Завдання для самосійної роботи (додаткові)

Завдання 5. Визначити індивідуальні особливості сприй­мання та оперування вербальною інформацією за допо­могою вправи «Чутки».

Хід виконання

1. Розподіліться на 2—4 мікрогрупи залежно від загальної кіль­кості студентів. Кожна підгрупа працюватиме з окремим повідо­мленням, яке видає викладач.

2. Виконайте завдання за інструкцією: «Алгоритм роботи од­наковий для всіх підгруп: перший учасник кожної підгрупи отримує і знайомиться зі змістом повідомлення, після чого пере­казує його наступному учаснику, і так, поки всі не перекажуть зміст один одному. Останній учасник підгрупи, який отримує по­відомлення, записує його зміст у зошиті, а потім зачитує. Напри­кінці зачитується оригінальне повідомлення».

3. Проведіть групове обговорення результатів вправи у мікро-групах або у повній групі. При обговоренні спробуйте виявити, на якому етапі і в який спосіб змінювались ознаки інформації.

4. Проаналізуйте результати на основі наведеної нижче інтер­претації.

При багаторазовій передачі вербальної інформації на слух від­бувається скорочення її обсягу та викривлення змісту. Такі зміни можуть бути пояснені, з одного боку, загальними закономірно­стями втрати інформації, що зображені на схемі.

СХЕМА ВТРАТИ ІНФОРМАЦІЇ (за П. Міцичем)

Межа уяви

Задумано 100 %

Активний мовний фільтр

Набуло словесної форми

Мовний бар'єр словникового запасу

Висловлено

80 %

Фільтр уяви та бажання

Почуто 70%

Обсяг запам 'ятовування

Зрозуміло 60%

Залишилося в пам'яті

24%

А з іншого боку, індивідуальною своєрідністю процесу сприймання кожної людини, яка виявляється в різній його точності, емоційності, різному співвідношенні в ньому аналізу і синтезу, образу і слова. Одні й ті ж об'єкти люди сприймають неоднаково, що пояснюється особливостями їх досвіду, знань культури мовлення, навичок, особливостями типу вищої нер­вової діяльності.

Дехто вирізняється значною точністю процесу сприймання, тобто сприймає явища такими, якими вони існують у дійсності. Розповідаючи про те, що бачили або чули, вони нічого не додають від себе. Сприйняття інформації ж властиве іншим людям, не ] відзначається такою точністю, в ньому присутня досить велика І кількість суб'єктивних моментів. Деякі люди, розповідаючи про І сприйняте, не стільки говорять про предмет, який вони бачили або про який чули, скільки про емоції, викликані ним, про власне ставлення до нього.

Трапляються люди, яким притаманне цілісне, синтетичне сприймання об'єктів. Вони охоплюють сприйняте явище в ці­лому, без докладного виокремлення його деталей і подробиць (переважає синтез). Інші ж, навпаки, демонструють тенденцію І до аналітичності у сприйманні: сприймають кожне явище у подробицях.

Розповідаючи про почуте або побачене, деякі люди обмежу­ються фактичною його стороною, інші ж намагаються пояснити те, що бачили і чули. В низці випадків мова йде про вияв різного співвідношення двох сигнальних систем, що є характерним для специфічно людських типів вищої нервової діяльності (худож­нього та мисленнєвого типів).

5. Напишіть висновок, у якому проаналізуйте викривлення змісту і форми повідомлення, виявіть наявність або відсутність основних та додаткових його елементів, установіть точність пе­реданої інформації (ступінь близькості до первинного тексту), а також можливі об'єктивні та суб'єктивні фактори, які найбільш вірогідно призводять до трансформації інформації у процесі спіл­кування. Зазначте особливості власного сприйняття інформації на слух. Розробіть рекомендації щодо запобігання викривлення інформації у процесі спілкування.

Завдання 6. Сформувати вміння передачі та прийому невербальної інформації з метою розвитку чутливості до невербальних засобів спілкування за допомогою вправи «Автобус». (виконується на занятті)

Хід виконання

1. Розбийтеся на пари та сядьте за парти.

2. Виконайте завдання за інструкцією: «Уявіть, що всі ми їде­мо в автобусах: одна підгрупа їде в одному автобусі, інша — в іншому. Автобуси зупинилися поруч у транспортній «пробці». Ви сидите біля вікна і бачите у іншому автобусі, що прямо на­впроти вас і також біля вікна сидить ваш знайомий. Це везіння, оскільки Вам терміново необхідно передати йому важливу інфор­мацію, і, користуючись ситуацією, Ви робите це. Але зробити це ви можете лише невербально. Часу у вас небагато.

Той, кому передають інформацію, має спробувати зрозуміти, що йому повідомляє його знайомий».

3. Продумайте зміст повідомлення та передайте партнерові. Потім поміняйтеся ролями. Після завершення виконання вправи визначте наскільки правильно ви зрозуміли одне одного.

4. Проведіть групове обговорення за питаннями: що виявило­ся легшим — передавати чи сприймати невербальну інформацію? Що завадило правильно зрозуміти зміст повідомлення? Яку роль відіграє невербальна комунікація при спілкуванні?

5. Напишіть висновок, у якому зазначте, чи вдалося вам пере­дати інформацію доступно для розуміння? Що допомагало та по­легшувало невербальну передачу та розуміння інформації? Ви­значте сфери життєдіяльності людини, що потребують майстер­ного володіння невербальною комунікацією. Яку роль невербальне спілкування відіграє у вашій професійній діяльності?

Завдання 7. Визначити роль сприятливої та несприятливої атмосфери під час розв'язання поставленої перед учасниками задачі з метою формування вміння вільного спілкування з аудиторією за допомогою вправи «Груповий вплив». (виконується на занятті)

Хід виконання

1. Оберіть трьох учасників, яким пропонується виголосити промову тривалістю 2—3 хвилини на будь-яку тему (наприклад, «Що я найбільше ціную в людях», «Як я розумію відданість» то­що). «Оратори» виходять за двері для підготовки.

2. Виконайте завдання за інструкцією: «Група повинна по-різному реагувати на виступи ораторів. Перша промова буде сприйматися нашою групою схвально (всі мають уважно і зацікав­лено слухати, доброзичливо посміхатися, невербально виражати підтримку і розуміння). Друга промова зустрічається аудиторією холодно (байдужі обличчя, скептичні посмішки). Під час виступу третього оратора група демонструє неуважність, неповагу, кожний займається своєю справою, йде жваве обговорення якихось тем у мікрогрупах.

3. Проведіть групове обговорення запитань:

—які відчуття виникали у виступаючих під час промов?

—що запам'яталося з виступів «ораторів»?

—в який спосіб можна викликати зацікавленість та привернути увагу аудиторії до виступу доповідача?

4. Напишіть висновок, відповідаючи на питання про те, яку прийоми допомагають особисто вам привернути увагу аудиторії, позитивно налаштувати її на виступ. Наведіть приклад.

Завдання 8 Визначити індивідуальні прояви спілкування в умовах групового розв'язання спільної проблеми з допомогою гри «Катастрофа у пустелі». (виконується на занятті)

Хід виконання

1. Виконайте завдання за інструкцією:

«Уявіть, що з цього, моменту ви є пасажирами авіалайнера, що здійснює переліт з Єв­ропи у Центральну Африку. Під час польоту над пустелею Саха­ра на борту літака раптово спалахнула пожежа. Двигуни відмо­вили, і авіалайнер рухнув на землю. Ви дивом врятувалися, але ваше місцезнаходження невідоме. Відомо лише, що найближчий населений пункт знаходиться від вас на відстані приблизно 300 км. Під уламками літака вам вдалося віднайти 15 предметів, що за­лишилися неушкодженими після катастрофи.

Ось ці предмети: ніж для полювання, кишеньковий ліхтарик, льотна карта тери­торії, поліетиленовий плащ, магнітний компас, переносна газова плита з балоном, рушниця з набоями, парашут червоно-білого кольору, пачка солі, півтора літра води на кожного, довідник їстів­них тварин і рослин, сонячні окуляри для кожного, літр горілки на всіх, легке напівпальто для кожного, кишенькове дзеркало.

Ваше завдання — проранжувати ці предмети у відповідно­сті з їх значимістю для вашого порятунку. Для цього необхідно поставити під цифрою 1 найважливіший предмет, 2 — другий за значимістю і так до п'ятнадцятого. Кожен працює самостійно протягом 5 хвилин».

2. Складіть загальногруповий список речей у процесі спільно­го обговорення. На це відводиться 30 вилин.

3. Обговоріть результати гри за наступними питаннями: —які почуття викликала гра?

—чи була сформована загальна стратегія порятунку?

-—хто виявився найвпливовішим у процесі прийняття групового рішення, тобто по суті виявився лідером?

—якими способами учасники досягали погодження з їх точ­ками зору?

—які способи поведінки виявилися найменш результатив­ними?

—як слід було б побудувати дискусію, щоб максимально

швидко дійти згоди, не порушуючи прав усіх учасників?

4. Напишіть висновок, у якому визначте ступінь власної активності у грі; переживання складності/легкості власної уча­сті у міжгруповій взаємодії; кількість і якість вербальних реак­цій (подання різноманітних ідей, конструктивні чи деструктив­ні, стандартні чи оригінальні, аргументованість точки зору). Оцініть власний внесок у спільну справу (на підставі співстав-лення власного і загальногрупового проранжованого списку речей).

Завдання 9 Визначити особливості поведінки людини у групі за допомогою методики «Q-сортування» В. Стефансона.

Хід виконання

1. Підготуйте листок для відповідей з нумерацією від 1 до 60.

2. Проведіть обстеження відповідно до інструкції.

Інструкція «Оцініть твердження кожного пункту тексту опитувальника з точки зору їх відповідності—невідповідності вашо­му уявленню про себе як про члена конкретної групи. Якщо тве­рдження вірне, ви з ним згодні — поставте знак «+». Якщо твердження не вірне, ви так звичайно не поводитесь, поставте знак «-». У виключних випадках дозволяється відповісти «сумні­ваюсь» — знак «О».