ОЕФ

У процесі розвитку товарообігу виникає торгівля як окрема галузь діяльності, що спеціалізується винятково на реалізації товарів.

Для аптеки та фармацевтичної фірми визначають такий показник як загальний товарообіг, який складається з роздрібного та оптового товарообігу.

Роздрібний товарообіг — це виручка від продажу безпосередньо населенню споживчих товарів (як за готівку, так і за розрахункові чеки установ банків, банківські платіжні картки) через організований споживчий ринок, тобто спеціально організовану торговельну мережу (аптеки, магазини, кіоски) підприємствами незалежно від відомчої підпорядкованості, форми власності і господарювання. Роздрібний товарообіг визначається в цінах фактичної реалізації на момент відпуску товарів покупцеві, незалежно від часу сплати грошей. У разі продажу аптечними закладами та підприємствами медтехніки сані- тарно-гігієнічних та фармацевтичних товарів пільговим категоріям населення, в роздрібний товарообіг включається фактично сплачена їх вартість. Вартість товарів, сплачена безпосередньо з бюджету або організаціями соціального забезпечення, лікарнями, профілактичними установами, включається до оптового товарообігу.

Оптовий товарообіг включає продаж товарів для кінцевого споживання лікувально-профілактичним закладам (ЛПЗ), іншим підприємствам, організаціям за безготівковими розрахунками. Продаж аптеками та фармацевтичними фірмами медикаментів, підприємствами медтехніки медичного обладнання, інструменту, спеціальних медичних меблів ЛПЗ, дитячим садкам та іншим організаціям і підприємствам також включається в оптовий товарообіг.

Аптеки та фармацевтичні фірми, які самостійно формують як різницю між ціною продажу та закупки товару, реалізують ЛЗ і товари аптечного асортименту населенню, ЛПЗ, іншим організаціям виключно за роздрібними цінами. Тобто для них оптовий товарообіг можна визначити як реалізацію товару ЛПЗ та іншим організаціям по безготівковому розрахунку. Структуру роздрібного та оптового товарообігу представлено на рис. 1.3.

Аналіз фактичного товарообігу може здійснюватися в діючих цінах за відповідний період часу та з урахуванням індексу цін (у співставних цінах) на рис. 1.4.

Детальніше зупинимось на характеристиці індексу цін як економічного показника.

Індекс цін — (лат. index — показник, список) — це відносний показник, який відображає зміну цін за певний період часу.

11

Рис. 1.3. Структура загального товарообігу аптеки та фармацевтичної фірми

12

Аналіз фактичного товарообігу аптеки, фармацевтичної фірми

Визначення загального товарообігу в роздрібних цінах за 3–5 років з використанням даних внутрішньогосподарського (управлінського) бухгалтерського обліку

Розробка та впровадження комплексу заходів щодо перевірки достовірності фактичних даних товарообігу

Визначення показників товарообігу в цінах базисного року з урахуванням індексу цін

Обробка даних та статистичний аналіз показників динаміки товарообігу

Формування висновків, пропозицій щодо поліпшення економічного стану аптеки та фармацевтичної фірми, підвищення їх конкурентоспроможності

Рис. 1.4. Проведення аналізу загального товарообігу в діючих цінах та з урахуванням індексу цін

Загальний індекс цін дає порівняльну характеристику динаміки цін на лікарські препарати загалом та має дві форми залежно від методики побудови — агрегатну (сумарну) та середньозважену.

Загальний індекс цін на лікарські препарати визначаєть за формулою:

Is= ,

де: Ip — індивідуальний індекс цін на ЛЗ;

ti — питома вага обсягу виробництва (ввезення, реалізації) і-го ЛЗ у загальному обсязі ЛЗ.

13

Відповідно до існуючих видів цін розрізняють індекси: оптових цін промисловості; відпускних цін оптової торгівлі; роздрібних цін. Так, якщо індекс роздрібних цін на лікарські препарати в Україні у 2002–2003 рр. дорівнював 1,0958, то це означає, що рівень роздрібних цін на ЛЗ у 2003 р. порівняно з 2002 р. зріс на 9,58%.

При аналізі товарообігу використовуються вартісні, кількісні, якісні показники та питома вага. Розглянемо аналіз фактичного товарообігу на конкретному прикладі:

В таблиці 1.2 наведені показники товарообігу в аптеці за останні 5 років.

При аналізі в діючих цінах після експертизи одержаних даних товарообігу розраховують статистичні показники, які характеризують динаміку товарообігу за звітні періоди.

Таблиця 1.2

Товарообіг аптеки та загальні індекси цін на ЛЗ за 5 років

Це може бути абсолютний приріст, темпи росту (Т, %), темпи приросту (Тп, %), коефіцієнти.

Аналізуючи показники, проводять їх порівняння. Порівняння може бути базисним та ланцюговим. При базисному порівнянні кожен показник порівнюється з показником, прийнятим за базу порівняння. При ланцюговому порівнянні кожний наступний показник порівнюється з попереднім.

Формули розрахунків:

1)Абсолютні прирости ∆n :

•базисне порівняння

∆n = товарообіг і-го року – товарообіг базисного року;

• ланцюгове порівняння

∆n = товарообіг наступного року – товарообіг попереднього року

Товарообіг наступного року Кn (базисний) = Товарообіг базового року

Товарообіг наступного року Кn (базисний) = Товарообіг попереднього року

Коли Кn > 1,0, то маємо зростання товарообігу, при Кn < 1,0 — зниження товарообігу

14

Тп (базисний) = Тр (базисний) – 100%, Тп (ланцюговий) = Тр(ланцюговий) – 100%.

При значенні Тр > 100% маємо зростання товарообігу, а при значенні Тр < 100% — зниження товарообігу.

Інтенсивність змін показників характеризують такі величини:

• середній абсолютний приріст :

;

• середній коефіцієнт росту :

.

Наведені показники можуть бути розраховані як базові, коли товарообіг наступних років порівнюють з показником товарообігу І (базового) року. При необхідності обчислюють ланцюгові показники, коли товарообіг наступного року співвідносять з товарообігом попереднього. Аналіз товарообігу у співставних цінах вимагає переведення показника товарообігу до цін базового року. Так, згідно з нашим прикладом:

Вумовах щорічного зростання цін, перерахунок товарообігу

вспівставних цінах дозволяє об’єктивніше аналізувати цей показник з позиції кількості проданих лікарських засобів і товарів

15

аптечного асортименту. Динаміку товарообігу в діючих та співставних цінах можна представити у вигляді графіка (рис. 1.5) або таблиці 1.3.

Таблиця 1.3

Динаміка товарообігу аптеки за 5 років в діючих і співставних цінах

Рис. 1.5. Аналіз динаміки товарообігу аптеки за 5 років

Статистична обробка показників товарообігу наведена у табли-

цях 1.4 та 1.5.

Розрахунки середніх показників динаміки товарообігу в співставних та діючих цінах наведені нижче:

Середній абсолютний приріст (діючі ціни):

Тобто в середньому товарообіг щорічно збільшується на 100 000 грн. Середній коефіцієнт росту (діючі ціни):

Таким чином, в середньому товарообіг щорічно збільшується в 1,5 разу.

16

Середній абсолютний приріст в співставних цінах:

Тобто у співставних цінах товарообіг щорічно зменшується на

31472 грн.

Середній коефіцієнт росту (зниження):

Таблиця 1.4

Статистична обробка показників товарообігу в діючих цінах за 5 років

Тобто, у співставних цінах товарообіг щорічно зменшується на

1,23% (98,177% –100%).

17

Організація більш ґрунтовного аналізу товарообігу потребує, крім вище наведених розрахунків динаміки, дослідження структури та структурних зрушень за певний період часу. Результати аналізу структури товарообігу згідно з нашим прикладом наведені у таблиці 1.6.

Таблиця 1.6

Аналіз структури товарообігу аптеки за 5 років

Дослідження структури товарообігу дали змогу зробити висновок, що протягом 5 років більшу питому вагу мав роздрібний товарообіг. Починаючи з ІІ року він мав стійку тенденцію до зростання питомої ваги. Найглибші структурні зрушення відзначались у ІІІ році. Так, питома вага роздрібного товарообігу збільшилась на 16,86% порівняно з попереднім роком.

Товарні запаси: характеристика та аналіз

Основною функцією аптеки є торгівля медикаментами та іншими товарами аптечного асортименту. Тому основну питому вагу (до 75%) у загальних активах аптеки складають поточні активи.

Найважливішим показником товарного забезпечення (покриття) продажів є товарні запаси, які у поточних активах аптеки займають основне місце (50–75%).

18

За призначенням товарні запаси поділяються на три групи:

—поточного призначення (для забезпечення повсякденного попиту);

—цільового (для системи цивільної оборони, ліквідації спалахів грипу, інфекційних захворювань);

—дострокового завезення, сезонного накопичення (лікарська рослинна сировина, мінеральні води, риб’ячий жир та інші товари, що випускаються та заготовляються у певну пору року, а також товари, які завозяться до віддалених районів).

За місцем знаходження товарні запаси класифікуються на запаси, що знаходяться в аптеках, у роздрібній мережі, на аптечних складах, у дорозі. По відношенню до планованого періоду виділяють звітні початкові (вхідні) — запаси на початок планованого періоду і кінцеві (вихідні) — запаси на кінець планованого періоду.

Планування товарних запасів передбачає аналіз їх стану та руху, нормування та розробку заходів щодо прискорення їх обігу. Товарні запаси виражаються у днях та в сумі за оптовими цінами (ціни собівартості реалізації товару).

Найскладнішим є процес нормування товарних запасів. Під нормативом мається на увазі оптимальний запас товарів за асортиментом та обсягом, що забезпечує задовільнення попиту. Моментні показники товарних запасів характеризують їх стан на визначену дату — початок чи кінець звітного або планованого періоду за їх призначенням. Метою аналізу є виявлення фактичного стану товарних запасів, відповідності до встановлених нормативів, встановлення динаміки показників за кілька років, факторів, що впливають на розмір товарних запасів та інших даних.

При аналізі товарних запасів широко застосовуються динамічні ряди, прийоми порівняння, угрупування. Оскільки нормуванню підлягають лише товарні запаси поточного зберігання, особлива увага при аналізі приділяється цій групі запасів. Для визначення поточних товарних запасів з їх загальної суми вираховують цільові запаси, сезонні та дострокового ввезення.

До фактичних товарних запасів поточного призначення включають запаси, які знаходяться безпосередньо в аптечній мережі; товари в дорозі; відвантажені товари. Фактичні товарні запаси співставляються з нормативом, з’ясовуються причини відхилень. Щоб визначити запас товарів у днях обігу, фактичні товарні запаси

19

поділяють на середній одноденний обіг, що склався на відповідний звітний період.

Розмір фактичних поточних товарних запасів залежить від обсягу реалізації (товарообігу) як у цілому, так і за окремими групами товарів, періодичності поставок, віддаленості від баз постачання, співвідношення між завозом та споживанням, наявності повного асортименту та інших факторів.

Для визначення кількості днів товарних запасів їх суму ділять на фактичний одноденний обіг за минулий квартал. Якщо фактичні залишки перевищують норматив, слід виявити причини утворення наднормативних запасів.

Рух товарного запасу характеризується процесом товарообіговості, тобто, з одного боку, систематичною реалізацією та іншими видами витрат товару, з іншого — поповненням цього запасу.

Товарообіговість — це швидкість реалізації товарів або час, протягом якого реалізуються середні товарні запаси за звітний період. Вона створює прямий вплив на рентабельність та зворотній — на витрати аптеки, фармацевтичної фірми. Тому товарообіговість додатково треба аналізувати як у цілому, так і за окремими групами товарів. Її виражають або кількістю днів, за які реалізується середній товарний запас, або кількістю обігів, яку здійснює середній товарний запас за звітний рік (у разах).

Товарообіговість у днях визначається діленням суми середнього товарного запасу поточного зберігання в оптових цінах на середньоденний обіг в оптових цінах або діленням кількості днів у звітному періоді на товарообіговість у днях:

Тобіг. =: Тодн.; Коб. = Чдн : Тобіг.,

де: Тобіг. — товарообіговість у днях;

— середні товарні запаси поточного зберігання в оптових цінах; Тодн — середній одноденний обіг товару в оптових цінах;

Коб. — показник, який характеризує товарообіговість у кількості оборотів; Ч дн. — кількість днів у періоді.

Для аналізу та розрахунку товарообіговості необхідні дані про середні товарні запаси, рівень собівартості реалізованого товару, товарообіг та кількість днів у відповідному звітному періоді. Перший показник потребує обчислення, три останніх, як правило, відомі.

20