- •Укоопспілка
- •Структура програми навчальної дисципліни «бюджетна система» (за вимогами ects)
- •[До змісту] [Наступне]
- •Тема 2. Бюджет як основний фінансовий план держави
- •Тема 3. Бюджетний дефіцит і джерела його фінансування
- •Тема 4. Бюджетний устрій та побудова бюджетної системи України
- •Тема 5. Міжбюджетні відносини і система бюджетного вирівнювання
- •Змістовий модуль 2. Доходи і видатки державного бюджету Тема 6. Система доходів бюджету
- •Тема 7. Система видатків бюджету
- •Тема 8. Видатки бюджету на економічну діяльність держави та науку
- •Тема 9. Видатки бюджету на соціальний захист населення та соціальну сферу
- •Тема 10. Видатки бюджету на оборону та управління
- •Тема 11. Видатки бюджету на обслуговування державного боргу
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне] тематичний план навчальної дисципліни
- •Кількість і зміст змістових модулів з навчальної дисципліни «Бюджетна система»
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- •План практичного заняття 1
- •План практичного заняття 2
- •Питання для самопідготовки і самоконтролю знань
- •Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань
- •Термінологічний словник
- •Тема 2. Бюджет як основний фінансовий план держави Методичні поради до вивчення теми
- •План практичного заняття 3
- •План практичного заняття 4
- •Питання для самопідготовки і самоконтролю знань
- •Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань
- •Термінологічний словник
- •Тема 3. Бюджетний дефіцит і джерела його фінансування Методичні поради до вивчення теми
- •План практичного заняття 5
- •План практичного заняття 6
- •Питання для самопідготовки і самоконтролю знань
- •Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань
- •Термінологічний словник
- •Тема 4. Бюджетний устрій та побудова бюджетної системи України Методичні поради до вивчення теми
- •План практичного заняття 7
- •План практичного заняття 8
- •Питання для самопідготовки і самоконтролю знань
- •Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань
- •Термінологічний словник
- •Тема 5. Міжбюджетні відносини і система бюджетного вирівнювання Методичні поради до вивчення теми
- •Пiдставами для iснування мiжбюджетних вiдносин є:
- •План практичного заняття 9
- •План практичного заняття 10
- •План практичного заняття 11
- •Питання для самопідготовки і самоконтролю знань
- •Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань
- •Термінологічний словник
- •Змістовий модуль 2. Доходи і видатки державного бюджету Тема 6. Система доходів бюджету Методичні поради до вивчення теми
- •План практичного заняття 12
- •План практичного заняття 13
- •Питання для самопідготовки і самоконтролю знань
- •Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань
- •Термінологічний словник
- •Тема 7. Система видатків бюджету Методичні поради до вивчення теми
- •План практичного заняття 14
- •План практичного заняття 15
- •Питання для самопідготовки і самоконтролю знань
- •Практичні завдання
- •Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань
- •Термінологічний словник
- •Тема 8. Видатки бюджету на економічну діяльність держави та науку Методичні поради до вивчення теми
- •План практичного заняття 16
- •План практичного заняття 17
- •Питання для самопідготовки і самоконтролю знань
- •Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань
- •Термінологічний словник
- •Тема 9. Видатки бюджету на соціальний захист населення та соціальну сферу Методичні поради до вивчення теми
- •План практичного заняття 18
- •План практичного заняття 19
- •Питання для самопідготовки і самоконтролю знань
- •Практичні завдання
- •Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань
- •Термінологічний словник
- •Тема 10. Видатки бюджету на оборону та управління Методичні поради до вивчення теми
- •План практичного заняття 20
- •План практичного заняття 21
- •Питання для самопідготовки і самоконтролю знань
- •Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань
- •Термінологічний словник
- •Тема 11. Видатки бюджету на обслуговування державного боргу Методичні поради до вивчення теми
- •План практичного заняття 22
- •План практичного заняття 23
- •Питання для самопідготовки і самоконтролю знань
- •Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань
- •Термінологічний словник
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне] комплексні розрахунково-аналітичні завдання
- •Зміст колективного комплексного завдання
- •Умовна схема здійснення завдання
- •Зміст завдань по підгрупам студентів
- •Постановка завдання і. Аналіз виконання бюджету за минулий бюджетний рік
- •Іі. Аналіз виконання місцевих бюджетів
- •Ііі. Аналіз затвердженого бюджету на поточний бюджетний рік
- •Перелік показників для розрахунково-аналітичних завдань
- •Перелік показників для розрахунково-аналітичних завдань
- •Приблизний перелік концептуальних питань бюджету:
- •Іv. Поточний аналіз виконання бюджету за кілька місяців поточного бюджетного року
- •Змістовий модуль 2. Доходи і видатки державного бюджету
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне] карта аудиторної та самостійної роботи студента
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне] форми контролю знань студентів за змістовими модулями
- •Поточний контроль
- •Максимальна кількість балів, які студент може отримати за час вивчення навчальної дисципліни
- •Доповідь на практичному занятті оцінюється за такими критеріями:
- •Шкала нарахування балів по темах змістового модуля з навчальної дисципліни «Бюджетна система» у розрізі занять та видів робіт
- •Приклад побудови завдання для поточного модульного контролю
- •Варіант 1
- •1. Теоретичне питання
- •2. Тестові завдання
- •Варіант 1
- •1. Теоретичне питання
- •2. Тестові завдання
- •3. Задача
- •Підсумковий контроль з дисципліни
- •Приклад побудови екзаменаційного білету з навчальної дисципліни «Бюджетна система»
- •1. Теоретична частина
- •2. Задача
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- •[До змісту] [Попереднє]
- •Список рекомендованої літератури
- •Основна
- •Додаткова
- •[До змісту] [Попереднє]
Тема 3. Бюджетний дефіцит і джерела його фінансування Методичні поради до вивчення теми
Державний бюджет – основа фіскальної політики держави, що визначає методи і джерела фінансування бюджету та його використання. Бюджет поповнюється в основному за рахунок податкових надходжень і витрачається на державні потреби. Бюджетні засоби використовуються для:
– державних закупівель із метою збільшення сукупного попиту;
– виплати трансфертних платежів (субсидії, виплати, дотації);
– виробництва суспільних благ (будівництво лікарень, дорог, охорона навколишнього середовища);
– науково-технічних досліджень і розробок;
– фінансування військових витрат;
– інвестицій в основний капітал.
Державний бюджет може бути профіцитним або дефіцитним, коли розмір державних прибутків, відповідно, більше або менше його витрат. Збалансований бюджет практично неможливий через циклічний розвиток економіки. При спаді бюджет дефіцитний, при підйомі – надлишковий.
Важливим елементом стратегії макроекономічного управління є зменшення розміру бюджетного дефіциту. Сучасна економічна думка пропонує багато концепцій бюджетного дефіциту, за допомогою яких визначається ефективність фіскальної політики та її вплив на економічну систему.
Для оцінки впливу фіскальної політики на бюджет використовуються концепції бюджету повної зайнятості та циклічного бюджету.
Бюджет повної зайнятості (структурний бюджет) визначається рівнем сальдо бюджету (дефіциту або надлишку), який мав би місце за поточного реального рівня державних видатків і податкових ставок в умовах потенційного рівня випуску в економіці.
Зміна бюджету повної зайнятості показує напрям, у якому фіскальна політика буде впливати на зміну сукупного попиту в економіці.
Циклічний бюджет відбиває вплив ділового циклу на державний бюджет, тобто показує, яким чином фаза економічного циклу впливає на доходи, видатки і сальдо бюджету.
Фактичний дефіцит державного бюджету складається під впливом дискреційної бюджетно-податкової політики (структурний дефіцит) і циклічних коливань в економіці (циклічний дефіцит).
Структурний дефіцит визначається як бюджетний дефіцит при діючих податкових ставках і потенційному рівні випуску.
Перевищення фактичного дефіциту над структурним дає циклічний дефіцит, а перевищення структурного дефіциту над фактичним, навпаки, циклічний надлишок.
Зміна абсолютного розміру циклічного дефіциту визначається змінами в структурі податків і державних витрат, автоматична зміна яких відповідає змінам рівня реального обсягу виробництва, інфляції та безробіття залежно від фази економічного циклу.
Концепції бюджетного дефіциту:
– зовнішній дефіцит дорівнює зовнішнім видаткам держави за винятком державних надходжень від зовнішніх джерел;
– внутрішній дефіцит – це загальний дефіцит «мінус» зовнішній дефіцит;
– операційний дефіцит визначається як загальний дефіцит за винятком інфляційної частки процентних платежів;
– первинний дефіцит є різницею між величиною загального дефіциту і сумою всіх процентних платежів;
– поточний бюджетний дефіцит (надлишок) утворюється поточними державними доходами за винятком поточних видатків.
Для фінансування дефіциту бюджету використовуються як інфляційні, так і неінфляційні джерела.
Бюджетний дефіцит зменшується при:
– збільшенні реального національного продукту – підвищуються податкові надходження, а соціальні виплати зменшуються;
– зниженні податків – використовуваний доход домашніх господарств збільшується, отже, збільшуються заощадження, що йдуть на інвестиції.
Заходи держави з покриття бюджетного дефіциту:
– запозичення в центрального банку (додаткова емісія грошей), наслідком чого буде інфляція;
– збільшення внутрішнього боргу (випуск державних цінних паперів);
– збільшення зовнішнього боргу (міжнародний кредит).
На погашення цих заборгованостей використовується бюджетний надлишок.
Існує три джерела дефіцитного фінансування:
– внутрішні позички. В цьому випадку уряд виходить на внутрішній грошовий ринок, де розміщує свої позички, тобто продає державні цінні папери, і за рахунок виручки від їх реалізації отримує необхідні кошти в борг;
– зовнішні позички. Ці позички можуть надавати уряду міжнародні фінансові організації, іноземні уряди та приватні іноземні фірми;
– грошово-кредитна емісія. Це означає, що Національний банк випускає нові гроші, які не забезпечені зростанням товарної маси, і за допомогою певного кредитного механізму фінансує уряд.
Неінфляційні джерела містять в собі:
– внутрішні та зовнішні позики на фінансових ринках: кредити комерційних банків, іноземних урядів та міжнародних організацій; продаж державних цінних паперів комерційним банкам, фірмам та домогосподарствам;
– трансферти – фінансування у вигляді безоплатної допомоги.
Зменшити дефіцит бюджету уряд може і шляхом накопичення заборгованості – невиконання платежів по зобов’язанням або за куплені товари, а також за рахунок підвищення податків.
Ці заходи теж мають неінфляційний характер.
Інфляційним джерелом фінансування бюджетного дефіциту є монетизація дефіциту, яка відбувається в результаті позик центрального банку урядові та купівлі центральним банком державних цінних паперів.
Існує три концепції регулювання державного бюджету (рис. 3.1).
Рис. 3.1. Три концепції регулювання державного бюджету
Бюджетний дефіцит є складним явищем, якому не можна дати однозначної оцінки. Уникнути дефіциту теоретично досить просто – скоротити доходи. Проте на практиці у більшості країн світу, в тому числі розвинених, має місце дефіцит бюджету.
Рівень бюджетного дефіциту належить до найважливіших індикаторів фінансової безпеки будь-якої держави. Згідно з даними міжнародної статистики оптимальна величина бюджетного дефіциту в індустріальне розвинутих країнах коливається в межах 3–4 % від розміру ВВП.
Для фінансування дефіциту бюджету використовуються:
– внутрішні позики;
– зовнішні запозичення;
– доходи від приватизації.
За причинами виникнення бюджетний дефіцит може бути вимушеним і свідомим.
За напрямом використання коштів фінансування бюджетного дефіциту виділяють активний і пасивний дефіцит бюджету.
Дефіцит бюджету може покриватись інфляційним і безінфляційним методами.
В залежності від методів проведення фіскальна політика може бути дискреційною чи недискреційною.