Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Теор_я держави _ права (Сухонос).doc
Скачиваний:
37
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
3.39 Mб
Скачать

Глава 10. Державна влада 1 69

Нормотворча функція полягає у виданні органами виконав­чої влади нормативних актів державного управління.

Оперативно-виконавча функція передбачає, що оргаии ви­конавчої влади забезпечують реалізацію правових норм, які мі­стяться як у законах, так і в підзаконних актах.

Юрисдикційна функція виконавчої влади - це діяльність її органів з приводу застосування адміністративних, дисциплінарних, матеріальних та фінансових санкцій до громадян та працівників апарату державного управління, що скоїли правопорушення.

Поділ влади в парламентських формах правління умовно можна назвати німецькою системою, а в умовах президентської - американською системою поділу влади.

Поділ влади є функціональною ознакою правової держави. Це обумовлено необхідністю поділу повноважень, тим, що дер­жаві властива агресивність, та системою стримувань і противаг.

Необхідність поділу повноважень пояснюється тим, що надмі­рна концентрація повноважень в руках одного органу чи особи неможлива через недостатню кваліфікацію того чи іншого робіт­ника, адже він не здатен керувати геть усім. Крім того, необхід­ною є певна спеціалізація органів: міністерство закордонних справ повинно займатися стосунками з іншими державами, а міністер­ство охорони здоров'я - організацією охорони здоров'я громадян.

Агресивність держави як чинник, що обумовлює необхідність поділу влади, можна висвітлити, якщо згадати, що, якщо влада не поділена, то агресія спрямована зовні (на Інші держави або на народ). Якщо влада поділена, то влади спрямовують агресію одна на одну, а народ та інші держави не страждають. До речі, саме відсутність поділу влади в зовнішній політиці іноді призводить до її агресивності.

Система стримувань і противаг е гарантом проти узурпа­ції влади будь-якою з гілок державної влади і водночас утворює певний механізм їхньої взаємодії, що сприяє взаємному інфор­муванню та стримуванню, пошуку прийнятних варіантів у ході підготовки урядових і законодавчих заходів.

На систему стримувань і противаг впливають зовнішні чин­ники, розподіл повноважень, поділ функцій держави, різні термі­ни функціонування різних державних органів та особливі пов­новаження судової влади.

До зовнішніх чинників належать інші держави, політичні партії, рухи тощо. Розподіл повноважень на користь якоїсь од­нієї з влад - законодавчої (представницької) чи виконавчої (адміністративної) — руйнує всю систему стримувань і проти­ваг. Так, збільшення повноважень представницької влади, що

1 70 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

складається з непрофесіоналів, в умовах низької правової куль­тури населення призводить до того, що органи представниць­кої влади намагаються втручатися у всі справи, до яких змо­жуть дотягнутися. Водночас відхилення у бік адміністративної влади може призвести до бюрократизації державного механіз­му і істотного зростання бюрократизму.

Поділ функцій держави також суттєво впливає на систему стримувань і противаг. Так, Конгрес США приймає закони, які не повинні суперечити Конституції (за винятком так званих «по­правок до конституції»). Якщо ж вони їй суперечать, то Прези­дент США має право їх не підписувати. Тоді відповідний білль (так називаються законодавчі акти США) не стає законом. Якщо ж Президент підписав його, то Верховний Суд США може його відмінити як антиконституційний. Крім того, відповідні зако­нодавчі акти мають бути затверджені конгресами окремих шта­тів. Це заважає узурпації влади Конгресом США.

Щодо Президента, то він не може узурпувати владу тому, що Конгрес має право прийняття бюджету і може не дати Президен­тові грошей на його політику. Крім того, є ще Верховний Суд США, який може відміняти акти Президента. Класичним при­кладом цього є доля «нового курсу» Ф.Д. Рузвельта, коли з 1933 по 1936 роки ціла низка законопроектів і реформ, схвалених Конгресом з ініціативи Рузвельта, була визнана Верховним Су­дом США неконституційною, а, отже, недійсною, адже в них вже не було потреби. Для боротьби з Верховним Судом, президент Ф.Д. Рузвельт розробив план заміни консервативно настроєних суддів тими юристами, що прихильно ставилися до «нового кур­су» і до нього особисто. У 1937 році він, скориставшись похи­лим віком більшості членів Верховного Суду, запропонував, щоб ті члени Верховного Суду, які досягли 70 років, подавали у від­ставку. У випадку ж їхнього опору Рузвельт намагався одержа­ти право призначати додаткових членів, щоб нейтралізувати опозицію тих п'ятьох членів Верховного Суду, що постійно голо­сували проти рузвельтовських реформ. За активної підтримки консервативного крила демократичної партії республіканцям вдалося завдати Рузвельту першої серйозної поразки в сенаті, проваливши його план цієї реорганізації. Система стримувань і противаг - у дії. Щодо Верховного Суду США, то він не здатен узурпувати владу, адже організація виконання судових рішень покладена на органи виконавчої влади.

Різні терміни функціонування окремих державних органів дозволяють існувати без особливих перебоїв різним інститутам

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]