ВСТУП

Навчання у вищій школі передбачає системне опрацювання програмного матеріалу на аудиторних заняттях (лекції, семінари) та у позааудиторний час – у процесі самостійної роботи. Мета даного навчально-методичного посібника – сприяти ефективному засвоєнню студентами дисципліни «Мікроекономіка», розвитку їх творчих здіб­ностей, навичок і вмінь. Посібник підготовлений відповідно до плану робіт кафедри економічної теорії Полтавського університету споживчої кооперації України (ПУСКУ) і призначений для студентів, які навчаються за напрямом 6.140101 «Готельно-ресторанна справа».

Мікроекономіка є важливою дисципліною навчального плану під­готовки бакалаврів з економіки, що читається у вищій школі України. Вивчення її положень у ВНЗ має сприяти успішному опануванню ряду конкретно-економічних дисциплін, підготовці курсових і дипломних робіт, а в підсумку – здійсненню успішної професійної діяльності випускників ВНЗ у галузях суспільного господарства, освіти і науки.

Мета мікроекономіки – ознайомити студентів з основними еконо­мічними моделями, на прикладі яких вивчаються способи оптимізації індивідуальних господарських рішень, механізми й ефективність різних форм ринкового ціноутворення, а також підходи до проблеми досягнення загальної рівноваги, суспільного вибору тощо.

Основне завдання мікроекономіки – сформувати у студентів аналітично виважений підхід до вирішення проблеми індивідуального економічного вибору, можливості якого напряму пов’язуються з альтернативними способами застосування обмежених ресурсів. Загалом вивчення мікроекономіки покликане забезпечити усвідомлення ринкових функцій типових господарських суб’єктів (домогосподарств і фірм) та виявити закономірності їх економічної поведінки в різних ринкових ситуаціях. Мікроекономіка дозволяє з’ясувати системні причини недосконалості товарних і ресурсних ринків, обґрунтовує необхідність їх державного регулювання. Знання й навички, набуті студентами у процесі вивчення мікроекономіки, дозволять їм у май­бутньому професійно розуміти сутність реальних проявів еконо­мічних явищ і процесів, допоможуть успішно аналізувати й прогно­зувати наслідки змін ринкових умов і, як результат, обирати прагматичні та вигідні варіанти власних господарських рішень.

Тривалість вивчення мікроекономіки в ПУСКУ – один семестр. Відповідно до програми (яка наводиться відразу за вступом), навчальний матеріал дисципліни поділено на два модулі, за якими і здійснюється поточне оцінювання знань студентів. У першому модулі розглядаються загальні основи методології мікроекономіки, положення теорії споживчого вибору та теорії ринкового механізму. Другий модуль присвячено вивченню теорії фірми та її поведінки в умовах різних ринкових структур. Нормативний курс мікроекономіки може бути засвоєний лише за умови систематичної роботи над ним протягом семестру. Тому тематика і структурно-методична побу­дова даного посібника виконана таким чином, щоб максимально сприяти успішному опануванню найважливіших положень дисципліни із використанням базових підручників та опорного конспекту лекцій.

Роботу з посібником радимо організувати наступним чином: спочатку користуючись тематичним планом слід підібрати основну літературу, необхідну для вивчення окремих тем. При студіюванні обраної навчальної літератури рекомендується частіше звертатися до програми і списку екзаменаційних питань для кращого засвоєння та систематизації прочитаного матеріалу. Особливу увагу необхідно приділити вивченню базових понять і категорій, системі умовних буквених позначень, прикладам розв’язування типових задач та по­будові графіків функцій. У тому випадку, коли важко підібрати необ­хідні матеріали, або виникають складності при вивченні дисципліни, доцільно вдатися до консультацій із викладачем. Для ефективнішого засвоєння дисципліни рекомендується також ознайомлення з такими періодичними економічними виданнями як журнали «Економіка України», «Фінанси України», «Економіка АПК», «Вісник податкової служби України» та ін.

Для підготовки до семінарських занять доцільно виділити окре­мий зошит. Зошит для семінарських занять сприятиме організації виконання робіт, обробці та фіксації фактичного матеріалу та роз­витку практичних навичок. У ньому мають бути чітко сформульо­вані такі рубрики: 1) назва теми і зміст завдання; 2) методика роз­в’язку завдання і, далі, таблиці, графіки, формули (в порядку вико­нання розрахунків чи графічних робіт); 3) відповідь і висновки від­повідно до умови завдання; 4) основні літературні чи Інтернет-дже­рела, за якими виконується завдання. Для виконання розрахункових чи графічних робіт необхідно мати калькулятор, міліметровий папір, лінійку, транспортир, олівці (а за можливості – комп’ютер). Теми реферативних доповідей чи мультимедійних тематичних презентацій слід розробляти за простим планом. Їх підготовка і захист прирів­нюється до поширеної ґрунтовної відповіді й оцінюється як творча форма роботи.

Особливо важливого значення у процесі вивчення курсу на­дається індивідуально-консультативній роботі (ІКР) та самостій­ній роботі студентів (СРС), яка передбачає самостійне вивчення частини програмних питань, розв’язування типових задач, тестових завдань, підготовку рефератів, ділових ігор, мультимедійних тема­тичних презентацій і дозволяє успішно розвивати професійне вміння пошуку джерел додаткової інформації, навички швидкого читання, прийоми обробки та ілюстрації отриманих даних тощо. Для цього послідовність і складність навчальних тем дисципліни та практичних завдань має продуманий наростаючий характер. Для перевірки рівня спеціальних знань, набутих у процесі вивчення кожної окремої теми, викладач здійснює системний тестовий експрес-контроль, результа­ти якого регулярно доводяться студентам.

У результаті опанування дисципліни студенти повинні знати:

• –    загальний перелік типових мікроекономічних проблем і методи їх аналізу;

• –    базові моделі оптимізації споживчого плану домогосподарства;

• –    базові моделі оптимізації виробничого плану фірми (підпри­ємства);

• –    показники технологічної й економічної ефективності процесу виробництва та способи їх оптимізації;

• –    базові моделі ринкового ціноутворення на товари і ресурси тощо.

Крім того, студенти повинні вміти:

• –    формулювати основні економічні функції та аналізувати їх аналітичні характеристики;

• –    аналізувати умови ціноутворення на товарних і ресурсних ринках із використанням основних теоретичних моделей;

• –    прогнозувати наслідки зміни ринкових умов чи заходів державного регулювання та реакцію на них типових економічних суб’єктів.

Систематична робота з даним навчально-методичним посібни­ком, а також з опорним конспектом лекцій, рекомендованою навчаль­ною літературою, словниками та Інтернет-ресурсами дозволить Вам успішно засвоїти основні положення теорії мікроекономіки та опанувати її методологічний інструментарій в обсягу вузівської програми.

Навчальна програма дисципліни «мікроекономіка» Змістовий модуль 1. Основи теорії мікроекономіки. Споживчий вибір. Ринковий механізм та його елементи

Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки

Економічна теорія і мікроекономіка як її складова частина. Місце мікроекономіки в системі економічних наук. Історія зародження мікроекономіки, періодизація її розвитку. Роль класичної політичної економії у формуванні теоретичних основ мікроекономіки. Маржи­налізм. Неокласична школа і становлення мікроекономіки як самос­тійного розділу економічної теорії. Об’єкт і предмет мікроекономіки та її наукова проблематика. Завдання мікроекономіки та її функції. Сучасні напрями розвитку мікроекономіки: теорія ігор, теорія суспільного вибору, теорія вибору в умовах невизначеності та ризиків.

Суб’єкти й об’єкти економічних відносин на мікрорівні та їх взаємодія. Мета й особливості функціонування типових суб’єктів мікроекономіки. Модель кругообігу товарів і платежів. Крива виробничих можливостей. Обмеженість економічних ресурсів та альтернативність способів їх використання.

Методологія мікроекономічного аналізу. Літературний, табличний, алгебраїчний та графічний способи відображення економічної інфор­мації. Економічні моделі. Граничний і функціональний аналіз. Пози­тивна та нормативна мікроекономіка.

Завдання і структура навчальної дисципліни. Огляд навчально-методичної літератури. Перелік вимог до мікроекономічних знань та вмінь студентів.

Розділ 1. Теорія поведінки споживача

Тема 2. Теорія граничної корисності та поведінка споживача

Поняття потреби, класифікації потреб людини та мотивацій її поведінки. Ієрархія потреб Маслова. Економічні та неекономічні блага, їх властивості та критерії класифікації.

Корисність як економічна категорія. Кардиналістський підхід до аналізу корисності. Загальна і гранична корисність. Відображення корисності за допомогою математичних функцій та способи її обчислення. Перший закон Госсена. Зв’язок корисності блага з його ціною та обсягом споживчого попиту.

Поняття оптимізації споживчого вибору (рівноваги споживача). Кардиналістський підхід до оптимізації споживчого вибору. Еквімаржинальний принцип та його універсальне значення для економічної теорії. Другий закон Госсена.

Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача

Уподобання як відправний фактор споживчого вибору. Система уподобань споживача та її основні елементи: здатність до ранжування доступних альтернатив; транзитивність уподобань; ненасичуваність благами. Зовнішні умови здійснення раціонального вибору: різнома­нітність благ і повна інформованість споживача.

Крива байдужості як модель споживчих уподобань. Карта кривих байдужості та їх властивості. Нахил кривої байдужості. Гранична норма заміщення благ (MRS) та способи її обчислення. Динаміка MRS у поясненні форми кривих байдужості.

Поняття бюджетного обмеження. Рівняння бюджетного обмеження і бюджетної лінії. Бюджетна лінія як модель споживчих можливостей. Карта бюджетних ліній та їх властивості. Нахил бюджетної лінії. Ординалістський підхід до оптимізації споживчого вибору. Графічна модель внутрішньої і кутової оптимізації.