Діагностика пн.

1. Лабораторна діагностика:

а) загальний аналіз крові (тромбоцитопенія, анемія);

б) біохімія крові (глюкоза, калій, креатинін, білірубін, альбумін, АЛТ, АСТ, ГГТП, амілаза);

_{в) коагулограма (зниження протромбінового індексу);}

г) визначення сироваткових маркерів вірусів гепатиту;

ґ)визначення вмісту міді та церулоплазміну в сироватці крові;

д) загальний аналіз сечі (білок, лейкоцити, еритроцити, креатинін, сечова кислота);

е) оцінка вмісту міді в добовій сечі;

ж) визначення вмісту парацетамолу та інших препаратів у крові — за показаннями;

з) посів крові на стерильність навіть за відсутності гіпертермії.

2. Інструментальні методи дослідження:

а) рентгенографія грудної клітки;

б) УЗД черевної порожнини (стан паренхіми та розміри печінки і селезінки, діаметр судин портальної системи, виключення пухлинного процесу в інших органах); в) КТ і МРТ черевної порожнини (оцінюють стан печінки, надниркових залоз, селезінки, лімфовузлів, яєчників для виявлення злоякісного процесу);

г) допплерівське дослідження печінкових вен (за підозри на синдром Бадда — Кіарі);

д) радіонуклідне сканування технецієм (⁹⁹mТс) — діагностика дифузних гепа тоцелюлярних захворювань (гепатит, жировий гепатоз, цироз печінки ), гемангіом, карцином, абсцесів; оцінка швидкості печінкової та біліарної секреції;

е) ЕЕГ (має діагностичне значення в ранній стадії печінкової енцефалопатії та прогностичне — в розгорнутій стадії).

Диференційна діагностика.

Диференційна діагностика гострої та хронічної ПН.

Гостра ПН

Хронічна ПН

а) нетривалий анамнез захворювання; б) пацієнти достатнього харчування; в) розміри печінки зменшені; г) селезінка не збільшена; ґ) судинні «зірочки» на тілі хворого відсутні; д) симптоми енцефалопатії розвиваються в ранні терміни від початку захворювання (через 8 тиж); е) на тлі поточного захворювання виникає жовтяниця; ж) асцит після появи печінкової енцефалопатії розвивається пізно

а) тривалий анамнез захворювання; б) хворий зниженого харчування, є дефіцит маси тіла; в) розміри печінки збільшені; г) селезінка збільшена; ґ) у пацієнта можна виявити «печінкові» долоні; на тілі — судинні «зірочки»; д) симптоми енцефалопатії розвиваються в пізні терміни від початку захворювання; е) в анамнезі хворого — епізоди жовтяниці; ж) асцит зазвичай передує виникненню печінкової енцефалопатії, розвивається в ранні терміни

Лікування гострої пн.

Загальні принципи ведення хворого:

а) індивідуальний пост медсестри;

б) моніторування сечовиділення, цукру крові та життєвих функцій кожну годину;

в) 2 рази на день контроль сироваткового калію;

г) щодня аналіз крові, визначення вмісту креатиніну, альбуміну; оцінка коагулограми;

ґ) не вводити в/в фізіологічний розчин (натрій і вода при ПН затримуються в організмі через наявністю вторинного гіперальдостеронізму);

д) профілактика пролежнів.