анатомія людини

ЗОВНІШНІ ЧОЛОВІЧІ СТАТЕВІ ОРГАНИ

Внутрішня сім'яна фасція (fascia spermatica interna) утворена за рахунок попе­ речної фасції живота. Ця фасція покриває яєчко, над'яєчко та сім'яний канатик.

Піхвова оболонка яєчка (tunica vagi­ nalis testis) утворена очеревиною. Вона поділяється на дві пластинки: пристінкову

(lamina parietalis) та нутрощеву (lamina visceralis). Пристінкова пластинка вистилає зсередини внутрішню сім'яну фасцію. Ну­ трощева пластинка покриває зовні яєчко та над'яєчко, вона позбавлена підсерозно­ го прошарку, чим відрізняється від решти серозних оболонок. Нутрощева пластинка складається тільки з одного шару плоского мезотелію, який безпосередньо покриває білкову оболонку яєчка з усіх боків, окрім заднього краю, де до нього прилягає над'яєчко. У місці переходу нутрощевої пластинки з яєчка на над'яєчко утво­ рюється пазуха над'яєчка (sinus epididymidis). Угорі і внизу вона обмежована двома серозними зв'язками: верхня зв'яз­ ка над'яєчка (lig. epididymidis superius)

з'єднує яєчко з головкою над'яєчка; нижня зв'язка над'яєчка (lig. epididymidis inferius)

з'єднує яєчко з над'яєчком у місці переходу його тіла у хвіст. Нутрощева пластинка пе­ реходить у пристінкову пластинку піхво­ вої оболонки вздовж заднього краю яєчка. Між пристінковою та нутрощевою плас­ тинками утворюється замкнена серозна порожнина з невеликою кількістю сероз­ ної рідини. У випадках, коли рідини проду­ кується багато, виникає водянка яєчка, що потребує хірургічного лікування.

3. Вивчіть статевий член (penis). Він має корінь (radix penis), якій фіксується на лобкових кістках. Спереду від кореня є тіло (corpus penis), яке закінчується спе­ реду головкою статевого члена (glans penis). На головці статевого члена є щіли­ на — зовнішнє вічко сечівника (ostium

333

Мал. 226. Оболонки правого яєчка. Вигляд збоку:

1 — яєчко; 2 — над'яєчко; 3 — шкіра; 4 — м'ясиста оболонка; 5 — зовнішня сім'яна фасція; 6 — м'яз — підіймач яєчка та його фасція; 7 — внутрішня сім'яна фасція; 8 — пристінкова пластинка піхвової оболонки яєчка; 9 — нутрощева пластинка піхвової оболонки яєчка

urethrae externum). Зовнішнє вічко обмежоване з боків правою та лівою губами.

Статевий член складається з двох (правого та лівого) печеристих тіл (corpo­ ra cavernosa penis), які зрослися між со­ бою (див. мал. 227). їх верхньопередня поверхня називається спинкою статевого члена (dorsum penis). До нижньозадньої поверхні цих парних печеристих тіл ста­ тевого члена прилягає третє тіло, яке на­ зивають губчастим тілом статевого члена

(corpus spongiosum penis). У ньому прохо­ дить сечівник. Поверхня парних печери-

стих тіл, до якої знизу прилягає непарне губчасте тіло, називається сечівниковою поверхнею (fades urethralis).

Розгляньте на препараті будову пар­ них печеристих тіл. На задньому кінці кожного печеристого тіла є ніжка стате­ вого члена (cms penis). Правою та лівою ніжками обидва печеристі тіла прироста­ ють до окістя нижніх гілок лобкової та сідничої кісток. Кожна ніжка печеристо­ го тіла звідси йде вперед і присередньо, зростаючись знизу від лобкового симфізу з таким самим печеристим тілом проти­ лежного боку. Передні кінці кожного пе­ черистого тіла загострені. Одне від одно­ го печеристі тіла відділяє відросток білко­ вої оболонки — перегородка статевого члена (septum penis).

Вивчіть будову губчастого тіла стате­ вого члена. Переконайтеся, що в ньому проходить губчаста частина сечівника. Задній кінець губчастого тіла розшире­ ний, утворює цибулину статевого члена (bulbus penis), розташовану в товщі м'язів промежини. На передньому кінці печери­ стого тіла розміщена головка статевого члена, вільний край її називається вінцем головки (corona glandis). У ввігнутість го­ ловки статевого члена входять передні загострені кінці парних печеристих тіл. Кожне з печеристих тіл та губчасте тіло покриті білковою оболонкою (tunica albuginea corporum cavernosum et tunica albuginea corporis spongiosi). У печерис­ тих тілах є перекладки печеристих тіл

(trabeculae corporum cavernosorum), що відділяють одну від одної печери печери­ стих тіл (cavernae corporum cavernosorum).

У губчастому тілі також є перекладки і печери губчастого тіла (trabeculae corporis spongiosi et cavernae corporis spongiosi).

Усі три тіла (два печеристих і губча­ сте) покриті фасцією статевого члена

(fascia penis). Зовні від фасції, під шкірою розміщений шар пухкої сполучної ткани­ ни без підшкірної жирової клітковини. Завдяки цьому шкіра статевого члена ру­ хома, розтяжна. У ділянці головки стате­ вого члена зовсім немає підшкірної жи­ рової клітковини. У місці переходу на го­ ловку шкіра утворює два шари, які за­ кривають всю головку, — це передня шкірочка статевого члена (preputium penis). У передній частині її є отвір.

Шкіра на головці статевого члена тонка, волога, ніжна, вона не має слизо­ вих залоз, тому її не можна розглядати як слизову оболонку.

Передня шкірочка статевого члена прикріплюється до шийки головки, з'єднується по середній лінії з вирізкою головки статевого члена за допомогою вуздечки передньої шкірочки (frenulum preputii). Між головкою статевого члена та внутрішнім шаром передньої шкіроч­ ки утворюється щілиноподібний простір, в якому міститься смегма — секрет залоз передньої шкірочки. Характерно, що шкіра головки, шийки та внутрішнього шару передньої шкірочки не має сальних і потових залоз, тоді як на решті шкіри статевого члена вони є.

Вивчіть анатомічні утворення, що фіксують апарат статевого члена. До них належать підвішувальна зв'язка статево­ го члена (lig. suspensorium penis) та пращоподібна зв'язка статевого члена

(lig. fungiforte penis). Пращоподібна зв'яз­ ка — це волокна поверхневої обгортальної фасції живота, які у вигляді петель охоплюють корінь статевого члена. Підвішувальна зв'язка починається від поверхневої обгортальної фасції в ділянці білої лінії живота над лобковим симфізом, вплітається в фасцію статево­ го члена і закінчується в білковій обо-

ЗОВНІШНІ ЧОЛОВІЧІ СТАТЕВІ ОРГАНИ

лонці тильної поверхні парних печерис­ тих тіл статевого члена.

4. На сагітальному розпилі чолові­ чого таза розгляньте чоловічий сечівник

(urethra masculina). Він починається внутрішнім вічком сечівника (ostium urethrae internum) на дні сечового міхура і закінчується зовнішнім вічком сечівника

(ostium urethrae externum) на головці ста­ тевого члена. Чоловічий сечівник поді­ ляється на чотири частини: внутрішньостінкову (pars intramuralis), передміхуро­ ву (pars prostatica), перетинчасту (pars membranacea) і губчасту (pars spongiosa).

Сечівник має розширення та зву­ ження. Розширення є в передміхуровій частині і в ділянці цибулини статевого члена. Окрім того, в ділянці головки ста­ тевого члена є човноподібна ямка (fossa navicularis urethrae). Звуження є в пере­ тинчастій частині та в ділянці зовніш­ нього вічка сечівника. Діаметр сечівника 5 — 7 мм (при введенні в нього медич­ них інструментів може розтягуватися до 10 мм), довжина — 16 — 22 см.

Розгляньте на окремому комплексі чоловічих статевих органів та сагіталь­ ному розпилі чоловічого таза різні час­ тини сечівника. Внутрішньостінкова час­ тина починається від внутрішнього вічка сечівника і закінчується в ділянці вихо­ ду із сечового міхура. Передміхурова ча­ стина сечівника — це найбільш захище­ на зовні частина сечівника, оскільки во­ на розташована в товщі передміхурової залози. На препараті розрізу передньої частини передміхурової залози і пе­ редньої стінки сечівника розгляньте і вивчіть утворення, що розміщені на зад­ ній стінці сечівника. Це, насамперед, сечівниковий гребінь (crista urethralis). У середній частині його розташований підвищений сім'яний горбок (colliculus

335

seminalis), у центрі якого є передміхуро­ вий мішечок (utriculus prostaticus). На бічній поверхні сім'яного горбка справа та зліва відкриваються відповідно права та ліва сім'явипорскувальна протоки. На задній стінці сечівника відкриваються численні (15 — 20) проточки передміху­ рової залози. Перетинчаста частина розміщена в товщі поперечного глибоко­ го м'яза промежини. Вона оточена зовнішнім м'язом — замикачем сечівни­ ка (т. sphincter urethrae extemus). Губча­ ста частина сечівника проходить у товщі губчастого тіла статевого члена. Почи­ нається вона в межах цибулини статево­ го члена. Діаметр сечівника на межі пе­ ретинчастої та губчастої частин до­ рівнює 4 мм, у ділянці передміхурової частини — 11 мм, діаметр зовнішнього вічка сечівника — б мм.

На слизовій оболонці сечівника відкриваються протоки численних сечівникових залоз (glandulae urethrales).

Переважно у верхній стінці сечівника перед цибулиною є сечівникові затоки

(lacunae urethrales).

Під слизовою оболонкою сечівника розташовується м'язова оболонка із непосмугованих м'язових волокон, які скла­ даються з двох шарів: внутрішнього (поз­ довжнього) та зовнішнього (колового).

5. Випишіть усі латинські назви, що стосуються даної теми.

Питання для самоконтролю

1. Які органи належать до зовнішніх чо­ ловічих статевих органів?

2.Які органи розміщені в калитці?

3.Яку будову має калитка?

Друга зв'язка — це підвішувальна зв'язка яєчника {Іід. suspensorium ovarii).

Вона є складкою очеревини, відходить від бічної стінки таза (на рівні входу в малий таз) і прикріплюється до трубного кінця яєчника. Частина широкої матко­ вої зв'язки, до якої прирощений яєчник, називається брижею яєчника (mesovariит). У брижі яєчника, між її шарами проходять судини та нерви яєчника.

3. Тепер перейдіть до вивчення мат­ ки, розгляньте її в тазі, визначте, з якими органами вона межує, вивчіть будову на окремому препараті. Використайте ма­ люнки, таблиці, вологі препарати.

Матка [uterus) розміщена в порож­ нині малого таза між сечовим міхуром спереду та прямою кишкою ззаду. Це по­ рожнистий м'язовий орган грушо­ подібної форми, здавлений спереду на­

зад. У матці розрізняють дно (fundus uteri), тіло {corpus uteri) та шийку {cervix uteri), два бічних краї (margo lateralis).

Шийка матки зрощена зі стінками піхви, частина шийки матки розташовується в піхві, тому в ній виділяють надпіхвову ча­ стину {portio supravaginalis cervicis) та піхвову частину (portio vaginalis cervicis).

Піхвова частина (див. мал. 229) закін­ чується вічком матки (ostium uteri). Вічко матки обмежоване передньою губою

(labium antehus) та задньою губою (labi­ um posterius). У жінок, що не народжува­ ли, вічко округлої форми, а в тих, що на­ роджували, — має вигляд щілини. Задня губа тонша і більше виступає в просвіт піхви.

Розгляньте на фронтальному та сагітальному розрізах матки трикутної форми порожнину матки (cavitas uteri). У порожнину матки відкриваються правий

та лівий маткові вічка маткової труби

[ostium uterinum tubae uterinae), вони роз­ ташовані в межах правого та лівого кутів порожнини матки. На межі переходу тіла матки в її шийку визначте перешийок мат­ ки [isthmus uteri). Тут починається канал шийки матки [canalis cervicis uteri), який сполучає порожнину матки з порожниною піхви. У місці початку каналу шийки мат­ ки розрізняють два внутрішніх вічка мат­ ки — анатомічне та гістологічне [ostium anatomicum et hystologicum uteri internum).

Стінка матки має такі шари: зовніш­ ній шар, — серозна оболонка, або пери­

метры, утворена очеревиною [tunica sero­ sa; perimetrium); середній шар— м'язова оболонка, або міометрій, утворена непосмугованою м'язовою тканиною [tunica muscularis; myometrium); внутрішній шар — слизова оболонка, або ендометрій [tunica mucosa; endometrium).

Серозна оболонка— це нутрощева очеревина, що покриває матку і надпіхвову частину її шийки з усіх боків, тобто мат­ ка покрита інтраперитонеально. Переходя­ чи з передньої стінки матки на задню стінку сечового міхура, очеревина утворює міхурово-маткову заглибину. Слід заува-

ВНУТРІШНІ ЖІНОЧІ СТАТЕВІ ОРГАНИ

жити, що частина передньої поверхні шийки матки очеревиною не покрита, то­ му іноді матку відносять до органів, що покриті очеревиною мезоперитонеально.

Умісці переходу із задньої стінки мат­ ки очеревина покриває задню стінку піхви (у межах задньої частини склепіння піхви)

іпередню стінку прямої кишки, утворюю­ чи прямокишково-маткову заглибину.

Ум'язовій оболонці матки є тонкий сполучнотканинний каркас. Розміщені в цьому каркасі непосмуговані м'язові волок­ на переплетені в різних напрямках. М'язо­ ва оболонка має багато кровоносних су­ дин, великих вен. її поділяють на зовнішній, середній та внутрішній м'язові шари. У період вагітності м'язова оболонка стовщується, довжина м'язових волокон збільшується в 10 разів, товщина — в 4 ра­ зи (товщина стінки матки наприкінці вагітності 0,5— 1 см). Після пологів відбу­ вається зворотний, інволютивний, процес.

Слизова оболонка має товщину 1 — 1,5 мм в порожнині тіла матки, 2 — 3 мм — в каналі її шийки. На передній та задній стінках каналу шийки матки утворюються пальмоподібні складки (plicae palmatae). Слизова оболонка матки покрита призма­ тичним війчастим епітелієм. Війки епітелію спрямовують пересування рідини в на­ прямку до вічка матки. Епітелій слизової оболонки каналу шийки матки має багато клітин, які виділяють слиз. Крім того, зустрічаються і слизові залози.

Маткові залози (glandulae uterinae) за своєю будовою належать до простих труб­ частих залоз і мають вигляд роздвоєних трубочок. Біля вічка матки війчастий приз­ матичний епітелій, що покриває слизову оболонку матки, замінюється на багатоша­ ровий плоский епітелій.

На вологому препараті сагітального розпилу таза, а також на окремому препа­

341

раті комплексу жіночих статевих органів розгляньте зв'язки матки.

Широка маткова зв'язка (lig. latum uteri; права та ліва) починається від краю матки і закінчується на бічній стінці таза. Зв'язка має два шари очеревини: її пе­ редній шар перейшов з передньої стінки матки, а задній — із задньої стінки матки вздовж її краю. Верхній край широкої маткової зв'язки вільний, вздовж: нього розміщена маткова труба. Нижній її край доходить до дна таза, де передній шар пе­ реходить в очеревину, що утворює міху- рово-маткову заглибину, а задній — в очеревину, що утворює прямокишковоматкову заглибину.

Частина широкої маткової зв'язки (див. мал. 228), на якій утримується мат­ кова труба, називається брижею матко­ вої труби [mesosalpinx). На задній по­ верхні широкої маткової зв'язки розмі­ щений яєчник, до переднього краю яко­ го прирощується брижа яєчника (mesovarium), що є другою брижею в складі широкої маткової зв'язки. Решта цієї зв'язки називається брижею матки (mesometrium). Між шарами широкої маткової зв'язки збоку та спереду від шийки матки розміщена сполучнотка­ нинна приматкова клітковина (parametri­ um), яка є видозміненим підсерозним прошарком. Приматкова клітковина пе­ реходить у клітковину, яка оточує сечо­ вий міхур, пряму кишку, піхву.

Запам'ятайте, що позаду від широ­ кої маткової зв'язки проходять сечовід і маткова артерія. Це необхідно врахову­ вати під час операції видалення матки, щоб випадково не перерізати сечовід замість маткової артерії.

Кругла маткова зв'язка (lig. teres uteri) — це сукупність волокнистих та непосмугованих м'язових волокон. Во-

на починається від рога матки нижче і спереду від маткової труби, йде між двома шарами широкої маткової зв'яз­ ки, по стінці малого таза, під очереви­ ною, що її покриває, і через внутрішнє кільце входить у пахвинний канал, ви­ ходить з нього через зовнішнє кільце.

У межах зовнішнього отвору пах­ винного каналу зв'язка поділяється віялоподібно на окремі пучки, зміцню­ ючи зовнішнє кільце пахвинного кана­ лу. Тому в жінок пахвинні грижі вини­ кають рідше, ніж у чоловіків. Закін­ чується зв'язка, вплітаючись своїми во­ локнами в шкіру лобка і великих со­ ромітних губ.

Кардинальна зв'язка матки [Іід. сагdinale) розташована в лобковій площині, має сполучнотканинні та непосмуговані м'язові волокна, починається від країв шийки матки, йде по дну таза між двома шарами широкої маткової зв'язки, вздовж її нижнього краю і закінчується на стінці таза. Ця зв'язка парна, нижнім краєм зрощується з фасцією промежини.

У стріловій площині проходять пря- мокишково-маткові [Ндд. rectouterina)

зв'язки. Вони починаються від тазової поверхні крижової кістки і куприка, роз­ ташовані збоку від прямої кишки, їх во­ локна входять в стінку прямої кишки, до­ ходять до бічної поверхні шийки матки і прикріплюються до неї.

Матка фіксується парним (правим та лівим) прямокишково-матковим м'я­ зом (т. rectouterinus). Він починається на задній поверхні шийки матки, проходить збоку від прямої кишки (обмінюючись з нею м'язовими волокнами), прикріп­ люється до окістя тазової поверхні кри­ жової кістки в межах II — III крижових хребців. М'яз складається з непосмугованих волокон, разом із прямокишково-

матковою зв язкою він розміщується в товщі прямокишково-маткових складок

(plica rectouterina) очеревини.

На схемах, малюнках розгляньте і вивчіть нормальне положення матки. По­ ложення, що характеризується нахилом тіла матки вперед відносно шийки матки, коли вісь тіла матки та вісь шийки мат­ ки утворюють кут, відкритий вперед, на­ зивається антефлексією матки. Положен­ ня, що характеризується нахилом тіла матки вперед відносно осі таза, коли вісь матки і вісь таза утворюють кут, відкри­ тий вперед, називається антеверзією матки.

4. На препараті комплексу сечовостатевих жіночих органів розгляньте-мат­ кову трубу, вивчіть її будову. Маткова труба (tuba uterina; salpinx) розміщена в малому тазі, вздовж верхнього краю ши­ рокої маткової зв'язки, очеревиною по­ крита інтраперитонеально.

Маткова труба має такі частини: маткову частину (pars uterina); переши­ йок маткової труби (isthmus tubae uteriпае); ампулу маткової труби (ampulla tubae uterinae); лійку маткової труби

(infundibulum tubae uterinae). Лійка мат­ кової труби закінчується торочками мат­ кової труби (fimbriae tubae uterinae). Од­ на торочка найдовша і має назву яєчни­ кової торочки (fimbria ovarica). У лійці маткової труби відкривається черевне вічко маткової труби (ostium abdominale tubae uterinae) діаметром 2 мм. У порож­ нині матки в куті між її дном та тілом відкривається маткове вічко маткової труби (ostium uterinum tubae uterinae).

Діаметр цього вічка — 1,5 мм. Обидва вічка маткових труб відкриваються в ос­ нові «трикутника» порожнини матки.

Шари стінки маткової труби: сероз­ на оболонка (tunica serosa), підсерозний

прошарок {tela subserosa), м'язова обо­ лонка [tunica muscularis), слизова оболон­ ка [tunica mucosa). Слизова оболонка ут­ ворює трубні складки (plicae tubariae), вона покрита одношаровим призматич­ ним війчастим епітелієм. Залоз у стінці маткової труби немає. Однак частина епітеліальних клітин виділяє секрет для зволоження її слизової оболонки.

М'язова оболонка маткової труби — це непосмутовані м'язові волокна, розта­ шовані в два шари: внутрішній — коло­ вий (stratum circulare) та зовнішній — поздовжній (stratum longitudinale).

Пересування яйцеклітини по мат­ ковій трубі від яєчника в матку відбу­ вається завдяки хвилеподібному скоро­ ченню м'язової оболонки (від лійки тру­ би до матки) і коливанню війок епітелію слизової оболонки маткової труби. Час просування яйцеклітини по матковій трубі — 3 доби — 10 діб. Якщо яй­ цеклітина запліднена в матковій трубі, вона проникає в порожнину матки і фіксується до її стінки (імплантується) — розвивається маткова вагітність.

5. Приступіть до вивчення піхви, розгляньте її на сагітальному розпилі та­ за, на малюнках та препаратах.

Піхва (vagina) починається від ший­ ки матки (див. мал. 227) і закінчується отвором піхви (ostium vaginae), який відкривається в присінок піхви (vestibu- hrffi Vogiiuie^. YYiXbfc тлае, тлредтас. чъ. ъь^~ ню стінки. Передня стінка (paries anteri­ or) прилягає до дна сечового міхура і зрощена з сечівником. Задня стінка (paries posterior) — у верхній частині по­ крита очеревиною, а в нижній прилягає до передньої стінки прямої кишки. У піхві розташована піхвова частина ший­ ки матки (portio vaginalis cervicis). Між шийкою матки (її піхвовою частиною) та

стінками піхви утворюється склепіння піхви (fornix vaginae). Воно має передню, задню та дві бічні частини. Передня час­ тина (pars anterior) обмежована перед­ ньою стінкою шийки матки та переднь­ ою стінкою піхви. Задня частина (pars posterior) глибша, ніж передня, обмежо­ вана задньою стінкою піхви та задньою стінкою шийки матки. Бічні частини (partes laterales) обмежовані бічною по­ верхнею шийки матки та бічними части­ нами стінок піхви.

Спереду від піхви розташований се­ човий міхур. Нижче від сечового міхура до піхви прилягає задня стінка сечівника. Стінку сечівника з передньою стінкою піхви тісно з'єднує сполучна волокниста тканина завтовшки 1 см. Тут за певних умов можуть виникати сечівниковопіхвові нориці. У випадках ускладненої патології можуть також виникати прямо- кишково-піхвові нориці. До піхви в ме­ жах передньої та бічної частин склепіння прилягає сечовід. Він з'єднаний зі стінка­ ми піхви сполучнотканинною кліткови­ ною. Навколо піхви розміщується добре розвинене венозне сплетення.

Вивчіть будову стінки піхви. Вона має слизову оболонку (tunica mucosa),

м'язову оболонку [tunica muscularis) і зовнішню оболонку (tunica. adventitia). У

зовнішній оболонці є значна кількість еластичних волокон, у неї вплітаються вджжкві WsssMb тар<»*ежина. М'язова, обо­ лонка зрощена із зовнішньою та слизо­ вою оболонками. М'язову оболонку утво­ рюють переважно поздовжні непосмуто­ вані м'язові волокна. До слизової оболон­ ки прилягають колові м'язові волокна. Колові волокна найбільше розвинені на­ вколо отвору піхви. М'язові волокна піхви щільно переплетені з волокнами м'язів промежини. Слизова оболонка