ОЕФ

Значення очікуваних грошових надходжень буде використане при складанні бюджету коштів.

Слід зазначити, що форма таблиці 1.10 побудована відповідно до конкретних даних, які на різних фірмах можуть відрізнятись. Важливим є сам принцип складання прогнозу реалізації та надходження коштів залежно від тенденцій, виявлених в процесі проведення економічного аналізу маркетинговою службою та бухгалтерією на конкретній фірмі.

Другий розділ «Борги» (таблиця 1.11) складається на основі інформації про розрахунки прогнозу дебіторської заборгованості, резерву сумнівних боргів та сумнівної заборгованості, віднесеної на витрати звітного періоду. На прикладі прийнято припущення, що дебіторська заборгованість з початку року не списувалася з балансу фірми як безнадійна, а розрахунковий відсоток (1%) сумнівних боргів згідно товарного кредиту є максимально точним. При цьому оплата за цей 1% не надходила у I кварталі і є сумніви, що надійде у подальшому.

Наступним етапом у підготовці оперативного бюджету є складання прогнозу закупівель, що визначить, які товарні запаси повинна сформувати фірма у II кварталі, для задоволення потреб реалізації.

Відповідно до наведених вище даних, маркетинговою службою встановлений відповідний відсоток від прогнозованих обсягів реалізації, який визначає доцільні товарні запаси на складі фірми на кінець звітного періоду, на нашому прикладі 50%.

Обсяг товарних запасів, які необхідно закупити, обчислюється таким чином:

Планований графік закупок у II кварталі поточного року складається за кожним найменуванням лікарських засобів та виробів медичного призначення за допомогою наведеної вище формули. Процес досить трудомісткий, враховуючи велику кількість найменувань (тисячі), тому має бути автоматизованим.

У таблиці 1.12 показаний приклад запланованого графіка закупівель левоміцетину табл. 0,5 № 10 на II квартал.

Вартість реалізації (рядок 2, таблиця 1.12) з усіх найменувань фармацевтичних товарів відображується сумарно у прогнозованому звіті про фінансові результати.

42

* Для спрощення розрахунків за приклад взято єдину ціну препарату як за попередньою оплатою, так і на умовах товарного кредиту

Далі необхідно скласти графік платежів за фармацевтичні товари, які планується придбати у II кварталі (таблиця 1.13). За приклад взято співвідношення 60% та 40% передплати та придбання товарів у кредит строком на 1 місяць відповідно. Вихідні дані для складання графіка виплати коштів беремо із таблиці 1.12 (рядки 7, 8 та 9). Значення рядка 4 таблиці 1.13 використовується для складання бюджету коштів.

Далі складається бюджет адміністративних витрат та витрат на збут, які включають витрати на просунення фармацевтичних товарів на ринок, реалізацію та ін. Їх доцільно розділити на постійні та змінні.

Постійні витрати на збут включають витрати на заробітну плату відділів маркетингу та збуту, на рекламу, аренду складських приміщень та їх амортизацію. Як правило, вони вказуються у бюджеті загальною сумою за весь звітний період. Дуже важливо правильно визначити постійні витрати (що не залежать від обсягу реалізацій), так як це дає можливість встановити точку беззбитковості за обсягом продажів.

Зміннівитрати:комісійні,витратинавантажно-розвантажувальні роботи, транспортування та ін. — можуть бути розраховані як відсоток від запланованих обсягів реалізації товарів або як результат множення суми витрат, що приходяться на одиницю продажу, на загальний обсяг реалізації товарів.

Адміністративні витрати, як правило, належать до постійних, проте деякі з них, наприклад, витрати на предмети, що швидко зношуються, телефонні розмови та ін. можуть бути змінними.

За даними таблиці 1.14 змінні адміністративні витрати та витрати на збут повинні складати не більше 10% від обсягів реалізації фармацевтичних товарів, а постійні витрати — 10 тис. грн. на місяць.

Оперативний бюджет (Розділ III «Витрати та виплати за ними») цих економічних показників наведений у таблиці 1.14. Грошові виплати за такими витратами здійснюються кожного наступного місяця відносно місяця нарахування.

Згідно з принципом нарахування доходів і витрат наприкінці кожного звітного періоду кошти за вирахуванням амортизації 1700 грн. будуть нараховані та виплачені на початку наступного місяця (ряд. 5, таблиці 1.14, наприклад, у квітні: 29000 – 1700 = = 27300 тис. грн.).

Останнім етапом є складання фінансового бюджету, який складається із бюджету коштів (їх надходження та виплати), а також прогнозованого балансу фірми на наступний звітний період.

45

* Переносяться до прогнозованого звіту про фінансові результати як витрати звітного періоду

Для керування коштами на кожній фірмі слід звертати увагу на те, щоб на її розрахунковому рахунку завжди було достатньо коштів для таких операцій, як: вчасна сплата податків, розрахунки за комунальні послуги, виплата заробітної плати, а також доцільно визначати мінімальну необхідну суму коштів, яка б завжди була у розпорядженні фірми на випадок непередбачених подій.

Вище сказане є ще одним із аргументів на користь складання бюджету підприємства.

У тому випадку, коли витрати коштів протягом тривалого періоду перевищують їх надходження й фактична сума грошових засобів стає нижчою, ніж запланований мінімум, керівництву, фінансовій службі та бухгалтерії необхідно приймати відповідні управлінські рішення.

Для складання бюджету коштів фірми рекомендується такий алгоритм:

Сума коштів на початок звітного періоду + Надходження коштів =

кового фінансування

— Інвестування (вилучення) надлишку коштів = Сума коштів на кінець місяця.

Бюджет коштів наведений у таблиці 1.15.

У прикладі мінімально необхідна сума складає 50 тис. грн. Значення рядка 7 (квітень) у таблиці 1.15 переноситься на рядок

1 (травень), значення рядка 7 (травень) — на рядок 1 (червень). Таблиця 1.15

Бюджет грошових одиниць (коштів)

4.Потреба у грошових коштах. Витрати грошових коштів:

47

За даними таблиці 1.15, сума надходжень коштів перевищує їх витрати, і кількість коштів не повинна опускатись нижче встановленого мінімуму. У протилежних ситуаціях фірмі необхідно було б знайти додаткове фінансування своєї діяльності.

Останнім етапом складання загального бюджету є складання

прогнозованого звіту про фінансові результати та балансу фірми, всі дані для яких були розраховані вище.

1.1.4. Аналіз торгово-фінансової діяльності: історіографія, методи, організація, інформаційне забезпечення

Термін «аналіз» походить від грецького слова «analyzis», що в перекладі означає «розділяю», «розчленовую». Це не тільки суспіль- но-економічний термін, але й філософська категорія, яка дозволяє реалізувати об’єктивну необхідність людини в оцінці своїх дій, вчинків в умовах навколишнього середовища. Аналіз представляє собою розчленування явища або предмета на його складові (елементи) для вивчення їх як частин цілого. Таке розчленування дозволяє зазирнути всередину предмета, явища, процесу, що досліджується, зрозуміти його внутрішню суть, визначити його роль. На сьогодні існують різні види аналізу.

Це — фізичний, хімічний, математичний, статистичний, фармацевтичний та ін. Вони відрізняються метою, об’єктами, методами досліджень. На відміну від вищезгаданих методів аналізу, економічний належить до абстрактно-логічного методу досліджень економічних явищ.

В історії аналізу господарської діяльності (АГД) можна виділити такі етапи: початковий; становлення та подальшого розвитку; інтеграційний.

Початковий етап розвитку АГД (початок XIX — кінець XX ст.) характеризувався накопиченням загальноекономічних знань з поглибленою їх диференціацією за галузями. Функції економічного аналізу розглядались у межах існуючих на той час балансоведення, бухгалтерського обліку, фінансів, статистики. Проте для обґрунтування поточних та довгострокових планів економічного розвитку як на мак- ро-, так і на мікрорівні, виникла об’єктивна потреба у комплексному дослідженні діяльності галузей, підприємств. На початку XX століття з’явились перші спеціальні видання про АГД, які мали методичне спрямування. З того часу починається другий, найважливіший період розвитку аналізу господарської діяльності. Об’єктивними передумовами виділення АГД у самостійну галузь науки є:

•розвиток виробничих сил суспільства;

•вдосконалення виробничих відносин;

48

•збільшення обсягів виробництва;

•науково-технічний прогрес та розвиток економічної науки;

•зміна структури світового макроекономічного комплексу;

•розвиток економічних та політичних взаємовідносин у суспільстві і т. д.

У30-ті роки минулого століття курс АГД було включено до програми вузів колишнього СРСР, з’явилися перші підручники та посібники під авторством Н. Р. Вейумана, С. К. Татура, М. І. Баканова та ін. АГД став широко використовуватися на практиці для комплексного системного вивчення економіки підприємств та пошуку резервів збільшення виробництвапродукції.Нацейперіодбулизакладенітеоретичніоснови АГД як самостійної галузі знань. Провідними економістами були також розроблені напрямки методології економічного аналізу: порівняльний, техніко-економічний, оперативний; економіко-математичний; функ- ціонально-вартісний та ін. Третій етап розвитку АГД (80-ті роки XX ст.) характеризувався тісною взаємодією з різними науками (математикою, статистикою, маркетингом, менеджментом, бухгалтерським обліком, фінансами, аудитом і т. д.), а також широким використанням сучасних інформаційних систем. На теперішній момент АГД займає провідне місце у системі управління фармацевтичною діяльністю (рис. 1.10).

Макроекономічний (загальнотеоретичний) аналіз почав свій розвиток з праць економістів XVIII–XIX століть та базувався на досягненнях філософії та економічних знаннях попередніх століть (рис. 1.11).

Рис. 1.10. АГД у системі управління аптекою та фармацевтичною фірмою

49

Як зазначалося вище, АГД виділився в окрему галузь порівняно недавно.

У сучасній економічній літературі його класифікують за різними ознаками.

Сучасні види економічного аналізу

Суть

Рис. 1.11. Види та суть економічного аналізу

За галузевою ознакою, яка базується на суспільному розподілі праці, аналіз поділяється на галузевий (враховується специфіка окремих галузей економіки) та міжгалузевий. Останній є теоретичною та методичною основою аналізу в усіх галузях національної економіки.

Відповідно до часової ознаки АГД поділяється на попередній (перспективний) та наступний (ретроспективний, історичний). Попередній аналіз проводиться перед здійсненням господарських операцій, необхіднихдляобґрунтуванняуправлінськихрішень,прогнозування,оцінкиочікуваного виконання плану, попередження небажаних результатів і т.д.

Наступний аналіз проводиться після здійснення господарських операцій.

Класифікація аналізу за просторовою ознакою виділяє внутрішньогосподарський та міжгосподарський. Внутрішньогосподарський аналіз вивчає діяльність тільки досліджуваного підприємства, його структурних підрозділів.

При міжгосподарському аналізі порівнюються результати діяльності двох або більше суб’єктів економічних відносин.

За методом проведення розрізняють горизонтальний та вертикальний аналіз. Горизонтальний аналіз полягає у порівнянні окремих показників звітності за два суміжні звітні періоди, а також у динаміці

50