Тема 5. Міжбюджетні відносини і система бюджетного вирівнювання Методичні поради до вивчення теми

 

Мiжбюджетнi вiдносини виникають на стадiї виконання бюджетiв.

Найважливiшою передумовою їх iснування є необхiднiсть здiйс­нення перерозподiлу бюджетних ресурсiв усерединi бюджетної систе­ми, яка спричинена розбiжностями мiж обсягами коштiв, акумульо­ваних у бюджетах рiзних рiвнiв і видiв, та потребою в них.

 

Пiдставами для iснування мiжбюджетних вiдносин є:

•    визначений у законодавствi розподiл повноважень мiж держав­ною виконавчою владою та органами мiсцевого самоврядування;

•    гарантiя фiнансування витрат на реалiзацiю наданих повнова­жень з боку держави органам мiсцевого самоврядування;

•    дiючий порядок розмежування доходiв і видаткiв мiж рiвнями бюджетної системи i мiсцевими бюджетами рiзних видiв;

•    фiнансова пiдтримка мiсцевих бюджетiв у зв’язку зi значними коливаннями рiвнiв податкового потенцiалу окремих територiй та об’єктивними розбiжностями в обсягах видаткiв.

Зазначені фактори впливають також на:

• –     податковий потенцiал, який безпосередньо впливає на форму­вання дохiдної бази мiсцевих бюджетiв;

• –     рiзницю у вартості послуг, що надають мiсцевi органи з огляду на вiдмiнностi адмiнiстративно-територiальних одиниць;

• –     різницю у потребі в коштах, якi спрямовуються на пiдтримку соцiально незахищених верств населення, утримання об’єктiв соціаль­но-культурної сфери тощо.

Остаточне збалансування бюджетів одного рівня, яке неможливо провести лише шляхом розмежування їх доходів та видатків, дося­гається за допомогою бюджетного регулювання, тобто перерозподіль­чих процесів у межах бюджетної системи, шляхом:

• –     надання коштiв «бiдним» територiям (форми фiнансової допо­моги: вiдрахування із загальнодержавних доходiв, мiжбюджетнi трансферти – дотацй та субвенцiї);

• –     вилучення коштiв у відносно «багатих» територiй (форми вилу­чення: податки та обов’язковi платежi, передача коштiв з вiдовiдних бюджетiв до державного бюджету).

Певною мiрою iснування таких форм мiжбюджетних вiдносин можна вважати нормальним явищем, проте їх переважання у порiв­нянні з фiнансовими операцiями є неприпустимим.

Центральне мiсце в мiжбюджетних вiдносинах посiдають проце­дури бюджетного регулювання.

У Бюджетному кодексi Украни метою регулювання мiжбюджетних вiдносин визначено забезпечення вiдповiдностi мiж повноваженнями на здiйснення видаткiв, закрiплених законодавчими актами України за бюджетами, та бюджетними ресурсами, якi мають забезпечувати виконання цих повноважень.

Іншими словами, основною метою мiжбюджетних вiдносин визнається проведения перерозподiлу бюджетних ресурсiв.

Способи збалансування доходів і видатків бюджетів залежать вiд розмежування доходів мiж рiвнями бюджетної системи згiдно з розпо­дiлом повноважень мiж державною виконавчою владою і мiсцевим самоврядуванням.

У свiтовiй практицi використовують такi способи розмежування доходiв:

1. 1)   розподiл податкiв та iнших доходiв мiж бюджетами рiзних рівнів;

2. 2)   розподiл надходжень вiд податкiв шляхом закрiплення за кожним рiвнем бюджетної системи конкретних часток податку в межах єдиної ставки оподаткування;

3. 3)   встановлення територiальних надбавок до загальнодержавних податків на користь мiсцевого самоврядування;

4. 4)   встановлення територiальних надбавок до мiсцевих податкiв на користь загальнодержавних органiв влади.

В умовах бюджетного унітаризму, як правило, використовуються другий і третiй iз зазначених вище способів розмежування доходiв усерединi бюджетної системи.

Органи мiсцевого самоврядування мають власнi доходи, збалансу­вання мiсцевих бюджетів досягається за допомогою передачi частини зiбраних на їх території загальнодержавних податкiв або наданням мiсцевiй владi права встановлювати надбавки до податкiв (у межах, визначених центральним урядом).

Бюджетний федералiзм, як правило, передбачає перший iз зазна­чених вище способiв розмежування доходiв, тобто чiткий розподiл податкiв та iнших доходiв мiж центральним бюджетом, бюджетами членів федерацi i мiсцевими бюджетами.

Крiм того, для бюджетного федералізму характерна самостiйнiсть суб’єктiв федерацiї у встановленні власних податкiв – фiскальний федералiзм.

При цьому надходження доходiв можуть також розподiлятися мiж окремими рiвнями бюджетної системи вiдповiдно до рiвнiв управ­лiння.

Головні загальноекономiчні причини регiональних вiдмiнностей у формуваннi доходiв i фiнансуваннi видаткiв мiсцевих бюджетiв України:

• –     нестабiльнiсть і неузгодженiсть законодавства з питань фiнан­сiв, бюджету, податкiв;

• –     щорiчнi змiни складу доходiв i видаткiв бюджетiв;

• –     невизначенiсть цiлей та прiоритетiв фiнансового вирiвнювання;

• –     вiдсутнiсть протягом тривалого часу (до 2001 р.) стабiльного, науково обгрунтованого і прозорого механiзму бюджетного регулю­вання;

• –     нерацiональне розташування мережi бюджетних установ;

• –     вiдсутнiсть заінтересованості органiв мiсцевого самоврядування в додатковiй мобiлiзацiї надходжень доходiв до мiсцевих бюджетiв, споживчi тенденцiї у витрачаннi бюджетних коштiв.

Збалансування доходiв i видаткiв бюджетiв, вирiвнювання бюджет­ної забезпеченостi територiй проводиться за допомогою особливих методiв.

Вибiр методiв бюджетного регулювання залежить вiд того, яким чином розмежованi доходи мiж рiвнями бюджетної системи згiдно з розподiлом повноважень мiж державною виконавчою владою і мiсцевим самоврядуванням.

Традицiйно у вiтчизнянiй бюджетнiй практицi використовуються наступнi два методи бюджетного регулювання

1. 1)   метод вiдсоткових вiдрахувань вiд загальнодержавних податкiв і доходiв, якi надходять до мiсцевих бюджетiв (такi доходи одержали назву регулюючих);

2. 2)   надання фiнансової допомоги бюджетам в обсязi певної визна­ченої суми (у виглядi бюджетних трансфертiв).

Порядок розрахунку обсягiв дотацiй вирiвнювання з державного бюджету мiсцевим бюджетам визначений ст. 97 i 98 Бюджетного ко­дексу України і постановою Кабiнету Мiнiстрiв України «Про затвердження Формули розподiлу обсягу мiжбюджетних трансфертiв (дотацiй вирiвнювання та коштiв, що передаються до державного бюджету) мiж державним бюджетом та місцевими бюджетами» вiд 5 вересня 2001 р. № 1195 зі змiнами і доповненнями.

Дотації вирiвнювання надаються з державного бюджету України:

• –     бюджету Автономної Республiки Крим;

• –     обласним бюджетам;

• –     бюджетам мiст Києва та Севастополя;

• –     бюджетам мiст республiканського (Автономної Республiки Крим) та обласного значення;

• –     бюджетам районiв.

Встановлена зазначеною вище Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України Формула враховує такi параметри:

• –     фiнансовi нормативи бюджетної забезпеченостi та коригуючi коефіцієнти до них;

• –     кiлькiсть мешканцiв i споживачiв соцiальних послуг;

• –     iндекс вiдносної податкоспроможноетi вiдповiдного мiста чи району;

• –     прогнозний показник кошика доходiв бюджетiв мiсцевого само­врядування – для бюджетiв мiст Києва та Севастополя, мiст республi­канського (Автономної Республiки Крим) та обласного значення, i прогноз доходiв, якi враховуються при визначеннi обсягiв мiжбюджет­них трансфертiв – для районних бюджетiв;

• –     коефiцiєнт вирiвнювання.

Обсяг дотації вирівнювання визначається за загальним фондом місцевого бюджету за такою формулою 5.1:

(5.1)

де Т_і – обсяг дотацiї вирiвнювання з державного бюджету;

V_i – розрахунковий показник обсягу видаткiв мiсцевих бюджетiв;

Dizak – розрахунковий обсяг доходiв (кошик доходiв), закрiплених за вiдповiдними мiсцевими бюджетами;

a_і – коефiцiент вирiвнювання.

Розрахунок кошику закрiплених доходiв проводиться шляхом застосування iндексу вiдносної податкоспроможности вiдповiдної адмiнiстративно-територiальної одиницi.

Розрахунок показника обсягу видаткiв загального фонду мiсцевих бюджетiв, що враховується для визначення показникiв мiжбюджетних трансфертiв.

Коригуючi коефiцiєнти фiнансових нормативiв бюджетної забезнеченостi визначаються:

• –     з розрахунку на душу населення – для галузей: державного управлiння, охорони здоров’я, культури i мистецтва, фiзичної культу­ри i спорту, соцiальної програми стосовно сiм’ї, жiнок, молодi та дiтей;

• –     на дитину або учня – для освiти;

• –     на отримувача соцiальних послуг – для соцiальних захисту та забезпечення.

Видатки загального фонду мiсцевого бюджету, що враховується для визначення обсягу мiжбюджетних трансфертiв, включають суму розрахункових показникiв за основними видами видаткiв цього бюджету:

• –     на утримання органiв управлiння;

• –     охорону здоров’я;

• –     освiту;

• –     соцiальний захист і соцiальне забезпечення;

• –     культуру i мистецтво;

• –     фiзичну культуру i спорт;

• –     iншi заходи;

• –     нерозподiлений резерв коштiв мiсцевих бюджетiв.

Розрахунок показника обсягу видаткiв на утримання органiв управлiння:

1. 1)   фiнансового нормативу бюджетної забезпеченостi на утримання органiв управлiння;

2. 2)   чисельностi працiвникiв цих органiв, затвердженої постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 2 червня 2000 р. № 890;

3. 3)   співвідношення показників обсягів видатків відповідних рівнів бюджетів на цю мету, що склалося за даними зведення місцевих бюджетів.

У процесі розрахунку фінансовий норматив бюджетної забезпече­ності на утримання органів управління множиться на чисельність працівників апарату відповідних рад, яка затверджена зазначеною вище постановою Кабміну.

Розрахунковий показник обсягу видаткiв бюджетів районiв на утримання органiв управлiння визначаеться з урахуванням:

Розрахунковий показник обсягу видаткiв бюджетів районiв на утримання органiв управлiння визначається з урахуванням:

1. 1)   фiнансового нормативу бюджетної забезпеченостi на утримання органiв управлiння з бюджетiв районiв;

2. 2)   чисельностi наявного населення району;

3. 3)   коригуючого коефiцiєнта для бюджетiв районiв, що має сiм значень залежно вiд чисельностi населення району;

4. 4)   додаткових видаткiв бюджетiв районiв згiдно з вимогами Закону України «Про статус гiрських населених пунктiв в Українi».

При розрахунку обсягу видаткiв фiнансовий норматив множиться на чисельнiсть населения i на коригуючий коефiцiент, а зазначенi додатковi видатки додаються.

Розрахунковий показник обсягу видаткiв на охорону здоров’я визначається залежно вiд:

1. 1)   чисельностi населення адмiнiстративно-територiальної одиницi;

2. 2)   спiввiдношень мiж бюджетом Автономної Республiки Крим, обласними бюджетами, бюджетами мiст республiканського (Авто­номної Республiки Крим) та обласного значення, бюджетами районiв;

3. 3)   коригуючих коефiцiентiв, якi вiдображають вiдмiнностi у здiйс­неннi видаткiв з охорони здоров’я;

4. 4)   специфiчних видаткiв, пов’язаних iз реалiзацiєю окремих законодавчих актiв, а також програм у сферi охорони здоров’я.

Обчислення видаткiв на охорону здоров’я. Для цiєї групи бюджетiв чисельнiсть населення визначасться з урахуванням населения адмiнiстративно-територiальної одиницi, де немає мережi закладiв охорони здоров’я, що фiнансуються з мiсцевих бюджетiв, i населення, яке частково обслуговується вiдомчими закладами охорони здоров’я загальнодержавного значення.

Розрахунковий показник обсягу видаткiв на освiту визначається залежно вiд показникiв:

1. 1)   загального обсягу ресурсiв мiсцевих бюджетiв на освiту;

2. 2)   фiнансового нормативу бюджетної забезпеченостi одного учня;

3. 3)   приведеного контингенту учнiв рiзних типiв загальноосвiтнiх на вчальних закладiв станом на 5 вересня року, що передував поточному бюджетному перiоду.

Розрахунковий обсяг видаткiв бюджету Автономної Республiки Крим та обласного бюджету на освiту визначасться множенням фiнан­сового нормативу бюджетної забезпеченостi одного учня на приведе­ний контингент учнiв рiзних типiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв.

Розрахунковий показник обсягу видаткiв на культуру i мистецтво визначається на основi:

1. 1)   чисельностi наявного населення адмiнiстративно-територiальної одинидi;

2. 2)   фiнансових нормативiв бюджетної забезпеченостi на одного жи­теля, якi коригуються з огляду на прогнозований обсяг ресурсiв бюд­жету, що спрямовуються на зазначену мету в плановому бюджетному перiодi.

Розрахунковий показник обсягу видаткiв на фiзичну культуру i спорт визначається з урахуванням:

1. 1)   чисельностi наявного населення адміністративно-територiальної одиницi;

2. 2)   частки зазначених видаткiв бюджету Автономної Республiки Крим, обласних бюджетiв (45 %), бюджетiв мiст республiканського (Автономної Республiки Крим) та обласного значення, районiв (55 %) у загальнi сумi видаткiв на фiзичну культуру i спорт бюджетiв адмі­ністративно-територiальних одиниць за даними зведення мiсцевих бюджетiв, затверджених мiсцевими радами у попереднi роки;

3. 3)   кiлькостi спортсменiв постiйного складу шкiл вищої спортивної майстерностi вiдповiдно до плану комплектування та спискового складу, затвердженого держкомспортом.

Розрахунковий показник обсягу видаткiв на фiзичну культуру i спорт мiсцевих бюджетiв визначається як добуток фiнансового нор­мативу бюджетної забезпеченостi на фiзичну культуру і спорт усiх мiсцевих бюджетiв у розрахунку на одного жителя і чисельності наявного населення адміністративно-територiальної одиницi з ураху­ванням частки зазначених видаткiв у загалькiй сумi видаткiв на фiзичну культуру спорт бюджетiв адміністративно-територiальних одиниць.