Глава 21, Правотворчість 457

Існує три види термінів, які вживаються в юриспруденції: загальновживані (споруда, навколишнє середовище тощо), спеці­ально-технічні (депозит, безробітний, страйк) та спеціально-юри­дичні (колективний договір, юридична особа тощо).

Юридичні конструкції - це чіткі, відпрацьовані наукою та законодавчою діяльністю, перевірені практикою, типізовані схе­ми правовідносин.

Відпрацьованість цих конструкцій є показником досконало­сті законодавства. Прикладом таких юридичних конструкцій є «необхідна оборона», «суб'єктивні права», «дійове каяття» тощо.

Форма нормативно-правового акта стосується:

• способів викладення (абстрактний і казуїстичний);

• формулювання заголовків статей і частин тексту;

• юридичної мови.

Абстрактний спосіб викладення характеризується тим, що ознаки явищ, незважаючи на їх різноманітність, викладаються в загальному вигляді і виражаються абстрактними поняттями.

Казуїстичний спосіб викладення, навпаки, характеризується врахуванням індивідуальних ознак явищ, їх видів та фактів; називаються ті чи інші випадки - казуси.

До формулювання заголовків статей і частин тексту, юри­дичного стилю і юридичної мови висуваються такі вимоги:

• логічна послідовність викладу;

• відсутність протиріч усередині нормативного акта і, у цілому, у системі законодавства;

• компактність нормативного матеріалу;

• ясність і доступність мови закону;

• точність і визначеність формулювань і термінів, уживаних у законодавстві;

- усунення множинності нормативних актів з однієї проблеми. Відступ від зазначених вимог може призвести до юридичних

помилок власне юридичного (прийняття декларативних норм, тобто їх незабезпеченість матеріальними ресурсами та необхід­ними юридичними засобами тощо), логічного (тавтологія - по­вторення одного терміна в іншому чи визначення одного невідо­мого терміна через інший невідомий тощо) чи граматичного (на­явність громіздких конструкцій, що ускладнюють розуміння смислу нормативно-правового акта) плану.

458 РОЗДІЛ 5. ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Питання для самоконтролю

1. Що таке юридична техніка?

2. Що таке законодавча техніка?

3. Що таке правозастосовча техніка?

4. Що таке інтерпретаційна техніка?

5. Що таке юридична термінологія?

6. Що таке юридичні конструкції?

7. Чим характеризується абстрактний спосіб викладення?

8. Чий характеризується казуїстичний спосіб викладення?

Завдавня для дискусії

Проаналізуйте за завданням викладача тексти нормативно-пра­вових актів і знайдіть існуючі в них прогалини в законі.

Реалізація і тлумачення права

1. Тлумачення права.

2. Реалізація і застосування права.

3. Юридичні колізії і способи їх розв'язані

§ 1. Тлумачення права Поняття і види тлумачення

Тлумачення права - це інтелектуально-вольова діяльність зі встановлення справжнього змісту правових актів з метою їх реалізації й удосконалення. • ,* '

Мета тлумачення полягає в тому, щоб а'ясувати точний зміст юридичних правил, правових розпоряджень, що містяться в нор-матквно-правовнх актах.

Об'єктами тлумачення виступають юридичні нормативні акти як письмові акти-документи, що містять норму права.

І Дроц*! тяумочення скяаляегься з двох стаді* - з'ясування і роз'яснений! Тлумачення як інтелектуаяьно-ровумовий процес, спрямований на пізнання юридичної норми, називається з'ясу-ваммл*, З'ясування - тлумачення для себе.Ф тому випадку, коли суб'єкт тлумачений в тій чи іншій формі виражає^; результати в'воуяяхяя для інших о<^6,м»Є№ІІя^ роз'яснення, •

"Цінує три класифікації тлумачення - аа суб'єктами, сферою дії та обсягом (див. табл. 22.1).

Тлумачення за суб'єктами може бути офіційним і неофі­ційним; V свою чергу, офіційне тлумачення може бути легаль-

Легальне - тлумачення вищих судових органів. В Україні такими органами є Конституційний Суд та Верховний Суд Укра­їни,. Згідно 8І ст. 147 ч. 2 Конституційний Суд України дає офі­ційне тлумачення Конституції України та законів України. Щодо Верховного Суду України, то він дає керівні роз'яснення стосов­но законодавства. Таким чином, тлумачення Конституційного Суду та Верховного Суду України є легальним.

РОЗДІЛ 5. ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Таблиця 22.1. Класифікація видів тлумачення

Підстава для класифікації	Вид тлумачення	Підвид тлумачення
За суб'єктами	Офіційне	Легальне
		Автентичне
		Правозастосувальне
	Неофіційне	Буденне
		Професійне
		Доктринальне
За сферою дії	Нормативне
	Казуальне
За обсягом	Буквальне
	Розширювальне
	Обмежувальне
За способами	Граматичне
	Логічне
	Систематичне
	Сгиціально-юридичне
	(сториКб-пбШ'тичнв ''*"''
	ЦІЛ&ВЄ ґ
	Функціональне

А^тешПичте •— тлумачення органу, що видав акт. Автентич­ не тлумачення може давати Верховна Рада Ужраїниу Прогадем Україна таінші оравотворщ органи. ,. - ::,-.>;. :'/»'

Лра$08ас*ю*уваЛьнв' - як правил», це тлумачення правова* стосовних органів, Суди загальної юрисджкіщшд час другої-стадаї правозастосуванвя, тобто формуваивя йриднчяої освовя справді здЩеяюють такі правазаетооовчі-дії: вибір юр*диян(гі нормам що підлягає застосуванню; перевірка ДШСності яории і її дія* часі; у просторі і за калом осіб; перевірка правильності тексту норма-тивио-правового акта; з'ясування змісту норми права за допомог гою певних способів тлумачення.

Неофіційне тлумаченая пов'язане з тин, що будь-хто може тлумачити закон. рІДиіншсть між цим тлумачеявян та офіцій­ ним полягає в тому, що неофіційие тлумачеявя не жає юридич­ ної снли. Неофіційне тлумаченая може бут* 'буяеввим, лроф*' сіяним і доктрин&дьним. • ' • - , • , .-.•'-.

Буденне - тлумачеяням займається будь-який суб'єкт права.

Професійне - тлумачення дають фахівці-юристи.