Загальна частина
Розділ ІІ. Джерела екологічного права
§1. Поняття та види джерел екологічного права.
§2. Зміст екологічного законодавства.
§3. Конституційні основи екологічного права.
§4. Законодавчі і підзаконні нормативно-правові акти як джерела екологічного права.
§1. Поняття та види джерел екологічного права
Джерела права розглядають як у широкому, так і у вузькому розумінні. У широкому розумінні мається на увазі спосіб зовнішнього вияву правових норм, який засвідчує їх загальнообов’язковість. У поняття джерел права у вузькому розумінні вкладають нормативно-правові акти компетентних органів державної влади, що містять певні вимоги по врегулюванню відповідних суспільних відносин.
Те або інше правило поведінки, щоб стати юридично обов’язковим, повинно мати певну правову форму (закон, указ, постанова, рішення, наказ, інструкція тощо).
Основним джерелом права більшості сучасних держав є нормативно-правовий акт, який характеризується такими ознаками:
1)ухвалюється чи санкціонується уповноваженими органами держави, їхніми посадовими особами, іншими суб’єктами правотворчості і є їхнім одностороннім волевиявленням;
2)має зовнішню форму у вигляді певного письмового документа;
3)містить нові норми права (загальнообов’язкові правила поведінки), змінює або санкціонує чинні;
4)приймається згідно з чітко визначеною процедурою;
5)має визначену юридичну силу, що відображує співвідношення з іншими правовими актами, місце і роль у системах законодавства і правового регулювання;
41
Екологічне право України
6)надає волі правотворчого суб’єкта офіційного харак-
теру1.
Джерела екологічного права – це сукупність нормативно-правових актів, які прийняті компетентними державнимиорганамитавміщуютьусобізагальнообов’язкові еколого-правові вимоги, норми та правила, що регулюють екологічні суспільні відносини.
Система джерел екологічного права вміщує у собі чисельну кількість нормативно-правових актів, які можна поділити й класифікувати за загальноприйнятими критеріями (рис. 2.1).
Критерії класифікації джерел екологічного права
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
за юридичною |
|
за предметом правово- |
|
за суб’єктами |
|||||
силою |
|
го регулювання |
|
нормотворчості |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 2.1. Критерії класифікації джерел екологічного права
Всі екологічні нормативно-правові акти за юридичною силою поділяються на законодавчі та підзаконні2.
Юридична сила нормативно-правового акта – це його специфічна властивість мати точно позначене місце в ієрархії інших правових актів та залежати за формальною
1 Теорія держави і права: Навч. посіб. / А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, С.Л. Лисенков та ін.; За заг. ред. С.Л. Лисенкова, В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 194.
2 Андрейцев В.І. Екологічне право: Курс лекцій: Навч. посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996. – С. 19-20; Баб’як О.С., Біленчук П.Д., Чирва О.Ю. Екологічне право України: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2000. – С. 25-26; Тищенко Г.В. Екологічне право: Навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів.
– К.: ТП Пресс, 2003. – С. 24 та ін. 42
Загальна частина
обов’язковістю від того, який орган видав акт, тобто хто є суб’єктом нормотворчості1.
Законодавчі акти – це нормативно-правові акти, що регулюють найбільш важливі суспільні відносини і тому приймаються колегіальним представницьким органом державної влади (парламентом) або всенародним голосуванням (референдумом).
Підзаконні нормативно-правові акти – це акти, які видаються відповідно до законів і на підставі законів, для конкретизації законодавчих розпоряджень та їх трактування або встановлення первинних норм.
Приклади законодавчих та підзаконних нормативноправових актів як джерел екологічного права наведені у § 4 цього розділу.
За предметом правового регулювання екологічні нормативно-правові акти поділяються на загальні і спеціальні (рис. 2.2). Предмет правового регулювання загальних нормативно-правових актів, на відміну від спеціальних, не обмежується лише екологічними відносинами. Спеціальні нормативно-правові акти регулюють земельні, водні, лісові, гірничі, фауністичні та інші відносини.
Джерела екологічного права за предметом правового регулювання
загальні нормативноправові акти (Конституція України, Декларація про державний суверенітет України тощо)
спеціальні нормативноправові акти (Земельний кодекс України, Водний кодекс України, Закон України «Про природно-заповідний фонд України» та інші)
Рис. 2.2. Джерела екологічного права за предметом правового
регулювання
1 Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. – Х.: Консум, 2001. – С. 315.
43
Екологічне право України
Джерела екологічного права поділяються за суб’єктами нормотворчості (рис. 2.3) на: акти народного законодавства, органів законодавчої та виконавчої влади, глави держави тощо.
Джерела екологічного права за суб’єктами нормотворчості
акти народного законодавства (акти референдумів)
акти Верховної Ради України (закони, постанови)
акти Верховної Ради АРК (постанови, рішення)
акти Кабінету Міністрів України (постанови, розпорядження)
акти Ради Міністрів АРК (постанови, рішення, розпорядження)
акти міністерств і відомств (нормативні накази, інструкції, розпорядження, положення, вказівки міністра)
акти місцевих державних адміністрацій (розпорядження)
акти Президента України (укази, розпорядження)
акти місцевих рад народних депутатів (рішення, нормативні постанови)
акти адміністрацій підприємств, установ, організацій (нормативні накази, статути, положення, інструкції)
Рис. 2.3. Джерела екологічного права за суб’єктами нормот-
ворчості
44