Термінологічний словник

дотація вирівнювання – міжбюджетний трансферт на ви­рівнювання доходної спроможності бюджету, який його отримує.

субвенції – міжбюджетні трансферти для використання на пев­ну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рі­шення про надання субвенції.

залишок бюджетних коштів – обсяг коштів на рахунках від­повідного бюджету та розпорядників коштів цього бюджету на кі­нець дня.

кошик доходів бюджетів місцевого самоврядування – податки і збори (обов’язкові платежі), що закріплені цим Кодексом на постійній основі за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів між­бюд­жет­них трансфертів;

коефіцієнт вирівнювання – коефіцієнт, що застосовується при розрахунку обсягу дотації вирівнювання та коштів, що пе­ре­да­ються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, з метою зміцнення доходної бази бюджетів місцевого самоврядування.

міжбюджетні трансферти – кошти, які безоплатно і без­по­воротно передаються з одного бюджету до іншого.

міжбюджетні трансферти – кошти, які безоплатно і без­­по­воротно передаються з одного бюджету до іншого.

МІЖБЮДЖЕТНІ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ – форма, у якій забез­пе­чу­ється взаємозв’язок різних ланок бюджетної системи, яка визна­чається державним, територіальним та бюджетним устроєм країни.

МІЖБЮДЖЕТНІ ВЗАЄМОРОЗРАХУНКИ – процес передачі кош­тів з Державного бюджету України місцевим бюджетам і навпаки – з місцевих бюджетів у Державний бюджет у процесі виконання бюд­жетів з метою збалансування доходів і витрат на всіх рівнях бюджетної системи. В Україні відсутня законодавча база, яка регламентує міжбюджетні взаєморозрахунки.

НОРМАТИВИ МІНІМАЛЬНОЇ БЮДЖЕТНОЇ ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ – розрахункові показники рівня певних послуг, які надаються на душу населення за рахунок бюджетних коштів. Використовуються при роз­рахунку мінімальних державних соціальних стандартів Розробка нор­мативів мінімальної бюджетної забезпеченості передбачена законо­дав­ством України.

НОРМАТИВНО-РОЗРАХУНКОВІ МЕТОДИ ФІНАНСОВОГО ВИРІВНЮВАННЯ – методи надання трансфертів та інших фінан­со­вих ресурсів бюджетам місцевих органів влади з бюджету цент­раль­ного уряду, а також із бюджетів органів влади вищого рівня на основі розмежування видаткових функцій між різними рівнями влади, роз­рахунку можливих доходів місцевих органів влади на основі подат­ко­вого потенціалу територій, мінімальних бюджетів місцевого само­вря­дування, державних мінімальних соціальних стандартів та відповідної формули фінансового вирівнювання. При подібних розрахунках вра­хо­вуються чисельність населення відповідної території, його струк­тура, рівень зайнятості, наявність мережі доріг, об’єктів соціальної і виробничої інфраструктури, що утримуються місцевою владою, та ін­ші індикатори. Результатом цих розрахунків є визначення об’єктивних бюджетних потреб території, можливостей їх фінансування за рахунок можливостей місцевої влади, а також розмірів необхідної фінансової допомоги з боку центрального уряду та органів влади вищого рівня. Ці методи широко застосовуються в практиці фінансового вирів­ню­вання зарубіжних країн.

СУБВЕНЦІЯ – (від лат. subveniere – приходити на допомогу) – кош­ти, які надаються місцевим бюджетам з бюджетів вищого рівня на фінансування цільових витрат і підлягають поверненню у випадку їх нецільового використання.

СУБСИДІЯ – (від лат. subsidium – допомога, підтримка) – кошти, які надаються з Державного бюджету місцевим бюджетам, або з міс­цевих бюджетів вищого рівня до місцевих бюджетів нижчого рівня на фінансування цільових витрат.

ФІНАНСОВЕ ВИРІВНЮВАННЯ – процес перерозподілу фінан­со­вих ресурсів на користь адміністративно-територіальних одиниць, які не мають достатньої власної доходної бази. Здійснюється цент­раль­ними органами державної влади. Синонім поняття «бюджетне регу­лю­вання».

ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ В ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ – одна із головних сфер діяльності тери­то­рі­аль­них колективів. Фінансове планування здійснюється в декілька ета­пів. Це прогнозування надходжень фінансових ресурсів у роз­поряд­ження органів місцевого самоврядування, їх мобілізація та управління наявними фондами грошових ресурсів, а також програмування видат­ків відповідно до обраних соціально-економічних цілей. Фінансове планування в органах місцевого самоврядування є процесом розробки, складання, затвердження та виконання місцевих бюджетів, складання кошторисів видатків інших фондів грошових ресурсів та кошторисів видатків фондів грошових ресурсів, які належать підприємствам і організаціям, що знаходяться у власності територіальних колективів. Фінансове планування належить до обов’язкових повноважень органів місцевого самоврядування.

ФОРМУЛА ВИРІВНЮВАННЯ – математична модель, на основі якої центральні органи влади здійснюють перерозподіл фінансових ре­сурсів фондів бюджетного регулювання з метою вирівнювання до­ходної бази підпорядкованих адміністративно-територіальних оди­ниць.

фінансовий норматив бюджетної забезпеченості – гарантований державою в межах наявних бюджетних ресурсів рівень фінансового забезпечення повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та виконавчих ор­ганів місцевого самоврядування, що використовується для визна­чен­ня обсягу міжбюджетних трансфертів

вільний залишок бюджетних коштів – різниця між за­лиш­ком коштів загального фонду бюджету та оборотною касовою го­тівкою на кінець бюджетного періоду, не підлягає вилученню й ви­ко­ристовується на проведення видатків згідно з рішенням відповідної ра­ди.

 

Література: 2; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 13; 14; 15; 17; 18; 19; 22.

 

[Вверх] [Вниз]