінка решітчастого лабі­ ринту називається очноямковою плас­ тинкою (lamina orbitalis), тому що утво­ рює більшу частину присередньої стінки очної ямки.

6. Тепер вивчіть клиноподібну кістку (os sphenoidale), яка posis^a^^eTbc^ в центрі серед кісток основи черепа. Вона складається з тіла, малих та великих крил і крилоподібних відростків. Знайдіть на окремій кістці тіло (corpus) клиноподібної кістки, що має форму куба. Верхня по­ верхня тіла обернена до порожнини че­ репа, посередині має утворення, що на­ зивається турецьким сідлом (sella turcica), на дні якого є гіпофізна ямка (fossa hypophysialis), де з^№да»ае^ітофізГТГпереду від гіпофізної ямки знайдіть горф»к сідла, (tuberculum sellae), а ззаду — спин­ ку сідла (dorsum sellae) з двома задніми нахиленші1Г~^ід^)остками' (processus cli-

ний язичок (lingula sphenoidalis). Усере­ дині тіла кістки є порожнина —^„клино­

На ізольованій клиноподібній кістці вивчіть нижню і передню поверхні тіла. Зверніть увагу на те, що передня поверх­ ня тіла обернена до носової порожнини і

її недостатньо видно на черепі. На сере­ дині нижньої поверхні тіла починається клиноподібний гребінь (crista sphe- "тюіааіщ, яйЗ!^ ТгрбдоіШуєтьГСя на перед­ ню поверхню у вигляді клиноподібного дзьоба (rostrum sphenoidale). НонкГразом з перпендикулярною пластинкою решіт­ частої кістки і лемешем утворюють кіст­ кову перегородку носа. На передній по­ верхні тіла, збоку від клиноподібного дзьоба знайдіть клиноподібні раковини

(conchae sphenoidales) — тоненькі кіст­ кові пластинки, які обмежовують спере­ ду клиноподібну пазуху. У центрі кожної раковини є отвір клиноподібної пазухи

(apertura sinus sphenoidalis). ""

Малі крила (alae minores) — тонкі три­ кутні пластинки, які відходять в обидва бо­ ки від тіла кістки, мають дві поверхні: мозкову і очноямкову. Біля основи кожно­ го крила проходить зоровий канал (canalis opticus). Між зоровими каналами на "верхній поверхні тіла клиноподібної кістки розташована передперехресна борозна

(sulcus prechicismQticus),, ^спереду від неї -^-

"Клиноподібний випин (jugum sphenoidale), 'ззаду — горбок сідла (tuberculum sellae; див. мал: ЗО).

Вивчіть великі крила (alae majores), що починаються від боків тіла і мають чотири поверхні: 1) мозкову поверхню

(fades cerebralis), обернену до порожни­ ни черепа; 2) очноямкову поверхню (fades orbitalis) ,,що утворює бічну стінку очної ямки; 3) скроневу поверхню (fades temporalis), яка поділяється підскроневим краєм (margo infratemporalis) на дві части­ ни; 4) верхньощелепну поверхню (fades maxillarfs), яка бере участь у формуванні крило-піднебінної ямки. Між малими та великими крилами розташована верхня очноямкова щілина (fissura orbitalis supe­ rior), що з'єднує порожнину черепа з по-

Мал. ЗО. Клиноподібна кістка:

а— вигляд зверху; б — вигляд спереду:

1— зоровий канал; 2 — верхня очноямкова щілина; 3 — круглий отвір; 4 — овальний отвір; 5 — остистий отвір; 6 — гіпофізна ямка; 7 — спинка сідла; 8 — мале крило; 9 — велике крило; 10 — крилоподібний відросток; 11 — крилоподібний канал; 12 — отвір клино­ подібної пазухи; 13 — клиноподібний дзьоб;

14— клиноподібна раковина; 15 — горбок сідла; 16 — крилоподібний гачок

рожниною очної ямки. В основі кожного великого крила є три отвори. Круглий отвір (foramen rotundum) розміщений спереду і ближче до середини, овальний отвір (foramen ovale) — дещо ззаду та збоку, остистий отвір (foramen spinosum) розташовується в задньому гострому куті великого крила, поблизу ості клино­ подібної кістки (spina ossis sphenoidalis).

Знайдіть усі структурні утворення на ма­ лих і великих крилах.

Униз від тіла кістки відходять крило­ подібні відростки {processus pterygoibVei).

Переконайтеся, що вони утворені бічною та присередньою пластинками {lamina lateralis et medialis). Зверніть увагу- Щ° між пластинками розміщується глибока крилоподібна ямка {fossa pterygbmed), a '"на""верхівці відростка — крилоподібна вирізка {incisura pterygoidea). В основі крилоподібного відростка спереду назад проходить крилоподібний канал {canalis рterygoісіеиЩГякяй з'єднує ріан^ІГбтвТр^ крило-піднебінною ямкою. В основі присередньої пластинки є чошоподШна ямкд. {fossa scgpfimgleq). Верхівка цієї пластин­ ки закінчується крилоподібним гачком

{hamulus pterygoffieus), який має борозну {sulcus hamuirpterygoidejl.

Слід запам'ятати ще два складні утворення: піднебінно-піхвову борозну

{sulcus palatovaginal) і лемешево-піхво­ ву борозну {sulcus vomerovaginal). Вони з'єднані з піхвовим відростком {processus vaginalis)'. Останній розташований на нижній поверхні тіла клиноподібної кістки і являє собою присередню частину основи крилоподібного відростка у вигляді го­ ризонтально розташованої пластинки, спрямованої ближче до крила лемеша. Над піхвовим відростком розміщена лемешевопіхвова борозна, під ним — піднебіннопіхвова борозна. У цих борознах проходять гілки глоткових нервів.

7. Випишіть усі латинські назви, що стосуються даної теми.

Питання для самоконтролю

1.На які відділи поділяють череп?

2.Знайдіть на цілому черепі окремі кіст­

ки: потиличну, тім'яну, лобову, клино­ подібну, скроневу, решітчасту.

3.На черепі й окремій потиличній кіст­ ці покажіть її частини. Назвіть ці частини.

4.Покажіть і назвіть усі утворення на основній частині потиличної кістки.

5.Розкажіть про будову потиличної лу­ ски.

6.Покажіть бічні частини потиличної кістки і розкажіть про їх структуру.

7.Розкажіть про будову тім'яної кістки.

8.Покажіть і назвіть кути та краї тім'яної кістки, опишіть їх особли­ вості.

9.Яке значення мають борозни веноз­

них пазух і отвори біля них?

10.Перерахуйте частини лобової кіст­ ки, покажіть їх на цілому черепі.

11.На черепі й окремій кістці покажіть: лобовий горб, надбрівну дугу, надпе­ ренісся, надочноямкову вирізку, ви­ личний відросток.

12.На мозковій поверхні лобової луски покажіть: лобовий гребінь, борозну верхньої стрілової пазухи, сліпий отвір.

13.Розкажіть про будову очноямкової час­ тини лобової кістки.

14: Розкажіть про будову носової частини лобової кістки.

15.Покажіть на лобовій кістці: ямку сльо­ зової залози, блокову ямку, отвір лобової пазухи, лобовий гребінь, решітчасту вирізку.

16.Покажіть розташування решітчастої кістки, розкажіть про її будову, по­ кажіть окремі частини на цілому че­ репі.

17.Покажіть частини клиноподібної кіст­ ки на окремому препараті та на ціло­ му черепі.

18.Назвіть і покажіть частини ту­ рецького сідла.

19.Покажіть турецьке сідло на рентге­ нограмах.

СКРОНЕВА КІСТКА

20.Покажіть отвори великого крила, назвіть поверхні малого та великого крила.

21.Розкажіть про будову крилоподібно­ го відростка.

22.Покажіть на нижній та передній поверхнях тіла клиноподібної кіст­ ки: клиноподібні гребінь, дзьоб і ра­ ковину, отвір клиноподібної пазухи.

Скронева кістка

Необхідні препарати та наочні посібники: 1. Скелет. 2. Цілий череп. 3. Основа черепа. 4. Сагітальний розпил черепа. 5. Скронева кістка. 6. Рентгено­ грама черепа.

Методичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу

1. Найскладнішу будову має скронева кістка (os temporale). Вона розміщена в бічній частині основи черепа і складає­ ться з кам'янистої, барабанної та луско­ вої частин (мал. 31).

2. Розгляньте кам'янисту частину [pars petrosa), її форма нагадує тригранну піраміду. Усередині кам'янистої частини розташовані барабанна порожнина і кістковий лабіринт внутрішнього вуха. Відшукайте поверхні кам'янистої части­ ни: 1) передню {fades anterior partis petrosae), обернену вперед і вбік, 2) задню

{fades posterior partis petrosae), обернену назад і ближче до середини, і 3) нижню

{fades inferior partis petrosae), обернену донизу, а також краї: верхній і задній

(margo superiorr et posterior).

Щоб правильно визначити поверхні та краї кам'янистої частини, потрібно зорієнтувати скроневу кістку таким чи­

53

ном, щоб виличний відросток був обер­ нений вперед, соскоподібний — назад, лускова частина повинна розміщуватися вертикально в стріловій площині. У тако­ му положенні визначають також праву або ліву кістку.

Розгляньте передню поверхню кам'я­ нистої частини, біля верхівки кам'янистої частини {apex partis petrosae) знайдіть не­ глибоку ямку — трійчасте втиснення

{impressio trigeminalis), де розміщується трійчастий вузол V пари черепних нер­ вів. Майже на середині передньої по­ верхні розташоване дугове підвищення

{eminentia arcuata), збоку від нього — покрівля барабанної порожнини {tegmen tympani), а спереду — два отвори: розтвір каналу великого кам'янистого нерва {hia­ tus canalis nervi petrosi majoris) та розтвір каналу малого кам'янистого нерва {hiatus canalis nervi petrosi minoris). Від названих отворів до верхівки кам'янистої частини проходять дві борозни: борозна великого кам'янистого нерва {sulcus nervi petrosi majoris) та борозна малого кам'янистого нерва {sulcus nervi petrosi minoris). Бороз­ на і розтвір каналу малого кам'янистого нерва розташовані збоку, тобто ближче до лускової частини. Остання відокрем­ люється від кам'янистої частини кам'яни­ сто-лусковою щілиною {fissura petrosquamosa; мал. 32).

Користуючись препаратом, вивчіть задню поверхню кам'янистої частини. Тут ви легко знайдете внутрішній слухо­ вий отвір {porus acusticus internus), продо­ вженням якого є внутрішній слуховий хід {meatus acusticus internus); ззаду і зверху від нього розташована піддутова ямка {fossa subarcuata), а ззаду і знизу — отвір канальця присінка {apertura canaliculi vestibuli). У канальці присінка розта­ шована ендолімфатична протока, вона є

продовженням маточково-мішечкової протоки, яка з'єднується з мішечком і маточкою перетинчастого лабіринту внутрішнього вуха.

Зверніть увагу, що на верхньому краї кам'янистої частини розташована бороз­ на верхньої кам'янистої пазухи (sulcus sinus petrosi superiohs).

. Розгляньте нижню поверхню кам'я­ нистої частини. Вона нерівна, майже в центрі її є яремна ямка [fossa jugularis),

на дні якої знайдіть невелику борозну, що веде в отвір соскоподібного канальця

(canaliculus mastoideus). Він відкриває­ ться в барабанно-соскоподібній щілині. Спереду від яремної ямки розміщується зовнішній отвір сонного каналу (apertura externa canalis carotici), який веде в сонний канал (canalis caroticus), він на верхівці кам'янистої частини закінчує­ ться внутрішнім отвором сонного каналу

(apertura interna canalis carotici). Між

СКРОНЕВА КІСТКА

останнім і яремною ямкою є кам'яниста ямочка (fossula petrosa), в якій почи­ нається барабанний каналець (canaliculus tympanicus).

Збоку від яремної ямки виступає спря­ мований донизу шилоподібний відросток

(processus styloideus); не становить труд­ нощів знайти соскоподібний відросток

(processus mastoideus) і між ними — шилососкоподібний отвір (foramen stylomastoideum). Ближче від соскоподібного відро­ стка розташовані соскоподібна вирізка

(incisura mastoidea) і борозна потиличної артерії (sulcus arteriae occipitalis). Зверніть увагу на те, що на зовнішній поверхні со­ скоподібного відростка є соскоподібний отвір (foramen mastoideum), який відкри­ вається на внутрішній поверхні в борозні сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei). Важливо звернути увагу на задній край кам'янистої частини, в передній час­ тині його розміщується борозна нижньої кам'янистої пазухи (sulcus sinus petrosi inferioris), за нею йде задній край яремної ямки, обмежований яремною вирізкою

(incisura jugularis), яку невеликий внутрішньояремний відросток (processus intrajugularis) поділяє на дві частини: пе­ редню і задню. На цілому черепі яремний отвір також має дві частини. Посередині заднього краю відкривається отвір канальця завитки (apertura canaliculi cochleae). У

канальці завитки розташована перилімфатична протока внутрішнього вуха.

3. Барабанна частина (pars tympanica) розташована спереду і знизу від зовніш­ нього слухового отвору (porus acusticus externus) і зовнішнього слухового ходу

(meatus acusticus externus). Барабанна час­ тина відокремлюється від лускової части­ ни барабанно-лусковою щілиною (fissura tympanosquamosa), в яку виступає частина покрівлі барабанної порожнини і поділяє

55

Мал. 32. Скронева кістка, права. Внутрішня поверхня:

1 — лускова частина; 2 — кам'яниста частина; З — внутрішній слуховий отвір; 4 — отвір канальця присінка; 5 — борозна верхньої кам'я­ нистої пазухи; 6 — борозна сигмоподібної па­ зухи; 7 — розтвір каналу малого кам'янистого нерва; 8 — розтвір каналу великого кам'янис­ того нерва; 9 — дугове підвищення; 10 — покрівля барабанної порожнини; 11 — трій­ часте втиснення; 12 — борозна нижньої кам'я­ нистої пазухи

її на дві щілини: передню — кам'янистолускову (fissura petrosquamosa) і задню — кам'янисто-барабанну (fissura petrotymрапіса). Через останню щілину з барабан­ ної порожнини виходить гілка проміжно­ го нерва — барабанна струна. Ззаду бара­ банна частина відокремлюється від соско­ подібного відростка барабанно-со­ скоподібною щілиною (fissura tympanomastoidea). Ви вже знаєте, що в ній закінчується соскоподібний каналець, че­ рез який проходить вушна гілка блукаю­ чого нерва.

Таким чином, барабанна частина у ви­ гляді жолоба, відкритого доверху, обме­ жовує з трьох боків (спереду, знизу і зза-

ду) зовнішній слуховий хід. На межі з багіабанною порожниною має барабанну

. борозну {sulcus tympanicus) для при­ кріплення барабанної перетинки. Зверху барабанну борозну обмежовують два ви­ пини: спереду — велика барабанна ость

{spina tympanica major), ззаду — мала ба­ рабанна ость {spina tympanica minor).

Між цими випинами розміщується бара­ банна вирізка {incisura tympanica).

4. Лускова частина {pars squamosa) має форму пластинки, розміщеної в стрі­ ловій площині. На ній виділяють скроне­ ву (зовнішню) та мозкову (внутрішню) поверхні. На мозковій поверхні {fades cerebralis) є артеріальні борозни {sulci arteriosi) — сліди від прилягання оболонних артерій та їх гілок. На скроневій по­ верхні {fades temporalis) розміщується борозна середньої скроневої артерії {sul­ cus arteriae temporalis mediae). Від луско­ вої частини відходить виличний відрос­ ток {processus zygomaticus), який з'єднується з виличною кісткою й утво­ рює виличну дугу {arcus zygomaticus). На нижній поверхні лускової частини роз­ міщена нижньощелепна ямка {fossa mandibulars) для з'єднання з суглобовим відростком нижньої щелепи. Спереду нижньощелепну ямку обмежовує сугло­ бовий горбок {processus articularis), відо­ кремлюючи її від підскроневої ямки.

Зверніть увагу на те, що над зовніш­ нім слуховим отвором розташовується надходова ямочка (foveola suprameatica),

а над нею — надходова ость {spina suprameatica). На межі між лусковою ча­ стиною і соскоподібним відростком про­ ходить надсоскоподібний гребінь {crista supramastoidea), він закінчується біля тім'яної вирізки {incisura parietalis), яку виповнює соскоподібний кут тім'яної кістки.

5. Урешті необхідно розглянути та за­ пам'ятати найважливіші в практичному сенсі канали кам'янистої частини скро­ невої кістки.

Внутрішній слуховий хід {meatus acusticus internus) починається в центрі зад­ ньої поверхні кам'янистої частини і роз­ ташований косо. Він заповнений лице­ вим нервом (VII пара черепних нервів), присінково-завитковим нервом (VIII пара черепних нервів), а також артерією і ве­ нами перетинчастого лабіринту.

Канал лицевого нерва {canalis facialis). У ньому розташовані проміжний і лице­ вий нерви, кровоносні судини. Починає­ ться він на дні внутрішнього слухового ходу. Горизонтальна частина каналу про­ довжується вперед і вбік (перпендику­ лярно до осі кам'янистої частини), потім повертає під прямим кутом назад, у цьо­ му місці канал досягає рівня розтвору ка­ налу великого кам'янистого нерва. Звідси канал продовжується паралельно до лабіринтної стінки барабанної порожни­ ни, утворюючи на ній виступ каналу ли­ цевого нерва {prominentia canalis facialis),

під прямим кутом повертає вертикально донизу і закінчується шило-соскоподіб- ним отвором на нижній поверхні кам'я­ нистої частини. Таким чином, у каналі можна виділити три частини: дві гори­ зонтальні, між якими є колінце каналу лицевого нерва {geniculum canalis facia­ lis) , і вертикальну частину. Від вертикаль­ ної частини каналу до барабанної порож­ нини відходить каналець барабанної струни {canaliculus chordae tympani), в

якому розташована гілка проміжного нерва — барабанна струна. Канал лице­ вого нерва найкраще вивчати на розпи­ лах скроневої кістки.

Сонний канал (canalis caroticus) почи­ нається зовнішнім отвором на нижній