Питання для самопідготовки і самоконтролю знань

1. 1.    Пріоритетні напрямки розвитку житлово-комунального госпо­дар­ства.

2. 2.    Економічні принципи реформування системи житлово-кому­наль­ного господарства міста.

3. 3.    Джерелами фінансування оновлення основних засобів та кому­нікацій житлово-комунального господарства.

4. 4.    Удосконалення системи управління підприємствами і органі­за­ціями житлово-експлуатаційного комплексу.

5. 5.    Оптимізація діяльності галузі житлово-комунального госпо­дарства.

6. 6.    Досвід приватизації ЖЕДів в Україні.

7. 7.    Проблема кадрового забезпечення у сфері обслуговування жит­лово-експлуатаційного комплексу.

8. 8.    Роль фінансової науки в розвитку житлово-комунального гос­по­дарства міста.

9. 9.    Оцінка діяльності житлово-комунального господарства.

 

Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань

1. 1.        Проблеми визначення розмірів комунальних платежів.

2. 2.        Введення ринкових форм господарювання у сферу діяльності житлово-експлуатаційних підприємств.

3. 3.        Перспективи новацій у сфері житлово-експлуатаційного комп­лек­су.

4. 4.        Кондомініуми як необхідна складова житлово-експлуатаційного господарства.

5. 5.        Реалізація житлової політики та житлове будівництво у м. Пол­та­ва.

6. 6.        Напрямки реформування житлово-комунального господарства у м. Полтава.

7. 7.        Формування конкурентного середовища в галузі житлово-кому­нального господарства м. Полтава.

8. 8.        Фінансування енергозбереження в галузі житлово-кому­наль­но­го господарства м. Полтава.

9. 9.        Запровадження експериментів у фінансуванні житлово-кому­наль­ного господарства.

10. 10.    Фінансово-господарська діяльність підприємств житлово-кому­нального господарства Полтави.

 

Термінологічний словник

Житлово-комунальне господарство – соціально зорієн­тована ланка економіки країни, багатогалузевий господарський комп­лекс, функціональним призначенням якого є задоволення житлово-комунальних потреб населення, підприємств, установ та організацій, що забезпечує реалізацію відповідних прав і захист здоров’я гро­ма­дян, сприяє соціально-економічному розвитку та зміцненню безпеки держави.

Житлове господарство – складова соціальної інфра­струк­тури адміністративно-територіальних формувань, покликана задо­воль­няти потреби громадян у житлі.

Житловий фонд – сукупність усіх видів і категорій житла – житлових будинків, квартир (частин житлових будинків чи квартир), інших приміщень, призначених і придатних для постійного прожи­вання у них, а також для використання у встановленому порядку як службових житлових приміщень, так і гуртожитків.

Комунальне господарство – складова житлово-кому­наль­ного комплексу, яка забезпечує надання необхідного обсягу сані­тар­но-технічних, санітарно-гігієнічних, енергетичних і транспортних по­слуг мешканцям населених пунктів, а також здійснює відповідне ко­мунальне обслуговування суб‘єктів господарювання.

Тариф на житлово-комунальні послуги – це офіційно встановлена органами державної виконавчої влади та місцевого са­моврядування ставка плати за утримання житлових будинків і при­лег­лих територій або надання комунальної послуги населенню і суб’єк­там господарювання, що забезпечує мінімально необхідний рівень відшкодування експлуатаційних витрат та фінансування програм роз­витку об’єктів житлово-комунальної сфери при дотриманні норма­тив­них вимог щодо якості вказаних послуг.

Експертний метод визначення фізичного зносу будівель (споруд) – величина зносу житлового будинку в цілому визначається як сума значень зносу окремих його конструкцій і систем інженерного обладнання на основі оцінок інженера-експерта.

Цільові збори житлово-експлуатаційних організацій – це платежі орендарів нежитлових приміщень та квартиронаймачів на центральне опалення та різноманітні комунальні послуги, які спла­чують понад квартирну й орендну плату, відповідно у випадку, коли розрахунки на вказані послуги з підприємствами комунального об­слуговування проводяться через житлово-експлуатаційну організацію.

 

Література: 3; 5; 6; 10; 11; 12; 20; 21.