ОЕФ

Таблиця 3.14

Відображення основних господарських операцій з руху основних засобів у бухгалтерських рахунках

221

Документальне оформлення руху малоцінних та швидкозношуваних предметів

Оскільки П(С)БО 7, як уже говорилося вище, визначає тільки строк корисного використання основних фондів (більше 1 року) і не встановлює вартісного критерію віднесення до них, підприємства можуть установлювати вартісний критерій малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП) самостійно. Отже МШП, які не підпадають під поняття основних засобів чи поняття інших позаоборотних активів, оскільки строк їх корисного використання менший року (незалежно від первісної вартості), відносяться до оборотних активів. Їх облік ведеться згідно зі Стандартом 9 «Запаси».

Домалоціннихташвидкозношуванихпредметіввідносятьспеціальний санітарний одяг, який видається працівникам аптек, господарський інвентар, інструменти, наприклад, ложки-дозатори, штангласи тощо.

Первісний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів за місцями використання проводиться у картках та інвентарних описах. Вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів оформляється відповідним актом (Додаток 9.3.34).

222

Щомісячно складається звіт про рух МШП (Додаток 9.3.38) як складова звіту аптеки про господарську діяльність.

Бухгалтерський облік руху малоцінних та швидкозношуваних предметів

Облік наявності та руху МШП проводять на синтетичному рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». За дебетом цього рахунку відображують надходження малоцінних та швидкозношуваних предметів, а по кредиту — їх вибуття. Відображення основних господарських операцій з руху малоцінних та швидкозношуваних предметів у бухгалтерських рахунках наведено у таблиці 3.15.

Таблиця 3.15

Відображення основних господарських операцій з руху МШП предметів у бухгалтерських рахунках

І. Облік надходження малоцінних та швидкозношуваних предметів

Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів, які надійшли від постачальників

223

Контрольні питання

1.Дайте визначення основних засобів.

2.Дайте визначення первісної вартості основних засобів і назвіть витрати, які до неї включаються.

3.Дайте визначення справедливої вартості основних засобів.

4.У чому різниця між поліпшенням та переоцінкою основних засобів?

5.Вкажіть основні принципи обліку переоцінки основних засобів.

6.Вкажіть основні принципи нарахування амортизації.

7.Назвіть методи амортизації основних засобів відповідно до П(С)БО 7 та охарактеризуйте доцільність їх застосування відносно різних об’єктів.

8.Вкажіть документи, в яких відображають наявність, рух і списання основних засобів у бухгалтерії та на місцях експлуатації.

9.Як проводиться облік і списання малоцінних та швидкозношуваних предметів?

Завдання для самостійної роботи та самокорекції знань

1.Фактична собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів; вартість за якою основні засоби зараховуються на баланс, це:

а) переоцінена вартість; б) амортизаційна вартість; в) первісна вартість; г) ліквідаційна вартість.

2.Прямолінійний метод амортизації полягає в тому, що: а) амортизаційна вартість об’єкта списується рівномірно;

б) амортизація нараховується спочатку від первісної, а потім від залишкової вартості; в) використовується кумулятивний коефіцієнт;

г) нарахування амортизації здійснюється на підставі загальної виробітки об’єкта за весь період експлуатації.

3.На місцях експлуатації на основні засоби оформляється: а) акт прийомки-передачі основних засобів; б) інвентарний список основних засобів; в) інвентарні картки основних засобів;

г) групова інвентарна картка основних засобів.

224

4.Рух основних засобів і малоцінних та швидкозношуваних предметів здійснюється в:

а) інвентарних картках; б) картках руху основних засобів;

в) оборотній відомості про рух основних засобів і малоцінних та швидкозношуваних предметів; г) інвентарній книзі.

3.4.Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей, основних засобів, нематеріальних активів та МШП

3.4.1.Головні завдання інвентаризації, види

ітерміни її проведення

Інвентаризація — це форма контролю за збереженням товарноматеріальних цінностей, грошових та інших засобів установи, підприємства. Інвентаризації повинні здійснюватись усіма підприємствами, їх об’єднаннями та госпрозрахунковими організаціями незалежно від форм власності. Відповідальність за організацію інвентаризації покладається на керівника підприємства.

Головними завданнями інвентаризації є:

•виявлення фактичної наявності товарно-матеріальних цінностей, грошових засобів, цінних паперів, основних фондів та інших цінностей і зіставлення їх з даними обліку;

•виявлення непридатних товарів з (терміном придатності, що скінчився), малоходових і таких, що не користуються попитом;

•виявлення понаднормативних запасів;

•перевірка сум грошових засобів у касах і на розрахунковому рахунку, по дебіторській та кредиторській заборгованості;

•перевірка дотримання правил і умов зберігання матеріальних цінностей та грошових засобів;

•перевірка дотримання правил організації матеріальної відповідальності за цінності.

Розрізняють інвентаризації планові та позапланові, повні і неповні (вибіркові). Планові (перед складанням річного звіту, при зміні матеріально відповідальних осіб, при передачі підприємства в оренду, при приватизації і корпоратизації), коли колективу відома дата проведення інвентаризації і він заздалегідь до неї готується. До моменту інвентаризації здійснюється розсортування, розкладення цінностей за назвами, сортами, розмірами, групами; оформляються товарні та касові звіти.

225

Позапланові, тобто раптові, інвентаризації — дата їх проведення колективу невідома, і всі товарно-матеріальні цінності готуються до інвентаризації в присутності інвентаризаційної комісії.

Проведення інвентаризації обов’язкове в таких випадках:

•при передачі майна державного підприємства в оренду, його приватизації, перетворенні державного підприємства на акціонерне товариство. Інвентаризація проводиться на 1-е число місяця, в якому здійснюється оцінка того майна, що приватизується, корпоризується і передається в оренду;

•перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов’язань, інвентаризація яких здійснювалась не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація приміщень, споруд та іншої нерухомості зі складу основних фондів може проводитись один раз на 3 роки;

•при заміні матеріально відповідальних осіб (на день прийман- ня-передачі справ);

•при встановленні фактів зловживання, розкрадань або псування цінностей — у день установлення таких фактів;

•за розпорядженням судово-слідчих органів (у перший день після отримання розпорядження);

•у випадках пожежі, стихійного лиха інвентаризація призначається в день ліквідації таких явищ;

•в аптеках з колективною (бригадною) матеріальною відповідальністю у випадках заміни керівника бригади, вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів, а також за письмовою вимогою хоча б одного з членів бригади;

•при передачі підприємства або його структурних підрозділів до складу інших підприємств чи органів управління — на дату передачі;

•при отриманні відмови постачальника задовольнити претензію на недовантаження окремих товарно-матеріальних цінностей; відповідно до них інвентаризація розпочинається найближчим часом після отримання відмови;

•у випадку ліквідації підприємства — на дату, зазначену в рішенні про ліквідацію підприємства.

Інвентаризація у випадках її обов’язкового проведення повинна охопити не лише майно, цінності, розрахунки і зобов’язання, що належать підприємству на правах власності, але й орендовані. Облік їх ведеться на позабалансових рахунках.

226

3.4.2. Загальний порядок проведення інвентаризації

Для проведення інвентаризації на підприємствах створюється постійно діюча інвентаризаційна комісія у складі керівників відділів, головного бухгалтера і очолюється керівником підприємства або його заступником.

Якщо інвентаризації підлягає великий обсяг роботи, то призначаються робочі інвентаризаційні комісії у складі економіста, бухгалтера та інших працівників, які знають об’єкт інвентаризації, ціни та первинний облік. Якщо інвентаризація відбувається з причини крадіжок, пограбувань, стихійних лих, до складу комісії включають представників органів міліції та виконкому. Забороняється призначати головою робочої комісії одну й ту саму особу двічі поспіль для перевірки одних і тих самих матеріально відповідальних осіб.

Постійно діючі комісії:

•здійснюють профілактичну роботу щодо забезпечення збереження цінностей;

•організують проведення інвентаризації та інструктаж членів робочих інвентаризаційних комісій;

•здійснюють контрольні перевірки правильності проведення інвентаризації, а також вибіркові інвентаризації товарно-ма- теріальних цінностей у місцях збереження в міжінвентаризаційний період, перевіряють правильність умов збереження та ведення первинного обліку;

•при виявленні серйозних порушень під час проведення інвентаризації робочими інвентаризаційними комісіями проводять повторні суцільні інвентаризації (за наказом керівника установи);

•розглядають письмові пояснення осіб, які допустили нестачу, псування цінностей, і вносять пропозиції щодо регулювання виявлених недоліків.

Робочі інвентаризаційні комісії:

•здійснюють інвентаризацію всіх цінностей, майна, коштів;

•разом з бухгалтерією підприємства беруть участь у визначенні результатів інвентаризації;

•несуть відповідальність за вчасність і дотримання порядку проведення інвентаризації, за повноту і точність внесення до інвентаризаційного опису даних про фактичні залишки товарно-ма- теріальних цінностей, грошових засобів та інших цінностей;

227

•оформляють протокол із зазначенням у ньому результатів інвентаризації та висновків щодо неї.

Зприводу інвентаризації видається наказ по установі із зазначенням складу комісії, мети інвентаризації, часу її проведення. Наказ вручається членам робочої комісії, а голові — ще й контрольний пломбір.

3.4.3.Інвентаризація товарів та інших цінностей

На час проведення інвентаризації аптечна установа закривається на строк не більший 3-х днів, на дверях повинні бути зазначені адреси найближчих аптек.

До початку перевірки фактичної наявності цінностей робоча інвентаризаційна комісія зобов’язана:

•опломбувати матеріальні кімнати, кладові та інші місця зберігання цінностей, які мають окремі входи та виходи;

•перевірити справність усіх ваговимірювальних приладів і дотримання термінів їх таврування;

•отримати останні на час інвентаризації товарні звіти про рух товарно-матеріальних цінностей і грошових засобів.

Матеріально відповідальні особи кожного відділу дають розписку про те, що на момент інвентаризації всі прибуткові та видаткові документи на цінності здані до бухгалтерії і всі цінності, що надійшли, оприбутковані, а ті, що вибули, — списані.

Такі ж самі розписки дають і касири.

Інвентаризація цінностей здійснюється на місцях зберігання, у матеріально відповідальних осіб. Перед інвентаризацією всі цінності групуються, розсортовуються, укладаються згідно з найменуваннями.

Зняття фактичних залишків цінностей визначається шляхом зважування (для сипких, мазей у масі, ангро), підрахунку та вимірювання (марля). Переважування, вимірювання-підрахунок здійснюються окремо, на місці їх знаходження, у кожному відділі. Фактично зняті залишки цінностей записуються в «Інвентаризаційні описи», де зазначається найменування одиниць виміру, кількість, ціна роздрібна, ціна оптова, сума роздрібна та оптова, ПДВ.

У кінці кожного аркуша опису прописом (літерами) зазначається число порядкових номерів, внесених товарно-матеріальних цінностей і загальна кількість цінностей у натуральних вимірниках незалежно від того, в яких одиницях вимірювання вони відображені

228

(штуках, метрах, кілограмах, літрах або ін.), підбиваються суми роздрібні та оптові, ПДВ.

Інвентаризаційні описи складаються в 3-х примірниках, а при заміні матеріально відповідальної особи — у 4-х.

Перший примірник заповнює член комісії, другий і третій — матеріально відповідальна особа, четвертий — особа, яка приймає цінності.

Після заповнення кожної сторінки опису члени комісії звіряють правильність записів, зроблених у всіх примірниках. У цих документах не допускаються ніякі виправлення, підчищення. Виправлення помилок здійснюється в усіх примірниках опису шляхом закреслювання виправлених записів і написання зверху правильних. Виправлення підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальними особами. В інвентаризаційних описах забороняється залишати незаповнені рядки, на останніх сторінках опису вони прокреслюються. Описи підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальними особами. При цьому останні дають розписку в тому, що перевірка цінностей відбулась в їх присутності і вони не мають ніяких претензій до членів комісії та приймають на відповідальне зберігання цінності, перелічені в описі.

Якщо інвентаризація цінностей у приміщенні, де вони зберігаються, не закінчена протягом одного дня, то це приміщення опечатується пломбіром головою інвентаризаційної комісії і зачиняється на ключ матеріально відповідальною особою.

Під час перерви роботи інвентаризаційної комісії інвентаризаційні описи повинні зберігатись в зачиненому приміщенні, де проводиться інвентаризація. По закінченні зняття фактичних залишків вхід до приміщення знову пломбується і комісія переходить до наступної матеріальної кімнати. Кількість цінностей і товарів, що зберігаються в непошкодженій упаковці постачальника, визначається на підставі документів при обов’язковій перевірці в натуральних вимірювачах частини зазначених цінностей. В інвентаризаційний опис цінності в цьому випадку заносяться на підставі супровідних документів із зазначенням найменування товару за дозуванням, фасуванням, відсотковим вмістом діючої речовини, вигляду упаковки. Не допускається занесення до опису загальної суми вартості товару за накладною без зазначення найменування цінностей. Товари, підготовлені до відпуску лікувально-профілактичній установі, включаються до загального опису.

229

До окремого опису включаються товарно-матеріальні цінності: а) оплачені покупцем, але не вивезені; б) такі, що надійшли до аптеки під час інвентаризації;

в) такі, що стали непридатними, тобто із закінченим терміном придатності, биття та ін.

На товари, що включені до групи «А» складається акт, який подається постійно діючій комісії, і цінності списуються лише після затвердження акта керівником установи.

Усі лікарські засоби, що підлягають кількісному обліку, вносяться до окремих інвентаризаційних описів і підлягають обліку як у грошових, так і в натуральних вимірниках. Фактична наявність їх звіряється з даними обліку в Журналі обліку отруйних, наркотичних, інших медикаментів та етилового спирту.

Інвентаризація допоміжних матеріалів, лікарської сировини, палива, будматеріалів здійснюється за аналогією з товаром, усе підлягає обліку в самостійних інвентаризаційних описах. Паливо і будматеріали підлягають обліку за ціною придбання, лікарська рослинна сировина – за заготівельною ціною.

Підсумки кожного окремого інвентаризаційного опису кожного відділу переносять до «Зведеного опису інвентаризаційних аркушів» по відділу та взагалі по аптеці (Додатки 9.3.26, 9.3.27), де зазначається кількість натуральних одиниць по кожному опису, сума роздрібна, оптова, ПДВ.

Інвентаризація тари здійснюється шляхом зіставлення документів щодо обліку тари з їх фактичною наявністю. Спочатку тара підбирається за видами (дерев’яна, картонна, металева), за цільовим призначенням і якісним станом (нова, така, що була у вжитку, така, що потребує ремонту).

В інвентаризаційних описах зазначають найменування тари, номенклатурний номер та інші ознаки (нова, така, що була у вжитку, така, що потребує ремонту), кількість, ціна і загальна вартість. На непридатну для застосування тару складається окремий інвентаризаційний опис.

Списання тари проводиться згідно з чинним порядком за актом

(Додаток 9.3.34).

3.4.4. Інвентаризація основних засобів і нематеріальних активів та малоцінних і швидкозношуваних предметів

Інвентаризація основних засобів здійснюється не рідше одного разу на рік. Під час інвентаризації основних засобів (будинків, споруд,

230