анатомія людини

кістки. Прикріплення: проксимальна фа­ ланга великого пальця стопи. Функція: розгинає великий палець стопи.

Тильні міжкісткові м'язи (mm. interossei dorsales). їх чотири. Початок: двома го­ ловками від суміжних поверхонь двох сусідніх плеснових кісток. Прикріплення: основа проксимальної фаланги II — IV пальців (перший та другий м'язи, від­ повідно, до присередньої та бічної повер­ хонь проксимальної фаланги II пальця; третій та четвертий м'язи — до бічної по­ верхні проксимальної фаланги, відпо­ відно, III та IV пальців), усі чотири сухо­ жилки прикріплюються до кінцевих фа­ ланг II — IV пальців. Функція: перший м'яз тягне II палець до середини; другий, третій та четвертий м'язи тягнуть II — IV пальці вбік; усі чотири м'язи згинають проксимальні фаланги та розгинають се­ редні і кінцеві фаланги II — IV пальців.

14. Приступіть до вивчення м'язів, що розташовані на підошвовій поверхні сто­ пи (мал. 123, 124).

Відвідний м'яз великого пальця (т. ab­ ductor hallucis). Початок: присередній від­ росток п'яткового горба, горбистість чов­ ноподібної кістки, тримач м'язів-згиначів. Прикріплення: присередня сесамоподібна кісточка, основа проксимальної фаланги великого пальця стопи. Функція: відводить великий палець стопи в присередньому напрямку.

Короткий м'яз — згинач великого пальця (т. flexor hallucis brevis). Має присередню та бічну головки (caput mediate et caput laterale). Початок: присередня клиноподібна кістка, човноподібна кіст­ ка, сухожилок заднього великогомілково­ го м'яза, довга підошвова зв'язка. При­ кріплення: присередня та бічна поверхні основи проксимальної фаланги великого

Мал. 122. М'язи правої стопи. Тильна по­ верхня:

1 — довгий м'яз — розгинач великого пальця;

2 — короткий м'яз — розгинач пальців; 3 — тильні міжкісткові м'язи

пальця стопи, а також присередня та бічна сесамоподібні кісточки. Функція: згинає проксимальну фалангу великого пальця стопи.

Привідний м'яз великого пальця

(т. adductor hallucis). Цей м'яз має косу та поперечну головки. Початок: коса го­ ловка (caput obliquum) — бічна клино­ подібна кістка, основа II — V плеснових кісток, довга підошвова зв'язка; попереч­ на головка (caput transversum) — капсули

II — V плесно-фалангових суглобів, дис­ тальні кінці II — V плеснових кісток, підо­ швовий апоневроз, глибокі поперечні плес­ нові зв'язки. Прикріплення: основа про­ ксимальної фаланги великого пальця сто­ пи, бічна сесамоподібна кісточка. Функція: приводить великий палець стопи, а також згинає його і звужує стопу (поперечна го­ ловка), вкорочує стопу (коса головка).

Відвідний м'яз мізинця {т. abductor digiti minimi), Початок: бічний та присе-

редній відростки горба п'яткової кістки, горбистість V плеснової кістки, підошво­ вий апоневроз. Прикріплення: основа про­ ксимальної фаланги мізинця. Функція: відводить мізинець, згинає проксимальну його фалангу.

Короткий м'яз — згинач мізинця

{т. flexor digiti minimi brevis). Початок: ос­ нова V плеснової кістки, довга зв'язка підошви, піхва сухожилка довгого мало­ гомілкового м'яза. Прикріплення: ОСНОБІ

М'ЯЗИ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ

Мал. 124. М'язи підошвової поверхні стопи (сухожилки довгого м'яза — згинача пальців та довгого м'яза — згинача великого пальця видалені):

1 — відвідний м'яз великого пальця; 2 — привідний м'яз великого пальця (коса голо­ вка); 3 — поперечна головка привідного м'яза великого пальця; 4 — короткий м'яз — згинач мізинця; 5 — підошвові міжкісткові м'язи; 6 — короткий м'яз — згинач великого пальця

проксимальної фаланги мізинця. Функція: згинає проксимальну фалангу мізинця.

Короткий м'яз — згинач пальців [т. flexor digitorum brevis). Початок: горб п'яткової кістки, підошвовий апоневроз. Прикріплен­ ня: має чотири сухожилки, кожен з яких поділяється на дві ніжки, що прикріплю­ ються з обох боків до середніх фаланг II — V пальців. Функція: згинає середні фаланги

II — V пальців, зміцнює поздовжні скле­ піння стопи, вкорочуючи стопу.

Квадратний м'яз підошви (т. quadratus plantae). Початок: п'яткова кістка, довга підошвова зв'язка. Прикріплення: бічний край сухожилка довгого м'яза — згинача пальців. Функція: регулює дію довгого м'яза — згинача пальців, відтягуючи його сухожилок убік, бере участь у згинанні кінцевих фаланг II — V пальців.

Червоподібні м'язи {mm. lumbricales) їх чотири. Початок: чотири сухожилки довгого м'яза — згинача пальців, перший м'яз — однією головкою від присереднього краю сухожилка II пальця, а решта м'язів— двома

Функція: згинають проксимальні фаланги II — V пальців, розгинають середні та кінцеві їх фаланги, приводять П— V пальці в бік великого пальця.

Підошвові міжкісткові м'язи (mm. interossei plantares). їх три (в II, Ш, IV міжплеснових проміжках). Початок: присередня поверхня III, IV, V плеснових кісток. Прикріплення: основа проксимальних фаланг III — V пальців. Функція: приводять III, IV, V пальці до II пальця, згинають проксимальні та розгинають середні і кінцеві фаланги III — V пальців.

15. Випишіть усі латинські назви, що стосуються даної теми.

Питання для самоконтролю

1.Які знаєте м'язи, що розташовані в сідничній ділянці?

2.Де починаються і прикріплюються м'язи, що розташовані в тазовій порожнині?

3.Які м'язи прикріплюються до великого та малого вертлюгів?

4.Назвіть м'язи, які проходять через великий та малий сідничі отвори.

5.Назвіть м'язи, які прикріплюються до вертлюгової ямки.

6.Назвіть м'язи стегна, де вони починаються і прикріплюються. Яка їх функція?

7.Де починаються і прикріплюються чотириголовий та кравецький м'язи стегна, яка їх функція?

8.Які м'язи починаються від сідничого горба?

9.Який м'яз проходить через м'язову

затоку?

10.Де починаються і прикріплюються м'язи переднього відділу гомілки, яка їх функція?

11.Де починаються і прикріплюються м'язи бічного відділу гомілки, яка їх функція?

12.Де починаються і прикріплюються м'язи заднього відділу гомілки?

13.Яка функція м'язів заднього відділу гомілки?

14.Покажіть на препараті м'язи стопи. Яка їх функція?

Топографія і фасції нижньої кінцівки

Необхідні препарати та наочні посібники: 1. Скелет. 2. Вологі препарати м'язів нижньої кінцівки. 3. Таблиці. 4. Схеми.

Методичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу

Починаючи вивчення цієї теми, вико­ ристайте таблиці, схеми, малюнки та препарати м'язів нижньої кінцівки.

Топографія нижньої кінцівки

1. На передній поверхні стегна під пах­ винною зв'язкою розташована м'язова за­ тока {lacuna musculorum). Вона обмежована: спереду і зверху — пахвинною зв'яз­ кою; знизу і ззаду — клубовою кісткою; присередньо — клубово-гребінчастою дугою.

Через м'язову затоку на стегно вихо­ дять клубово-поперековий та стегновий нерви (мал. 125).

2. Судинна затока {lacuna vasorum). Во­ на розташована присередньо відносно м'язової затоки, на передній поверхні стегна під пахвинною зв'язкою. Судинна затока обмежована: спереду і зверху — пахвинною зв'язкою; знизу і ззаду — верхньою гілкою лобкової кістки; зовні — клубово-гребінчас­ тою дугою; присередньо — затоковою зв'яз­ кою {Іід. Іасипаге).

Через судинну затоку проходять: стег­ нова артерія та стегнова вена.

3.Стегновий трикутник {trigonum femorale) обмежований: зверху — пахвин­ ною зв'язкою, зовні — кравецьким м'язом, присередньо — довгим привідним м'язом.

4.Привідний канал {canalis adductorius) має три стінки: бічна — присередній широкий м'яз, присередня — ве­ ликий привідний м'яз; передня — широко-привідна міжм'язова перегород­ ка.

Упривідному каналі проходять стег­ нові артерія та вена, підшкірний нерв.

5.Підколінна ямка {fossa poplitea). її обмежовують: зверху і зовні — двоголо­ вий м'яз стегна; зверху і пррісередньо — півсухожилковий та півперетинчастий м'язи; знизу і зовні — бічна головка литкового м'яза; знизу і присередньо — присередня головка литкового м'яза.

Мал. 125. М'язова та судинна затоки, вигляд справа:

1 — пахвинна зв'язка; 2 — клубово-гребінна дуга; 3 — затокова зв'язка; 4 — верхня гілка лобкової кістки; 5 — стегнова артерія; 6 — стегнова вена; 7 — стегновий нерв; 8 — клубо­ во-поперековий м'яз; 9 — судинна затока; 10 — м'язова затока

Дно ямки утворено підколінною по­ верхнею стегнової кістки та капсулою колінного суглоба.

В ямці розташований судинно-нерво­ вий пучок, який утворюють велико­ гомілковий нерв, підколінна вена, підко­ лінна артерія, вони розташовуються у напрямку ззаду наперед та збоку досе­ редини.

малогомілкової кістки і черевцем довгого малогомілкового м'яза).

Фасції нижньої кінцівки

Вивчаючи фасції нижньої кінцівки, ви­ користайте препарат, малюнки, таблиці та схеми.

1. Клубова фасція (fascia iliaca) покри­ ває клубово-поперековий м'яз, приростає до бічної частини пахвинної зв'язки, від­ ділившись від якої, приростає до клубоволобкового підвищення. При цьому утво­ рюється клубово-гребінна дуга, яка розділяє увесь простір під пахвинною зв'язкою на м'язову та судинну затоки.

2. Широка фасція стегна [fascia lata)

покриває всі м'язи стегна у вигляді фут­ ляра. Нижче від пахвинної зв'язки широ­ ка фасція стегна розщіплюється на по­ верхневий та глибокий шари. Вони роз­ міщені спереду та ззаду від стегнових су­ дин (стегнової артерії та стегнової вени). Біля присереднього краю гребінного м'яза ці два шари знову зростаються в одну пла­ стинку. Крім того, широка фасція утворює окремі піхви для м'яза — натягувача широ­ кої фасції, для кравецького та тонкого м'язів.

Від широкої фасції до стегнової кістки

топографічні утворення гомілки: гомілковопідколінний канал (між заднім великого­ мілковим м'язом і довгим м'язом — згиначем великого пальця стопи спереду і передньою поверхнею камбалоподібного м'яза ззаду), нижній м'язово-малогоміл­ ковий канал (між малогомілковою кісткою і довгим м'язом — згиначем великого пальця стопи), верхній м'язово-малогоміл­ ковий канал (між бічною поверхнею

на — присередня та бічна (septum intermusculare femoris mediale et laterale), які приро­ стають до присередньої та бічної губ шорст­ кої лінії.

На бічній поверхні стегна широка фасція підсилюється сухожилками м'яза — натягувача широкої фасції та великого сідничного м'яза, має вертикальний напря­ мок волокон і називається в цій ділянці клу­ бово-гомілковим пасмом.

rosa). Вона має отвори для судин та нервів. Підшкірний розтвір обмежований уіщльненим краєм широкої фасції, який має назву серпо­ подібного краю (margo falcifoimis). У цьому краї розрізняють верхній ріг (соти superius), що приростає до пахвинної зв'язки, та нижній ріг {соти inferius). Серпоподібний край добре виявлений збоку та знизу. Через підшкірний розтвір проходить велика підшкірна вена (див. мал. 96).

Стегнове кільце (anulus femoralis) — це присередня частина судинної затоки. Воно обмежоване: спереду та зверху — пахвин-

ною зв'язкою, знизу та ззаду — стовщеним окістям лобкової кістки, яке називається гре­ бінною зв'язкою; зовні— стегновою веною; присередньо— затоковою зв'язкою. Затокова зв'язка відходить від зовнішньої ніжки пах­ винної зв'язки і йде до гребеня лобкової кістки.

У стегновому кільці розташований один із найбільших поверхневих пахвинних лімфа­ тичних вузлів. З черевної порожнини стегно­ ве кільце закрите поперечною фасцією, яка в цій ділянці розпушена і називається стег­ новою перегородкою {septum femorale).

Стегнова перегородка прирощена до лобкової кістки, тому під час утворення стегнової грижі нутрощі розсовують пуч­ ки стегнової перегородки і вона не бере участі в утворенні грижового мішка.

Піхви сухожилків стопи

7. Для вивчення піхов сухожилків сто­ пи використайте малюнки в підручнику, таблиці з їх зображенням.

Розрізняють піхви сухожилків, розмі­ щені в ділянці надп'ятково-гомілкового суглоба, та піхви сухожилків на підошвовій поверхні стопи.

Під нижнім тримачем м'язів-розги- начів унаслідок відходження від його внутрішньої поверхні до кісток заплесна перегородок утворюється чотири кістко­ во-волокнистих канали. У трьох із них розташовані: присередньо — піхва сухо­ жилка переднього великогомілкового м'яза [vagina tendinis musculi tibialis anterioris); посередині — піхва сухожилка довгого м'яза — розгинача великого пальця (vagina tendinis musculi extensoris hallucis longi); зовні — піхва сухожилків довгого м'яза — розгинача пальців (vagi­ na tendinum musculi extensoris digitorum longi). У четвертому волокнистому каналі розміщуються: тильна артерія стопи, дві тильні вени стопи, глибокий мало­ гомілковий нерв (див. мал. 126, 127).

Під тримачем м'язів-згиначів, позаду від присередньої кісточки теж розташовані чотири волокнисті канали. У трьох із них проходять самостійні синовіальні піхви (спереду назад): піхва сухожилка заднього великогомілкового м'яза (vagina tendinis musculi tibialis posterioris); піхва сухожилків довгого м'яза — згинача пальців (vagina tendinum musculi flexoris digitorum longi);

піхва сухожилка довгого м'яза — згинача великого пальця (vagina tendinis musculi flexoris hallucis longi). Четвертий волокнис­ тий канал містить задню великогомілкову артерію, дві задні великогомілкові вени, великогомілковий нерв. Волокнистий ка­ нал для судин і нерва розміщується в бо­ розні між кістково-волокнистими канала­ ми сухожилків довгого м'яза — згинача пальців та довгого м'яза — згинача вели­ кого пальця.

Піл верхнім тримачем малогомілкових м'язів, позаду від бічної кісточки в окремому кістково-волокнистому каналі розміщена спільна піхва сухожилків малогомілкових м'язів (vagina communis tendinum musculo­ rum fibularium). Під нижнім тримачем сухо­ жилків малогомілкових м'язів ця піхва роздвоюється.

На підошвовій поверхні стопи є підошвова піхва сухожилка довгого мало­ гомілкового м'яза (vagina plantaris tendinis musculi fibularis longi). На підошві вона про­ ходить косо від бічного краю стопи до присереднього.

Піхви сухожилків пальців стопи (vaginae tendinum digitorum pedis) розташовуються в кістково-волокнистих каналах пальців сто­ пи (vaginae fibrosae digitorum pedis).

Кістково-волокнисті канали підошвової поверхні пальців утворені фалангами і волокнами сполучної тканини, які як і на кисті, диференціюються на кільцеву

(pars anularis vaginae fibrosae) і хресто­ подібну (pars cruciformis vaginae fibrosae)

частини волокнистої піхви. Синовіальна піхва великого пальця

містить сухожилок м'яза —згинача ве­ ликого пальця і простягається від осно­ ви І плеснової кістки до основи кінцевої фаланги великого пальця.

Синовіальні піхви II — V пальців міс-

тять кожна по два сухожилки — сухожи­ лок довгого м'яза — згинача пальців і су­ хожилок короткого м'яза — згинача пальців. Синовіальні піхви II — V паль­ ців стопи простягаються від рівня голо­ вок плеснових кісток до основи кінцевих фаланг.

8. На завершення вивчення кінцівок слід звернути увагу на те, що верхні і нижні кінцівки складаються з чотирьох кісткових ланок: Ц — лопатка, тазова кістка; L2 — плечова та стегнова кістки; L3 — кістки передпліччя та кістки го­ мілки; L4 — КІСТКИ КИСТІ, КІСТКИ СТОПИ.

Вивчаючи закономірності будови і розвитку кінцівок людини та представ­ ників усіх класів хребетних тварин {П.П. Шапаренко. Принцип пропорціональності в соматогенезі.— Вінниця: Медуніверситет, 1994. — 225 с), ми дійшли висновку, що довжина кісткових ланок не випадкова, оскільки вони виконують функцію кінематичних ланцюгів. Під час пересування людини окремі ланки ниж­ ньої кінцівки зміщуються між собою од­ на відносно іншої. Насамперед, під дією м'язів значно змінює своє положення стегно. Від об'єму рухів стегна в кульшо­ вому суглобі залежить довжина кроку. Гомілка при цьому виконує функцію пе­ реміщеної опорної стійки. Стопа, маючи сегментовану склепінну будову, як і стег­ но, виконує відштовхувальні рухи. Кістки, що утворюють таз, щільно при­ кріплені до осьового скелета і разом з кістками гомілок зазнають під час різних рухів нижніх кінцівок переважно статич­ не навантаження. Коли людина пересу­ вається кроками, бігом або стрибками, наявна відштовхувальна дія кінцівок за рахунок зміни положення стегна і стопи. Таким чином, аналіз довжин сегментів кінцівок дозволяє стверджувати, що існу­

ють принципові кінематичні залежності між двома парами сегментів, які слід іме­ нувати біомеханічними константами.

Установлено, що верхня кінцівка складається з двох рівних частин. До­ вжина лопатки та плеча дорівнює до­ вжині передпліччя та кисті (L + Ц : Ц +

стегна та кінематичній довжині стопи

(Ц + Ц і Ц + Ц = 1,0);

2)довжина надвертлюгової частини

кульшової кістки, або SLlr і довжина стегна дорівнюють разом сумарній до­ вжині гомілки та кінематичній довжині стопи (БЦ-Ь Ц : ЦЦ- L = 1,0);

3)довжина кульшової кістки та до­ вжина стегна разом дорівнюють сумар­ ній довжині гомілки та загальній довжині стопи:

4) довжина кисті дорівнює кінема­ тичній довжині стопи: L (довжина кис­ ті) = L (кінематичній довжині стопи).

Біомеханічна співрозмірність збері­ гається у всі вікові періоди постнатального онтогенезу, тобто спадково детермінована. Вона відображує оптимальність будови кінематичних ланок, яку необхідно збе­ рігати під час оперативних втручань з при­ воду корекції довжини ділянок кінцівок.

9. Випишіть усі латинські назви, що стосуються даної теми.

Питання для самоконтролю

1. Покажіть м'язову затоку. Чим вона