Глава 17. Норма права

353

Саме тому можна зазначити, що це - складна гіпотеза.

Диспозиція - елемент структури, що містить саме правило по­ведінки, відповідно до якого мають діяти учасники правовідносин.

За ступенем визначеності і складом диспозиція може бути абсолютно визначеною, відносно визначеною або альтернативною:

• абсолютно визначена диспозиція - це диспозиція, що чітко визначає права та обов'язки учасників правовідносин, тобто варіант поведінки;

' • відносно визначена диспозиція - це диспозиція, що не міс­тить суттєвих ознак поведінки учасників відносин та повних даних про їх права і обов'язки;

• альтернативна диспозиція - диспозиція, яка характеризу­ ється тим, що вказує на декілька правових наслідків, але про­ понує настання лише одного з них.

Прикладом абсолютно визначеної диспозиції є частина 1 статті 115 Кримінального кодексу України, де говориться: «Вбив­ство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, - карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадця­ти років»¹. Прикладом відносно визначеної диспозиції є стаття 927 Цивільного кодексу України, яка зазначає: «Страхування вантажів, пасажирів і багажу проводиться відповідно до зако­ну»¹. Прикладом альтернативної диспозиції є стаття 40 Консти­туції України: «Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до орга­нів державної влади, органів місцевого самоврядування та поса­дових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений зако­ном строк»³.

Санкція - елемент структури, що вказує на наслідки, які ви­никають у результаті дотримання чи порушення диспозиції нор­ми права.

Санкція може бути охоронною чи позитивною. Охоронна санкція - це негативне ставлення суспільства, держави чи гро­мадян до порушника правової норми. Позитивна санкція - це схвальне ставлення держави, суспільства чи громадян до особи, яка дотримується диспозиції норми права (корисні варіанти поведінки) на рівні, що перевищує загальні вимоги.

¹ Кримінальний кодекс України (прийнятий сьомою сесією Верховної Ради Укра­їни 5 квітня 2001 року). - К., 2001. - С. 58.

¹ Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 року. - X., 2003. - С. 287. ³ Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 чер­вня 1996 року. - К., 1997. - С. 17. 23 Т:.?: ••':;^р*ави Іпрааа

352 РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВА

§ 4. Структура норми права Поняття і елементи структури норми права.

Структура корми права — це логічно погоджений її внутрі­шній зміст, обумовлений фактичними суспільними відносинами, що характеризується наявністю взаємозалежних і взаємодіючих елементів, реально виражених у нормативно-правових актах.

Структура норми права розкриває умови, зміст і правові наслід­ки взаємодії правомочної і зобов'язаної особи. Традиційно вона складається з трьох елементів - гіпотези, диспозиції і санкції.

Гіпотеза - це елемент структури, що вказує на конкретні жит­тєві обставини (умови), за наявності або відсутності яких і реалізу­ється норма. Тобто гіпотеза надає цим життєвим обставинам юри­дичного значення. Вона може бути простою або складною.

Проста гіпотеза вказує на одну обставину, з якою пов'язана дія норми права. Складна гіпотеза вказує на дві і більше умов.

Так, у статті 429 Кримінального кодексу України, що має на­зву «Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю», зазначається: «Самовільне залишення поля бою під час бою або відмова під час бою діяти зброєю - карається позбавленням волі строком від п'яти до десяти років»¹. У даному разі гіпотезою статті є умова «під час бою». Це - приклад простої диспозиції.

Прикладом складної диспозиції є частина 1 статті 114 Кри­мінального кодексу України, що зазначає: «Передача або зби­рання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну та­ємницю, якщо ці дії вчинені іноземцями або особами без грома­дянства, - караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років»². У цьому разі є принаймні три умови, коли дана стаття може бути застосована:

1. наявність спеціального суб'єкта злочину: іноземець або осо­ ба без громадянства;

2. наявність специфічного предмету злочину - відомості, що становлять державну таємницю;

3. наявність мотиву — передача іноземним організаціям чи державам.

¹ Кримінальний кодекс України (Прийнятий сьомою сесією Верховної Ради України 5 квітня 2001 року). - К., 2001. - С. 208. ¹ Там само. - С. 58.