ОЕФ

Фінансовий результат від операційної діяльності визначається таким чином:

При наявності статей «Надзвичайні доходи» та «Надзвичайні витрати» коректування податку на прибуток здійснюється відповідним відображенням у статті «Податок з надзвичайного прибутку».

Чистий прибуток розраховується за формулою:

Таким чином, звіт про фінансові результати пов’язаний з їх визначенням за різними видами діяльності аптеки чи фірми у зв’язку з чим підвищується його інформаційна значущість.

Звіт про рух грошових коштів

До складу річної звітності підприємств входить звіт про рух грошових коштів (Додаток 25, форма № 3), вимоги до змісту якого встановлені П(С)БО 4. Призначення Звіту про рух грошових коштів у забезпеченні користувачів (внутрішніх і зовнішніх) достовірною інформацією про грошові кошти, які надійшли та витрачені. Цієї інформації немає в інших звітах в узагальненому вигляді. Крім того, економічна вигода пов’язана з отриманням підприємством грошових коштів.

Звіт про рух грошових коштів має три розділи, кожний з яких відображає рух грошових коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Основні терміни Звіту про рух грошових коштів:

грошові кошти — готівка, кошти на рахунок у банках та депозити до запитання;

еквіваленти грошових коштів — короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості;

291

негрошові операції — операції, які не потребують використання грошових коштів та їх еквівалентів;

рух грошових коштів — надходження і вибуття грошових коштів та їхніх еквівалентів;

операційна діяльність — основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю; інвестиційна діяльність — придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою

частиною еквівалентів грошових коштів; фінансова діяльність — діяльність, яка призводить до змін розмі-

ру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Найбільш розповсюдженими видами такої діяльності для аптек і фармацевтичних фірм є отримання та погашення кредитів, виплата дивідендів.

При складанні Звіту про рух грошових коштів важливим є визначення різних господарських операцій до відповідного виду діяльності. Передбачається також класифікація господарських операцій на звичайну та надзвичайну діяльність, кожна з яких, у свою чергу, поділяється на господарські операції операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Конкретне розподілення та зміст господарських операцій залежать від профілю і спрямованості діяльності фармацевтичної фірми або аптеки. Мета наведеної класифікації руху грошових коштів за видами діяльності: надати користувачам інформацію, що дозволяє оцінити вплив цих видів діяльності на фінансовий стан аптеки або фірми та суму їх грошових коштів. Така інформація може бути використана для оцінки взаємозв’язку різних видів діяльності.

Класифікація господарських операцій залежно від видів діяльності аптек (фірм):

Операційна діяльність:

•придбання і реалізація оборотних (операційних) активів,

утому числі реалізація товарів, робіт, послуг; надходження коштів за оперативну оренду та ін.;

•розрахунки за поточними операційними зобов’язаннями,

утому числі оплата постачальникам фармацевтичних товарів, виплата заробітної платні та ін.;

•отримання доходів майбутніх періодів;

•сплата витрат майбутніх періодів;

•сплата процентів банківських кредитів та позик;

•сплата податку на прибуток від операційної звичайної діяльності.

292

Інвестиційна діяльність:

•придбання або реалізація фінансових інвестицій (необоротних і поточних);

•придбання або реалізація основних засобів, нематеріальних та інших необоротних активів;

•придбання або реалізація цілісних майнових комплексів;

•отримання (нарахування) процентів за результатами інвестиційної діяльності;

•отримання дивідендів;

•інші надходження та платежі.

Фінансова діяльність:

•надходження або вилучення власного капіталу;

•отримання або погашення кредитів (позик);

•інші надходження грошових коштів від фінансової діяльності;

•сплата дивідендів засновникам господарських товариств;

•інші платежі, у тому числі викуп раніше випущених акцій,

сплата фінансової оренди та ін.

Міжнародний стандарт фінансової звітності передбачає два методи складання звіту про рух грошових коштів: прямий та непрямий.

Згідно з прямим методом безпосередньо із первинних облікових документів, рахунків і регістрів бухгалтерського обліку вибираються дані з усіх основних статей надходження та вибуття грошових коштів; різниця між ними показує достатність (чи відсутність) грошових коштів для діяльності підприємства. Даний метод потребує постійного накопичення даних, тому є складним і трудомістким.

Більш доступним та простим у використанні є непрямий метод:

Розуміння принципів складання Звіту про рух грошових коштів ґрунтується на взаємозв’язку прибутку та грошових потоків, так як цей зв’язок покладений в основу визначення грошових потоків від операційної діяльності. Розрахунок суми прибутку у звіті про фінансові результати базується на принципах нарахування та співвідношення доходів і витрат. На їх основі визначається збільшення чистих активів підприємства протягом звітного періоду.

293

Збільшення чистих активів, у свою чергу, проявляється у русі грошових коштів або вкладеннях в інші активи:

•збільшення або зменшення суми дебіторської заборгованості, що призводить до витрат або надходження грошових коштів відповідно;

•збільшення або зменшення товарно-матеріальних цінностей, у тому числі товарних запасів, що також призводить до витрат або надходження грошових коштів;

•збільшення або зменшення зобов’язань, що буде свідчити про витрати або надходження грошових коштів відповідно;

•придбання довгострокових активів, що буде свідчити про ка-

пітальні інвестиції і витрати грошових коштів.

За непрямим методом чистий рух грошових коштів від операційної діяльності є результатом коректування суми прибутку підприємства за звітний період до оподаткування з урахуванням змін на початок і кінець звітного періоду залишку товарних запасів, дебіторської і кредиторської заборгованості від операційної діяльності, доходів і розходів майбутніх періодів, а також з урахуванням оборотів негрошових статей: амортизація необоротних активів, курсові різниці та інші статті фінансової звітності, що пов’язані з рухом коштів від інвестиційної та фінансової діяльності.

Складання Звіту про рух грошових коштів непрямим методом побудовано на максимальному використанні вже підготовлених даних Балансу та Звіту про фінансові результати, тобто використовуючи даний метод виникає мінімальна потреба у підготовці даних безпосередньо із первинних документів, регістрів та рахунків бухгалтерського обліку.

Перевага непрямого методу порівняно з прямим полягає у наявності інформації про відмінності між сумами чистого прибутку і грошових коштів.

Дані про рух грошових коштів при здійсненні підприємством інвестиційної та фінансової діяльності заповнюють прямим методом на основі узагальнення необхідних показників аналітичного обліку.

Складання Звіту про рух грошових коштів базується на вимогах окремого розкриття руху грошових коштів у результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності у такій послідовності:

1)визначення руху грошових коштів у результаті операційної діяльності (Розділ І);

2)визначення руху грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності (Розділ ІІ);

3)визначення руху грошових коштів у результаті фінансової діяльності (Розділ ІІІ);

294

4)визначення чистого руху грошових коштів за звітний період (з урахуванням впливу курсових різниць);

5)підготовка додатків до Звіту про рух грошових коштів.

Для аптек (фірм) Розділ І Звіту про рух грошових коштів є головним, тому що відображає результати операційної діяльності.

Рух грошових коштів від інвестиційної та фінансової діяльності розраховується прямим методом, використовуючи:

•зміни залишків за статтями необоротних активів у Балансі;

•змінизалишківзастаттямивласногокапіталу,довгострокових зобов’язань і поточних зобов’язань за позиками у Балансі;

•пов’язані з ними статті Звіту про фінансові результати;

•дані аналітичного обліку, що підтверджують фактичну сплату або отримання грошових коштів.

П(С)БО 4 обов’язково передбачається розкриття у додатках інформації про склад грошових коштів та негрошових операцій (інвестиційна і фінансова діяльність), а також додатково про вартість придбання або продажу майнового комплексу (фірми чи її структурних підрозділів), сплачених або отриманих від цього грошових коштів.

Проведення аналізу даних Звіту про рух грошових коштів допоможе аптекам та фірмам ефективно прогнозувати грошові потоки: регулювати приток і вибуття грошових коштів, підвищувати спроможність підприємства сплачувати свої зобов’язання перед співробітниками та кредиторами, збільшувати власний капітал, сплачувати дивіденди.

Звіт про власний капітал

Одним із звітів, що входять до складу річної фінансової звітності, є звіт про власний капітал фірми (складається один раз за даними року). Зміст та вимоги до його форми встановлені П(С)БО 5. Дія цього стандартунепоширюєтьсянамаліпідприємства,бюджетніорганізаціїтаконсолідовану звітність. Звіт про власний капітал (Додаток 26, форма № 4) стосується, перш за все, компенсації власників та керівників фірм, тому що стосується питань розподілення прибутку і розвитку підприємства.

Незважаючи на те, що загальна сума власного капіталу відображається у балансі (форма № 1) на кінець звітного періоду, на практиці користувачамчастішепотрібнабільшдетальнаінформаціяпрозміни,які відбувалися протягом звітного періоду, а також причини таких змін. Розкриття даної інформації є метою складання звіту про власний капітал.

Стандартами бухгалтерського обліку дається визначення власного капіталу як «частина активів підприємства, яка залишається після відрахування його зобов’язань». Такий підхід називають в економіці залишковим принципом визначення капіталу, тобто підкреслюється,

295

що зобов’язанням перед кредиторами відносно активів підприємства надається перевага порівняно з вимогами власного капіталу.

Так як основною метою звіту про власний капітал є деталізація даних про всі зміни у власному капіталі, важливо розглянути фактори, що можуть бути причиною таких змін. Для складання звіту про власний капітал (форма № 4) використовуються дані:

•балансу (форма № 1) за попередній звітний період;

•звіту про фінансові результати (форма № 2);

•аналітичного обліку.

І. Статутний капітал визначає внески власників (учасників) фірми, розмір яких зафіксований у статутних документах (підлягає обліку на бухгалтерському рахунку 40).

Господарські операції, що збільшують статутний капітал:

•здійснення внесків власниками (учасниками);

•випуск нових акцій;

•збільшення номінальної вартості акцій;

•конвертація зобов’язань у акції;

•збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості;

•направлення прибутку в статутний капітал;

•виплата дивідендів акціями.

Зменшення статутного капіталу може відбуватися за рахунок таких господарських операцій:

•анулювання викуплених у їх власників акцій (номінальної вартості);

•зменшення номінальної вартості акцій.

ІІ. Пайовий капітал формується фірмами, в яких замість статутного капіталу (кредитні союзи) або наряду з ним частина власного капіталу представлена у вигляді пайових внесків (рахунок 41). Його збільшення відбувається за рахунок обов’язкових пайових внесків індивідуальними і колективними членами союзів та іншими підприємствами, а також зарахування дивідендів як паю. Зменшення — за рахунок повернення внесків пайовикам.

ІІІ. Додатково вкладений капітал обліковує інший капітал, внесений учасниками (емісійний доход та ін.); рахунок 42. Збільшення суми відбувається за рахунок емісійних доходів.

IV. Інший додатковий капітал призначений для обліку іншого капіталу, отриманого у процесі діяльності підприємства в результаті дооцінки його активів, безкоштовного надходження майна та ін. (рахунок 42). Збільшення:

•дооцінка необоротних активів;

•доход від перепродажу акцій за ціною, що вище їх номінальної вартості;

296

•безкоштовно отримані активи. Зменшення відбувається за рахунок:

•уцінки необоротних активів (якщо вона не перевищує суму попередньої дооцінки цих же активів);

•збитки від перепродажу акцій за ціною, меншою їх номінальної вартості.

V. Резервний капітал використовується з метою відображення суми резервів, що створюються за рахунок чистого прибутку у відповідності з діючим законодавством (рахунок 43). Збільшується при відрахуваннях у резервний фонд; зменшується при списанні невідшкодованих збитків.

VI. Нерозділені прибутки та збитки використовуються для накопичення фінансових результатів діяльності підприємства (рахунок 44). Коректування залишку на початок звітного періоду здійснюється при зміні облікової політики, виправленні помилок та ін. Збільшується за рахунок прибутку (чистого) звітного періоду, зменшується на суму:

•збитків звітного періоду;

•нарахуванні дивідендів;

•відрахуванні у резервний капітал.

VII. Несплачений капітал використовується для відображення дебіторської заборгованості учасників за внесками у капітал підприємства (рахунок 46). Його збільшення або зменшення відбувається за рахунок збільшення (зменшення) дебіторської заборгованості за внесками у статутний капітал.

VIII. Вилучений капітал призначений для відображення фактичної собівартості акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників (рахунок 45). Збільшення:

•вилучення капіталу за рахунок виходу учасників;

•викуп акцій власної емісії.

Зменшення за рахунок операцій:

•перепродажу викуплених акцій власної емісії;

•анулювання акцій власної емісії.

Згідно з вимогами стандартів бухгалтерського обліку до розкриття інформації про власний капітал в Додатках відображається призначення і використання кожного елемента власного капіталу (крім статутного). При цьому вимоги розподіляються залежно від форми господарювання підприємства: для акціонерних товариств та всіх інших підприємств. Особливо детальне уявлення змін власного капіталу ви-

297

магається від акціонерних товариств. Для всіх інших підприємств підлягають розкриттю тільки три види інформації:

•розподілення частки статутного капіталу між власниками;

•права, привілеї або обмеження відносно цих часток;

•зміни у складі часток власників у статутному капіталі. Таким чином, Звіт про власний капітал згідно з П(С)БО 5 дає

користувачам (внутрішнім та зовнішнім) узагальнену інформацію за звітний рік про всі зміни (збільшенні або зменшенні) статутного, пайового капіталу (в кооперативних організаціях), додаткового, резервного, несплаченого та вилученого капіталу, а також нерозподіленого прибутку.

Оцінка фінансового стану підприємства

Для здійснення виробничих і комерційних завдань аптека (фармацевтична фірма) повинна мати достатній обсяг основних і обігових засобів.

Обігові засоби потрібні для фінансування поточної діяльності аптеки. Тому формування відповідної суми обігових коштів, а також ефективне їх використання є одним із першочергових завдань керівника аптеки.

Головним критерієм для визначення фінансового стану є платоспроможність аптеки, що визначається за даними бухгалтерського балансу. Ліквідність балансу відображає можливість швидкої мобілізації власних коштів для вчасної і повної сплати боргів (позик і кредиторської заборгованості). Розраховується визначенням коефіцієнтів ліквідності.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності обчислюється діленням суми грошових засобів підприємства та короткострокових фінансових вкладень (без розрахунків з дебіторами) на величину короткострокових зобов’язань (для банку).

Kа.п. = Рядок 220 + 230 (ІІ розділ активу) . Рядок 620 (IV розділ пасиву)

Стандарт становить 0,25–0,35.

Розраховується банківськими установами для визначення можливості кредитування.

Коефіцієнт проміжної (уточненої) ліквідності, для визначення якого додатково враховується дебіторська заборгованість

Kпр.п. = Рядок 201 = 220 = 230 = 160 = 170 (ІІ розділ активу) .

Рядок 620 (IV розділ пасиву) Стандарт становить 0,7–0,8.

298

Коефіцієнт загальної ліквідності обчислюється діленням сум грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень, розрахунків з дебіторами на величину короткострокових зобов’язань

Оптимальне значення (стандарт) становить від 2,0 до 2,5.

Коефіцієнт заборгованості. Цей показник необхідно порівнювати на початок та на кінець звітного періоду.

Мінімальне значення 0,5 показує ступінь залежності підприємства від додаткових джерел (крім власного капіталу).

Наявність власних оборотних засобів розраховується як різниця між сумою оборотних активів та сумою поточних зобов’язань.

Нвласн. засоб. = Рядок 260 (ІІ розділ активу) – 620 (IV розділ пасиву).

Обіговість середнього залишку товарних запасів визначає ділову активність підприємства

Обіговість характеризується кількістю оборотів та тривалістю оборотів у днях.

Контрольні питання

1.Вкажіть якісні характеристики фінансової звітності.

2.Вкажіть види фінансової звітності.

3.Які дані повинна містити фінансова звітність, щоб бути зрозумілою користувачам?

4.Охарактеризуйте баланс як форму фінансової звітності.

5.Охарактеризуйте Звіт про фінансові результати як форму фінансової звітності.

6.Чим відрізняється фінансовий результат від операційної діяльності та від надзвичайних доходів і витрат?

299

7.Охарактеризуйте Звіт про рух грошових коштів як форму фінансової звітності.

8.Охарактеризуйте Звіт про власний капітал як форму фінансової звітності.

9.Що розуміють під ліквідністю балансу?

10.Як визначається оборотність обігових коштів?

Завдання для самостійної роботи та самокорекції знань

1. Підберіть до принципів фінансової звітності їх визначення.

2.Баланс аптеки як фінансовий документ відображає: а) фінансовий стан аптеки на визначену дату; б) рух господарських засобів аптеки за певний період.

3.Стаття балансу «Додатковий капітал» служить для обліку:

а) внесків власників (учасників) підприємства, величина яких зафіксована у його статутних документах; б) власного капіталу в аптеках, де замість статутного капіталу

або поряд з ним частина власного капіталу формується у вигляді пайових внесків; в) капіталу, внесеного учасниками або отриманого підприємс-

твом у процесі діяльності у результаті дооцінки його активів; г) резервів, що створюються за рахунок чистого прибутку відповідно до чинного законодавства; д) дебіторської заборгованості учасників по внесках у капітал підприємства.

4.Відображення руху грошових коштів аптек здійснюється за видами діяльності. Підберіть до видів діяльності їх визначення.

300