§ 1. Теорія держави і права в системі наук

Система наук. Теорія держави і права існує і розвивається як один із найважливіших компонентів складної та цілісної систе­ми наук (див. табл. 2.1).Цілісність і єдність духовного і матеріального світу обумовили єдність усіх наук. Наука має чотири об'єкти дослідження: природу, суспільство, людину та техніку. Згідно з цим усі науки поділяють­ся на природничі (фізика, хімія, біологія), соціальні (соціологія, істо­рія, юриспруденція, політологія, економічна теорія), гуманітарні (пси­хологія, формальна логіка, педагогіка, мистецтвознавство) та технічні {електроніка, біотехнологія, радіотехніка). Однакове відношення до зазначених об'єктів має філософія та математика. Остання тому, що вона вивчає кількісну основу, яка притаманна всім явищам навколишнього світу. Між соціальними (досліджують життя лю­дей у суспільстві), гуманітарними (досліджують людську природу, духовність), природничими (спрямовані на розкриття таємниць природи) та технічними (спрямовані на пошук нових можливос­тей техніки) науками існує певна взаємодія. Саме тому до розробки потужних природничих проблем слід залучати не лише представ­ників природничих наук (фізика, біологія, хімія тощо), а й предста­вників соціальних наук (юристів, економістів, соціологів, істориків, політологів) та філософів і психологів. Це можна пояснити тим, що саме на стику різних наук проводяться плідні дослідження як фу­ндаментального, так і прикладного характеру.Особливо тісний взаємозв'язок існує між соціальними наука­ми, які тією чи іншою мірою стикаються з питанням про держа­ву і право, їхню роль і місце в житті суспільства. Звідси і тісний взаємозв'язок теорії держави і права з політологією, соціологі­єю, історією тощо.

Таблиця 2.1. Система наук

Науки	Об'єкт науки	Приклади
Природничі	світ природи	Фізика, хімія, біологія
Технічні	світ техніки	Електроніка, радіотехнік робототехніка	з, біотехн	лопя,
Гуманітарні	світ людини	Мистецтвознавство, психологія, педагогіка

Теорія держави і права входить до системи юридичних наук.Саме ж система юридичних наук складається з чотирьохблоків — історико-теоретичні, галузеві і спеціальні юридичні науки,міжнародне право.Теорія держави і права і філософія. Предметом філософії є загальне, тобто все те, що стосується всіх об'єктів, явищ, предметів, процесів навколишнього світу.На відміну від філософії теорія держави і права досліджує лише закономірності розвитку суспільства в умовах його державно-правових форм існування. Вирішуючи свої власні питання, теорія держави і права спирається на висновки філософії, черпа­ючи з неї свої власні ідеї. Філософські уявлення (наприклад, про те, яким має бути ідеальне суспільство) значною мірою визначають висновки державознавців та правознавців про конкретні державно-правові явища, про державу і право в цілому. Слід також мати на увазі, що протягом більш ніж двох тисяч років філософія вирішує одне з основних питань: що є первинним — матерія чи свідомість? Прихильників первинності ма­терії називають матеріалістами, а свідомості — ідеалістами. Ме­тодологічним фундаментом матеріалістів є діалектика, а ідеалі­стів - метафізика. Між цими методологіями також ведеться бо­ротьба. Вітчизняній теорії держави і права властива орієнтація на матеріалістичний підхід, згідно з яким сутнІсні, глибинні характеристики держави і права визначаються, врешті-решт, економікою, наявними формами власності.

У зв'язку з цим основним методом пізнання є діалектич­ний метод, який полягає в дослідженні наукою свого предмету за допомогою трьох законів діалектики:

1.Перехід кількісних змін у якісні. Так, наприклад, збіль­шення атомів ртуті може призвести до появи золота.

2.Закон єдності і боротьби протилежностей. Існують дві протилежності — Добро і Зло. Між ними точиться запекла бороть­ ба. Якщо перемагає Зло і Добро зникає, то і Зло втрачає свої якості, адже вони виявляються лише за умови наявності Добра. Так, діти, що живуть в умовах постійної війни (Зло) не можуть уявити собі мирне співіснування (Добро). І хоча при цьому вони живуть в умовах війни всіх проти всіх, вони цього не розуміють, тоді як дорослі пам'ятають часи, коли зазначеної війни (Зла) не було. Порівнюючи війну з попереднім мирним співіснуванням, вони чітко розрізняють Добро (мир) і Зло (війну). Не може існу­ вати Добра без Зла і Зла без Добра - ось у чому виявляється їхня єдність.

3.Закон заперечення.Дитинанароджується(дру­гезаперечення)після зачаття (пертого заперечення).

Крім того, теорія держави і права спирається на синергети­ку (від грец. «синергетикос» - спільний, узгоджено діючий) -науку про самовільні, випадкові процеси, які самі по собі органі­зуються. Вона, як правило, використовує апарат фізичних і мате­матичних методів дослідження.

Коли синергетика вперше почала використовуватися при дослідженні соціальних і природних явищ, під нею розуміли виключно сферу наукових досліджень, метою яких було вияв­лення загальних закономірностей в процесах утворення, сталос­ті та ліквідації упорядкованих часових і просторових структур в складних (нерівноважних) системах різної природи - соціаль­них, фізичних, біологічних тощо. Тут «спільна, узгоджена дія» може бути як наслідком самоорганізації (у результаті розвитку власних нестійких елементів системи), так і результатом виму­шеної організації внаслідок зовнішнього впливу.

На сьогодні ж зрозумілим є той факт, що і в останньому ви­падку досліджується саме процес самоорганізації (наприклад, «Самоорганізація соціальних, економічних та історичних проце­сів»), адже будь-яку вимушену зовнішніми чинниками організа­цію можна описати в рамках синергетики (тобто з погляду са­моорганізації), якщо розглядати зовнішні чинники як частину нової, більш повної системи.

Обґрунтуванням необхідності синергетичних досліджень є той факт, що кооперація багатьох підсистем будь-якої системи під­порядковується єдиним принципам незалежно від природи під­систем. Пізнання цих принципів дозволяє по-новому підійти і до проблеми раціонального управління розвитком складних систем (у тому числі держави). З погляду синергетики, не можна, наприклад, при управлінні розвитком соціальної системи (ска­жімо, держави) нав'язувати невластиві їй форми організації. До­слідивши систему, слід збільшувати не силу управляючої дії, а узгоджений вплив з власними тенденціями системи.

Таким чином, синергетика дозволяє краще зрозуміти різні процеси самоуправління та управління державними справами (особливо при розвитку демократичних засад в місцевому само­врядуванні та в структурах виконавчої влади). Нові дані про конструктивну роль випадку в суспільному розвитку суттєво пояснює суб'єктивний чинник у державно-правовому житті сус­пільства. Саме це дозволяє враховувати, поряд із закономірними причинними зв'язками, випадкові та вірогідні зв'язки.

Коеволюція - термін, що означає розуміння розвитку як зро­стання розмірності, взаємозв'язку різних засад, зокрема у цілей людини та внутрішньої гармонії природи, замість колишніх на­станов на її «підкорення» та завоювання.

Редукціонізм - спрощене трактування тих чи інших явищ і процесів, пов'язаних із зведенням вищих форм до нижчих (на­приклад, духовних чинників до економічних, технологічних чи біологічних).

Приклад 2.1

А. Венгерв про роль синергетики у праві

Недоліком попереднього етапу економічного розвитку... є: надмірна ре­гламентацій, дріб'язкова опіка органів управління над підприємствами та орга­нізаціями, гіпертрофована відомча мормотворчість. Вони могли розвинутись на основі кібернетичних уявлень про управління. Свого часу останні, безумов­но, зіграли позитивну роль, у тому числі і в сфері права, зокрема уявлення про правове регулювання як про специфічну форму зворотного зв'язку, про мож­ливість застосування у правовій сфері окремих кібернетичних законів, напри­клад, я кібернетичної різноманітності», дозволили сформувати теоретико-при-кладні положення, спрямовані на підвищення якості радянської правової' сис­теми, на використання кількісних підходів до вивчення ефективності правових норм тощо (1960-70-ті рр.}. Вони склали основу положень про пріоритет центра­лізації в управлінні народним господарством.

Проте час довів методологічну недостатність та однобічність цих уявлень. Вони мало що дали, наприклад, при дослідженні ефективності правових норм. Одна з причин, на нашу думку, полягає в тому, що кібернетичні закономірно* сті відображають в основному одну сторону управлінських процесів — управ­ління з єдиного центру за визначеними параметрами. А в практиці правового регулювання на кібернетичні закономірності весь час впливають інші, у тому числі, синергетичні, що в ряді випадків спотворюють непередбаченим чином заздалегідь визначені соціально-правові параметри господарського життя. Один із найяскравіших прикладів цього: було підвищено районний коефіцієнт до заробітку у північних районах Сибіру (передбачалося, що плинність кадрів викли­кана недостатнім рівнем зарплати). Однак на практиці після підвищення заро­бітку середній термін перебування працівників нз Півночі скоротився. Виявля­ється, більшість приїжджала на Північ з метою накопичити певну суму грошей (для купівлі будинку, автомобіля тощо), нова оплата допомогла зробити це швидше...

І таких прикладів нестійких соціальних систем,що організуються самі собою, проте ухиляються від визначених параметрів управління, багато. Зокре­ма, цим характеризуються процеси урбанізації. Так, передбачалося, що Тинда буде звичайною станцією БАМу з населенням до 19 тис. осіб. Але вже сьо­годні там мешкає близько 60 тис., причому більше половини - у тимчасових, малопридатних для життя розбірних будинках та вагончиках. Або ось. Постійно приймаються постанови, спрямовані на скорочення строків будівництва, пїдвищення якості об'єктів, нз боротьбу з анезааершенкою». Проте фактично кількість обєктів ,що одночасно будується, постійно перевищує раціональну кількість у 1,5-2 рази, строки їх спорудження набагато вищі за нормативні, що сама організується, е і перерозподіл надлишків жилої площі, піднайму житлового приміщення тощо.

Чому у наведених та інших аналогічних ситуаціях не спрацьовує правовий регулятор?Чому в першому випадку посилилася нестійкість певної соціальної – економічної структури - кадрового забезпечення сибірської Півночі, а в дру­гому - випадкове відхилення привело урбаністичну структуру в інший, непе­редбачений стан? Чи є щось спільне у всіх цих досить різних за змістом випад­ках? Вважається, що на відміну від кібернетики саме синергетика методологічно

Джерело: Вемгеров А.Б. Синергетика, юридическая наука й право // Советское государство й право. - 1986. - № 10. - С. 37-38.

Питання для самоконтролю:

1.Які існують групи наук?

2.Які ви знаєте закони діалектики?

3. Що таке синергетика?

4. Що таке коеволюція?

5.Що таке редукціонізм?